12:00
Середа, 19 Вересня 2018

Як українське лайно перемагає російську сечу

Відтіняти українських лідерів можуть лише українські лузери. А Росія з її дурощами мала би зменшити присутність в українському медіапросторі до інформаційно необхідного мінімуму.
Як українське лайно перемагає російську сечу
Як українське лайно перемагає російську сечу

«Детектор медіа» вже писав про нову програму «Прорвемось!» на ICTV. Враження нашої авторки Марії Ряпуловой були доволі критичними. Своїми претензіями до проекту з хорошою ідеєю, але дещо дивним наповненням ділиться й інший наш постійний автор — письменник та сценарист Андрій Кокотюха.

Українській інформаційний простір багатий, навіть перенасичений історіями кривавих зрад та нищівних поразок усього, що так добре починалося, — навіть Майдан стали частіше згадувати в такому контексті. Натомість історій про наші перемоги дуже мало. Це легко пояснити специфікою медіа: негативна інформація має вищий попит та вищий рейтинг, ніж позитивна і життєствердна. До загальної специфіки домішується суто українська. Наше суспільство комфортніше почувається в умовах, коли все пропало і всі всіх зрадили. Бо від окремо взятої чужої перемоги нікому в гаманці не додається. Але є вихід — подавати позитивну інформацію у «жовтій» обгортці. Тобто шукати й підбирати теми, які можна в процесі подачі легко, по-доброму обстібати. Не переходячи при цьому на особистості дійових осіб.

Отак виглядає формат «Прорвемось!» — новий цикл стартував у ефірі ICTV з 3 вересня. За задумом, це цикл історій про звичайних українців, які змінили своє життя власними руками. Точніше — головами, мізками, втіливши власні креативні ідеї й покращивши життя собі та іншим. Перші два випуски показали: українці найбільше переймаються платіжками за комуналку, збереженням електроенергії та поганими дорогами. Кретив у вирішенні цих нагальних проблем складає майже все наповнення згаданих випусків. Є ще дещо, але про «майже» — трохи згодом.

Кожен випуск починає стендап ведучого Сергія Смальчука. Він озвучує топ-новини інформаційних стрічок: чи отримає Україна незалежну ЦВК напередодні виборів, чи домовиться Україна про новий кредит МВФ, у такому дусі. Проте ведучий тут же уточнює: насправді звичайного українця значно більше переймає інша абревіатура — ЖКХ, житлово-комунальне господарство. Як його загальний занедбаний стан, так і суми в платіжках, не адекватні якості послуг. Проте є скиглії, а є метикована меншість. Саме ці особистості прориваються крізь, здавалося б, непролазні комунальні хащі.

Слід віддати належне авторам проекту. Герої «Прорвемось!» підібрані дбайливо, ретельно, старанно. Про них цікаво слухати, а ще цікавіше — дивитися на них. Скажімо, черкащанка Маріанна, працівниця сфери індустрії краси, при повному параді лягає поруч із дорожньою ямою. Потім викладає фото в соцмережі, таким чином привертаючи увагу до жахливого стану на дорогах рідного міста. Або — колоритні закарпатські роми, що самотужки, зусиллями всього циганського табору, латають свої вулиці. Хай не асфальт поклали, закидали ями щебенем, та все одно прорив у свідомості. Чи винахідник Олег, мешканець Запоріжжя, котрий зробив із порожніх пивних бляшанок сонячні батареї й тепер те саме майструє для сусідів.

Окремого абзацу вартує селянин Володя. Він насобачився робити з лайна, виробленого його власною домашньою худобою, хай не цукерки, але все одно красиве й корисне — брикети для опалення. Тобто переробляє лайно на джерело альтернативної енергії. Освоївши виробництво і здобувши енергетичну незалежність, пан Володимир почав на лайні заробляти — продавати ексклюзивне паливо сусідам. Цінник глядачам не озвучили, проте це все одно в рази дешевше, ніж оплачувати рахунки, надіслані постачальником-монополістом. Розуміючи, наскільки історія жирна, автори розтягують її в тілі програми стільки, скільки можуть, здаючи аудиторії дозованими шматками. Але й без такого смакування зрозуміло: якщо Бог дав українцеві гарну голову й доклав до неї працьовиті руки, такий чоловік побачить у купі гною більше можливостей, ніж бути пущеною на добрива.

У згаданих та не згаданих програмою фактах є, попри розмаїття колоритних персонажів і широкого охоплення регіонів, кілька спільних рис, на які навряд чи звертали увагу автори «Прорвемось!». Напевне проскочило це повз увагу переважної більшості глядачів. Проте я спробував під час перегляду проектувати побачене й почуте на себе. Бо якщо анонс програми зазначає: герої готові ділитися власним досвідом, то я не зовсім зрозумів, як цей самий досвід зможу використати у своєму повсякденні.

Всі персонажі, за деякими винятками, мешкають або в селах, або в приватних міських секторах. Тобто в приватних будинках. Так, у мене та інших жителів багатоквартирних споруд теж є запитання до цифр, поставлених у платіжках. Але я не можу, як дядя Вова, опалювати квартиру брикетами з лайна. В мене немає свиней, корів та іншої домашньої худоби. І так само я не переконаю мешканців нашого будинку закуповувати гній у дяді Вови, щоб опалювати ним нашу приватну котельню. Не треба також робити сонячні батареї й вітряки з підручних засобів. Адже фізично не можу користуватися альтернативними джерелами енергії хоч сам, для власних потреб, хоч разом із іншими двомастами родинами, що проживають разом зі мною в 26-поверхівці. Єдине, на що спроможний ваш покірний слуга, — лягати біля ями на дорозі. Перетворивши боротьбу з автодором на спосіб життя, проте втративши засоби до існування, хоча рахунки за комуналку треба оплачувати.

Інше спостереження — автори «Прорвемось!» конфліктують із власною концепцією. Декларуючи, що покажуть прориви звичайних, таких як дядя Вова, українців, вони вже з другого випуску показують статусних співгромадян поруч із пересічними. Співачка Руслана, актор «Дизель-шоу» Женя Дизель, продюсер Володимир Бебешко (наголошується — продюсер «Поющих трусов») кожен сам по-своєму протистоять комунальникам. Аби зменшити оплату за комуналку, Бебешко півроку живе на дачі, де гріє воду на сонці. А Женя Дизель знайшов спосіб регулярно приймати гарячий душ, хоч гарячої води вдома немає, як і бойлера — він ходить до спортзалу й миється в тамтешній душовій. Чесно кажучи, такий собі прорив. Колись у часи «сухого закону» радянські пияки придумали ходити по театрах, аби випивати в їхніх буфетах, на які «горбачовські» закони не поширювалися. Так що нічого нового.

Проте подібний прийом викликає запитання лише в контексті оголошеного наміру обходитися без «зірок». Глядачам не продаси одного дядю Вову з його ексклюзивним гноєм. Із такою концепцією програми погодитися можна, виробникам видніше, вони довіряють своїй інтуїції та досвіду. Є інше питання: для чого останню частину кожного випуску присвячувати «антипрориву», тобто новинам із Росії. Те, що відбувається за поребриком, автори «Прорвемось!» протиставляють українському позитиву. Причому факти з російського сьогодення підібрані навмання. Хай би успіхи конкретних українців на окремо взятому полі битви за життєвий комфорт протиставлялися російським поразкам на тому ж фронті. Наприклад, у нас ентузіасти дороги латають, у них — роздовбують остаточно. Чи в нас завзято гріються — в них завзято замерзають. Натомість дайджест «антипроривів» із Росії один в один нагадує «Вєсті Кремля», формат 24-го каналу.

Ось те саме «майже», згадане на початку. Актуальні російські дурощі жодним чином не перегукуються з актуальними українськими здобутками. Хіба в першому випуску, який почався з креативного дяді Вови, під кінець показали російську тітоньку, котра продає власну сечу й популяризує уринотерапію. Гаразд, лайно українських свиней іде українцям на користь. Питання: чому з тих, хто п'є власну сечу, треба сміятися? Раптом це так само на користь особі. Звідси — наступне, значно важливіше питання: а для чого в подібних проектах про винахідливих українців згадувати російських лузерів? В Україні не бракує своїх ідіотів, яких можна протиставити дяді Вові чи Маріанні з Черкас. На моє глибоке переконання, відтіняти українських лідерів можуть лише українські лузери. А Росія з її дурощами мала би зменшити присутність в українському медіапросторі до інформаційно необхідного мінімуму. Незалежно від формату кожного пропонованого проекту.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1176
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop