Наталья Лигачева заблуждается…

27 Березня 2008
10681
27 Березня 2008
16:28

Наталья Лигачева заблуждается…

10681
О месте джинсы в круговороте вещей в природе. Ответ человека, ежедневно наблюдающего технологию джинсы, на статью «Некоторые вопросы “джинсоведения”».
Наталья Лигачева заблуждается…
«Детектор медіа» печатает реплику одного из своих постоянных читателей на статью Натальи Лигачевой «Некоторые вопросы “джинсоведения”». Редакции известно его имя, но автор категорически отказался от его обнародования. Тем не менее, поскольку он критикует, прежде всего, позицию самой «Детектор медіа», мы не считаем возможным отказать автору в публикации альтернативной аргументированной точки зрения лишь по причине ее публичной анонимности. Итак, дискуссия о джинсе продолжается, ждем новых откликов наших заинтересованных читателей.
 
Автор N является давним читателем «Детектор медіа», одним из медиаменеджеров, который ежедневно наблюдает реализацию технологии джинсы.
 
В своей, как всегда, страстной статье Наталья Лигачева во многом права и пафосна. Права, например, в том, что «для решения проблемы джинсы в украинских медиа не обойтись без усилий правоохранительной системы». Пафосна в вопросе: «Во сколько нам обходится недобросовестная реклама (а скрытая реклама всегда недобросовестна), в результате которой “втюхивается” недоброкачественный товар – будь-то несостоятельные политики, некомфортные услуги или товары, изготовленные без соблюдения технологий?». Имеет право Наталья Лигачева и на точку зрения, что «гражданское общество, часть медиаиндустрии и политикума в большей степени, нежели государство и приближенный к нему олигархический бизнес, готовы к широкому обсуждению проблемы коммерческой цензуры и механизмов ее преодоления», которую, впрочем, ваш автор N разделить не может.
 
N не защищает джинсу. Но наличие джинсы на телеэкране является только частью гораздо большей проблемы, о которой Наталья Лигачева предпочитает не говорить. О причинах этого – ниже, пока о самой проблеме.
 
Для Украины, и об этом писали многие исследователи, характерна мощнейшая культура коррупции. Причем не только на уровне власти или властей, а собственно на уровне народа. Ваш автор, кстати, не видит при этом большой разницы в отношении к коррупции в Украине и в Турции. Там ситуация похожа.
 
Я бы посоветовал внимательно перечитать статью Нико Ланге. В ней содержатся не только адекватные наблюдения («Простий приклад швидко продемонструє паралелі між тим, як діють громадяни та еліти. Якщо комусь із громадян вдається проїхати в автобусі безплатно декілька зупинок, то він вважається хитрим лисом, а той, хто платить, хоч ніхто його і не контролює – тупим ослом. Хитрунів, які використовують із вигодою для себе всі можливі дірки в законах, які вправно брешуть і виграють від цього, чекає суспільне визнання. А ті, хто поводить себе коректно, можуть бути лише дурнями…»), но и адекватные выводы («В основі відсутності принципів правової держави лежить, на мій погляд, передусім відсутність прив’язки українського суспільства до обов’язкової системи цінностей. "Чесна людина" завжди є просто чесною людиною. Той, хто поводить себе за принципами правової держави, хто має свідомість правової держави, хто сповідує певні цінності і відповідно до цього діє, той матиме і правову державу, і систему цінностей»).
 
Сказанным Ланге тема не исчерпывается. Зададимся – только искренне – вопросом: когда твоему ребенку надо продолжать учиться в школе или поступать в вуз, а это требует не только вполне легальной платы репетиторам, но и взяток менеджменту школы или вуза, кто из нас на такие взятки не пойдет? Или мы просто согласимся с тем, что, мол, твоего ребенка отчисляют, он ведь плохо учится? N не видит реальных возможностей для изменения коррупционной культуры на уровне народа.
 
Теперь рассмотрим проблему на уровне массмедиа. Наталия Лигачева пишет о проблемах джинсы на телевидении, но всем нам известно, что джинса присутствует и в печатных СМИ, и в интернет-изданиях (конечно, речь не идет об уважаемой «Детектор медіа»). Понятно, что Наталия Лигачева избрала себе темой, «нишей» именно телевидение, но ведь джинса в печатных СМИ от этого никуда не делась.
 
Джинса в СМИ является только частью джинсы в государственном масштабе. «Детектор медіа» как-то уже затрагивала эту проблему, когда журналист С. рассказывал, как «его» олигарх П. запрещал ему давать материалы о мэре Ч. Если это правда, – а сомневаться в словах журналиста у вашего автора оснований нет, – то не является ли олигарх П. банальным джинсовиком, который взял у мэра Ч., к примеру (N этого не знает), землей. И чем закончилась эта история? Общественным порицанием П.? Даже этого не было. Закончилось все тем, что журналист С. перешел с акции «Не продаемся» в акцию «Не покупают» и у него, как у человека, склонного «выносить сор из избы», наверняка будут проблемы с дальнейшей работой на телевидении.
 
Олигарх и редактор чаще всего ставят журналисту задачи и он, в отличие от Е., которому Р. популярно объяснил: «не трогать мэра», может и не знать, что делает джинсу. А может и знать, и получать за знание «откат». Если его олигарх берет, например, землей, почему же он не может взять деньгами?
 
Взятка директору школы за неотчисление ребенка – джинса в семейных масштабах. «РосУкрЭнерго» – джинса в космических масштабах. Санаторий «Синяк», который Кабмин Януковича передал известно кому – джинса в региональных масштабах. Торговля местами в партийных списках в парламент, чем занимаются все без исключения партии, – джинса в партийных масштабах. Скрытая реклама в СМИ – джинса (то есть коррупция, назовем вещи своими именами) в масштабах массмедиа. Все это вместе и есть реалии «джинсовой страны».
 
Ваш автор согласен, как уже сказал, что «для решения проблемы джинсы в украинских медиа не обойтись без усилий правоохранительной системы». Но в реальности N предполагает другое: олигархи-джинсовики скорее устроят «откаты» представителям правоохранительной системы.
 
N не согласен, что «гражданское общество, часть медиаиндустрии и политикума в большей степени, нежели государство и приближенный к нему олигархический бизнес, готовы к широкому обсуждению проблемы коммерческой цензуры и механизмов ее преодоления».
 
О какой части медиаиндустрии вы говорите, Наталья Львовна? О той, которая не получает своей доли в джинсе? Так в принципе практически все более-менее получают. Нет этого гражданского общества, о котором вы говорите, Наталья Львовна. Если бы в стране было гражданское общество, то разве оно смирилось бы хоть с одним решением Киевсовета по земле и не разобрало бы мэрию на части? Стерпело бы рост ксенофобии? Повелось бы на кредитную политику украинских банков?
 
Есть не гражданское общество, а группа лиц – Наталья Лигачева и другие, объединенных акцией «Не продаемся». Есть общество, часть которого плевать хотела на свою страну, часть – ворует, как может, часть – задумывается только о своем выживании сегодня, не думая, что будет завтра, когда те же банки начнут лопаться. К какому из этих слоев принадлежат журналисты, в частности, телевизионных СМИ? Ко всем. Вы хотите эффективно бороться с теледжинсой, Наталия Львовна? Пожалуйста. N интересуется, кто и когда из ваших спонсоров будут финансировать явно незаконное или сомнительное с точки зрения закона добывание «Детектор медіа» справок-регистраций в Бюро технической инвентаризации и МРЭО, которые и будут доказательством, сколько за год квартир и машин купили журналисты и политики, сколько земли получили и т. д.
 
Джинсизация СМИ накладывается еще на одну проблему, о которой знает Наталья Лигачева: прогрессирующее невежество журналистов. В условиях этой всеобщей джинсизации олигархам и медиаменеджерам не до качества журналистской продукции, их устраивает качественно выполненная джинса.
 
N, увы, не видит простых способов борьбы с джинсой вне контекста наведения порядка в стране. Этот порядок не может быть результатом действий Нацсовета по телевидению и радиовещанию, которого, похоже, устраивает джинса, но на украинском. Этот порядок не может быть результатом акций «Детектор медіа», ибо в информпространстве страны уже давно произошло замещение журналистов, которые бы не продавались, журналистами, согласными делать джинсу. Этот порядок может быть достигнут при введении диктатуры единоличного правления, от чего N не в восхищении. Но тогда у «Детектор медіа» будет новая работа – критиковать выполнение темников от единоличного диктатора. «Детектор медіа» стоит уже сейчас подумать, как перепрофилировать в будущем акцию «Не продаемся» в акцию «Не подчиняемся». Потому что медиаменеджеры уже думают о составе журналистских команд, которые, не создавая никому проблем, будут выполнять будущие ЦУ.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
,для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10681
Читайте також
31.03.2008 10:27
Денис Жарких
,для «Детектор медіа»
8 771
12.03.2008 08:19
Лилия Побережская
для «Детектор медіа»
44 840
28.02.2008 11:46
Юрий Иванов
для «Детектор медіа»
30 992
15.01.2008 13:38
Лилия Побережская
для «Детектор медіа»
46 227
20.11.2007 19:49
Ірина Андрейченко, в.о. директора агентства «Радник»
11 161
Коментарі
18
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
sad
5842 дн. тому
"Джинсизация СМИ накладывается еще на одну проблему, ... прогрессирующее невежество журналистов" Звичайно, бо "прогресирующие невежство" выгодно хазяевам и самим "медиаменеджерам" которые получают хорошую денежку. И 1ым и 2ым не нужны хорошие журналисты. Хороший журналист критичен, смел, дерзок, - в первую очередь к попыткам ограничить свою свободу - теми же хазяевами и "медиаменеджерами". Им нужны, они любят невежественных журналистов - невежественный журналист не понимает, что делает, запуган и тихо сидит, чтобы получать зарплату. Конечно, он туп и пассивен, но кого это сегодня интересует. А простые и честные "медиаменеджеры" потом пишут на телекритиках о "прогресирующем невежестве журналистов". Sic
немедийщик
5843 дн. тому
«Телекритике» стоит уже сейчас подумать, как перепрофилировать в будущем акцию «Не продаемся» в акцию «Не подчиняемся». - это в точку. Ибо "Телекритика" продана олигарху К., до которого олигарху П. во всех отношениях "як до Київа рачки". Готовьтесь к худшему.
Кутєпов
5844 дн. тому
Ага. Можна подумати, сам Володимир Володимирович сюди завітав! Що, черговий псевдонім для Воа? Я маю право висловлювати думку відкрито, під власним іменем, а не вибирати собі нік "N" в залежності від того, хто мій співрозмовник. Це боягузтво з боку медіаменеджера, якщо він узагалі не якийсь невіглас. Бородянському привіт!
Владимир Бородянский
5844 дн. тому
Богдан, не хорохорься!
Богдан Кутєпов
5844 дн. тому
Жодне керівництво жодного каналу не посміє натякнути мені, що я щось не так кажу. І тільки тому, що точно знає: щойно прозвучить якийсь кривий натяк, про це знатимуть усі. Можливо Ви говорите про мій особистий блог? Одного разу прес-служба СТБ натякнула мені, що я мушу тепер висловлюватись на сторінках kutiepov.livejournal.com скромніше, бо тепер, мовляв, я обличчя каналу. Моя відповідь була однозначна: це МІЙ особистий щоденник, і я писатиму туди те, що вважаю за потрібне. Крапка. Инакших історій не було. Ви що! Не можна дозволяти комусь втручатись в особисту територію! Вони ж на шию Вам сядуть! Чи можливо, ви маєте на увазі котрийсь инший випадок?
Луканов
5845 дн. тому
КОМА ДЛЯ СЮЗАНИ СТАНІК http://blogs.korrespondent.net/celebrities/lukanov/2491
YaYa
5845 дн. тому
Нік замість реального імені та прізвища - данина Інтернету. Але якщо людина не простр висловлює свою реакцію на те чи інше повідомлення, а претендує на право вислювлювати свою думку з метою бути почутою та змінити ставлення читачів до тієї чи іншої проблеми, МУСИТЬ представлятися. В іншому випадку, чому ми повинні йому вірити, сприймати його слова як його чинну точку зору? Можливо, він глузує над нами? І яка ціна такого анонімного послання? Як казав трактирник Паливець...Далі - за Гашеком.
Наглядач Микола із міста Шпола
5845 дн. тому
Наприклад, мені точно відомо, що за певні занадто сміливі публічні висловлювання Богданові Кутєпову діставалось від керівництва телеканалу СТБ, на якому він працює :) Ну, ось і N може дістатись від більших за нього медіаменеджерів. Менеджери ж різні бувають, керівник бригади прибиральників у телецентрі - теж медіаменеджер)))
Богдан Кутєпов
5845 дн. тому
2 Воа Причиною того, скажімо, що Ви назвались Воа, а не Петро Петренко чи Лариса Іваненко - є страх? Ви боїтеся, що якщо напишете власне ім'я - постраждає Ваш знайомий, який викрив схему розкрадання бабла? Скидається, Вам просто страшно - а раптом, хтось почне наїжджати, заперечувати або (що найстрашніше) - висміювати!!! Тільки так почнуть сперечатися з "Воа", а так заплямується чесне ім'я Петра Петренка (ну, чи Лариси Іваненко). Елементарні комплекси. Моя думка, з якою ви можете не погодитись. Маєте право. Так само, як маєте право називатись якимось Воа, а не собою самим (-самою). Бо ж за таким принципом існують нікнейми в мережі Інтернет. Маєте право. І я маю. Але не збираюсь ним користуватись. Бо не люблю ховатись за псевдонімами, а найпершим захистом від побиття і вбивства вважаю відкритість і публічність. Тобто, другові Вашого знайомого я б порадив звернутися в ЗМІ (в реальні засоби МАСОВОЇ інформації) і якомога гучніше роздмухати цей скандал. Якщо справа того варта, про це кричатимуть перші канали й видання країни. А якщо не візьмуться за цю тему, тоді брехня, що варто було когось бити за неї - то ймовірно була дрібниця, і побили через щось инше. Отже, друг Вашого знайомого мав не лише роздмухати цей скандал, а й підкреслено фігурувати як ключове джерело інформації. Не вірю, що хтось би наважився бодай пальцем зачепити. Звичайнісінькі дива інформаційних полів. Щасти Вам!
rec
5845 дн. тому
он антипод мужика.это давняя аксима
gtnhj
5845 дн. тому
пиховшек - мужик!!!!
Boa
5845 дн. тому
Як на мене, думка "джинса=корупція" є абсолютно правильною. Як із нею боротися (не тільки в ЗМІ, а взагалі)??? Не знаю, думаю, ніхто адекватної відповіді не дасть, бо наша країна все більше перетворюється на тотально корумповану державу. :( Хоча вихід є! Якщо у кожного корупціонера, джинсовика, хабарника відсихатиме рука (чи, бодай, палець), усі повірять у силу більшу, ніж бабло... ну можу ж я пофантазувати? :) 2 Богдан Кутєпов - людина може щось робити і боятися за себе, за рідних, якщо мова йде про великі гроші. Якраз реальний медіаменеджер ніколи нічого не скаже, бо і справді уб"ють. Якось мій знайомий викрив схему розкрадання бабла у структурі. Розказав директору, потім друга побили (могли і вбити! легко!). Заяву з міліції довелося забрати, щоб не привертати уваги до структури з боку органів. Основного фігуранта справи ніхто не звільнив. Висновок: директор був причетним до розкрадання коштів інвесторів, засновників. фізична розправа практикується навіть за те, що ти взагалі щось комусь сказав (висновок: можеш сказати і більше).
Ольга Скотникова
5845 дн. тому
Боротьба з джинсою зараз здається такою ж "непідйомною" темою, як у 2004-му простий баланс в "новинах". І тоді, здавалось, Лігачова бореться з вітряками. Але з часом таких борців ставало все більше. І в цьому була заслуга й "телекритики" також. Так і зараз. З джинсою боротись ще важче - її люблять, як солодощі. Нею купують лояльність: політики-менеджерів, а менеджери-журналістів. І те, що робить "Телекритика" гідне поваги. Не все так безнадійно, якщо не опускати руки і не продаватись.
БЛАГОСЛОВЕННАЯ ВИФЕЗДА
5845 дн. тому
Навряд чи пан N. збирався викликати в пана Кутєпова довіру. Скоріш за все, він добре знав, що всі його прекрасно впізнають.)))
Богдан Кутєпов
5845 дн. тому
"Давний читатель Телекритики, медиаменеджер N" - не викликає довіри хоча б тому, що ховається за отим своїм N. Реальний медіаменеджер відверто висловив би свою позицію під власним іменем. Хоч убийте...
дайтеугадаю
5845 дн. тому
3,14ховшек
МК
5845 дн. тому
Поясніть тупому. Хто такий N ?... Автор тексту? Чому тоді він про себе пише у третій особі?... Чому він не каже "Я не думаю...", а пише: "N не думє". У мене аж мозги завернулися ))) Далі. Свуіт знає немало країн, де панувала дичайша корупція, а потім її там не ставало. Наприклад, Сингапур. Більше того. Я пораджу Вам подивитися на Північний Схід. Там Росія. Суперкорумпована. Як і ми. Ну, трохи менше. Чи є там джинса у такій кількості як у нас? На РЕН ТВ наприклад? Чи на будь-якому іншому каналі? Одним словом. Текст цікавий, але розібратися з "джинсою" реально. Інша справа, що за теперішньої влади це малоймовірно, бо риба гниє з голови. Це факт
Єгор Соболєв
5845 дн. тому
Дуже точні спостереження. Але запитання: "І що?". Після оцінки "все погано" завжди хочеться ідей "як це виправити?". Ідей, а потім дій. Дуже хочеться:)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду