«Гражданская оборона» на ICTV: і тут про Коломойського…

«Гражданская оборона» на ICTV: і тут про Коломойського…

12 Вересня 2014
11922
12 Вересня 2014
10:30

«Гражданская оборона» на ICTV: і тут про Коломойського…

11922
Канал ICTV анонсував, що новий проект має складатися із сюжетів на теми історії війни та військової справи, новітніх наукових і технічних розробок у військовій галузі, а також розвінчувати міфи про секретних агентів і терористичні операції. Цікаво, до якого сегменту віднесли чималі розділи, присвячені особисто губернатору Дніпропетровщини Ігореві Коломойському?
«Гражданская оборона» на ICTV: і тут про Коломойського…
«Гражданская оборона» на ICTV: і тут про Коломойського…

З радянських дитинства та юності пам'ятаю визначення дисципліни «цивільна оборона»: система заходів, котрі проводяться в мирний та військовий час з метою захисту населення від можливого нападу противника. Також комплекс заходів мав забезпечити стійку роботу народного господарства. В школах та установах періодично тренувалися вдягати за сигналом ватно-марлеві пов'язки, протигази й без паніки переміщатися в найближче бомбосховище - а потім повернутися й функціонувати далі. Для більшого ефекту під час тренінгів із цивільної оборони могли запалити у дворах шини. Не знаю, як де, у нас на шкільному подвір'ї вони чаділи.

 

До згаданої дисципліни радянські люди ставилися без особливої поваги та жодного інтересу. Вона не пожвавлювала одноманітного повсякдення. І хоч нашим спільним ворогом були американські імперіалісти, НАТО й до купи - ізраїльська воєнщина, ймовірність третьої світової війни мало хто з цивільних сприймав серйозно. Пильність настільки притупилася, що в роки перебудови бомбосховища по всій країні масово переобладнали на спортивні клуби - «качалки», відеосалони, де показували «Рембо» та «Емануель», а чи взагалі згодом хтось невідомий їх приватизував. Аби перетворити їх на невідомо що. Ну, або й лишалися вони бомбосховищами - але не підтримувалися в придатному для використання стані.

 

Не дивно, що новий російськомовний проект власного виробництва ICTV, який старував в ефірі 26 серпня о 20.25, називається «Гражданская оборона» (українською мовою буде не «громадянська», а саме «цивільна». - А.К.). Громадяни побачили вже три випуски, і зміст явно спрямований на аудиторію тих, хто на власній шкурі відчув описані вище вправляння. За тим прикрим винятком, що наша країна де-факто живе в стані війни. А отже, надавати населенню інформаційний захист від нападу противника треба, але запізно. Бо напад не можливий, і противник не «ймовірний» - все найгірше вже сталося.

 

 

Та краще пізно, ніж ніколи. Менеджмент ICTV досить давно витримує загальний тренд, переставивши як інформаційне, так і аналітичне мовлення на військові рейки та занурюючи українців у військовий контекст. Оригінальними подібні спроби каналу зовсім не є, але в даній ситуації краще «клонувати» військово-патріотичні проекти з меседжем: «Буде важко, але перемога за нами!», ніж робити вигляд, що нічого не відбувається, й дарувати глядачам радість спілкування з кулінарними, вокальними, танцювальними й політичними шоу. Так само не варто сподіватися на оригінальне наповнення. Бо тих, хто робить подібні програми, і тих, хто їх дивиться, по обидва боки екрану єднає бажання побачити й почути найактуальніше: хто винен, що з усім цим робити та коли воно все скінчиться.

 

Трошки знаючи телевізійне виробництво, не бентежуся з присутності в усіх трьох випусках циклу «Гражданская оборона» здебільшого одних і тих самих людей: екстрасенсів, військових аналітиків, медійних персонажів на кшталт Володимира Фесенка, Тараса Березовця чи Ігоря Смешка. Знімаючи про запас, автори проекту запитували їх про різне, звіряючись із тематичним сценарним планом. Тому хай не дивує постійного глядача той факт, що з приводу різних тем діляться думками одні й ті самі люди. Телевізійна практика це допускає, тим більше, що порушені теми не так уже й сильно відрізняються. Радше кожна наступна є продовженням попередньої.

 

Наприклад, екстрасенси розповідають про таємні знаки, фатальну нумерологію, трагічні для України збіги обставин, втішні прогнози для нашої країни й печальні - для Росії взагалі та їхнього Путіна зокрема. Але все це кружляє довкола війни. Мовляв, її передбачали, розвиток подій прогнозували, нічого вчинити не могли. Бо те, що сталося в нашій країні, те, що ми нині переживаємо - лише випробування, таке собі хрещення вогнем. Послухаєш ворожок із ворожбитами й зітхаєш: навіть якби вчасно розшифрувати загадкові сигнали, все одно чому бути - того не минути. Яскравий приклад безглуздості бігання навипередки з долею - історія Віктора Януковича. Котрому афонські старці напророчили втрату влади, а він вирішив заперечити промисел Божий, для початку в п'ять разів збільшивши охорону. Ніби від фатуму бодігарди вбережуть...

 

Натомість досить цікавими й доречними слід вважати екскурси «Гражданской обороны» в недалеке минуле. Лише на десять років тому. Архівне відео нагадує факти, події та явища, на які ми, будемо відверті, тоді не звертали увагу. Від випуску до випуску нам показують, хто і що стало предтечею нинішнього кривавого, людиноненависницького сепаратизму на сході. Починалося все з практично спущеної на гальмах кримінальній справі про «ПІСУАР» - так звану південно-східну українську автономну республіку, яку взимку 2004 року Янукович, Єфремов, нині покійний Євген Кушнарьов та інші «біло-блакитні» спробували створити на з'їзді в Сєверодонецьку. Тоді ж уперше замайоріли, хай і на маргінальному рівні, прапори «Донецької народної республіки». Увесь наступний час молодь з Донбасу проходила вишкіл у Росії, на спеціальних базах, їздила слухати Жириновського, Дугіна та самого Путіна на з'їзд у Селігері, освоювала ази початкової військової підготовки.

 

Щоправда, як показує «Гражданская оборона», кістяк бойовиків на Донбасі сьогодні складають не вони. Після ротацій, методом спроб і помилок, російська сторона зупинилася на своїх же кадрових офіцерах та регулярних військових частинах. Навіть після десятирічної промивки мізків місцеве населення виявилося здатним лише скандувати кричалки на підтримку політики Кремля, грабувати, бити, катувати, вбивати своїх же сусідів. Їх перепрограмували, застосувавши ресурси інформаційної та кібервійни - та не змогли перетворити на універсальних солдатів і термінаторів.

 

Можливо, тепер ми з вами частіше станемо звертати увагу на подібні речі. Хоча показуючи, як пропаганда зомбує російських громадян від малого до великого, український канал уникає розмов про внутрішнього ворога. Котрий набагато небезпечніший, бо російське телебачення вимкнути простіше, ніж звільнити інформаційний простір України, наприклад, від газети «Вести». До речі, готуючи сюжети, або, як ваш автор їх визначив для себе, розділи програми, автори проекту орієнтуються саме на тих, хто отримує інфу з друкованих ЗМІ - інакше не пояснити використання роликів, котрі гуляють інтернетом і перепощуються в соціальних мережах. Я вже це бачив, і не раз, навіть дещо відкоментував - але значна частина телеглядачів напевне дивиться їх, як ексклюзив та сенсацію.

 

Все було б добре, якби не одна обставина, котра змусила замислитися. Процитую інформацію з офіційного сайту каналу: «"Гражданская оборона" складатиметься із сюжетів на теми історії війни та військової справи, новітніх наукових і технічних розробок у військовій галузі, а також відбуватиметься розвінчування міфів, які нав'язують Україні її вороги. Прихована війна, секретні агенти та терористичні операції - усе це відбувається зовсім поруч». З огляду на це дуже цікаво, до якого сегменту віднесли чималі розділи, присвячені особисто губернатору Дніпропетровщини Ігореві Коломойському? Діяльність його та його команди, передусім Корбана та Філатова - закадровим голосом розвінчується, а експертами негативно коментується.

 

Коломойський і група «Приват» у нас сьогодні хто: «секретні агенти»? Вони ведуть «терористичні операції»? Чи правда про те, чим вони насправді займаються - це «розвінчання міфів, які нав'язують»?

 

Два перших випуски «Гражданской обороны» показали дві великі історії з життя та діяльності приватівців, котрі не вписуються в тематичний ряд та живуть окремим життям. Це відома всім печальна історія свободівця Сергія Рудика, котрого «люди Коломойського» без його згоди «забрили в солдати», та масштабніша, але від того не менш відома розповідь про те, як Коломойський замикає на собі всю українську нафтовидобувну галузь. І тут ваш автор хоче, аби зрозуміли правильно: ані адвокатом, ані тим більше прокурором панів Коломойського, Корбана та Філатова я не виступаю. По-перше, в них є свої, кваліфіковані. По-друге, приказки «кому війна, кому мати рідна» ще ніхто не скасовував. Й цілком можливо, що група «Приват» - не такі, або, точніше, не лише національні герої.

 

У мене, дорослої цинічної людини, нема жодних ілюзій як стосовно війни, так і стосовно того, що Коломойський із компанією - філантропи. Подібні теми, особливо коли йдеться про самосуд чи перевищення повноважень, можна і треба піднімати. Тільки для цього, як на мене, повинні існувати - і є в ефірах різних каналів! - програми спеціальних форматів. Де невідповідність сюжету до загальної концепції не так впадатиме в око. Та головне, про що хочеться кричати: чому розслідування в даному випадку обмежується лише персоною пана Коломойського?

 

Гаразд, недоторканих нема. Але покажіть у першому випуску Коломойського. У наступному - Фірташа з Льовочкіним. У третьому - взагалі Ахметова, і так слід пройтися густим гребінцем по всіх олігархах. Бо інакше складається враження й формується думка: зараз із нами воює Росія, але коли ми, навчившись протистояти, переможемо, з тилу влупить Коломойський. І не буде з ним нікого, бо інші багаті українці, починаючи з пана Ахметова - нібито святіші за приватівців. І від них не треба оборонятися...

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Андрій Кокотюха, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11922
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
оки
3485 дн. тому
"Бо інакше складається враження й формується думка: зараз із нами воює Росія, але коли ми, навчившись протистояти, переможемо, з тилу влупить Коломойський" готов поспорить, что именно так и будет!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду