У моніторингу відповідно до комплексної методології ГО «Детектор медіа» проаналізовано новини та програми інших жанрів, що вийшли в ефірі українського суспільного радіо протягом дня 15 березня 2019 року.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Аналіз тематики новин

Проаналізовано всі новини у випусках радіо протягом одного дня. Було оцінено  58 радіосюжетів, хоча загалом їхня кількість була більшою. У моніторингу не враховано повтори одних і тих самих сюжетів або новини, які в подальшому були подані в ефірі у розширеному вигляді. В такому випадку аналізували найповніші сюжети.

У кількох випадках було оцінено два-три сюжети на одну тему, якщо вони дуже сильно відрізнялися. Наприклад, окремо були оцінені матеріали «Рада Безпеки ООН обговорить сьогодні ситуацію в анексованому Криму» як анонс події та «Ситуацію в окупованому Криму, зокрема і щодо порушення прав людини, обговорили сьогодні на спеціальному засіданні»  як новину після події. Також виокремлено матеріал «Сполучені Штати Америки і Великобританія ніколи не визнають окупації Криму» — цю заяву було зроблено на тому ж засіданні Ради Безпеки ООН, в матеріалі йшлося про санкції проти Росії.

На тематичний розподіл новин вплинули резонансні події, зокрема, напади на мечеті в Новій Зеландії, засідання Ради безпеки ООН, та майбутні вибори президента в Україні.

Найбільше матеріалів (15 із 58) було віднесено до тематики «інше», так як окремо іноземні події виділені не були. Окрім нападів на мечеті, до цієї категорії також потрапили сюжети про авіакатастрофу в Ефіопії, випробування українського трамваю в Єгипті та найбільшу лікарню на європейському континенті, яку відкрили в Туреччині. Сюди також були віднесені сюжети з України, які не можна було включити в інші групи, наприклад, про акцію протесту проти глобального потепління.

На другому місці (11) – сюжети кримінального характеру: від побиття дитини в школі до розслідування нападу на працівника Адміністрації президента, на третьому – політика України (9 матеріалів), що зумовлено в основному виборами президента України та зовнішньою політикою. Також увагу журналісти приділили таким темам: культура (8) – в основному це виставки в Києві та в регіонах та війна (4) – матеріали про події в районі проведення операції об'єднаних сил на Донбасі.

Лише по два матеріали припадало на соціальні теми, про економіку, надзвичайні події та спорт, а по одному — про діяльність місцевої влади, комунальні проблеми та медицину. Варто відзначити сюжет «На 17% зросли доходи держбюджету», де окрім слів міністра фінансів про «бюджетні досягнення» журналісти отримали змістовний коментар експерта.

Протягом дня в новинах не було матеріалів про місцеву політику та суспільне життя, реформи, релігію, освіту та науку.

Однак «Українське радіо» активно інформувало про деякі події в регіонах: Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Хмельницькій та інших областях.

Пропущені (замовчані) теми і важливі події

Ключовими темами в Україні 15 березня 2019 року було засідання Радбезу ООН, запровадження нових санкцій проти Росії, напади на мечеті в Новій Зеландії, вбивство працівника Адміністрації президента та пограбування ювелірного магазину на 5 мільйонів гривень.  

Усі ці теми були представлені в новинах «Українського радіо» та повністю розкриті для глядачів. Відтак радіо не замовчало у випусках важливих, резонансних подій.

Можна було б висвітлити ще дві теми. Перша – це те, що Україна та Євросоюз уклали попередню домовленість, яка дозволить Києву збільшити безмитний експорт курятини до ЄС і закриє юридичну лазівку, яку використовує компанія мільярдера Юрія Косюка. Друга — це засекречення Управлінням державної охорони документів щодо земельної ділянки Петра Порошенка в історичній частині Києва, де була зруйнована пам’ятка національного значення.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики та матеріали з ознаками замовності

Протягом моніторингового дня журналісти «Українського радіо» показали високий рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики: середній бал 5,45 із 6 можливих.

У кількох перших випусках новин дня матеріали містили поодинокі порушення стандартів, які в подальшому, в ширших повідомленнях, були виправлені, а тому в таблиці це не відображені. Для прикладу, перше повідомлення про напади на мечеті не містило посилання на джерело такої інформації: «Напади на Мечеті скоєно у Новій Зеландії у місті Крайстчерч. Два бойовики відкрили вогонь у двох центральних мечетях. Надходять повідомлення про стрілянину ще в одному районі. Один з нападників написав і виклав у мережу маніфест, в ньому заявив, що це терористичний акт. Точної цифри загиблих поліція не називає». І лише потім ведучий сказав, що «New Zealand Herald пише, що від 9 до 27 людей застрелили, один із нападників затриманий».

Загалом порушення за двома стандартами точності та «відокремлення фактів від коментарів» (середній бал 0,98) було виявлено лише в одному сюжеті — «В Одесі міський департамент освіти, де розповіли про п’ятикласницю, яка знепритомніла під час уроку, ймовірно, після того, як хлопці кілька разів вдарили її м’ячем в голову. Цей матеріал отримав нулі за цими стандартами, а також за достовірність і повноту через узагальнені посилання: «родичі кажуть» (насправді це сказала журналістам лише тітка), «в міському департаменті освіти обіцяли», «думки батьків розділилися».

Стандарт достовірності/посилання на джерела (середній бал 0,95) журналісти порушили ще в двох матеріалах, де взагалі не було повідомлено джерело такої інформації: «Парламент Великої Британії підтримав» і «Генеральна прокуратура України подасть апеляцію».

Протягом дня новини були збалансовані і щодо кількості поданих думок та коментарів. За стандартом балансу думок радіосюжети отримали середній бал 0,95. Порушення зафіксували лише у трьох випадках.

Так, у сюжеті «Перший етап впровадження автоматизованої системи обліку і оплати проїзду в громадському транспорті» розповіли про майбутнє нововведення в Хмельницькому, використавши лише слова начальника місцевого управління транспорту і зв’язку. Ні пасажирів, ні перевізників не запитували. Також в матеріалі вирішили не вказувати, коли ж систему повністю запровадять, її вартість і не назвали підрядника, сказавши просто, що це «компанія, що виграла тендер». Тому матеріал заслужено отримав ще й нуль балів за повноту.

Лише представники громадського сектору виступили спікерами у ще одному матеріалі «Як отримати переселенцям компенсацію на житло». Голова громадської Ради з питань тимчасово окупованих територій розповів про можливість для переселенців, коли їм за гроші центрального та місцевого бюджетів надають квартиру вторинного користування. «Після того, як війна закінчиться, квартири перейдуть в користування місцевої громади», — розповів він. У цьому сюжеті бракує коментаря від органів місцевого самоврядування: чи справді є така можливість, скільки людей цим могли скористатись і як це зробити на практиці.

Подібна ситуація й з матеріалом на доволі конфліктну тему «Громадське слухання щодо запровадження плати за мінеральну воду» у Трускавці Львівської області. В радіосюжеті наведено дві протилежні думки: місцевого екскурсовода, який стверджує, що плата перешкоджатиме туризму, і директора «Трускавецькурорту», який на цьому хоче заробляти. З матеріалу не зрозуміло, яку позицію займає керівництво міської ради та місцеві депутати й мешканці. Крім того, громадські слухання відбулися 14 березня.  

Гірше журналісти дотримуються стандарту оперативності (середній бал 0,84), в основному це стосувалося сюжетів на культурну тематику. Найяскравішим прикладом є матеріал про виставку філателії «Кроки до незалежності», яка відкрилася ще 6 лютого.

А про «Виставку робіт учасників першої всеукраїнської біенале левкасу» журналісти повідомили за три дня до її закриття, хоча вона розпочала роботу ще з 1 березня.

Середній бал дотримання стандарту повноти — 0,74. Двом матеріалам бракувало, власне, лише повноти. Наприклад, з повідомлення «"Міжнародні авіалінії України" з 31 березня скорочують час посадки на рейси» не зрозуміло, чи це погіршення, чи розповсюджена практика, який час посадки на рейси мають інші авіалінії тощо.

Протягом моніторингового періоду не було виявлено жодного матеріалу із ознаками замовності.