Рейдерства тижня

Рейдерства тижня

1 Травня 2013
24720
1 Травня 2013
11:00

Рейдерства тижня

24720
Головними трендами в телепросторі минулого тижня стали два рейдерські захоплення – садиби Ніни Москаленко на Печерську й телаканалу ТВі. Огляд телепрограм за 22–28 квітня.
Рейдерства тижня
Рейдерства тижня

Не надто перебільшу, коли скажу: головними трендами в телепросторі минулого тижня стали два рейдерські захоплення. Перше стосувалося будинку на Печерських пагорбах, де мешкає вчителька Ніна Москаленко з родиною. Друге, на початку не зовсім зрозуміле, а згодом досить прозоре, - маленького кабельного телеканалу ТВі.

 

Вже в понеділок програма «Вікна» на СТБ після сумної новини про загибель у ДТП плавчині-інваліда Ольги Пашолок, яка уславилася торік своїм запливом через Босфор, поставила сюжет про рейдерство на Печерську. Саме в понеділок незламну вчительку, яка вже цілий рік опирається спробам забрати в неї будинок на золотій печерській землі, вкотре намагалися виселити. Цього разу - з допомогою представника нового власника, яка тримала в руках постанову суду. Журналісти підійшли до справи дуже сумлінно. Зняли й те, як «хлопці спортивної статури» виносили меблі на вулицю, й те, що залишилося після їхнього візиту - заварені двері й вікна. Одним реченням сказали й про те, що пані Ніна в своїх безнадійних, як показали подальші події, спробах захистити власність - не сама. Автори сюжету зауважили: одна з політичних сил спиляла ґрати й почала заносити речі до хати. Про те, що ця політична сила - «Свобода», не згадали.

 

Того ж вечора про новий поворот у драмі Ніни Москаленко та її родини дізналися й глядачі каналу «Україна» з інформаційної програми «События». Тут теж зробили досить розлогий сюжет із синхронами майже всіх дійових осіб, за винятком мовчазних міліціонерів та тих самих «хлопців спортивної статури». Як перших, так і других, до речі, запросила вже згадана представниця нового власника. Судячи з її синхрону, цілковито впевнена в своїй правоті. Кадри, на яких дві безпорадні жінки, одній із яких - за 80, та хлопець-підліток, плачуть від власного безсилля, справили надзвичайне враження на тих, кому не байдуже.

 

Щоправда, збагнути, в чому суть конфлікту між новими власниками, які відсудили собі будинок на Печерську, та вчителькою, котрій третина будинку дісталася як спадщина, з інформаційних сюжетів було складно. Якщо й узагалі можливо. Ця історія тягнеться так довго, що її початок загубився в «пітьмі століть». Хоча, з другого боку, подібні методи захоплення чужого майна через підкуплені суди для України аж ніяка не новина. Унікальність конкретної ситуації Ніни Москаленко в тому, що вона не піддалася на ніде не задокументовані обіцянки потенційних «покупців» колись заплатити за її майно якісь міфічні мільйони доларів і зробила свою історію надбанням гласності.

 

Не обійшли увагою перипетії навколо ласої землі й у програмі «Сьогодні про головне» на ТВі. Навряд чи Ілона Довгань та Мустафа Найєм того вечора могли собі уявити, що це їхній останній вихід у прямий ефір улюбленого каналу. А ще більше - здогадуватися, що словосполучення «рейдерське захоплення» вони вже наступного дня вживатимуть щодо ТВі. Але про це - нижче.

 

Тоді ж, у понеділок, 22 квітня, журналісти запросили до студії Ніну Москаленко, її адвоката Олександра Свиридовського та керівника аналітичної служи ВО «Свобода» Юрія Левченка. За 25 хвилин, які тривала перша половина програми, глядач ТВі склав собі цілком повну картину того, що відбувається з майном печерської вчительки. Коментуючи кадри, як рейдери руйнували будиночок Ніни Москаленко, у тому числі й приймальню народного депутата Андрія Іллєнка, представник «Свободи» наголосив: договір оренди між Ніною Москаленко та його політсилою оформлено офіційно. Зроблено це, відверто підкреслив Юрій Левченко, як один зі способів захисту вчительки. Діяв цей спосіб майже півроку, але нині рейдери пішли ва-банк. Що їм протиставляти далі, свободівці ще не придумали. Але посилено над цим розмірковують.

 

Мустафа з Ілоною, спілкуючись із нещасною жертвою рейдерів, були максимально привітними й доброзичливими. Це трохи допомогло пані Ніні триматися перед камерою більш-менш спокійно. Хоча було дуже помітно, що вона ніяк не може отямитися від подій, які передували програмі. Адвокат пан Свиридовський хоч і не показував своєї розгубленості через те, що сталося в суді всупереч будь-якій логіці, але виглядав досить непереконливо, намагаючись уселити в жертву рейдерів бодай крихти віри в справедливість. Натомість представник «Свободи» просто-таки випромінював упевненість у торжество добра.

 

А 24 квітня до будинку на Печерських пагорбах добралася найкумедніша й найбезпосередніша «піранья» з Нового каналу Філонова. Так, це треба було бачити - типова Барбі в рожевому, на рожевих шпичаках, із рожевою ж таки стрічкою у волоссі, героїчно долає покреслену ярами місцевість, не випускаючи при цьому мікрофона. Попри весь свій імідж солоденької дурепи, Олена виявилася на висоті в своїх спробах розібратися, що насправді відбувається зі спадщиною Ніни Москаленко. «Піранья» прискіпливо, щоправда, з допомогою адвоката, прочитала й розтлумачила документи, згідно з якими пані Ніна отримала третину будинку, а також дохідливо пояснила, на підставі чого вчителька та її мама володіють двома третинами будівель. Ба більше - на відміну від колег з інших каналів, які знімали тільки «смажене» у вигляді розкиданих меблів, Філонова показала глядачеві, де в дворі на Печерську розташована та сама третина, за яку б'ються в судах рейдери та вчителька. Насамкінець Оленка пригорнула до себе заплакану пані Ніну й пообіцяла безкоштовну допомогу від адвоката, який на це люб'язно погодився.

 

І все-таки, якби не ґрунтовний сюжет Станіслава Ясинського в «ТСН. Тижні» («1+1») 28 квітня, зрозуміти, в який спосіб рейдерам удаються їхні атаки на престижних київських сотках, було б складно. Журналіст-розслідувач, показавши для затравки вже розтиражовані кадри виселення родини київської вчительки з рідного дому та процесу заварювання вікон і дверей, пішов шукати людей, які би змогли пояснити - чому і як корінні мешканці середмістя опиняються в найкращому випадку десь на горищі. А в найгіршому - на цвинтарі.

 

Для початку Стас поспілкувався з колишнім начальником київського відділу з боротьби з економічною злочинністю Євгеном Бакуліним. Останнього від втрати престижної землі в середмісті не врятували ані колишня посада, ані зв'язки в правоохоронних структурах. Стоси документів, якими буквально завалена кімната колишнього правоохоронця, можуть спантеличити будь-кого. Всі вони - свідки 12-річних спроб пана Євгена повернути собі землю, в яку він вклав багато сил і коштів. Але що можна протиставити нелюдам, які, заледве відчувши натяк на спротив, беруться за бейсбольні битки й опускають їх на голову жертви?

 

Рейдери, каже правник Євген Солодко, йдуть переважно шляхом юридичної казуїстики: зачіпаються за найменшу недбалість у документах на право власності, а далі вже ця неточність перетворюється на вал, якому неможливо протистояти юридично. Бо формально судові рішення, які виносяться проти колишніх власників, правильні.

 

Журналіст також поговорив із 70-річним дідусем, який після примусового виселення з рідної квартири в кооперативному будинку живе на горищі. Ще й дякує за це своїм гостинним сусідам, бо міг би взагалі опинитися на вулиці після рейдерського захоплення квартири.

 

А почалося все з того, що в старенького вкрали паспорт і блискавично виписали з рідного житла. Правозахисник Сергій Горбаченко, коментуючи ці історії, пояснив, що подібними справами промишляє ціла група людей, куди входять психологи, розвідники, а також група прикриття - суди, міліція та прокуратура.

 

Констатацією фактів рейдерства та розкриттям його схем у середмісті Києва Станіслав Ясинський не обмежився. Журналіст поділився з глядачем порадою від юристів, як захиститися від загарбників задовго до їхніх атак. Хоч як парадоксально, але, аби уникнути неправедного захоплення майна, треба зробити власність об'єктом договору застави всередині родини. Ніна ж Москаленко, яка вже не може довести навіть право на третину свого будинку, могла сподіватися на одне - в домі прописано неповнолітнього сина. Проте, підкреслив журналіст, цинізм загарбників дійшов такої межі, що вони збираються позбавити матір 17-річного підлітка батьківських прав. Суд, сказав Стас, ось-ось розпочнеться. А отже, (й наступний тиждень показав це в усій красі) Москаленкам своєї землі більше не бачити...

 

А 23 квітня, у вівторок, щасливі власники розширеного пакету «Волі», куди входить канал ТВі, о 19.00 замість звичного прямого ефіру «Сьогодні про головне» побачили повтор учорашньої програми про Ніну Москаленко. Інтернет-користувачі вже чудово знали - на ТВі відбувається щось таке, що Наталка Катеринчук, гендиректор каналу, яка дізналася про своє звільнення з прес-релізу на сайті ТВі, назвала рейдерським захопленням. Але телеглядачі, які не мали доступу до мережі, а намагалися скласти бодай якусь картину з програм телеканалу, замість «Сьогодні» змушені були дивитися «Знак оклику!» невідомо про що.

 

Лише 24 квітня глядач ТВі (знову ж таки, той, хто не має доступу до інтернету) почув першу заяву нового менеджменту каналу. «Звернення генерального директора ТВі Артема ШевченкО» (в українській мові прізвища на «енко» відмінюються, але редактори такої грубої помилки «не помітили». Підозрюю, що, вочевидь, жодних редакторів до підготовки цієї нашвидкуруч спеченої заяви не залучали) транслювалося в проміжках між телемагазинами й повторами старих програм. І зводилася до того, що: «Справді, на каналі зараз нелегка ситуація, є конфлікт з частиною каналу. Він спровокований попереднім керівництвом, яке було у законний спосіб, абсолютно легітимно усунуте від керівництва каналом.

Звісно, не погоджуючись із цим, попереднє керівництво в особі Наталії Катеринчук провокує безлад у колективі. Ми намагаємося з цим впоратися. Відверто і з чистим серцем розмовляємо з усіма членами нашої команди, з усіма журналістами, творчими працівниками, і сподіваюся, що вирішимо цю конфліктну ситуацію у цивілізований спосіб».

 

Тим часом у середу, одразу після «Звернення Артема ШевченкО», Мустафа Найєм таки вийшов в ефір. Але тільки для того, щоб показати відео, як Наталку Катеринчук не пускали на ТВі сумнозвісні «хлопці зі спортивною статурою» (ну достоту, як ті, що заварювали двері в будинку Ніни Москаленко!), повідомити про страйк, який розпочали журналісти ТВі до врегулювання ситуації, та зачитати вимоги страйкарів до нового менеджменту.

 

Тоді ж таки, 24 квітня, тема конфлікту на ТВі стала головною в ток-шоу «Час. Підсумки дня» на 5-му каналі. До Святослава Цеголка та Романа Чайки прийшли тоді ще редактор інформаційної служби ТВі Роман Недзельський, голова НМПУ Юрій Луканов, юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. Учасники намагалися знайти шляхи порозуміння між страйкарями та представниками нового менеджменту. Але вже тоді було зрозуміло, що, як писав поет-декабрист Костянтин Рилєєв, «нет примирений, нет условий Между тираном и рабом!».

 

26 квітня, намагаючись зберегти хоч якесь обличчя в цьому дикому процесі чергового переділу медіактивів, Єгор Чичеринда та Артем Шевченко вийшли в прямий ефір із новою програмою під назвою «Окрема думка». Обоє скидалися на хлопчаків, які добряче нашкодили, але в куток ставати не хочуть, звалюючи свою провину на старших братів чи молодших сестричок. Запрошені гості, Костянтин Усов, колишній розслідувач «Знаку оклику», та голова ГО «Спільна справа» Олександр Данилюк, так очевидно не поділяли думки господарів ефіру про те, буцімто новий менеджмент ТВі прагне лише «покращення» мовлення, що склалося враження: всі ритуальні танці Шевченка-Чичеринди закінчаться цілковитою перемогою Княжицького-Альтмана.

 

Того ж вечора, точніше, вже глупої ночі, після двогодинної розмови в запису між Віктором Медведчуком, який намагався спокусити наївного глядача «Шустер live» («Інтер») принадами Митного союзу, та його соратника з російського боку, Сергія Глазьєва, з Олександром Пасхавером і Вадимом Карасьовим, а також - беззастережного торжества європейського вектора України, тема конфлікту на ТВі удостоїлася кількох хвилин безцінного прямого ефіру в Савіка Шустера. Не можна сказати, що обидва учасники, один - уже звільнений за доносом Миколи Княжицького Павло Шеремет, другий - тоді ще штатний журналіст ТВі Андрій Сайчук, донесли до глядача всі причини конфлікту чи його можливі наслідки. Але принаймні вони спробували позначити власну позицію. З якою погодився й невтомний борець за свободу слова Савік Шустер. Ну, не можна звільняти людину з українського ЗМІ тільки за те, що вона - громадянин іншої держави!

 

Про конфлікт на ТВі сказала й Алла Мазур у «ТСН. Тижні». Але було це зроблено аж надто коротко. Взагалі, на відміну від «Інтера» та каналів групи Віктора Пінчука, «Плюси» практично не висвітлювали гострого конфлікту навколо ТВі, учасниками якого було чимало їхніх колег. Навряд чи тому, що він був їм або їхній аудиторії нецікавим.

 

Як показали подальші події, новий менеджмент ТВі робить нині все, аби сподобатися владі. А отже, його сміливо можна викреслювати з пріоритетів у телеперегляді тих, хто досі черпав інформацію з джерела хай і опозиційно налаштованого, де не було місця офіціозові, але все-таки живого мовника.

 

А журналісти-страйкарі з ТВі просто пішли, збагнувши, що всі слова Шевченка-Чичеринди-Княжицького не варті навіть паперу, на якому їх можна було б записати. І це єдиний позитив у цій історії, яка винесла на поверхню всі хвороби українських ЗМІ - від дикої заангажованості до цілковитої несамостійності редакційних колективів в ухваленні рішень, від незахищеності будь-якої медіавласності до сумнівних моральних якостей тих, кого ще нещодавно багато хто з нас вважав взірцем слідування високій місії журналіста.

 

Отож, прощавай, ТВі!

 

Фото - «Новый регион»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24720
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду