Журналістам, які працюють у зоні конфлікту в Україні, безпечніше було б мати зйомний знак «Преса» на одязі. Про це 5 грудня сказав експерт міжнародної громадської організації Internews Марк Жардіна на конференції «Журналістські розслідування в Україні та Європі: досягнення, проблеми та перспективи розвитку, організованої НГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП).

Під час тренінгу з фізичної безпеки у в гарячих точках експерта запитали, чи потрібно журналісту в зоні конфлікту в Україні афішувати, що він працівник ЗМІ.

«Є загальне правило, що преса не може бути об'єктом нападу на війні, є незалежною стороною. Як відомо, міжнародний колір форми військових кореспондентів - синій, традиційно з великим словом «Преса» на ньому. Журналіст ні в якому разі не має вдягати одяг зеленого, захисного кольорів чи кольорів камуфляжу», - нагадав експерт.

Марк Жардіна зазначив, що щоразу, вирушаючи в зону воєнних дій, потрібно аналізувати, чи може журналіст там стати ціллю для нападника саме через свою приналежність до ЗМІ. Якщо така вірогідність існує, то краще не показувати, що ви журналіст - змішатися з натовпом, бути в цивільному одязі, вважає він.

Експерт повідомив, що в зоні конфлікту на сході України журналістів можуть цілеспрямовано атакувати.

«В Україні це справді проблема. Я був на сході, працював з журналістам, і вони були мішенню нападників через те, що представляли пресу. Так само, як це було на Майдані у Києві. Тому для роботи в Україні, на мою думку, найкращий варіант - це мати таку куртку, де напис преса може зніматися і наліплюватися за потреби», - вважає пан Жардіна.

Нагадаємо, експерти міжнародної громадської організації Internews Марк Жардіна та Брук Касснер розповіли також, що в ситуації обстрілу журналіст має або тікати, або ховатися, або чинити фізичний опір нападнику і дали поради, як діяти, обравши кожен з цих варіантів.

1 грудня минулого року, під час штурму протестувальниками будівлі Адміністрації Президента в Києві, постраждало майже півсотні журналістів, як українських так і зарубіжних медіа. При цьому більшість медійників отримали травми й ушкодження саме від дій спецзагону міліції «Беркут».  Більшість постраждалих представників ЗМІ переконані, що спецзагін міліції цілеспрямовано так діяв щодо них. При цьому камери, бейджі й вигуки «Преса» діяли на спецпризначенців, як червона ганчірка, викликаючи ще більшу агресію. Чимало подібних випадків сталося і під час інших подій впродовж Революції Гідності 2013-2014 років.

«Детектор медіа»