У соціальних мережах, зокрема в тіктоку, поширювали відеоролик, де жінка емоційно розповідала про зникнення свого чоловіка-військовослужбовця та половини особового складу його бригади. Вона звинувачувала командування ЗСУ в байдужості та приховуванні інформації.

Скриншот зі згенерованого штучним інтелектом дипфейку. Джерело: VoxCheck

Це був дипфейк. Міміка обличчя жінки була неприродно нерухомою, а голос мав характерний роботизований тембр. Спеціалізований інструмент Sensity.AI підтвердив, що ролик із імовірністю 99% є продуктом штучного інтелекту, а також виявив маніпуляцію з синхронізацією рухів губ.

Фактчекери VoxCheck пишуть, що обліковий запис у тіктоку, який поширив цей фейк, систематично використовує ШІ для створення відео, спрямованих на дискредитацію Збройних Сил України. Пропагандисти часто використовують однакові маніпулятивні теми: «дружини військових скаржаться» на зниклих безвісти, «люди літнього віку протестують» проти розміщення військових, або «військовослужбовці розповідають» про зраду командування. Мета таких вкидів — деморалізувати суспільство, підірвати довіру до військового керівництва та поширити паніку.

Фейковий допис Іванки Трамп про «український Геловін»

У соцмережах поширювали відредагований скриншот допису Іванки Трамп у X (Twitter), де вона розповідала про «український Геловін». Нібито працівники ТЦК у костюмах привидів стукають у двері. А коли їм відчиняють, то вимагають хабарі або забирають чоловіків на фронт. Цей допис був опублікований не на офіційному акаунті Іванки Трамп, а на фан-сторінці, тобто обліковому записі, не пов’язаному з Іванкою Трамп. Пропагандисти обрізали скриншот, щоб приховати цю позначку та видати фейк за справжній.

Приклад публікації у телеграмі із поширенням фейку. Джерело: VoxCheck

Відео, яке додавали, виявилося постановкою з окупованого Донецька. Пошук першоджерела відео довів, що чоловік на ролику — актор Микола Гусейнов, який працює в так званому «Донецькому республіканському молодіжному театрі».

Уявне ранчо Володимира Зеленського у Вайомінгу

Російські пропагандисти писали про нібито купівлю Президентом України Володимиром Зеленським ранчо Pathfinder у штаті Вайомінг, що у США, за 79,5 млн доларів. Для «підтвердження» вони використовували спеціально створене відео з російськими субтитрами й англійською озвучкою, а також фейковий сайт брокерської компанії Swan Land Company. Проте сайт swanlandco.us, на який посилалися пропагандисти, був створений спеціально для цієї дезінформаційної кампанії та має ознаки «сайту-одноденки». Брокерська компанія спростувала чутки про купівлю ранчо Зеленським у місцевій газеті Cowboy State Daily.

Ця історія є частиною тривалої дезінформаційної кампанії Кремля, спрямованої на створення хибного уявлення про розкішне життя українського керівництва коштом західної допомоги. Найчастішими мішенями пропагандистів стають президент України та перша леді Олена Зеленська.

Маніпуляція з соціологічними дослідженнями в Німеччині

Проросійські телеграм-канали поширювали фейкові дані про нібито незадоволеність німців об’єднанням країни та бажання повернутися до СРСР. Вони стверджували, що понад третина німців незадоволена об’єднанням і хоче відновлення Радянського Союзу. Насправді показники були взяті з опитування компанії Infratest dimap, а не Forsa, як твердили пропагандисти. А опитування стосувалися не бажання респондентів повернутися до СРСР, а сприйняття об’єднання Німеччини у 1989 році.

У опитуванні Infratest dimap 64% респондентів виявили високий або помірний рівень задоволеності від об’єднання, тоді як 31% були менш задоволені. Питання про бажання повернутися до СРСР соціологи не ставили.

Фейкові вуличні опитування в Україні

У тіктоку поширювали фейкові вуличні опитування, де «звичайні українці» висловлювали песимістичні думки про війну, мобілізацію та мирні переговори. «Респонденти» висловлювали лише негативні тези: проти мобілізації, називаючи війну «марною», та звинувачуючи владу в «зриві миру». У Центрі протидії дезінформації РНБО підтвердили, що всі відео були згенеровані штучним інтелектом.

Приклади поширення фейкових соцопитувань. Джерело: Центр протидії дезінформації РНБО