11:00
Середа, 20 Березня 2013

Здрастуйте, я ваша… Папа!

Огляд телепрограм за 11-17 березня
Здрастуйте, я ваша… Папа!
Здрастуйте, я ваша… Папа!

Безумовно, головною подією минулого тижня стало обрання нового Папи Римського у Ватикані*. На відміну від висвітлення «великого зречення» Бенедикта XVI, українські телеканали все-таки прокинулися й, збагнувши всю непересічність події, висвітлили її більш адекватно, хоча й не бездоганно. Про те, як саме загальнонаціональні канали підійшли до цього, «Детектор медіа» розповіла досить докладно.

 

Але вибір кардиналів виявився для медіа настільки непередбачуваним, що полишити тему Папи не випадало. Тож наступного дня після конклаву в Сікстинській капелі, в четвер 14 березня, новини зарясніли подробицями з життя Папи Франциска, в миру - аргентинського священика-єзуїта Хорхе Маріо Бергольйо. Як сказала ведуча «Фактів» ICTV, «інтерес до нового Папи зашкалює». Цей інтерес публіки журналісти й редактори програми спробували втамувати якнайповніше. Сюжет про Франциска містив і кадри з білим димом із димаря капели, й щасливі обличчя вірян на площі перед нею, й біографічні відомості про нового понтифіка. Підкреслили те, що одностайно зауважили всі медіа - надзвичайну його скромність, розповівши про те, як Франциск відмовився їхати в службовому лімузині на вечерю з нагоди свого обрання, вирушивши до місця призначення з усіма кардиналами на автобусі. Не оминули увагою й того факту, що нинішній понтифік у юності допомагав у службі парохові УГКЦ отцеві Степану Чмілю. Про це журналістам розповіли блаженніший Святослав Шевчук, предстоятель УГКЦ, та Любомир Гузар, його попередник. Обоє, стверджуючи, що новий Папа знає й пам'ятає українську літургію, сподіваються: Франциск обов'язково виконає свою давню обіцянку відвідати Україну, а до того ж і посприяє в отриманні патріархії для УГКЦ.

 

Звісно, не скористатися присутністю власних кореспондентів у Римі та Ватикані, щоб випередити колег, у ТСН на «1+1» просто не могли. Тож сюжет про перший день Папи Франциска в новій іпостасі тут вийшов, можна сказати, всеосяжним. Кореспондент Ольга Кошеленко дуже сумлінно переповіла всі сенсації, що ними потішив Франциск наступного дня після свого обрання на престол. І про те, як він помолився в каплиці Санта Марія Маджоре разом із вірянами, й про те, як поїхав на вечерю в одному автобусі з кардиналами, й про те, що Франциск буде Першим лише тоді, коли з'явиться другий. А також - про відмінне почуття гумору в нового понтифіка. Останній, як повідомила журналістка, замість подякувати святим отцям за обрання, сказав, що Господь їх простить за це. Розповідаючи про зв'язки Папи з Україною, Ольга Кошеленко настільки розхвилювалася, що назвала блаженнішого Святослава Шевчука Любомиром. Проте здивований глядач зумів розібратися, що йдеться все-таки про Святослава, бо титрували його правильно. Становище врятувала ведуча Наталя Мосейчук. По тому, як її молодша колега закінчила своє ексклюзивне інтерв'ю зі Святославом Шевчуком, де останній висловив сподівання на підвищення статусу УГКЦ у зв'язку з обранням нового понтифіка, досвідчена телеведуча вибачилася перед обома отцями. Ольга Кошеленко до цього вибачення радо приєдналася.

 

На цьому розповідь про нового Папу в ТСН не скінчилася. Трохи згодом тут подали синхрон отця Любомира Гузара, в якому той, на відміну від уже розтиражованих іншими ЗМІ слів про те, як Хорхе Маріо Бергольйо привітався з ним «Слава Ісусу Христу!», дуже серйозно сказав: «Він буде дивитися очима людини з Південної Америки. Це непросто!».

 

Досить несподіваний розвиток у випуску ТСН ці слова отримали в екзальтованому синхроні Ніколаса Мандуро, наступника покійного Уго Чавеса. Слова виконувача обов'язків президента Венесуели, мовляв, Уго Чавес уже побував на небесах, і тому Папою обрали латиноамериканця, прозвучали в ТСН акурат після повідомлення про неможливість забальзамувати венесуельського команданте. Тим самим глядач отримав непряме свідчення про доцільність саме такого вибору кардиналів, адже, як іще перед вирішальним словом конклаву зазначали всі, хто хоч трохи розуміється на справах католицької церкви, саме в Латинській Америці її позиції непохитні.

 

Не знаю, чи знайдуться в нас люди, спроможні на серйозний аналіз події, що відбулася у Ватикані 13 березня. Бо, як показали телепрограми наприкінці тижня, непохитну скромність і невичерпну людяність аргентинського отця-єзуїта православні колеги вважають не чеснотою, а мало не гординею. Принаймні, це можна було зрозуміти з відповіді патріарха Філарета на запитання глядача програми «Портрети з Сергієм Дорофеєвим» 5-го каналу, чи зміг би він, за прикладом Франциска, пересісти на громадський транспорт. Його Святійшество тоді сказав: «Я не схвалюю такі вчинки. Тому що це праця напоказ, а треба бути скромним в житті перед Богом, а не перед людьми. Коли ми читаємо Євангеліє, то Господь каже: "Не творіть милостині вашої перед людьми і не показуйте свою скромність перед людьми, а будьте скромними всередині, а не напоказ"».

 

Що дало підставу для купи злісних коментарів у ЗМІ та інтернеті. Аж так, що прес-службі УПЦ КП довелося виправдовувати предстоятеля, розповідаючи посполитим: він мав на увазі не вчинок Франциска, а можливість пересісти на громадський транспорт для нього самого. Хоча варто лише переглянути контроверсійний шматок «Портретів...», як усе стає на свої місця. Патріарх сказав саме те, що йому закидають. Не більше й не менше.

 

Ну, а слова про те, що «мерседес» подаровано бізнесменами, які побачили його скромну «волгу», аби він міг здійснювати душпастирську місію в далеких парафіях, засвідчили: Святійший - плоть від плоті тієї церкви, від якої відлучений, із якою бореться і яка відома «гріхом стяжання». Йдеться, звісно ж, про РПЦ на чолі з патріархом Кирилом.

 

Отож, навіть деякі православні отці не зрозуміли, чому саме католики обрали «правильного» Папу. Втім, задля справедливості вкажу - спроби збагнути вибір такого «дивного», з погляду православних, Папи, як аргентинський єзуїт, котрий поклявся захищати бідних, українські журналісти у телетижневиках усе-таки продемонстрували Це стосується «Событий недели» на «Україні» й «ТСН. Тижня» на «1+1».

 

Але як у першому, так і в другому вони закінчилися на темі можливого зрадництва Хорхе Маріо Бергольйо під час військової хунти в Аргентині 70-80-х років минулого століття. Різниця лише в тому, що кореспондентка «України», щоби спростувати чутки про ненадання допомоги майбутнім Папою жертвам режиму, поспілкувалася зі свідком подій, аргентинським священиком УГКЦ Луїсом Глинкою, телефоном, а кореспондент ТСН - безпосередньо. Єпископ категорично відкинув усі звинувачення на адресу нового понтифіка й запевнив, що Хорхе Маріо Бергольйо завжди був проти сильних світу цього, натомість рятуючи вбогих.

 

Подробиці життя Франциска, безперечно, цікаві, але українські глядачі все-таки не отримали відповіді на питання, чому так плакали люди, коли на балкон курії вийшов Папа в простій білій сутані замість урочистих шат і привітався не латиною, а італійською - «Добрий вечір».

 

У тижневику «України» скоромовкою зазначили: папа-єзуїт покликаний підняти авторитет католицької церкви так, щоб заповнити нині порожні храми в Західній Європі.

 

Про те, що Франциска обрано саме для того, щоб він власним прикладом служіння зумів подолати кризу католицтва в світі, - ніде жодного слова. Зрозуміти, чому наші телевізійники зосередилися на, так би мовити, світських подробицях «допапського» життя Франциска, по-людськи й по-журналістськи можна. Але чому було не запросити до студії експерта-релігієзнавця, який би, так само людською мовою, пояснив, що ажіотаж навколо нового понтифіка - від розуміння католиками того факту, що це подія набагато глибша й далекосяжніша, ніж можуть собі уявити споживачі світських хронік?

 

А втім, окрім події №1 для всього світу, сенсацій вистачило й у внутрішньому інформаційному просторі. Одна з них - вихід у прайм-тайм середи, 13 березня, програми «Театральні сезони» на Першому національному. Рівно о 19.30 замість остогидлого «Кривого дзеркала» сторічної давнини глядач побачив цілком професійну й неймовірно цікаву розмову Світлани Леонтьєвої з Богданом Бенюком.

 

Перший постріл у порядку експерименту виявився вдалим. По-перше, для дебюту в праймі ведуча обрала безпрограшний варіант - народного улюбленця й репрезентанта національних цінностей. По-друге, обоє, і автор, і гість, настільки давно й гарно одне одного знають, що розмова перетворилася на невимушене спілкування добрих друзів.

 

Вибір першого гостя був удалим іще й тому, що Богдан Бенюк просто не може набриднути, незважаючи ні на що. Ну, й родзинками вечора стали ексклюзивні подробиці з життя як самого народного клоуна, так і його вірного друга Георгія Хостікоєва. Як і уривки з уже класичних вистав компанії «Бенюк і Хостікоєв», а також - постановок легендарного режисера Андрія Жолдака.

 

Водночас на Першому національному чомусь вирішили, що торішнього концерту імені Михайла Поплавського «Ми - діти твої, Україно!», який називався в телепрограмі «Шевченківський вечір» і транслювався каналом 9 березня, публіці мало. Тому вирішили потішити шанувальників безсмертної творчості ректора всіх часів і народів іще одним дійством. Щоправда, 11 березня концерт під орудою Михайла Михайловича йшов під плашкою «пряма трансляція», а в партері наш герой щось щебетав на вушко новому міністрові культури Леонідові Новохатьку. На сцені ж переважно співали й танцювали традиційні для вечорів Поплавського виконавці в оточенні напівголих дівчат у національному негліже. Хоча тут я трохи лукавлю - цього разу співали ще й Дмитро Гнатюк та Оксана Білозір. Уже прогрес!

 

Виникає підозра: якби 9 березня пан міністр не був зайнятий якимись нагальними справами, цей концерт наживо відбувся б уже в суботу. Ну, а в понеділок високий чиновник знайшов час для Михайла Поплавського, тож глядачеві Першого національного не дали засумувати без улюбленого співочого ректора та його друзів.

 

Повільне реформування-переформатування державного телемовника знайшло відображення і в програмі «Досвід» із Наталею Семенченко. Це ток-шоу, щоправда, в оновленому форматі виходить іще з лютого минулого року. Але після всім відомих пертурбацій на Першому та «Інтері» тут знайшли прихисток персони, які з переходом Савіка Шустера на канал «Інтер» поки що не з'являються в «Шустер live», а також позбулися медіатрибуни після закриття «Великої політики з Євгенієм Кисельовим» на тому ж таки каналі. Йдеться конкретно про Олега Ляшка та Сергія Пояркова. До речі, Ярослав Сухий, будучи гостем ток-шоу Шустера 15 березня, похвалив ведучого за те, що його «програма стала більш інформативною, і в ній уже нема персонажів із вилами». Але це принагідно.

 

Що ж до програми «Досвід», то вона справила двоїсте враження. З одного боку, заявлена тема - катастрофічний стан українських доріг і що з ним робити - давала можливість розкрити непросту, але й так само очевидну тему всебічно. Що й намагалася зробити ведуча, запросивши до студії як народних депутатів, які мусять ухвалювати нормальні закони для людей, так і чиновників, на котрих лежить відповідальність за стан шляхів.

 

Але той пташиний базар, що панував у студії впродовж усієї програми, назвати кваліфікованою дискусією просто не повертається язик. Присутні гості, допавшись до мікрофонів, кричали кожен своє, а Наталя Семенченко, незважаючи на всі свої регалії, ніяк не могла впорядкувати цю какофонію. Отож, модерувати дискусію - не така вже й проста справа. Надто ж якщо слово бере Олег Ляшко чи той-таки Поярков. Останній, до речі, самотньо, але гордо, як стяг опозиції до всіх і вся, майорів на окремому узвишші, призначеному для спеціальних гостей, і повсякчас поривався внести в балачку «здоровий конструктив», надсадно репетуючи, що «не треба красти, тоді й дороги служитимуть довго!». Не відставав від побратима й Олег Ляшко.

 

Лише коли всі надто емоційні учасники стомилися від власних криків, студія дещо вгамувалася й запрошені чиновники з «Укравтодору» зуміли якось пояснити, чому в нас такі паскудні дороги (виявляється, в усьому винні 32 цикли заморожувань-розморожувань полотна, а геть не відкати на будівництві шляхів!). А також - доповісти водіям, що за 20 років у нас будуть дороги, як у Європі. До речі, а чому б у студію не запросити було б ще й тих самих водіїв, які за належний стан доріг сплачують, купуючи кожний літр бензину, в ціну якого після ліквідації техогляду був закладений спеціальний сбір?

 

Тим часом у Савіка Шустера на роль клоуна замість Ляшка тепер, здається, хочуть «призначити» нардепа-комуніста Олександра Голуба. Коли останній у контексті обговорення ситуації в Большому театрі заявив, що для нього композитор Володимир Мартинов - не авторитет, ведучий різко йому кинув, мовляв, а хто для вас авторитет, тільки Лєнін? У такому дусі пан Шустер коментував усі висловлювання комуніста, якого, мабуть, запросив виключно для підняття градусу розмови в студії.

 

15 березня в програмі «Шустер live» на «Інтері» була ще одна новація. У першій частині, коли студія була на прямому зв'язку з Лук'янівським СІЗО, звідки четверо «сидільців» ставили запитання Андрієві Портнову та іншим учасникам «трикутного столу», присвяченому 100 дням дії нового КПК, на звичному місці глядач не побачив «градусника», тобто - шкали підтримки студії того чи того спікера. Крок абсолютно логічний з огляду на конфуз у попередній програмі, коли підтримка слів Миколи Азарова сягнула 16% і Савік скомандував режисерам «прибрати цей градусник з екрана!». Мабуть, аби не ставити в незручне становище і Андрія Портнова, і Савіка Шустера, шкалу й прибрали. Залишили тільки опитування студії - «Чого ви найбільше боїтеся - тюрми чи суми?» І якщо на початку «трикутного столу» тюрми боялися 27% опитаних у студії, то після всіх роз'яснень авторів нового КПК, а також - виступу Миколи Сірого, одного з адвокатів Юлії Тимошенко в газовій справі, цей відсоток зріс до 57.

 

Такий результат засвідчує одне: незважаючи на перетворення (або ж завдяки йому?) «Шусте live» із дискусійного майданчика на рупор влади, «вдячний» глядач уже навчився самостійно відділяти зерна від полови й бачити справжній зміст за гаслами про «покращення». Про це свідчила й реакція студії на вихід Наталії Королевської, яка всі проблеми безробіття на «Криворіжсталі» списала на депутатів, котрі, мовляв, замість ухвалювати необхідні поправки до бюджету блокують трибуну ВР.

 

Те, що відбувалося в студії «Шустер live» минулої п'ятниці, навіть не назвеш маніпуляціями. Останні все-таки припускають високу частку професійної майстерності модератора. Але ефір від 15 березня нагадував уже масовану лобову пропаганду «політики партії для народу» в найгірших совкових традиціях. Якщо це початок медійного забезпечення президентської кампанії з боку АП та Кабміну, то їх уже нині можна привітати з поразкою.

 

Тим часом у цьому тренді «Інтер» аж ніяк не самотній. Бо в уже згадуваних «Событиях недели» Андрій Данилевич відзначився напрочуд теплим і щирим, хоча й черговим ексклюзивом із представником чинної влади. Цього разу він поспілкувався з головою Верховної Ради Володимиром Рибаком.

 

Цьому інтерв'ю передував сюжет про акції опозиції «Вставай, Україно!». Попри те, що інформативно він був досить об'єктивним, остання репліка автора («Прогноз погоды в интернете надо смотреть и проводить их (акції. - Авт.) в апреле. Снега уже нет, а огороды сажать еще рано!») не залишала сумнівів у відверто іронічному ставленні каналу до опозиційних сил. Висновок ведучого - «Власть переиграла оппозицию!» - взагалі перекреслив будь-які надії на те, що зараз ми почуємо щось адекватне моменту.

 

Тож у тональності анонсованої розмови Андрія Данилевича зі спікером ВР міг сумніватися хіба що той, хто востаннє вмикав канал «Україан» в неділю о 19.00 десь так кілька місяців тому.

 

Відтак «добрий дідусь» Рибак неквапно й розлого, благо ніхто не перебивав, розповів, як він стоїть на сторожі закону, котрий має бути один для всіх. Ну, подумаєш, особисто з Сергієм Власенком не розмовляв, але ж депутата-адвоката про неприпустимість сумісництва попереджали ще в попередньому парламенті! А якщо опозиція хоче виборів мера в Києві, то нема ж ніяких питань! Хоче вона створити тимчасову слідчу комісію щодо виборів? Та нате ж вам, розглянемо й це! Але про рішення ВАСУ щодо позбавлення мандатів чотирьох нардепів - ні слова.

 

Ну, а коли Володимир Рибак розповів, як до нього під час другого блокування Ради підходили опозиційні депутати й казали: «Може, ви нас силою виштовхаєте?», а спікер категорично відмовлявся, тут уже можна було співати голові ВР осанну й вішати його портрет на божничку. Бо де ж ви такого непохитного й принципового спікера бачили?

 

Далі глядач почув від візаві Андрія Данилевича те, що вже кілька місяців мусується як спікерами від ПР у телевізійних ток-шоу, так і на брифінгах голови фракції Партії регіонів у ВР Олександра Єфремова. А саме - в опозиції вже нині більше десятка кандидатів у президенти, й через це вона ось-ось розвалиться.

 

На тлі цих «совкових» прийомів від наших медіа та влади чин Бенедикта XVI, а за ним - сподівання на відродження католицької церкви з обранням «бідного папи для бідних» - видаються якоюсь іншопланетною реальністю. Де нам, за винятком хіба що вірних УГКЦ, немає місця.

 

* У тексті подано огляд програм за 11-17 березня, тож про інавгурацію Папи Римського, яка відбулася 19 березня, читайте в інших матеріалах «Детектор медіа».

 

Фото - dt.ua

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
22386
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop