Агітки Клименка: куди дивиться СБУ?

Агітки Клименка: куди дивиться СБУ?

22 Вересня 2016
4278
22 Вересня 2016
14:38

Агітки Клименка: куди дивиться СБУ?

4278
Безкоштовні «негазети» від колишнього міністра зборів і доходів часів Януковича безперешкодно поширються мільйонними тиражами
Агітки Клименка: куди дивиться СБУ?
Агітки Клименка: куди дивиться СБУ?

У вівторок, 20 вересня, вхід до станції метро перегороджувала жіночка з товстим стосом газет, які вона тицяла всім перехожим. «Що це в вас?» - спитав я. «Бесплатная газета», - різко відповіла вона й всунула примірник мені. Далі мало не на кожній станції до вагону входили люди, тримаючи в руках такі самі газети, — отже, кампанія з їхнього роздавання була масовою.

Газета досить невисокої якості друку, зате з численними кольоровими фотографіями — типова передвиборна продукція. Але в нас же, нібито, не вибори? Іншу цікаву річ містили вихідні дані: «Інформаційний вісник. Цей інформаційний вісник не є друкованим засобом інформації та не потребує реєстрації чи будь-яких попередніх погоджень відповідно до чинного законодавства України». Зазначено й типографію — ТОВ «Український газетний синдикат» у Броварах.

Цікаво, чи не правда? Типова газета, що вийшла, судячи з усього, чималим накладом (його, до речі, не зазначено), її роздають першому-ліпшому зустрічному — всі ознаки масової інформації є наявними. Не приватна ж це інформація для вузького кола! Якщо зазначено типографію, «вісник» цей явно друкували. Але «друкованим засобом масової інформації» він, виявляється, не є. То так же будь-яка газета може у вихідних даних писати: «Ніяка це не газета» - й усе буде о'кей?

Зветься наша зовсім-не-газета «Успішна країна». Над назвою — гасло: «Від хаосу — до порядку, від порядку — до успіху». Політично розбірливий читач усе зрозуміє вже на цій стадії, бо про «порядок» зазвичай ведуть мову прихильники авторитарної (а то й тоталітарної) державної моделі, натомість серед політологічної термінології слова «порядок» ви не знайдете.

Фотографія майже на всю першу шпальту (всього їх вісім) для політично просунутого читача теж правитиме за маркер: чоловік із борідкою віку 30+ тримає на одній руці чорно-білого голуба, в іншій — хлопчика років трьох, такий дітей зазвичай на руках уже не носять. Усі, крім голуба, усміхнені, радісні й щасливі. Знову ж таки, подібні фотографії є типовими для пропаганди авторитарних та тоталітарних режимів.

От тільки обличчя усміхненого бороданя залишає враження баченого не вперше. І справді: під заголовком «Свій шлях для України» є підзаголовок: «Почесний лідер «Успішної країни» Олександр Клименко розповів, як зупинити війну, подолати кризу у владі і врятувати державу». Тож от він хто — черговий рятівник держави, колишній міністр зборів і доходів часів Януковича, представник сумнозвісної «сім'ї».

Внизу першої шпальти — анонси матеріалів. Під рубрикою «Наше майбутнє»: «П'ять головних цінностей: ідеологія для України». Під рубрикою «Правова допомога»: «Нечесні податки можна не сплачувати. Покрокова інструкція». Яка шкода, що пан Клименко не оприлюднив цю інструкцію раніше — тоді, коли був міністром зборів і доходів! Під рубрикою «Справделиві тарифи»: «Як українцям заощадити на комуналці 800 гривень». Й під рубрикою «Закон і порядок»: «Чому екстримісти (от саме в такому написанні. - Б.Б.) заважають українському бізнесу бути». Коротше, «негазета» одразу для всіх — і для бізнесменів, і для тих, кому конче важливим є заощадження 800 гривень.

Узагалі ж, писати про подібні видання досить важко — бо геть усе в них гідне цитування, мало не кожне слово.

Друга шпальта. Тут під рубрикою «Альтернатива идеологии — есть» (тобто альтернатива ідеології — їсти?) розташована шпальтова стаття «Цена ценностей» із підзаголовком: «Почётный лидер партии «Успішна країна» - о том, как остановить войну, кризисе во власти и вариантах спасения страны». Утім, шпальтовим матеріал можна назвати вельми умовно — надто вже велику площу обіймає фотографія Клименка десь за трибуною. Ну, от коли вже політтехнологи зрозуміють абеткову річ: коли на фотографії людина стоїть за трибуною, але дивиться прямо на камеру з застиглим поглядом та застиглою мімікою, це аж ніяк не вражає? Ця ж фотографія, плюс до всього того, вийшла ще й такою, що Клименко на ній виглядає мало не як «обличчя кавказької національності».

Отже, «украинское общество вступило в фазу разочарования. Сегодня три четверти украинцев считают, что страна идёт не в том направлении». Цікаво, звідки такі дані? Жодного посилання. Як і жодного роз'яснення, що українці мають на увазі під «тим» або «не тим» напрямом. «Но я хочу первым сказать то, что скоро станет очевидным: хватит обвинять друг друга и противопоставлять одну часть народа другой». А це, даруйте, про що? «Иначе за духовной смертью нации (от навіть так? - Б.Б.) последует гибель Украины как государства». Просто віщун він якийсь, той Клименко!

«Я иду по своему пути, на котором было много побед, но и много потерь и испытаний. Как и у тех людней, которые объединились в нашу команду. Как и у всех украинцев». Клименко — типовий українець із типовим для всіх українців життєвим шляхом, як вам це? За словами Клименка, «Успішна країна» - «единственная идеологическая партия в Украине; во главу угла своей деятельности мы ставим не власть, не деньги, а идею успеха страны как успеха каждого гражданина». Навіть не знаєш, сміятися чи плакати. Але «речь идёт не о выборе подходящей политической тактики, а о базовом вопросе: быть или не быть независимой Украине?.. В конфликте базовых ценностей и политической тактики приоритет должен отдаваться ценностям». Так і хочеться спитати: базові цінності — це, бува, не ті, що їх збирало ввірене авторові міністерство?

Розділ «О честности»: «В Украине идёт необъявленная война. Почему она не объявлена? Ответа нет. Почему одновременно насаждаются разговоры о том, что мир с Донбассом не нужен? (Ким таким капосним «насаджуються» ті розмови? Та й що таке - «мир із Донбасом»? - Б.Б.) Ответ я вижу в тривиальном, но от этого ещё более циничном расчёте: несколько миллионов человек исключены из избирательного процесса. Только это позволило нынешней власти получить большинство на президентских и парламентских выборах». Тепер вам зрозуміло, хто розв'язав війну — й, головне, навіщо? Зрозуміло?

Розділ «О равенстве»: «Украина должна вспомнить о равенстве своих граждан. Почему миллионы человек сегодня лишены своих базовых прав? (??? - Б.Б.) Ответ всё тот же — политическая целесообразность. Отступление от стержневой ценности, равенства привело к тяжелейшим последствиям» - і далі йдуть посилання на традиції Запорізької Січі.

«О традициях»: «Ещё одна непреходящая ценность — наша история и традиции... Полностью поддерживая восстановление исторических связей Украины с Европой, необходимо помнить о связях Украины с Россией. Уверен, что демонизация исторического сосуществования наших стран является идеологической фальсификацией. Сегодняшним ориентиром в отношениях с Россией должен стать прагматизм». То хіба ж сьогодні не так? Хіба ж українці нині не ставляться до Росії у найпрагматичніший спосіб — у точній відповідності до того, як вона поводиться? «О традициях», до речі — найбільший за обсягом розділ матеріалу.

«О справедливости»: «Путь к диктатуре и тоталитаризму в Украине обречён на провал. Призываю нашу власть осознать это и отказаться от подавления инакомыслия силой». Боже, про кого це, про що? То, мабуть, пана Бойка, пана Ляшка й пані Тимошенко силоміць заштовхують до телестудій, виштовхують на телеекрани й годинами там насильно утримують — задля придушення інакодумства?

«О независимости»: «И ещё одна ценность — независимость, которая подразумевает не свободу произвола, а ответственность перед настоящим и будущим». І знову: про кого це? Про що це?

Третя шпальта. Матеріал «П'ять запитань про «Успішну країну»». Загальні, обтічні слова: «Єдина ідеологічна партія... Наша ідеологія — власний шлях для України... Керівна ланка «Успішної України» - це досвідчені менеджери, професійні економісти, фінансисти, державні діячі (ого! - Б.Б.) та підприємці... Фінансування партії відбувається за системою членських внесків (промовчимо. — Б.Б.)... Головою партії є Марина Дєдушева, економіст, експерт в області (от саме так — в області. - Б.Б.) оподаткування, фінансів». Інтернет уперто мовчить про подробиці біографії цієї «державної діячки»; знайшов лише, що вона була «член набсовета банка Клименко "Юнисон", бывшая первый замначальника центрального офиса Миндоходов». Що й дає підстави припустити: фактична її роль та фактичні обов'язки в партії «Успішна Україна» зводяться до того самого керування офісом, і не більше.

Посеред шпальти — банер: «В рейтинге по уровню счастья Украина заняла 123-е место из 157. За нами следуют Гана и Конго...». Тож хочете щастя — мерщій до пані Дєдушевої! А подібних «рейтингів щастя» зустрічається багато, вони різні, й навіть чимало розвинених країн посідають у них невисокі місця, тоді як менш розвинені — істотно вищі. А хто, до речі, складав згаданий у «негазеті» рейтинг? На авторів, узагалі-то, заведено посилатися.

Ще один матеріал зі шпальти: «Голос улиц. Люди объединяются, чтобы сделать успешным свой город». У тексті розписано буцімто численні ініціативи партії, але більше цікавості викликають фотографії. На них — люди, поодинці й групами, здебільшого молодь, але є й пенсіонери на класичній лавочці біля під'їзду. Молодь — у різних антуражах. Об'єднує ці фотографії одне й те саме: на жодній із-поміж них немає навіть натяку, що зображені на них люди та антуражі якимось чином пов'язані з партією «Успішна країна». З інтернету подібних фотографій можна насмикати мільйони.

Четверта шпальта. Зверху - «Пріоритети. «Успішна країна». Альтернатива є: свій шлях для України». «Для того, щоб подолати хаос, який охопив Україну, нам треба відновити повагу до Права і Закону, навести Порядок... Державою повинні керувати професійні державні менеджери (у якому ПТУ, от цікаво, їх готують? - Б.Б.)... відновити повагу до Конституції і Закону... Системні реформи правоохоронних органів, відмова від бездумної люстрації досвідчених професіоналів...». Лямур-тужур-бонжур-Парі. Але, що більше читаєш «негазету», то більшими стають підозри: писали тексти зовсім не в Україні — принаймні, значну їхню частину.

Більша частина шпальти — про те, як економити на комуналці ті самі 800 гривень, тест російською мовою. Автор — Марина Дєдушева. Є й фотографія — маленька, куди їй до помпезної фотографії Клименка! А Дєдушева на ній — молода, миловидна, інтелектуального вигляду й зі специфічним виразом обличчя — такий зазвичай буває в людей, що професійно ведуть прийом відвідувачів. Що ж, як для офіс-менеджера — саме те, що треба.

П'ята шпальта. Продовження «пріоритетів»: «В основу мирного врегулювання має бути покладено визнання цінності людського життя... Ми підтримуємо мирний процес, але вважаємо,що доля України повинна вирішуватися в нашій країні...Сценарій примирення повинен народитися в Україні — за допомогою інтенсивного стійкого діалогу...». Й жодного слова про російську участь у війні — без якої всі так само правильні, як і загальні слова давно би вже стали реальністю. Далі — про багатовекторність; чесне слово, вже в печінках вона сидить. Маленький розділ, присвячений економічному розвитку, складено зі слів та фраз, які ми вже багаторазово чули від усіх без винятку президентів та геть усіх прем'єр-міністрів.

Більша частина шпальти - «Як оскаржити податок на нерухомість. Покрокова інструкція». Автора не зазначено, посилання в матеріалі — на юриста партії Віктора Овсяникова.

Шоста шпальта. Зверху, як і годиться, лямур-тужур про «пріоритети». А от знизу... «Зачем экстремисты срывают форумы предпринимателей». Ідеться в ній про влаштований у Вінниці партією «Успішна країна», коли «власти приказали провокаторам участников экономического форума в Виннице... Власть фактически призвала экстремистов-провокаторов искать по городу сторонников партии». А ще «перед этим в Ровно сотрудники МВД помогали избивать участников аналогичного форума». А ще були побиття в Миколаєві, «разгон предпринимателей в Сумах, сорванный форум в Харькове, угрозы физической расправы участникам форума в Днепре»... Як же без «кривавих злочинів хунти» - без них, як відомо, нікуди. Ні, слова «хунта», звісно ж, немає, але, за логікою авторів матеріалу, за всіма злочинами в Україні стоїть влада й виключно вона. Без відмашки влади жоден кишеньковий злодій до кишені не залізе — це ж зрозуміло. А «сначала был коррупционный скандал с Порошенко»: знайомий прийом — уже ніхто й не згадає, про що там ішлося, чи було виявлено справді факти корупції, а чи ні. А активістам партії в Миколаєві погрожував «не кто-нибудь, а советник самого Порошенко — Юрий Бирюков». У чому полягали ті погрози (можливо, просто заборонити зібрання?) — не сказано, але з контексту читач може уявити все, що завгодно. Бо навіть пост у «Фейсбуці» мера Вінниці Сергія Моргунова, у якому він висловив сподівання, що жителі міста не надаватимуть клименківцям помешкання, в матеріалі потлумачено як погрозу. Й написано так, ніби лише через цей пост вінничани відмовляли клименківцям у приміщеннях — а так би вони їх радо вітали.

І восьма шпальта: «Православный календарь на вересень-жовтень». А що: двомовність — так уже двомовність. І справді, яка ж це успішна країна може бути без православного календаря? У текстах «негазети», до речі, теж були згадки й про «єдину канонічну церкву» (здогадуєтеся, яку?), й про православні традиції вкупі з християнськими цінностями. Як на мою суб'єктивну думку, православні традиції а-ля патріарх Кирилл не лише не мають із християнськими цінностями нічого спільного, а й прямо суперечать їм. Бо ніде в ученні Христа ви не знайдете ідеї поклоніння «святій Русі», мов фетишу, а тим паче державі та державній владі. А публічні промови очільника РПЦ останніх років дедалі більше навіюють і навіюють запитання: чи вірує патріарх Кирилл у Бога, а чи за переконаннями він — атеїст?

Що ж до нашої «негазети», то, здавалося б, після феєрії, влаштованої свого часу паном Думчевим — де були й казкове викидання шалених грошей, і подібна ж «негазета», й носоріг (у Клименка — якийсь незрозумілий птах у ракурсі зі спини, розмальований у синьо-жовті кольори), і «запозичення» бренду «Рух» - усім уже має бути зрозуміло: подібні агіткампанії приречені. Як уже тільки не висміювали Думчева! А послідовники шляху носорогів усе не переводяться.

Фото - lifedon.com.ua, фото газети - Facebook-сторінка партії «Успішна країна»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4278
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду