«Нармальная русская женщіна». Як двоє волонтерів в евакуації створили відеоблог Тамари

«Нармальная русская женщіна». Як двоє волонтерів в евакуації створили відеоблог Тамари

20 Квітня 2022
3334
20 Квітня 2022
15:20

«Нармальная русская женщіна». Як двоє волонтерів в евакуації створили відеоблог Тамари

3334
Чому росіяни вважають, що Степан Бандера не міг померти, що вони мріють сказати «Джо Нікалаєвічу Байдену», яку загрозу Кремлю несуть українські голуби? Тільки Тамара знає відповіді на всі питання.
«Нармальная русская женщіна». Як двоє волонтерів в евакуації створили відеоблог Тамари
«Нармальная русская женщіна». Як двоє волонтерів в евакуації створили відеоблог Тамари

«Росіяни досі вважають, що Бандера живий!» — сміялися крізь сльози українці за пару тижнів після початку великої війни. Приводом для такої реакції стало відеозвернення російської жінки до Степана Бандери з проханням здатися. Відео показали у спільному телемарафоні, поширювали в соцмережах і в телеграмі. Навіть відомий білоруський канал Nexta написав, що до кінця не розібрався, чи справжня росіянка ця Тамара з Кемерова.

«Так сталося, що величезна кількість пабліків, ЗМІ, національних каналів і просто людей використали наше відео, не розібравшись у його походженні і навіть у тому, що то є сатира. І майже ніхто з них не вказав посилання на першоджерело», — написав тоді сценарист Слава Юшков. «Тамару» він вигадав разом із акторкою Дашею Білоцерковець.

Слава Юшков до 2018 року працював у «Вавьорка продакшн». Сценарист телесеріалів, серед яких «Коли ми вдома», знятий «Вавьорка продакшн» і Starlight Films на замовлення телеканалу СТБ, і «Доньки-матері», що виходив на СТБ.

Даша має досвід роботи у стендапі й хоче зніматися в кіно. Зокрема, задіяна в майбутньому фільмі Тоні Ноябрьової про 1990-ті «Ти мене любиш?», а також знімалася у телесеріалах. Поки що — «до перемоги» — Даша не хоче розповідати про себе більше.

В евакуації Даша і Слава знайшли свій формат рефлексій на російську агресію та пропаганду. Ролики записують власними силами, в соцмережах поширюють теж самі. Основним майданчиком Тамари є інстаграм; також викладають відео на тіктоку й телеграм-каналі.

— Дашо, Славо, як ви шукали цей формат?

Даша: Ми не шукали навмисне. Одного дня я йшла волонтерити й відчула, що вперше за два тижні повномасштабної війни Росії проти України відчувала в собі сили виразити свою позицію за допомогою моєї зброї: акторської гри та гумору. Одразу написала Славі й запропонувала потролити «нармальних русскіх людей». Слава погодився і вже того ж дня створили перший епізод «нармальной рускай женщіни».

Слава: Так, це був інтуїтивний порив. Особисто в мене накопичилося багато внутрішньої люті щодо кількох речей. По-перше, це наратив інфантильних росіян, які намагаються зараз відмежуватися від воєнних злочинів, не розуміють, чому на них зляться і що не так, адже «це не ми Путіна обирали».

По-друге, мене дратує велика кількість відео, в якому українці російською намагаються комунікувати з росіянами. Особливо коли це роблять знаменитості, які спеціально в цих записах говорять російською. Чуваки! До кого ви звертаєтесь? Вони вісім років із нами воюють, три місяці йшло нагнітання повномасштабної війни — вони мовчали. Чого ви вирішили, що так звані лідери думок раптом заговорять?

Тому Тамара називається «нармальной русской женщіной». Це сатира на росіян, на цей образ «пересічного росіянина», але комунікує вона скоріше з українцями.

— Як розподілені обов’язки в цьому проекті? Хто чим займається?

Даша: На мені акторська гра, імпровізація. Слава відповідає за те, про що буде говорити Тамара концептуально, за текст монологів. Потім ми між собою проговорюємо нюанси, акторські завдання, а далі починається моя акторська робота. Ми разом передивляємося перші дублі, інколи корегуємо щось по ходу, поки не знайдемо потрібний варіант.

Слава: Я не всі моменти прописую дуже прискіпливо. Часом у сценарії зазначено «розгон про…», і далі йде просто комедійний вектор для імпровізації. Це важливо, щоб образ виглядав живо, як блог «дурепи з Кемерово», а не підготовлений акторський монолог. Саме тому в нас немає склейок — тільки «живий» дубль.

Даша: Те ж саме щодо акторської гри. Мені навіть придумувати нічого не довелося. Вже стільки передивилася до того всілякого російського трешу та їхніх «страждальних» відео про «Макдональдс» та прокладки. Попросила у знайомого смішного капелюха, стала біля дзеркала у ванній — і народилась Тамара.

Слава: За ніч до того, як з’явилась Тамара, розбомбили драмтеатр у Маріуполі. Я вже думав, що більше не можу плакати, та знову заплакав… Це було емоційне дно, від якого треба було відштовхнутися. Іронія — це такий природний захисний механізм і для нас, і для глядачів блогу. Людям допомагає цей проєкт. Це ми бачимо з коментарів та приватних повідомлень.

Даша: Ціль була проста — допомогти гумором у складний час. Допомогти собі, друзям і підписникам. Відео розлетілось, почали писати люди з Харкова й інших гарячих точок, що вперше за два-три тижні змогли посміятись.

Після того, як росіяни скинули бомбу на Маріупольський театр, принаймні кілька театрів Європи виклали слово «ДЕТИ» і вшанували цю трагедію акціями пам’яті. Так символічно, що під час війни приміщення театру стало прихистком для людей. А от саме мистецтво — чи справедливе твердження, що «коли говорять гармати…»?

Слава: Війна — це найстрашніший період життя, але це період життя. Його так само треба відображати, фіксувати цей досвід, пропускати крізь себе. Я розумію, що переосмислювання такого досвіду — це складно, для когось це надто гострі емоції. Але в цьому і є відповідальність митця — розуміти контекст, у якому він комунікує з людьми.

Даша: Театр не може працювати в містах, де йде війна. В принципі мало що може працювати у звичній формі. Але митець може займатись мистецтвом, як і інша людина може займатися своїм ремеслом. Кожен інтегрується у війну, як може. Якщо митцю болить — він скаже. Головне просто знайти свою форму.

Слава: Говорити про війну під час війни — це небезпечна тема, і треба бути дуже зваженим. Ми бачимо фідбек у соцмережах. Він показує, що нам вдалося пройти по цьому тонкому лезу теми війни. Отже це можливо. Принаймні, серед тих людей, яким потрібний саме іронічний захист від стресу.

— Як люди реагують на цей блог?

Даша: Позитивно. Дякують за тролінг росіян. Інколи ще трапляються люди, що перепитують у коментарях: «А це точно стьоб»? Не всі розуміють іронію. Часом у приватні повідомлення мені пишуть: «Здохни, тварь, паскуда! Гори в аду!». І за пів години та ж людина сама надсилає вже вибачення, хоча я навіть ще не встигла нічого відповісти. Мабуть, не читають опис відео.

Слава: Кілька разів писали конспірологи — «шукають», на кого ми працюємо. Ми всім відповідаємо, що працюємо за секретними конспектами Шухевича, про які не можна розповідати вголос. Бачив, як у фейсбуку якась жіночка написала: «Люди, давайте мислити критично», і відразу після цього додала: «Це відео зняли спеціально, щоб відволікти нашу увагу від бомбардувань». Іронічно, що такі слова написані після «давайте мислити критично».

— Як сталося, що про Тамару розповіли загальнонаціональні канали?

Даша: Я не думала, що мене в один день будуть показувати у праймтаймі. Знала, що стану популярною, але не думала, що саме так. Хтось скопіював відео і скинув, скоріш за все, в телеграм без пояснення контексту. А там понеслось. У сюжеті «ТСН» після ролика з Тамарою йшов голос диктора, що важко зрозуміти, сарказм це чи ні.

Слава: Хоча я досі переконаний, що в кожному нашому ролику більш ніж достатньо натяків на сарказм. Ще було на «Інтері», «Україні 24», на інших каналах. Багато телеграм-каналів —стотисячників і навіть мільйонників — також постили. Але ніхто не вказував посилання на нас і всі подавали, що це «справжня росіянка». Звісно, Даша грає переконливо, але таке відчуття, що адміни або дуже хотіли хайпонути на викривленому контексті, або просто не мають почуття гумору.

Даша: Кажуть, що мене ще показували по «России 1» як Тамару з Кемерова. Начебто вона навіть у розшуку. Але ми не перевіряли цю інформацію.

Слава: Найадекватніше відреагував Reddit, що нас дуже порадувало. Хтось переклав Тамару англійською, і люди з інших країн теж почали дивитися і сміятися. У нас був певний запит на переклад, тому на нашому ютубі є всі ролики з англійськими субтитрами.

Але в цілому нам би хотілося, щоб це відео дивилися українці і приходили в коментарі спілкуватися. А от із росіянами сенсу комунікувати нема. Це нація, що породжує тиранів і військових злочинців.

— Яка мета вашого блогу? Що було б для вас найбільшим щастям?

Даша: Для мене вже є найбільшим щастям, що люди пару хвилин на день можуть підняти настрій і відволіктися ненадовго від новин.

Слава: Проєкт не має однієї конкретної мети. Нам хочеться вірити, що він не буде пласким і що людям буде цікаво не тільки посміятися, але й покопатися в усіх його глибинах. Єдине, що можна сказати напевне, — це сатиричний проєкт, який фіксує зріз епохи.

Якщо українець хоче зрозуміти, що не так із пересічним росіянином, нехай дивиться цей проєкт. Якщо росіяни хочуть зрозуміти, що з ними не так, нехай дивляться цей проєкт. Якщо іноземці хочуть зрозуміти суть росіянина, нехай дивляться цей проєкт. Якщо в майбутньому захочеться згадати або дізнатися, яку дурню просувала російська пропаганда, — подивіться цей проєкт.

А якщо казати несерйозно, то ми робимо все це заради згадки про Тамару в брифінгу Арестовича або Зеленського.

Колаж: Микола Шиманський

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3334
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду