У Європі планують розширити Директиву аудіовізуальних послуг, яка існує понад 25 років. Про це сказав керівник сектору аудіовізуальних медіасервісів (конвергентних медіа та контенту) Генерального директорату з комунікацій, контенту і технологій Європейської комісії Марсель Булонь (на фото) під час зустрічі з українською делегацією в Брюсселі. Особливо це пов'язано з розвитком цифрових технологій.

«Ринок весь час в русі, важливо, щоб ми не відставали. Від нас хочуть, щоб ми регулювали YouTube, бо там сконцентровано багато телеконтенту і перетікає багато реклами з телеринку. Але боюся, що ми цього не зможемо робити, бо це величезних обсяг матеріалу», - сказав він.

За його словами, наразі Директива може застосувати санкції до тих мовників, які порушують права неповнолітніх, розміщують заклики до ненависті або хочуть обійти більш суворі національні правила. Але зараз до Комісії надійшло кілька скарг від Литви та Латвії на російські канали, які транслюють програми, що розпалюють ворожнечу. «Ці канали підпадають під нашу юрисдикцію, бо зареєстровані у Великій Британії. І зараз перевіряємо скарги. Ми думаємо, яким чином забезпечити свободу трансляції і відреагувати на заяви Литви та Латвії. Вони хочуть посилення норм стосовно реєстрації юридичних адрес, бо не завжди канали знаходяться там, де зареєстровані», - зазначив він.

Він нагадав, що в кінці 1980-х років у Європі було всього кілька каналів, а зараз понад три тисячі.

Європейці також наголосили на тому, що неможливо боротися з російською пропагандою контрпропагандою. Пропонували більше застосовувати такий контент, як художні та документальні фільми. Дег Асбйорсен, програмний директор EUPolicies Media Support Programmes, повідомив, що однією з важливих умов доступу до європейського контенту є підписання Україною угоди «Творча Європа».

«Детектор медіа»