Європейськi експерти вважають основною проблемою нинiшнiх виборiв в Українi полiтичну заангажованiсть практично всiх засобiв масової iнформацiї i зазначають, що наслiдком цього стала "прихована реклама", яку використали як друкованi, так i електроннi ЗМI.

Висновки Європейського iнституту засобiв масової iнформацiї мiстяться в попередньому звiтi з монiторингу висвiтлення ЗМI виборiв до Верховної Ради в березнi 2002 року, поширеному в понедiлок на прес-конференцiї в агентствi "Iнтерфакс-Україна".

Попри те, що в нинiшнiй виборчiй кампанiї "персони домiнували над полiтичними iдеями", партiї i блоки бiльш професiонально представляли свої полiтичнi програми, пiд час кампанiї "домiнувала боротьба мiж особистостями, а не мiж полiтичними програмами", що знайшло вiдображеннi як у висвiтленнi подiй з боку ЗМI, так i в скаргах на ЗМI вiд суб'єктiв виборiв, говориться в звiтi.

Практично всi партiї i блоки в своїх скаргах обвинуватили ЗМI в поширеннi негативної або непiдтвердженої iнформацiї, ще однiєю "спiльною для всiх причиною невдоволення" стала вiдсутнiсть висвiтлення подiй, що стосуються певних полiтичних сил. "Наприклад, Блок Юлiї Тимошенко стверджував, що стосовно блоку велася "iнформацiйна блокада" як з боку державних, так i з боку приватних ЗМI", - вiдзначають експерти.

"Невеликi партiї i блоки ще бiльш страждали вiд того, що їх iгнорують, - говориться в звiтi. – До того ж вони не мали можливостi розмiщувати свою полiтичну рекламу".

На думку експертiв, пiд час виборiв переважала так звана "прихована реклама" полiтичних сил, коли iнформацiя на користь тiєї або iншої партiї або блоку з'являлася без наголошення, що це реклама. "Оскiльки така реклама не є офiцiйною, вона оплачується готiвкою всупереч законодавчим правилам, якi вимагають вiд партiй i блокiв прозорих безготiвкових розрахункiв за передвиборну рекламу", - вiдзначається в звiтi.

"Не додає гiдностi полiтичним партiям i те, що в багатьох випадках, як нам було повiдомлено, вони пропонували кошти за рекламу, але якщо про це не дiзнаються читачi, - вiдзначається в документi. – Економiчна слабiсть бiльшостi ЗМI робить їх залежними вiд такого тиску. Також це означає, що в багатьох випадках ЗМI є власнiстю людей, якi об'єднують свої бiзнес-iнтереси з полiтичними iнтересами i використовують для цього ЗМI".

Найсерйознiшi проблеми експерти вважають перетин галузей ЗМI, бiзнесу i полiтики. "I, здається, бiльшiсть журналiстiв, полiтикiв i пересiчних громадян вважають природним для журналiста виконання полiтичних i бiзнес-функцiй у той час, коли вони намагаються висвiтлювати вибори "неупереджено", - вiдзначається в звiтi.

Експерти зазначають, що полiтики застосовують й iншi методи тиску на ЗМI, у тому числi припинення дiї лiцензiї на мовлення або вилучення тиражiв газет, вiдмову друкувати газети або несподiвана вiдмова поширення газет держпiдприємствами.

Експерти також звертають увагу на те, що в регiонах проблема дотримання принципiв свободи слова була бiльш гострою. У звiтi також наголошується на тому, що Iнтернет почав використовуватися не як пряме, а швидше як опосередковане джерело iнформацiї. "Функцiонування Iнтернет-видань не врегульоване, i внаслiдок цього iнформацiя часто неточна i публiкується без посилання на джерело", - говориться в звiтi.

Експерти також звертають увагу на важливiсть фiнансового змiцнення ЗМI, що дозволить їм вести незалежну полiтику i бути захищеними "вiд власникiв та iнших суб'єктiв, якi розглядають ЗМI не як джерело прибутку, а як полiтичний iнструмент".

Інтерфакс-Україна