Самоцензура - як головний мотив до протистояння насильству над журналістами
Сьогодні у приміщенні IREX Pro-Media були оголошені результати другого телефонного опитування редакторів українських газет, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень СОЦІС. Загалом було опитано 280 респондентів у всіх областях України. На випадки застосування фізичного насилля вказали респонденти з 13 областей України, а погрози фізичною розправою відчули на собі редактори газет всієї країни (окрім Полтавської, Харківської і Чернігівської областей). Головні мотиви тих респондентів, які не пов’язують наступні вибори зі збільшенням насилля над журналістами, зводяться до самоцензури журналістів як засобу власного захисту, переьільшення такої небезпеки для ЗМІ та неможливості посилення небезпеки у порівнянні з існуючим критичним становищем захисту журналістів. Головним джерелом небезпеки для журналістів під час виборчої кампанії будуть олігархи та окремі кандидати в депутати.
Як зазначив керівник відділу фірми СОЦІС Олександр Стегній, кількість судових позовів вітчизняних видань зросла на 5%. Цікавим виглядає той факт, що 2/3 загальної кількості позовів припадає на видання, які мають у своєму штаті юриста. Медіаюрист IREX Pro-Media Наталя Петрова висловила думку, що якраз ті газети, які вже мають судові позови, і користуються послугами юрисконсультантів. У ході опитування було виявлено, що значна кількість позовів (від 10 і більше) припадає на газети приватних власників (окремі підприємці, компанії, недержавні організіції, партії). Тоді як два роки тому найчастіше позивалися державні видання. Серед позивачів перші позиції займають посадові особи та приватні підприємства, найменш “активні” – державні органи влади та місцевого самоврядування. Причинами судових позовів найчастіше ставали критичні публікації або журналістські розслідування, а також висвітлення політичних події чи кримінальної хроніки. Половина опитаних представників друкованих видань визнають факти замовчування інформації. Це уникання висвітлення політичних подій (показники зросли вдвічі), корупції, криманільних справ, зловживання владою. Серед причин свідомого замовчування достовірної інформації - нестача достатніх доказів для доведення в суді (44%), бажання уникнути клопоту нових судових процесів (16%). За словами Наталі Петрової, саме низький рівень правової поінформованості вплинув на невпевненість журналістів у спромозі довести власну правоту в суді.
Серед чинників, що обмежують об’єктивність друкованих ЗМІ респонденти назвали власників ЗМІ, страх, фінансову залежність і некомпетентність. Зважаючи на попередні чинники, парадоксальною видається висока оцінка журналістами їх професійної підготовки та соціальної затребуваності інформації.