Члени Громадської ради при Держкомтелерадіо більшістю голосів не підтримали законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації), видавничої сфери та поліграфії», який презентував ректор Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси Сергій Правденко. Таке рішення було ухвалене на черговому розширеному засіданні громадської ради 4 серпня.

Проектом пропонується доповнити закон «Про інформацію» нормою «Держава має створювати умови для забезпечення права журналіста на постійне (не рідше, ніж раз на п'ять років) підвищення кваліфікації на курсах в інститутах відповідного профілю з отриманням сертифікатів», а нагляд за цим покласти на Національну раду телебачення і радіомовлення, доповнивши закон про регуляторний орган статтею «нагляд за дотриманням вимог щодо постійного (не рідше, ніж раз на п'ять років) підвищення кваліфікації працівників телерадіоорганізацій на курсах в інститутах відповідного профілю з отриманням сертифікатів».

Держкомтелерадіо розглянув цей проект і висловив суттєві зауваження, зокрема стосовно необхідності одночасного внесення змін до частини четвертої статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

На думку Держкомтелерадіо, у проекті є дискусійні питання, а саме: 1) встановлення на законодавчому рівні імперативу щодо періодичного підвищення кваліфікації працівниками засобів масової інформації, видавничої сфери та поліграфії (на сьогодні це право, а не обов'язок); 2) встановлення терміну обов'язкового підвищення кваліфікації (не рідше, ніж раз на п'ять років); 3) визначення кола суб'єктів інформаційної діяльності, які періодично мають підвищувати кваліфікацію (журналісти, працівники друкованих видань, творчі працівники редакції друкованого засобу масової інформації, працівники телерадіоорганізацій, кадри видавничої справи та поліграфії). У разі прийняття Верховною Радою України проекту у запропонованій редакції може виникнути ситуація, що підвищення кваліфікації стане обов'язковим для працівників, які не задіяні у забезпеченні наповнення інформаційного простору відповідним продуктом, зокрема юристів, бухгалтерів, іншого обслуговуючого персоналу, що не в повній мірі відповідає меті законопроекту.

Юрист Інституту Медіа Права Віта Володовська зауважила, що в сучасних умовах проходити підвищення кваліфікації кожні 5 років - «це смерть для журналіста, бо її треба підвищувати ледь не щодня».

За словами членів громадської ради, в Україні проводиться велика кількість тренінгів щодо підвищення кваліфікації працівників ЗМІ, і змусити засоби масової інформації відправляти на підвищення кваліфікації своїх працівників, окрім того передбачати на це бюджетні кошти недоцільно. Вони також висловили протест щодо покладення на Нацраду додаткових повноважень.

У результаті обговорення проект запропоновано відхилити.

Нагадаємо, Комісія зі свободи слова громадської ради при Державному комітеті телебачення та радіомовлення України на спеціальному засіданні закликала Верховну Раду не розглядати законопроекти  у сфері кібернетичної безпеки.

4 серпня відповідне звернення до голови Верховної Ради Володимира Гройсмана та лідерів усіх фракцій одноголосно ухвалили глави 20 громадських організацій, журналісти та медіаексперти.

Йдеться про законопроекти  №2133а про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю та №2126а про основні засади забезпечення кібербезпеки України, внесені на розгляд парламенту 19 червня. Обурення Комісії зі свободи слова громадської ради при Держкомтелерадіо викликала запропонована парламенту норма про те, що слідчі можуть заблокувати сайт, який поширює заборонену законом інформацію, без рішення суду.

«Детектор медіа»