Професійні журналісти, яких мобілізовано до лав армії та Нацгвардії для несення служби у зоні АТО, можуть принести більше користі державі, якщо будуть виконувати свої обов'язки у прес-службі штабу АТО. Держава має вести активну інформаційну політику, а військові прес-служби не повинні обмежуватися заявами своїх речників. Про це йшлося у ході круглого столу журналістів Дніпропетровщини, участь у якому взяли перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий та президент Академії української преси, професор Валерій Іванов.

Чи правильною є позиція журналістів та редакторів, які свідомо не критикують військових та Нацгвардію, бо вважають це неприпустимим у часи війни? На переконання Валерія Іванова, некритична ретрансляція часто неправильних даних прес-центрів АТО та РНБО призводить до втрати довіри у аудиторії.

«Питання професійного, а насамперед, етичного вибору є гострим, як ніколи», - вважає голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий. Він зазначив, що замовчування інформації не можна виправдовувати жодними патріотичними міркуваннями.

Разом з тим, дехто із дніпропетровських журналістів зазначив, що в часи війни деякі положення Кодексу журналістської етики втрачають актуальність. На що перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко відповів, що казати про неефективність існуючого Кодексу журналістської етики не варто. «У надзвичайних обставинах від журналіста вимагається мужність при прийнятті рішень, а брак мужності не компенсується текстами кодексів», - сказав він.

Очільник НСЖУ навів приклад донецького редактора Олександра Брижа, який, попри погрози та полон терористів, не став на їхній бік та відмовився перетворювати газету «Донбасс» у бойовий листок так званої «ДНР».

«Детектор медіа»