9 липня 2015 року "Громадське радіо" стало трохи більше радіо, ніж було 8-го липня. Ми отримали ліцензії на п'ять ефірних частот у трьох регіонах України. Може це звучатиме занадто пафосно, але це дійсно важливий крок у розвитку "Громадського радіо" і суспільного мовлення в Україні.
За ці частоти Національна рада питань телебачення і радіомовлення голосувала одностайно. В результаті "Громадське радіо" отримало усі ліцензії, на які подавалось, вперше здобувши шанс для мовлення не в інтернеті чи на хвилях дружніх станцій, а у власному ефірі.
Нацрада голосує за частоти для "Громадського радіо"
УКХ і FM
Про які частоти йдеться? Перш за все це дві УКХ-частоти. Одна у Волновасі, інша в Києві.
Терміном на сім років "Громадське радіо" отримало ліцензію на мовлення у столиці. Це частота 70,4 МГц. Згідно з ліцензією, потужність передавача 4 кВт. Цього приблизно достатньо, щоби радіо чули і по території області.
У місті Волноваха (Донецька область) "Громадське радіо" мовитиме на хвилі 66,05 МГц.
Іще три частоти ми отримали на півночі Луганської області. Це FM-частоти, які чудово приймає кожен стандартний передавач чи мобілка з FM-функцією. Ось вони: 92.6 (Біловодськ), 100 (Білолуцьк), 103.7 (Зоринівка, тут розташований контрольно-пропускний пункт на кордоні Росією).
Що заховано в абревіатурі УКХ? Це ультра-короткі хвилі. При цьому FM – теж ультра-короткі. Відмінність УКХ-діапазону від FM у тому, що УКХ це фактично "радянський" стандарт мовлення, а FM – пост-радянський, європейський.
Тобто для слухачки чи слухача "Громадського радіо" це означає, що вона чи він можуть отримувати наші передачі в УКХ-діапазоні лише на відповідних приймачах. Це як правило старі транзистори, яким по 20 чи більше років. У сучасних FM-приймачів чи відповідних моделей мобільних телефонів діапазон починається від 87 МГц.
Для комерційних станцій усі ці частоти навряд чи складали велику цінність. Про це говорив і вузький склад учасників конкурсів у кожному випадків. І те, що УКХ-діапазон слухають менше, а в невеличких населених пунктах серйозного прибутку на рекламі не отримаєш.
А для нас це унікальна можливість стати ефірним радіо. Тому ми ризикнули.
Ми свідомо хочемо служити громадам на Луганщині і Донеччині і уже маємо певний досвід. Уже зараз ми виходимо з новинами на хвилях трьох партнерських радіостанцій (Радіо 24, Русское Радио і Перець-ФМ) та в ефірі Донецької ОДТРК. Ми також співробітничаємо з Луганською ОДТРК.
ГРОМАДСЬКІ СТАНЦІЇ І РИНОК
Однак нас уже питають, коли ми будемо мовити в тому чи іншому обласному місті, і обов'язково у FМ-діапазоні. Нас хочуть слухати за кермом і на кухні, як і інші станції.
"Громадське радіо" не подавалося у більшій кількості регіонів, бо на цей момент не має можливості заплатити за дорожчі частоти. Для радіо у великих містах вони коштують стільки, що їх можуть осилити лише міцні компанії. А частоти для телебачення – це взагалі астрономічні суми.
Ми переконані, що для громадських теле- і радіокомпаній оплата процедури видачі частот має бути набагато нижчою ціни для комерційних мовників. Зараз така градація не передбачена, бо мало хто очікував бурхливого розвитку громадських мовників, які самостійно виникають у різних регіонах. Але неринкові мовники тепер є реальністю і вони могли би розраховувати на зміну правил гри у галузі.
ІЩЕ ОДИН УСПІХ
"Громадське радіо" отримало доступ до більшої аудиторії не тільки з власною перемогою на конкурсі. Ми матимемо більше слухачів і завдяки успіху Національної радіокомпанії України, на хвилях якої виходить в ефір наша спільна вечірня програма "Громадська хвиля".
Тепер щовечора з 21-10 і до 23-00 "Хвилю" зможуть слухати ще й у Вінниці (88,6 МГц), Кіровограді (91,2 МГц), Львові (103,3 МГц), Миколаєві (92 МГц), Тернополі (87,7 МГц), Чернівцях (91,8 МГц), Чернігові (98,2 МГц). Це чудові FM-частоти, і НРКУ (яка тепер є частиною суспільної компанії), давно за них бореться. І саме НРКУ ці сім частот заслужила і навіть – вистраждала.
ЩО ДАЛІ?
Тепер починається найцікавіше. Отримання ліцензій "Громадським радіо" це насправді лише початок великої праці. Ми розраховуємо почати мовлення не швидше ніж за кілька місяців.
"Громадське радіо" дякує усім, хто допомагав і допомагає нам. Ми – не така вже й велика група однодумців, але ми можемо робити свою справу лише завдяки тисячам наших друзів, значну частину з яких з яких ми навіть не знаємо особисто.
УКХ і FM
Про які частоти йдеться? Перш за все це дві УКХ-частоти. Одна у Волновасі, інша в Києві.
Терміном на сім років "Громадське радіо" отримало ліцензію на мовлення у столиці. Це частота 70,4 МГц. Згідно з ліцензією, потужність передавача 4 кВт. Цього приблизно достатньо, щоби радіо чули і по території області.
У місті Волноваха (Донецька область) "Громадське радіо" мовитиме на хвилі 66,05 МГц.
Іще три частоти ми отримали на півночі Луганської області. Це FM-частоти, які чудово приймає кожен стандартний передавач чи мобілка з FM-функцією. Ось вони: 92.6 (Біловодськ), 100 (Білолуцьк), 103.7 (Зоринівка, тут розташований контрольно-пропускний пункт на кордоні Росією).
Що заховано в абревіатурі УКХ? Це ультра-короткі хвилі. При цьому FM – теж ультра-короткі. Відмінність УКХ-діапазону від FM у тому, що УКХ це фактично "радянський" стандарт мовлення, а FM – пост-радянський, європейський.
Тобто для слухачки чи слухача "Громадського радіо" це означає, що вона чи він можуть отримувати наші передачі в УКХ-діапазоні лише на відповідних приймачах. Це як правило старі транзистори, яким по 20 чи більше років. У сучасних FM-приймачів чи відповідних моделей мобільних телефонів діапазон починається від 87 МГц.
Для комерційних станцій усі ці частоти навряд чи складали велику цінність. Про це говорив і вузький склад учасників конкурсів у кожному випадків. І те, що УКХ-діапазон слухають менше, а в невеличких населених пунктах серйозного прибутку на рекламі не отримаєш.
А для нас це унікальна можливість стати ефірним радіо. Тому ми ризикнули.
Ми свідомо хочемо служити громадам на Луганщині і Донеччині і уже маємо певний досвід. Уже зараз ми виходимо з новинами на хвилях трьох партнерських радіостанцій (Радіо 24, Русское Радио і Перець-ФМ) та в ефірі Донецької ОДТРК. Ми також співробітничаємо з Луганською ОДТРК.
ГРОМАДСЬКІ СТАНЦІЇ І РИНОК
Однак нас уже питають, коли ми будемо мовити в тому чи іншому обласному місті, і обов'язково у FМ-діапазоні. Нас хочуть слухати за кермом і на кухні, як і інші станції.
"Громадське радіо" не подавалося у більшій кількості регіонів, бо на цей момент не має можливості заплатити за дорожчі частоти. Для радіо у великих містах вони коштують стільки, що їх можуть осилити лише міцні компанії. А частоти для телебачення – це взагалі астрономічні суми.
Ми переконані, що для громадських теле- і радіокомпаній оплата процедури видачі частот має бути набагато нижчою ціни для комерційних мовників. Зараз така градація не передбачена, бо мало хто очікував бурхливого розвитку громадських мовників, які самостійно виникають у різних регіонах. Але неринкові мовники тепер є реальністю і вони могли би розраховувати на зміну правил гри у галузі.
ІЩЕ ОДИН УСПІХ
"Громадське радіо" отримало доступ до більшої аудиторії не тільки з власною перемогою на конкурсі. Ми матимемо більше слухачів і завдяки успіху Національної радіокомпанії України, на хвилях якої виходить в ефір наша спільна вечірня програма "Громадська хвиля".
Тепер щовечора з 21-10 і до 23-00 "Хвилю" зможуть слухати ще й у Вінниці (88,6 МГц), Кіровограді (91,2 МГц), Львові (103,3 МГц), Миколаєві (92 МГц), Тернополі (87,7 МГц), Чернівцях (91,8 МГц), Чернігові (98,2 МГц). Це чудові FM-частоти, і НРКУ (яка тепер є частиною суспільної компанії), давно за них бореться. І саме НРКУ ці сім частот заслужила і навіть – вистраждала.
ЩО ДАЛІ?
Тепер починається найцікавіше. Отримання ліцензій "Громадським радіо" це насправді лише початок великої праці. Ми розраховуємо почати мовлення не швидше ніж за кілька місяців.
"Громадське радіо" дякує усім, хто допомагав і допомагає нам. Ми – не така вже й велика група однодумців, але ми можемо робити свою справу лише завдяки тисячам наших друзів, значну частину з яких з яких ми навіть не знаємо особисто.
Кирило Лукеренко, «Українська правда. Блоги»
