Поки світ губився в здогадах, куди поїхав білий конвой із російською гуманітарною допомогою і яку ж саме допомогу можна везти аж у трьох сотнях КамАЗів, у Києво-Печерській лаврі 13 серпня обирали нового митрополита.

Вибір 74 єпископів не став ані сенсацією, ані дивом. Принаймні, задовго до 13 серпня, ще за життя митрополита Володимира (Сабодана), відколи владику Онуфрія (Березовського), митрополита Чернівецького та Буковинського, призначили місцеблюстителем Київського Митрополичого престолу, більшість обізнаних у справах церковних саме йому пророкувала перемогу у виборах після кончини митрополита.

Не маю сумнівів: якби це, не доведи Господи, сталося рік тому, ефір загальнонаціональних каналів заполонили би звернення Президента України, прямі трансляції подячних молитов і, як вишенька на тортику - променистий лик патріарха Кирила. Котрий не оминув би нагоди підтримати свого кандидата на історично найважливіший престол.

 «Інтер» обмежився інформацією про Собор єпископів та про особу митрополита Онуфрія

Натомість обрання нового довічного предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату пріоритетом для українського телебачення постреволюційно-воєнного зразка не стало. Що цілком можна зрозуміти - йому вистачило клопоту з незрозумілим чи то військовим конвоєм, чи то гуманітарною допомогою від росіян.

Відгукнулися, втім, на цю подію всі без винятку загальнонаціональні канали. Різниця у ставленні до цієї непересічної події, безумовно, відчувалася - і не лише в хронометражі та наявності експертів, але й в акцентах та дотриманні стандартів подання інформації. Хтось обмежився коротким звітом про Собор єпископів («Інтер», СТБ, Перший національний, «Україна»), причому «Інтер» у випуску о 20.00, скажімо, уникнув розповіді про досить жорстку реакцію на обрання Онуфрія від Патріарха УПЦ КП Філарета. А хтось («1+1», ICTV, 5-й, «112») усе-таки подбав про баланс думок та повноту інформації. Щодо власних оцінок, то журналісти на більшості каналів, окрім хіба що «1+1», їх уникали, покладаючи цю почесну місію або на експертів-релігієзнавців, або ж на Патріарха УПЦ КП Філарета.

 Канал «1+1» подав інформацію про реакцію на обрання Онуфрія від Патріарха УПЦ КП Філарета

Найбільшою популярністю в журналістів користувався протоієрей, речник Української Православної Церкви (так він значиться в ФБ, без жодного уточнення про Московський патріархат, і це багато про що говорить) Георгій Коваленко. Його синхрон про те, що вибори митрополита - це передусім покладання на волю Божу, а не світська процедура з передвиборчою агітацією, подали всі канали. А відтак, зробив наголос протоієрей Георгій Коваленко в усіх без винятку синхронах, поданих тележурналістами загальнонаціональних каналів, про фаворитів митрополичих перегонів не йшлося. Вперше цю думку прес-секретар УПЦ МП озвучив телефоном в ефірі телеканалу «Еспресо TV», повторивши її з різними варіаціями перед мікрофонами в Києво-Печерській лаврі.

Канал «112» ще до початку собору запросив до студії релігієзнавця Юрія Чорноморця. Останній заспокоїв не так паству, яка разом зі своїми пастирями давно визначилася, як мирян-глядачів каналу «1+1». Бо останнім упродовж тривалого часу втокмачували: головні претенденти на київський престол, митрополити Онуфрій та Антоній, водять дружбу не лише з патріархом РПЦ Кирилом, але й отримують ордени та відзнаки з рук самого Путіна. Та й «православних» олігархів Віктора Нусенкіса чи Вадима Новинського не цураються. Точніше, їхніх величезних пожертв на користь УПУ МП. Але про це - трохи нижче.

Тим часом той-так Юрій Чорноморець, який увечері коментував обрання митрополита також і для «Фактів» на ICTV, у розлогому діалозі з ведучими «112» заспокоїв глядача тезою, буцімто Онуфрій ближчий до Філарета, аніж до Кирила, підкресливши українськість нового предстоятеля. На думку експерта, повернення УПЦ МП в лоно Російської Православної Церкви або ж, як це називали деякі політики, «анексія», неможлива, бо Українська Православна Церква Московського Патріархату вже пройшла точку невороття. Хоча тут-таки сам собі заперечив, мовляв, особисте неприйняття між владиками Онуфрієм та Філаретом іще більше, ніж воно було між останнім та спочилим Володимиром. І це означає - діалог про об'єднання гілок українського православ'я в єдину помісну церкву навряд чи подовжиться.

У вечірньому ефірі «112» сюжет про обрання Онуфрія коментував народний депутат від ПР Владислав Лук'янов, який висловив думку, що з-поміж трьох кандидатур, які вийшли у другий тур виборів, обрали, мовляв, найбільш нейтральну, яка за своїми поглядами знаходиться посередені між Антонієм та Симеоном.

«Вікна» (канал СТБ) збалансували репортаж Євгенії Мотрич з-під стін Києво-Печерської лаври, де проходив пікет опонентів Онуфрія і ворота якої перед Собором було зачинено, синхронами вже згаданого Георгія Коваленка та біографічною довідки Ольги Кучер про новообраного митрополита. Окремої думки патріарха УПЦ КП Філарета чи Блаженнійшого Любомира Гузара, екс-голови УГКЦ, про вибір предстоятеля УПЦ МП на СТБ не надали.

Дарка Оліфер у «Фактах» тим часом розповіла про перебіг голосування (два тури, троє претендентів і один переможець в особі владики Онуфрія) і чи не єдина з журналістів повідомила, що першим із обранням нового митрополита привітав мер Києва Віталій Кличко. Кореспондент (також єдина з усіх) наголосила - щойно обраний на Київський престол Митрополит володіє, крім української та російської, ще й англійською та румунською мовами. Журналіст, як уже згадувалося, запросила до коментаря релігієзнавця Юрія Чорноморця, а також переказала думку отця Євстратія (Зоря), прес-секретаря УПЦ Київського Патріархату. Останній, мовляв, висловив жаль, що єпископи обрали «русскій мір». Не забула журналістка і про думку Любомира Гузара (це зробили, окрім неї, також в ТСН на «1+1» та на 5-му каналі у випуску новин о 23.00.), який сподівається, що вибір цей буде корисним для об'єднання наших православних братів.

Перший національний, «Інтер» та «Україна» в своїх сюжетах про Собор були гранично лаконічними. Єдине, що вони собі дозволили поза інформацією про перебіг собору, - синхрон отця Онуфрія з прес-конференції одразу після подячного молебню, де новий предстоятель запевнив, що працюватиме над об'єднанням двох православних церков України, але тільки на засадах канонічності, що їх ревно дотримується УПЦ МП. «Інтер» дав синхрони мирян, прихильних до Онуфрія.

Що це за канонічність така, стало зрозуміло хіба що з програми «Час. Підсумки дня» на 5-му. Ведуча Тетяна Даниленко в розмові про результати виборів нового предстоятеля Київського престолу спробувала прояснити питання канонічності чи неканонічності православних церков у Патріарха Філарета. Останній згадав буремні дні 1991‒92 років, коли його креатура Онуфрій разом із Володимиром пішли проти всіх канонів, відмовившись просити автокефалії Православної церкви в Україні. Натомість підтримавши розкол тодішнього Українського екзархату, головою якого був отець Філарет (Денисенко), на дві церкви.

Найбільш розлого подали вибори Київського Митрополита на ICTV та «1+1». На першому, окрім уже згаданого сюжету Дарки Оліфер, вийшов ще й сюжет у «Надзвичайних новинах». Тут, як і на 5-му каналі, показали штовханину між православними МП та КП, розділеними кордоном міліції, та появу незрозумілих людей «у спортивках», які все-таки розійшлися миром після оголошення про те, що вибори відбулися. Проте й тут, як загалом цього дня, оцінок ані діям пікетувальників під Лаврою, ані вибору учасників Собору не давали.

ТСН про вибори митрополита Київського подали цілих два сюжети, навіть із включенням з самої Москви. І це не дивно, з огляду на те, як старанно на «1+1» розвінчували підлі замисли щодо УПЦ МП промосковських олігархів ще в неділю, 10 серпня. Тоді у вечірньому прайм-таймі вийшов черговий випуск «Українських сенсацій» під назвою «Запроданцы Кремля». Щодо суто українського слова «запроданці», то, подане в російській транскрипції без перекладу, воно набагато міцніше, ніж якісь там кволі «предатели» чи «продажные шкуры». Тому - не будьмо пуристами.

Перша половина «Запроданцев Кремля» складалася з уже кілька тижнів тому оприлюдненого в «ТСН. Тижні» розслідуванні, як Янукович, митрополит Бориспільський та Броварський Антоній та наближені до «верховного тіла» олігархи нібито фізично знищували нині спочилого митрополита Володимира. З однією метою - посадити на київський престол близького до Патріарха РПЦ Кирила Антонія, аби той забезпечив 15% голосів вірян у другому турі президентських виборів.

Нині це звучить як фантастика, але ще рік тому це було нашими сумними реаліями. Проте вже в другій частині, де йшлося про головних претендентів на київський престол, а саме промосковських кандидатів, автори фільму малюють їх найчорнішими барвами. В очах проукраїнського кліру та мирян, звісно.

Головна вина Онуфрія й Антонія, за версією авторів фільму «Запроданцы Кремля», - обидва дуже вже схиляються перед своїм московським патроном Патріархом РПЦ Кирилом, невтомно уславлюючи його в молитвах. А також - охоче беручи нагороди з рук і патріарха, і навіть самого президента РФ Володимира Путіна. Отож, доходять висновку автори, нічого доброго в плані отримання українським православ'ям справжньої автокефалії з такими поводирями очікувати не випадає.

Насамкінець глядачеві майже змовницьким тоном у жанрі пліток (подейкують, що нібито...) повідомляли добру новину з передвиборчих церковних «фронтів»: проукраїнській частині кліру та мирян УПЦ МП можна сподіватися лише на митрополита Симеона. Адже ж, і це найголовніша інтрига фіналу, буцімто він виставив свою кандидатуру на прохання батька Президента Порошенка. Чутка ця обґрунтовується логікою земляцтва. Мовляв, Вінниця, де панотець Симеон очолює митрополію, це вотчина Порошенків. Які належать до УПЦ МП.

Тому, коли отець Георгій Коваленко говорив, що передвиборча агітація перед собором не передбачена, він, мабуть, просто не бачив «Запроданцев Кремля». Бо як іще можна розцінити цей фільм, як не зразок контрагітації проти двох найбільш реальних претендентів на київський престол?

На жаль, ця агітація не справила належного враження на учасників Собору, і вони проголосували так, як від них і чекали в Москві.

Тож інтонації Юлії Бориско, яка вела ТСН 13 серпня, в сюжетах про перипетії виборів митрополита та реакцію на них у Києві й Москві, були не надто оптимістичними. Попри вже зроблений вибір, автор сюжету наголосила ще раз: Антоній та Онуфрій - кандидати промосковські, і єдиним проукраїнським претендентом був митрополит Вінницький та Барський Симеон. Не забувши нагадати, що останнього називають ще й пропрезидентським. Не знаю, чи додасть це авторитету Президентові Порошенку або тому ж таки митрополитові Симеону, але, вочевидь, не варто було дражнити вірних таким протиставленням. Тим паче, що слідом пішов синхрон «обраного й названого» Онуфрія, який назвав УПЦ самостійною церквою.

У ТСН подали найбільший (у випусках новин) за хронометражем синхрон патріарха Філарета, де він казав про свій жаль з приводу обрання главою УПЦ МП «неукраїнського патріота», який відмовився збирати кошти на потреби українського війська й не підтримує асоційоване членство України в ЄС. Ба більше, комісія щодо об'єднання двох конфесій за той час, відколи нині «обраний і названий» посів посаду місцеблюстителя, не зібралася жодного разу.

Не знаю, чи можна назвати ексклюзивом інформацію Романа Цимбалюка у прямому включенні з Москви. Адже він лише переказав інформацію з сайту московської патріархії про те, що Кирило привітав Онуфрія з обранням, висловивши сподівання на миротворчу місію нового митрополита.

Проте телефонний синхрон московського протоірея Олексія Уминського виявився справжнім ексклюзивом. Бо цей священик визнав право УПЦ МП на автокефалію. Щоправда, за певних умов.

Зрозуміло, що Собор (до речі, деякі юні журналістки вперто називали його синодом) єпископів, на якому обирають нового предстоятеля однієї з найбільших православних церков України, - подія не надто публічна. Недарма ж ілюстрували її лише офіційним відео, наданим прес-службою УПЦ МП.

Робити з цього далекосяжні висновки, буцімто наше телебачення остаточно відійшло від нещодавніх «стандартів», коли телевізійники по-рабськи показували заходи однієї-єдиної «канонічної» УПЦ МП за неодмінної участі першої особи в державі, передчасно.

Подивимося, які канали і в яких обсягах транслюватимуть інтронізацію «обраного і названого» 17 серпня, тобто вже найближчої неділі. Наразі ж можна стверджувати одне: до обрання Предстоятеля Київської Митрополії українське телебачення в цілому поставилося стримано. Без зайвого пафосу, використавши подію як значний інформаційний привід, але й не більше.