Українські воєнні кореспонденти припускають, що «закручування гайок», яке розпочалося кілька місяців назад і яке не дає журналістам якісно виконувати професійні обов'язки, пов'язане з оприлюдненням фактів контрабанди в зоні АТО. Про це вони сказали на першому засіданні робочої групи при Міністерстві оборони України щодо роботи журналістів у зоні проведення антитерористичної операції, яке відбулося 30 вересня.

«Ми прийшли не як вороги, але коли без оголошення війни забирається у нашої колеги акредитація, та за короткий період вводиться велика кількість заборон, які заважають працювати, то це викликає обурення. При чому таких заборон не було, коли тривали бої. А тепер у період затишшя вони чомусь з'явилися», - заявили телевізійники.

У засіданні взяли участь воєнкори з телеканалів «Інтер», «1+1», ICTV, «24» та інших, а також заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, начальник управління комунікації і преси Міноборони Оксана Гаврилюк, начальник прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, радник начальника Генштабу Руслан Кавацюк, прес-офіцери, представники «Детектор медіа» та ін.

Учасники зустрічі намагалися випрацювати дієвий механізм для здійснення безперешкодної журналістської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції.

Зокрема журналісти, яким доводиться часто працювати в зоні АТО, просили вирішити  наступні проблеми.

По-перше, змінити терміни подачі заявки на зйомки, а саме, щоб це було не до 18.00, а хоча б за дві години до виїзду. «Чому ми повідомляємо до 18.00, а наступного дня нас по півтори години тримають на блок-постах, бо туди не приходять телеграми з даними про наші знімальні групи?», - обурювалися воєнкори.

По-друге, не обмежувати у заявці, яку мають надавати журналісти, кількість маршрутів, які ймовірно оберуть представники ЗМІ для підготовки матеріалу, бо протягом ночі ситуація може кардинально змінитися.

По-третє, покарати тих спікерів від армії, які свідомо дають ЗМІ хибну інформацію, щоб використати їх для поширення фейків, наприклад, як це було щодо 100 замінованих трупів.

По-четверте, супровід прес-офіцером знімальної групи має бути необов'язковим (за потреби). Раніше такий обов'язковий супровід не передбачався.

По-п'яте, зробити якісні акредитаційні картки та ознайомити з ними всіх, хто чергує на блок-постах.

Також журналісти вимагали, щоб був розроблений чіткий механізм позбавлення акредитації, і у разі позбавлення  представникам ЗМІ повинні повідомляти про це письмово з аргументацією причин.

Представники Міністерства оборони та Генштабу заявили, що ці питання донесуть до вищого керівництва, наголошували на тому, що треба встановити систему взаємодії прес-офіцерів та медійників. За їх словами, у зоні АТО є не тільки представники ЗСУ, там є і прикордонники, і представники СБУ, і добровольці.

Журналісти і представники Міноборони сподіваються на порозуміння

І журналісти, і прес-офіцери неодноразово заявляли, що вони не вороги один одному і намагалися знайти порозуміння. «Я сподіваюсь, що акредитацію буде повернуто. Перший крок на шляху досягнення порозуміння між журналістами та військовими зроблено. Сьогодні була дуже плідна дискусія. Всі учасники групи відкриті до діалогу, тож сподіваємось найближчим часом спільними зусиллями ми реорганізуємо роботу журналістів в АТО», - зазначила Тетяна Попова.

Нагадаємо, за ініціативи МІП України, 28 вересня 2015 року в «Укрінформі» відбулося публічне обговорення фактів порушень прав журналістів в зоні АТО, за результатами якого сформовано робочу групу для вирішення проблемних питань.

Передумовою для організації проведення круглого столу та створення робочої групи при Міністерстві оборони України став «флешмоб» журналістів у соціальних мережах проти обмежень з боку керівництва штабу АТО на висвітлення і зйомку важливих подій на Донбасі.

«Детектор медіа»