Необхідність уникати «мови ворожнечі» існує не тільки в українських ЗМІ, які висвітлюють конфліктні події на Сході, а й у Німеччині. Як розповів представник Німецької асоціації якісної журналістики Крістіан Прейзер, що взяв участь у конференції «Проблема мови ворожнечі в українських медіа», організованій у Києві Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) і Незалежною медіа профспілкою України(НМПУ), у Німеччині ця тема також активно обговорюється і дискутується. Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.
За його словами, хоч «мову ворожнечі» в німецьких медіа і не можна порівняти з тим, що відбувається в Україні, однак у німецькому медіа-просторі воно присутнє. В експертному середовищі постійно обговорюється поняття «брехлива преса», з яким тісно пов'язаний рівень довіри до ЗМІ. Тож журналісти мають нести відповідальність за свої слова та ставити питання, наскільки евфемістичною має бути мова.
«Кілька років тому активно обговорювалося , як називати участь німецького Бундесверу в подіях у Афганістані: військова операція чи миротворча операція. Звичайно, політики дуже боялися слова «військова». Мова може розпалювати конфлікт і ворожнечу. І тут також виникає дилема: наскільки журналіст має допускати, щоб його використовували в своїх цілях. Де межа журналістської незалежності?», - розповів пан Прейзер.
Як зауважив експерт, у німецьких ЗМІ, які висвітлюють події в Україні, також можна побачити слова, використання яких дискутується: «сепаратисти», «проросійські добровольці», «анексія» та інші. Водночас, як показало недавнє дослідження в медіа, більшість німців вважає, що німецькі ЗМІ зображують події на Донбасі на користь України. Імовірно, це пов'язано з активною російською пропагандою - зокрема, віднедавна російський телеканал RT (Russia Today) веде трансляції німецькою мовою.
«Я згоден з думкою, що мова журналістики може стати мовою пропаганди. І не тільки мова може створювати ворожнечу чи образи - фотографії, картини... Ворожнечу може створювати також вибір тем», - підсумував експерт.
Нагадаємо, дослідження Центру контент-аналізу за серпень 2015 року встановило, наскільки українські ЗМІ дотримуються етичних норм під час висвітлення подій на Донбасі. Зокрема, за результатами контент-аналізу, наданого НСЖУ та НМПУ встановлено, що рівень використання «мови ворожнечі» в українських ЗМІ не являється високим - 1,7% від кількості повідомлень на тему Донбасу, Криму та Росії. «Мова ворожнечі» в основному використовується в повідомленнях про агресію Російської Федерації і значно менше - для оцінки дій донбаських сепаратистів.
Найбільш вживаними в українських ЗМІ є 9 груп слів і виразів, які мають принизливу оцінку, для висвітлення подій в Донбасі, Криму та Росії, а саме: «ватник»(22%), «москаль»(18%), «рашист, рашизм» (16%), «Мордор»(13%), «Лугандон»(9%), «колорад»(7%), «Раша, рашка»(7%), «кацап» (5%), «московит»(3%).
У той же час, контент-аналіз ТОП-50 українських ЗМІ (за кількістю аудиторії) показав, що найбільше вдаються до «мови ворожнечі» такі медіа: Корреспондент.net (лідер - 30%), 24tv.ua; TSN.ua, Цензор.net, Голос України, Укрінформ, Лігабізнесінформ, Газета по-українськи і Сегодня.uа.
«Детектор медіа»
Фото Максима Лісового
