Янголи і демони нового телесезону «Інтера»

21 Вересня 2006
15610
21 Вересня 2006
18:23

Янголи і демони нового телесезону «Інтера»

15610
Про два поверхи вертепу, влаштованого «Інтером» у телеефірі: містичні священнодійства і блазенські вистави, «зловтішних демонів і янголів безгрішних», як писав поет.
Янголи і демони нового телесезону «Інтера»

Хто не любить святкувати! Особливо надаються до відзначання річниці круглі – наприклад, 10 років. У нас святкування характерні бучністю і тривалим постсвятковим періодом, позначеним мінімальною продуктивністю. Ось і канал «Інтер» – лідер національного телеринку – схоже, пересвяткував свою першу справжню річницю. Принаймні, саме таке враження складається після перших тижнів нового сезону, нехай би навіть сто разів нам хотілося те враження розвіяти. Мова піде про два поверхи вертепу, влаштованого «Інтером» у телеефірі: містичні священнодійства і блазенські вистави, «зловтішних демонів і янголів безгрішних», як писав поет.

 

 

Сакральне: опівнічний експрес

Пізно вночі, коли на решті каналів ідуть позначені червоним квадратиком стрічки не для дітей, на телеканал «Інтер» спускається декілька втомлених безсонням янголів сповістити добре поставленими телевізійними голосами тим, хто досі не спить, глагол правди. Щоб підкреслити притаманний цій виправі характер зовнішнього втручання в телеефір, її назва виглядає якось навіть мілітарно: «Перша експедиція». Це вже навіть не беззахисні янголята з пухлими щічками і неопереними крильцями, це справжнє воїнство з вогненними мечами, полум’ям, сіркою та іншою агресивною атрибутикою. З огляду на назву і культурницьке спрямування передачі (по суті – відновленого після тривалої перерви давнішного однойменного проекту), існує величезна спокуса стверджувати, що «Перша експедиція» починається там, де закінчилася «Остання барикада».

 

Однак не завжди перше хронологічно – останнє за гамбурзьким рахунком. «Барикада» і «Експедиція», попри перегуки в назві, програми з дещо відмінних епох. Ненав’язливість, дискусійність, спрямованість на діалог, які поєднував давній проект «плюсів», вкупі з дуже щирою природністю ведучих, надто ж Михайла Бриниха, справляла враження такого собі клубу інтелектуалів, спрямованих на спільний пошук істини у суперечці, і таке враження було, ніде правди діти, таки приємним. І, що ще важливо, аудиторією такого проекту було теж доволі обмежене коло людей, які сприймалися авторами і гостями як рівні собі.

 

Натомість оновлений опівнічний проект «Інтера» – монологічний, через це місцями аж трохи радянський. Часом занадто виразно можна відчитати схему «високодуховний інтелігент» – «бездуховна маса» (яку слід виховувати, просвічувати, розтлумачувати їй усе). Цей монологізм майже скрізь: і в тривалих, ніде правди діти, таки іронічних, «підводках» ведучого, і в довгих сповідях «творчих людей», що беруть участь у передачі. Можливо, для розважального шоу це й нормально (хоч хтозна, чи цікаво), однак культурологічна передача за таких умов виглядатиме не так добре, як могла б.

 

Ось що цікаво: заходячи в українські університети, люди із Заходу одразу звертають увагу на одну (для нас самоочевидну) річ, з якої незмірно дивуються. А саме, у наших вишах у кожній аудиторії стоїть на видноті викладацьке місце, часто на підвищенні кафедри; йому протиставлено множину студентських сидінь навпроти. Цей принципово монологічний спосіб організації простору, коли такий собі гуру пригнічує своїм авторитетом аудиторію, чудово відбиває певний контраст між, здавалось би, близькими задумами «Барикади» та «Експедиції».

 

Не можна назвати цю передачу провальною. Обізнаність і природний чар ведучого, відомого кінорежисера Сергія Лисенка, і часто дуже цікаві сюжети (приміром, інтерв’ю з Кшиштофом Зануссі з фрагментами уже відзнятого матеріалу до його нового фільму), і намагання поєднати високе мистецтво і поп-культуру (увага до новинок альтернативної музики) – все це не може не викликати симпатію. Отож, не поспішаймо з висновками. Та все-таки якоїсь смаковитої родзинки, як і бодай маленького натяку на діалог із глядачем, все-таки і в новому сезоні програмі бракує. Можливо, з часом автори програми надолужать цей недолік.

 

Та й дехто з гостей передачі виглядає, м’яко кажучи неадекватно. Адже вони – янголи. Янголи спілкуються зі своєю аудиторією з відстані загального плану, з прохолодною зверхністю нематеріальних істот з вищих духовних російськомовних світів. Як професійні борці з бездуховністю, вони знають і люблять чимало культурологічних слівець, і не стидаються їх уживати. Нематеріальні істоти матеріалізуються зазвичай в особах типових представників пострадянської інтелігенції, як її змалював Пєлєвін в есеї «Джон Фаулз і трагедія російського лібералізму», з таким типовим протиставленням  себе – «співця» («гуру», «митця», потрібне підкреслити) та юрби профанів. Майже за Хармсом: « – Ви хто? – Я – письменник! – А по-моєму, ви – г..но».

 

Дещо пізніше починається найабсурдніша частина цього культур-шоу: російський серіал, здубльований по-українському. Зворушлива кумедність і абсурд, щоправда, зовсім не в українському озвучуванні (хоч порівняно з принциповою російськомовністю і російськокультурністю більшості гостей це спричиняє таки певний комізм). Після високої духовності московського розливу як же ж природно виглядає того ж розливу ширужитковий детектив – ось що ріже по живому в цьому культурницькому нічному марафоні.

 

Нагадаємо, програма називається «Перша експедиція», виходить з понеділка до вівторка, о пів на першу ночі. Близько четвертої ранку янголи полишають наш грішний світ.

 

 

Профанне: несвіжа свинина Сергія Сивохо

Згідно із законом поетичної симетрії, на телеканалі «Інтер» можна спостерігати явлення не тільки янголів, але й демонів. Та про якесь пропорційне представництво не може бути й мови: демони сходять на екрани тільки раз на тиждень, і то на якусь собі годинку. Дивно, що роблять вони це у найясніший час тижня – в суботу вранці, тоді як янголи обрали для себе темний опівнічний час, що за правом мав би належати потойбіччю.

 

Інфернальні істоти, уособлення хтонічного зла Хрюша і Стєпаша (Хрюн Моржов і Степан Капуста), а також Сірожа (Сергій Сивохо), що втілює абсолютний тілесний низ і дух карнавальної культури (на противагу безтілесним «балакучим головам» з опівнічного ефіру), з їх прорахованими на міліметри і розфасованими на міліграми жартами для пересічного глядача – цілковита протилежність ангельській сутності «Першої експедиції». Їхня передача називається «Моя хата…» - а далі літредактори проґавили абсолютну помилку, і замість потрібного «скраю» око і вухо дратує неоковирне «з краю».

 

Ідея передачі така, що, дослівно, «гастарбайтери з Росії» (насправді, перекуплені з російського телебачення анімаційні герої) Хрюша і Стєпаша ніяк не можуть закінчити ремонт у квартирі Сергія, і до того ж мають нахабство коментувати його розмови з гостями – зірками, політиками, спортсменами та іншими медіа-персонажами. Сказати, що ці «коменти рулять», ми не можемо; скоріше, у них якось забагато «ахтунга». Чи скоріше просто невдалого гумору. Можливо, колись його задумували як ризикований, однак ризик виявився невиправданим. Демони виглядають ще нудніше за ангелів, попри те, що згідно із законами жанру мало би бути достоту навпаки.

 

Першою гостею крайньої хати стала народний депутат Лижичко, яка, схоже, ніяк не вирішить важливе для себе питання: вона ще Руслана, а чи вже Лана? Всіляко обсмоктавши теми «дикості», «диких танців» та «дикої енергії», російськомовні тварини тільки ворушили вухами, на які переможниця «Євробачення» накладала центнерами якусь унікальну навіть для неї локшину. Розмова з «диким енергетиком» мала вийти невимушеною і веселою; натомість вона вийшла безглуздою. До слова, Хрюша і Стєпаша уже навіть встигли значною мірою опанувати українську мову, однак нащо це вони робили – загадка: жартують вони й далі по-своєму, тобто по-російському. І вкотре глядач вимушений терпіти прикру мовну мішанку, яка з теелбачення (як можна судити з весняних «помаранчевих» прем’єр) переходить у новопостале українське кіно. Хотілось би, щоб мене зрозуміли правильно: не в тому річ, що та чи та передача або стрічка містить забагато російської. Проблема саме у відсутності мовної єдності, що неминуче вадить єдності усього продукту.

 

Можливо, у наступних програмах «Моя хата скраю» розкриє нові грані своєї сутності, однак поки що на тлі прямих рейтингових конкурентів (і насамперед «Смачної країни» на «Інтері»), вона виглядає надто несвіжо і сумбурно. Проте доволі легко можна уявити собі глядача, який, прокинувшися зранку у перший вихідний день тижня, вмикає телевізор і надає перевагу вранішнім теревеням із зірками в супроводі свиней і кролів перед вранішніми теревенями із тими ж зірками в супроводі приготування українських народних страв від Кості Грубича. Піпл хаває – і, може, піпл схаває недосмажену і старувату свинину у «Хаті скраю», вернучи носа од «Смачної країни». Не обов’язково так має бути, але, в кожному разі, якщо станеться саме так, я не здивуюся з цього.

 

P.S. Від автора. Цього року взагалі маємо цікаву особливість: новий сезон як такий починається не в один день і навіть тиждень. «Інтер» стартував традиційно – з вересня. Тільки нещодавно до «Інтера» приєднався «5 канал»; «1+1» відклали запуск головних проектів на місяць. Так що головна боротьба між новими проектами, а значить, і їхня реальна оцінка, порівняно з іншими, ще попереду.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
15610
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду