13:30
Середа, 20 Серпня 2014

Білий шум для локаторів на Банковій

Влада інколи виділяє з білого шуму на ТБ щось продуктивне та бере на озброєння. А журналісти далеко не завжди готові почути своїх колег: усі телетижневики 17 серпня проігнорували дикий напад на Майдані на репортерів Spilno.TV. Хоча принаймні деякі канали в новинах про нього повідомляли. Огляд телепрограм за 11-17 серпня
Білий шум для локаторів на Банковій
Білий шум для локаторів на Банковій

Коли ви сидите на прийомі в психоаналітика, фоном для відвертої розмови з музичних колонок ллється майже нечутна музика. Яку називають білим шумом. Але подеколи занадто чутливе вухо розрізняє в цьому білому шумі щось чужорідне. І, прислухавшись до цього чужорідного звуку, а згодом і розшифрувавши його, можна розкрити тяжкий злочин.

 

Принаймні в одному з епізодів американського серіалу «Монк» про гіперчутливого та надспостережливого детектива саме так і відбувається.

 

Останнім часом складається враження, що всі без винятку телевізійні політичні ток-шоу на українських телеканалах транслюють той самий білий шум. Однак локатори у владних коридорах уміють розрізнити в ньому більш-менш продуктивні ноти. Розшифрувавши ці сигнали, точніше, просто їх зафіксувавши й відіславши тим, хто ухвалює рішення, вуха Банкової чи Грушевського з Інститутською разом узятими вміють створити ілюзію того, що нова влада - це вам не стара. Тобто вона свій народ не лише вислуховує, підслуховує, але й до його побажань навіть подеколи прислухається.

 

Приміром, у понеділок, 11 серпня, в програмі «Свобода слова» на ICTV народний депутат Анатолій Гриценко висловив досить цікаву пропозицію: «Президент має прийняти невідкладне рішення, я вкотре про це говорю. Перше: відкликати наші миротворчі контингенти з Конго та з Ліберії. Там знаходиться 10 транспортних вертольотів Мі-8, які вкрай потрібні зараз на полі бою для доставки і людей, і вантажів, і зброї; та 7 бойових, ударних вертольотів Мі-24. І льотчики найкраще підготовлені, які мають найбільше нальоту».

 

Несподівано влада чомусь із суцільного потоку необов'язкового білого шуму саме цю пропозицію почула. Бо вже за тиждень з'явилась інформація про те, що до України повертаються орендовані літаки й миротворчі війська.

 

Не знаю, чому саме слова полковника у відставці Анатолія Гриценка, екс-міністра оборони, котий чесно зізнався, що не зможе піти воювати в зону АТО через природні причини (вік, стан здоров'я), знайшли такий відгук у колективному розумі керівництва АТЦ та Міністерства оборони. Можливо, тому, що це рішення вже готувалося?

 

 

Але факт залишається фактом - з усього багатогодинного ефіру «Свободи слова» вдалося виокремити конкретику хіба що з виступу «першого непрохідного». І це не дивно, адже інший полковник, уже чинний, а саме Андрій Лисенко, речник інформаційного центру РНБО, той самий, кому доручено повідомляти стратегічну ситуацію в зоні бойових дій на Сході, зробив усе, щоби напустити на учасників і глядачів ток-шоу якомога більше туману військової таємниці.

 

Не став у цьому плані винятком і виступ заступника голови СБУ Віктор Ягуна. Котрий із майстерністю шамана вкрив публіку товстим шаром геть не значущих, але багатослівних конструкцій щодо кількості зрадників у лавах СБУ на Луганщині, в Криму та на Донеччині.

 

У тому, що заклики в студії «Свободи слова» до виборів за відкритими партійними списками чинних нардепів Олега Ляшка й Сергія Соболєва лишилися тим, чим і були насправді - легким струшуванням повітря, всі переконалися у вівторок, 12 серпня. Того дня Верховна Рада так і не поставила на розгляд законопроект про вибори до ВРУ за відкритими партійними списками.

 

Хоча спікер Олександр Турчинов буквально благав це зробити, кілька разів намагаючись спокусити противників нового виборчого закону всілякими благами у вигляді довічної вдячності виборців.

 

Ну, депутати ж не самогубці зрештою. Відтак, аби все-таки показати готовність до співпраці з Кабміном та Президентом, вони дружно (244-ма голосами «за») проголосували в першому читанні за урядовий законопроект про санкції проти ворогів України. Включно зі статтями, які одразу ж після ухвалення в першому читанні набули скандального розголосу. Якщо хтось забув, нагадаю: зокрема в цьому законі за президентом та РНБО закріплювалося право без суду закривати ЗМІ, що, на думку РНБО, працюють на підрив державного ладу.

 

Те, що почалося в інтернет-ЗМІ, телеефірах та на радіо того ж дня, буквально за кілька хвилин після скандального голосування, на білий шум аж ніяк не скидалося. І не зреагувати на цей шквал критики на чолі з Дунею Міятович Кабмін, а надто ж Комітет із питань свободи слова Верховної Ради, просто не міг. Відтак уже ввечері 12-го Микола Томенко в студії «Событий» на каналі «Україна» запевнив: до другого читання з закону про санкції приберуть усі скандальні статті про закриття ЗМІ.

 

Не підвів - уже 14 серпня народні депутати ухвалили закон про санкції, де було вилучено згадані статті. Тими самим 244-ма голосами, втім, що й у першому читанні. Звідси випливає сумний висновок - нинішньому депутатському корпусу однаково, за що голосувати, якщо це не стосується його комфорту.

 

Проте, щойно до справи долучається голос вулиці, вони стають сумирними. Ще на ранковому засіданні 12 серпня депутати щосили опиралися поставити на порядок денний законопроект про очищення влади, що лобіювали три фракції з нещодавньої коаліції за активної підтримки громадськості. Проте варто було покричати тисячам прибічників закону під ВР, як нардепи, згадавши, чим усе скінчилося минулої зими, взяли під «козирьок» і внесли до порядку денного всі чотири законопроекти.

 

Про очищення влади увечері 12-го говорили на 5 каналі в «Часі. Підсумках дня» і в програмі «Сьогодні» на ТВі. Вочевидь, Сергій Пашинський, який у студії Тетяни Даниленко співав унісоном із нібито ідеологічним супротивником Юрієм Мірошниченком, буцімто єдина люстрація - це вибори, не чекав, що його красиву (ніде правди діти!) тезу про тяжкі наслідки двох люстрацій - гільйотиною та наганом - процитують у програмі «Сьогодні» на ТВі.

 

Виявилося, що пан Пашинський процитував сам себе в якомусь інтерв'ю. Проте Карл Волох, один із найактивніших громадських лобістів закону про очищення влади, почувши ці слова, обурився настільки, наскільки дозволили йому виховання та вроджена делікатність. Адже в законі йдеться про гранично чіткі й прості речі - не допускати надалі до влади тих, хто заплямував себе співпрацею зі спецслужбами в СРСР, людей Януковича, а також чиновників, чиї статки непрозорого походження. «Ну, і як вишенька на торті, - посміхнувся активіст, - тут прописано люстрацію суддів».

 

Четвер, 14 серпня, знову показав, до кого все-таки дослухаються в коридорах не лише виконавчої, але й законодавчої влади. Депутати тими самими сакраментальними 244-ма голосами в першому читанні проголосували за закон про очищення влади.

 

Налаштованість своїх мембран на суспільні запити показала виконавча влада ще в двох випадках. 13 серпня на сайті Президента з'явився указ про призначення радником президента відомого волонтера Юрія Бірюкова (Фенікса), про що глядачів повідомили випуски новин на всіх загальнонаціональних каналах.

 

Проте вже 15 серпня Юрій Бутусов, редактор сайту «Цензор.нет», у програмі «Час. Підсумки дня» на 5-му каналі це рішення розкритикував за його очевидний популізм. На думку журналіста, який теж не вилазить із зони АТО, допомагаючи не лише рядовим бійцям спорядженням, але й вибудовуючи стратегію боїв для командного складу, Юрія Бірюкова (Фенікса) треба призначати не радником на громадських засадах, а професійним чиновником у Міністерстві оборони для правильного забезпечення тилу. Хтозна, чи до цієї поради на Банковій дослухаються, але тішить одне: до слів самого Юрія Бутусова, сказаних у «Часі. Підсумках дня» й повторених майже без змін у «Шустер live», верховне командування прислухалося.

 

Юрій Бутусов впевнений, що Юрія Бірюкова треба призначати не радником, а чиновником

 

До речі, йдучи на ці ток-шоу (а цей герой нині просто нарозхват, і є за що!), Юрій Бутусов на своїй сторінці у ФБ сформулював головні тези, які він через електронні ЗМІ прагнув донести до найвищих командирів.

 

У програмі «Час. підсумки дня» Юрій Бутусов і Юрій Касьянов (голова волонтерської організації для забезпечення армії) говорили про недоліки забезпечення наших військ настільки компетентно, що присутність ведучої Тетяни Даниленко подеколи видавалася зайвою. Коли вона спробувала перевести розмову на тему більш оптимістичну (про настрої місцевого населення в зоні АТО, з якої, судячи з перехоплених СБУ розмов, шукають виходів російські найманці), редактор «Цензор.нет» не дав себе збити з магістральної стежки. І виклав те, що йому болить. Приміром - що всю бронетехніку, а також комплекси артилерійської розвідки «Рись» і «Зоопарк», які припадають пилом на складах, треба негайно завести в зону бойових дій. Інакше ми втратимо таку кількість бійців, що потім не зможемо дивитися в очі нікому.

 

 

15 серпня в «Шустер live» Юрій Бутусов був чи не єдиним учасником, якому хотілося аплодувати. Щодо цього конкретного випуску (як, утім, і попередніх), то враження таке, що Савік Шустер добирає гостей на різних умовах. Одних - за якісь невідомі дивіденди, інших, як от Юрія Бутусова, за їхній авторитет у суспільстві.

 

Інакше пояснити присутність в одній програмі таких персонажів, як Микола Рудьковський, Юрій Мірошниченко і той-таки Бутусов, неможливо. Любитель «модельок» і шарових польотів до Парижа з юними німфами чи «плакса Міртл», та ще й до того ж, представник у ВР не когось там, а самого президента Януковича, і людина, яка справді робить реальну справу задля зменшення втрат українського війська в пеклі війни. Це взагалі в якусь логіку, хай і нелінійно-неформальну, вкладається?

 

Із другого боку, звичний срач між деякими нардепами з числа безнадійно вчорашніх, які борються за електорат на майбутніх дочасних парламентських виборах, лише вигідно вирізняє такі потужні фігури, як той-таки Юрій Бутусов.

 

Який, до речі, мужньо витримав дві години розмов ні про що, аби все-таки сказати все, що він думає і про «шестьорок Ахметова», котрі заламують руки над жертвами війни, і про те, як далі воювати українській армії. Котра, з початком ідіотської історії з російським «гуманітарним конвоєм», почала нести просто-таки страхітливі втрати. Геть неспівмірні з тими, що були на початку цієї неоголошеної війни.

 

Не знаю, чи вловить сторожке вухо Президента в цьому білому шумі політичного шоу побажання стратега-волонтера - шукати гроші на озброєння так, як їх шукали на Євро-2012. Але одне побажання про те, що всю техніку зі складів конче необхідно якомога швидше відрядити на фронт, на Банковій таки почули. Днями РНБО повідомило: на східний фронт вирушило значне підкріплення з бронетехніки, яка досі або стояла законсервованою на складах, або ж її відремонтували.

 

Тим часом, не всім журналістам щастить бути почутими. Навіть коли йдеться про цехову солідарність. Коли 15 серпня, серед білого дня, брутально й якось по-зеківськи побили стрімерів Spilno.TV, в інформаційному потоці ця подія загубилася настільки, що авторові в день скоєння злочину (що це злочин, сумніву не виникає, коли переглядаєш відео з місця події) вдалося знайти на ТБ аж...дві згадки про цю НП.

 

Першими відгукнулися ведучі студії каналу «112 Україна». Тут у прямому ефірі, що його вів кореспондент телеканалу, дали синхрон Максима Прасолова, який розповів: коли журналісти Spilno.TV почали знімати демонтаж «йолки», до них підійшли невідомі молодики в масках і чорних футболках, які розтрощили намет «СпільноБачення». Цей намет тим часом стояв на Майдані вже півроку й пережив знищення від «антимайданівців».

 

Виявилося, що й в кореспондента «112» Юрія Бібіка ті самі ідіоти в чорних футболках пустили струмінь із вогнегасника. І саме Юрій Бібік, точніше його оператор, зняв абсолютно дикий на теперішній час момент, коли молодики в масках під схвальний регіт «однодумців» скинули з парапету у фонтан без води чоловіка. Він виявився кореспондентом «СпільноБачення» Ісаєвим, якого з переламом ноги й струсом мозку відвезли до лікарні. Про що на своїй сторінці у ФБ й написав Максим Прасолов.

 

Утім, Юрій Бібік, подавши синхрон останнього й попросивши Максима не відлучатися, про це не сказав. Натомість зосередившись на міліції та комунальниках, намагаючись добитися від останніх, чи знають вони, хто ці люди в чорних футболках, а від перших - чому вони не реагували на бійку в центрі Києва. Правоохоронець у кашкеті-«аеродромі» (до речі, чи не час подумати про зміну форми головного убору для міліціонерів, які дедалі більше скидаються на північнокорейські чи російські) на всі запитання кореспондента каналу «112» відповідав одне: «Я ніс службу з охорони громадського порядку». Комунальники ж у помаранчевих камізельках, відвертаючи погляд від журналіста, товкли лише: «Без коментарів».

 

Трохи згодом ця новина з'явилася на сайті 5 каналу. Тут зацитували запис Максима Прасолова у ФБ: «Тільки що група молодчиків напала і побила журналістів Spilno.tv, варварськи зламали куполи прес-пункту, погрузивши залишки в вантажні машини Київавтодору, номера АА0993СО. Прошу максимальної підтримки колег-журналістів».

 

16 серпня солідарність із колегами зі «СпільноБачення» продемонстрували в ТСН на «1+1» та на сайті «Фактів» (канал ICTV).

 

Журналісти ТСН виявили солідарність з побитими колегами

 

ТСН першими (і єдиними) в телеефірі показали, що невідомі молодики, котрі побили їхніх колег, були вдягнені в чорні футболки з написом «Нарнія». На кадрах у сюжеті ТСН процес показали від початку до сумного фіналу, коли невідомі молодики гамселили стримера «СпільноБачення» Олексія Ісаєва. Зрештою викинувши його через парапет. Міліція ж почала провадження вже після інциденту, про що засвідчив синхрон прес-секретаря Київського ГУ МВС Ольги Білик.

 

Влада все-таки зреагувала на цю ситуацію. Хай навіть в особі київського мера Віталія Кличка. Про що сповістили як на каналі «112», так і на сайті «Фактів».

 

«"Я щиро обурений побиттям журналістів Spilno.tv та сутичками, що відбулися вчора на Майдані Незалежності. Комусь дуже потрібна дестабілізація ситуації в Києві, когось не влаштовують тиша, спокій та порядок у столиці. Для більшого галасу покидьки напали на журналістів. Ми не будемо терпіти свавілля в Києві. Звертаюся до київської міліції з вимогою терміново знайти і притягти до відповідальності винних осіб. Я буду особисто контролювати розслідування цього інциденту та інформувати громадськість про його результати", - сказав Кличко. Він також закликав депутатів від політичної партії "УДАР" прискорити підготовку законопроекту про створення муніципальної міліції, прийняття і реалізація якого забезпечить ефективну охорону громадського порядку у столиц» - цитата з сайту.

 

Але жодного слова про цей дикий і неможливий для нової влади інцидент глядач не почув у тижневиках в неділю 17-го серпня! Навіть у тих, хто або не пішов у відпустку («Факти тижня»), або ж повернувся з неї достроково («ТСН. Тиждень»). Я вже не кажу про «Подробиці» на «Інтері», які взагалі просто зігнорували тему побиття журналістів Spilno.TV.

 

І все-таки щось у нас «міняється, оновлюється, рветься» (Павло Тичина).

 

Принаймні інтронізація Митрополита Київського в неділю, 17 серпня, зауважмо, перша за часи незалежності України, обійшлася без прямої трансляції на Першому національному й без присутності патріарха РПЦ Кирила. Але головне, що вона відбулася без перших осіб держави. І це може означати лише одне: нинішні українські високопосадовці розуміють, що конституційне відокремлення Церкви від держави означає лише те, що воно означає.

 

А саме - Україна є унітарною світською (!) державою.

 

Хоча це й не завадило Президентові Порошенкові ще до інтронізації зустрітися з новообраним Київським Митрополитом Онуфрієм і натякнути останньому, що він очікує на об'єднання УПЦ МП з УПЦ КП.

 

Мабуть, Митрополит Онуфрій аж так відчув настрої Президента, що вже наступного дня після інтронізації, в понеділок, 18 серпня, речник УПЦ МП отець Георгій Коваленко потішив інформацією - його Церква всі кримські парафії вважає українськими.

 

А це в числі іншого означає, що з білого шуму Президент усе-таки вирізняє головне.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6843
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop