Головною темою телевізійних новин - як, утім, і переживань, страхів і сподівань більшості українців, - стали вибори до Верховної Ради та місцевих рад, що відбулись 26 березня. До 30 березня в новинах майже зовсім не торкались інших тем. Увага була прикута передусім до ЦВК, де тривав попередній підрахунок голосів; другою за важливістю темою була перспектива об'єднання кількох сил-переможців у парламентську коаліцію. До кінця тижня не вщухав ажіотаж довкола київської сенсації: на виборах столичного мера несподівано переміг Леонід Черновецький. Висвітлювались також такі теми:

Зрив місцевих виборів у Хмельницькому.

Оцінка виборів міжнародними спостерігачами. 

Об'єднання аутсайдерів із вимогою перерахунку всіх голосів на виборах до ВР.

Акції протесту в Криму з вимогами перерахунку голосів на виборах до ВР АРК.

Прес-конференція Ріната Ахметова.

Несподівані результати виборів мерів обласних центрів.

Відставка Медведчука та Каськіва.

Акції протесту Вітренко біля ЦВК.

27 березня виборчкоми рахували голоси, і очі всієї країни були звернені до ЦВК. Інформаційні випуски мало чим різнились від виборчих телемарафонів, а в доборі й поданні новин навіть антагоністичні канали були одностайні. Водночас у сюжетах, присвячених перспективам утворення парламентської коаліції, почали проявлятись ознаки політичної гри, що розпочалась відразу після оприлюднення результатів екзит-полів.

У сюжеті Першого каналу йдеться про анонсовану лідерами помаранчевих сил зустріч в Українському домі, що не відбулась, - як виходить із наведених фактів, - через позицію Президента: переговори починати тільки після оприлюднення остаточних результатів виборів. „Ющенко довірив вести переговори про створення майбутньої коаліції у парламенті Єханурову. Не як теперішньому прем’єру, а як одному з лідерів НУ. Інший її лідер - Безсмертний - у ніч виборів визнав право Тимошенко висувати свою кандидатуру на посаду Прем'єра, як переможниці серед помаранчевих сил за результатами exit-poll.” Два факти, подані в цьому пасажі, логічно не пов'язані між собою, хоча політологи виводять перше з другого: Безсмертного нібито покарали за публічне визнання поразки, відсторонивши від переговорів.

У сюжеті „Тоніса” в цілому об'єктивно відображено поточний стан переговорів про коаліцію: ПР пропонує свою участь усім, але за умови свого прем'єра, Тимошенко висловлює впевненість у тому, що коаліція буде помаранчевою, а „НУ” не поспішає. Натомість, у повідомленні про реакцію Президента на результати виборів сказано наступне: „вже у вівторок 28 березня президент має намір провести політичні консультації з лідерами ПР,БЮТ, "НУ" та СПУ. Предмет переговорів - перспективи майбутньої коаліції.” Останнє - відсебеньки „Тоніса”, оскільки йтися про коаліцію на цій серії зустрічей не мало, ба більше, сам Ющенко цього самого дня говорив про недоречність будь-яких переговорів на цю тему.

„Пані лягли і просять,” - так можна перефразувати зміст сюжету НТН, присвяченого темі коаліції. В ньому стільки відчайдушного протесту проти можливої помаранчевої коаліції, що „регіоналів”, які зуміли здобути перше місце, але не перемогти, стає шкода. „політологи вже давно пліткують про формування, здавалося б, зовсім неможливого варіанту коаліції. Вони припускають об’єднання "регіоналів" з "нашоукраїнцями" та іншими, менш сильними, гравцями. Відтак, сценарій Ющенко - президент, Юля - прем’єр - не відбудеться.” Це при тому, що хвилиною раніше в сюжеті говорилось таке: „ПР залишиться в опозиції, якщо "помаранчева" коаліція все ж таки відбудеться. Тому „регіонали” вже давно капітулюють і не виключають можливості об’єднання з іншими переможцями виборів.”

Під час вечірнього випуску ТСН „регіонали” ще сподівались на диво, що проведе до ВР достатню для утворення більшості кількість опозиційних сил. У випуску пролунали одностайні заперечення будь-яких переговорів між помаранчевими та блакитними… Але сюжет Максима Сухенка мав би похитнути впевненість глядачів: „Зволікання із створенням коаліції - досить переконливий доказ того, що парламентське об’єднання зовсім не обов’язково буде "помаранчевим". Надто багато переваг кожна із революційних сил може отримати разом із тридцятивідсотковою підтримкою ПР.” Про можливість єднання НУ і ПР на взаємовигідних умовах говорили політологи: Фесенко, Карасьов („Віче”) та Бондаренко (блок Литвина). „Найактивніше домовлятися доведеться саме пропрезидентській "НУ", яка від такого виборчого сюрпризу втратила ініціативу і почесне друге місце. Її зиск від об’єднання з колишнім головним ворогом - очевидний. На підтримку дещо поріділим лавам президентських прихильників приходять досі недоступні Схід та Південь.” Складається цікава ситуація, яку в цей та наступні дні можна було бачити в новинах не лише „1+1”, а й інших каналів: лунають запевнення політиків, що про жодну коаліцію не йдеться, а коли йдеться, то виключно про помаранчеву, але їх ставлять під сумнів або самі журналісти, або політологи, або політичні опоненти, натякаючи на варіант „НУ+ПР”.

„Інтер”, натомість, поглянув на проблему коаліції зовсім інакше: у „Подробностях” не було жодних натяків на можливість об'єднання „НУ” з ПР, окрім як у бесіді з Тимошенко в студії. На запитання щодо можливості такої коаліції вона відповіла наступне: „…ми абсолютно чітко можемо створювати коаліцію демократичних сил. І питання тільки про волю до створення такої коаліції. Узгоджені всі документи, узгоджено меморандум. І я думаю, що зараз не потрібно втрачати жодної хвилини часу. Потрібно терміново приймати рішення.” Тож відповідальність за можливі зволікання перекладається на „НУ”, не кажучи вже про можливе утворення коаліції з опонентами. На запитання щодо кандидатури Прем'єра Тимошенко відповіла: „Є принцип, який узгоджений. Цей принцип полягає в тому, що та політична сила з трьох учасників коаліції, яка набрала найбільшу кількість голосів, без права вето пропонує свою кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра.” Позицію Юлії Володимирівни, бездоганну з погляду логіки та здорового глузду, „Інтер” підкріпив синхроном політолога Олександра Рара (Німеччина) про сподівання Заходу на утворення саме „помаранчевої” коаліції.

ICTV і Новий залишились нейтральними спостерігачами в цьому змаганні, і з потуг ПР, здається, просто посміялись: „Роздратований переговорами про "помаранчеву" коаліцію лідер виборів. ПР, що набирає найбільшу кількість голосів, сама сформувати уряд не зможе, а переговори, на які її не запрошують, називає, цитую, "сепаратними і некоректними до оголошення офіційних результатів виборів". Заяви ж деяких лідерів "помаранчевого" табору про наміри створити одноколірну коаліцію в парламенті не відповідають волевиявленню народу, - таку заяву президії ПР оприлюднила її прес-служба. Водночас, представники партії Януковича в ефірі всіх телеканалів цієї ночі заявляли, що готові вести переговори про коаліцію з усіма, хто пройде в парламент, але в ідеалі хотіли б обійтися без "помаранчевих".” (ICTV). У повідомленні Нового каналу виникла певна суперечність: „"Регіони" проти однокольорової коаліції у ВР. Кажуть: це некоректно та невідповідально щодо волевиявлення народу„ - що тут же спростовується синхроном голови штабу Василя Джарти про бажаність коаліції ПР, КПУ і, можливо, блоку Вітренко.

Утім, не можна розцінювати ці невпорядковані порухи окремих телеканалів, як елементи виконання певного плану. За попередніми результатами підрахунку голосів, що з'явились 27 березня, відсоток ПР був значно нижчим, а НУ та СПУ - вищим, тому політики й самі не могли зорієнтуватись і визначитись із подальшою тактикою.

27 березня, понеділок

Головною темою 28 березня, яку спробували використати не за призначенням, стала зустріч Президента з лідерами ПР, БЮТ, НУ та СПУ. Ймовірною причиною цієї серії зустрічей стало бажання Ющенка зберегти за собою роль арбітра нації. Домовлятися про коаліцію було недоречно, хоча б тому, що розмова відбувалась перед об'єктивами камер - у таких умовах серйозні питання не обговорюються. Що, втім, не завадило декому вважати аудієнцію у Президента початком переговорів про утворення парламентської більшості.

У сюжеті 5 каналу - „об'єднавчі” нотки: „Єхануров прийшов у будинок на Банковій зранку. Ющенко розповів йому, як важливо об’єднати країну. Тому політикам треба підписати між собою меморандум про план дій на найближчі роки, а потім на його основі створювати коаліцію.” Зверніть увагу: про яких „політиків” ідеться - не уточнено. Коментували плани НУ, БЮТ і СПУ щодо створення „помаранчевої”, або, як тепер кажуть, демократичної, коаліції ті політологи, які ще задовго до виборів говорили про необхідність поєднання НУ і ПР: Малинкович і Фесенко. Карасьов і Єрмолаєв, що дискутували на цю тему в студії, висловлювались менш однозначно, але, як це завжди бувало в політологів, варіанту помаранчево-блакитної коаліції не виключали. Важливий той факт, що коментувати цю тему запросили саме політологів, чий підхід до політики завжди є прагматичним та утилітарним, а не політиків, що заповнили б ефір емоційними гаслами.

Щось подібне й у сюжеті Першого каналу: з нього випливало, що Президент уже почав домовлятись - „Ющенко - модератор майбутньої коаліції - вже виставив свої умови”, далі синхрон: „У нас повинна бути система цінностей, навколо якої формується коаліція, а не система крісел, навколо яких іде дільож. Це дуже важливо. Я не кажу, що розподіл влад є другорядним. Безумовно, ні. Але воно, безумовно, повинно бути вторинним”… Та які ж це умови? Це традиційні патріархальні напучування, без яких Президент не обходиться в жодній справі.

Відчуймо різницю, аналізуючи сюжет „Інтера”: „По словам Януковича, тема каких-либо альянсов с президентом вообще не обсуждалась. При этом он отметил, что право формировать большинство "регионалы" оставляют за собой.” І, що цікаво: „После встречи с президентом Тимошенко о своём желании занять кресло премьера открыто не говорила. Что же касается коалиции, то, по ее словам, ждать осталось недолго.” - порівняйте з „…бажання знову стати прем’єром Тимошенко і не приховувала - пояснювала це своїм першим результатом серед "помаранчевих"” 5 каналу. Не кажучи вже про Мороза, який висловив упевненість у тому, що помаранчева коаліція неминуча.

СТБ рубанув правду-матку: „Незважаючи на всі запевнення "помаранчевих" у невідворотності "жовтогарячого альянсу", реально вони не такі категоричні. Так, учасники блоку "НУ", щойно встигли утворити рішення про створення демократичної коаліції, як одразу визначили умови, на яких вони можуть від такого союзу відмовитися на користь ПР. Їх озвучив Борис Тарасюк.”

Нарешті, якщо ви ще сумніваєтесь, кому найбільше кортить потрапити в коаліцію, погляньте на початок сюжету ТРК „Україна”: „Кожного з партійних лідерів Ющенко приймав окремо. Враження від розмови достатньо стримані. Процес переговорів тільки розпочато.” І далі: „стало зрозуміло, що створення правлячої коаліції не станеться швидко і не пройде гладко. Президент по черзі приймав лідерів політичних партій, які набрали більшість голосів до парламенту. Один на один голова країни розмовляв з Януковичем, Єхануровим, Тимошенко і Морозом. Поздоровляти з перемогою президент нікого не став, бо офіційні результати виборів не оприлюднені. Ющенко переконаний, формування коаліції має об’єднати Україну.” Приємне для себе почула „Україна” у висловлюваннях Мороза: „…я вважаю, і Президент погоджується з тим, він теж такої думки дотримується, що треба не поглиблювати й далі розкол по лінії Схід-Захід. Треба шукати в цьому відношенні порозуміння. Я би його вирішував представленням, якби від мене одного це залежало, представленням у владних структурах можливостей для того, щоб себе реалізувала там і ПР.”

Не покинула глядачів ТРК „України” й Наталія Кондратюк: „Ці вибори стали фіаско президента. Той відсоток, який отримав "Народний Союз "Наша Україна" (sic!) - є рейтинг довіри народу до Ющенка. показник складає менше третини від того, що мала нова влада коли прийшла. Чому? Зрозуміло. Люди прагнуть спокою та стабільності. Бо втомилися від лихоманки, яка колотила державу увесь минулий рік - від економіки до зовнішньої політики.”… „За європейськими демократичними нормами, до яких так полюбляє апелювати влада, лідер перегонів має повне право на ключові посади в раді та уряді, право на чільне слово під час формування коаліції. Абсолютно очевидно те, що допустити цього, не зважаючи на свій програш, провладні сили не хочуть. Вони намагаються створити "помаранчевий" блок аби залишити владу у своїх руках. Президент слушно наголошує, що крісла ділити не час.” Отже, з виборами промивання мозків глядачам „України” не закінчилось.

Про те, що дружба між трьома каналами та партією „Віче” не закінчилась 26 квітня, свідчить одностайне висвітлення СТБ, Новим та ICTV заяв Інни Богословської про порушення під час підрахунку голосів, які є причиною незадовільного результату «Віча». Якщо СТБ відбув цю повинність явно неохоче, - інформацією в кілька фраз, - то Новий канал постарався: „За власними підрахунками "Віча", вони таки здолали тривідсотковий бар’єр. Партійці кажуть: якщо ЦВК не погодиться перелічити голоси, підуть в опозицію і об’єднаються з усіма ображеними, які також постраждали від нечесного підрахунку, навіть з тими, з ким не хочеться” і аж два синхрони. На ICTV констатували ключову роль „Віча” в майбутньому русі незадоволених результатами виборів: „Порушення, які зафіксували 12 тисяч спостерігачів від "Віча" - це невчасне закриття дільниць, підрахунок голосів за відсутності частини членів комісії, відмова у видачі протоколів спостерігачам та підробка документів. "Віче" пропонує усім партіям, які невдоволені результатами голосувань, об’єднатися і змусити ЦВК повністю перерахувати дані.”

28 березня, вівторок