Спідня білизна російської мережевої війни

Спідня білизна російської мережевої війни

3 Липня 2014
8850

Спідня білизна російської мережевої війни

8850
Глобальний конфлікт Росії з Україною відкинув професійну журналістику на задній план та надав значущу роль блогам, форумам та коментарям у соціальних мережах, оскільки інтернет-аудиторія повністю відповідає критеріям маси
Спідня білизна російської мережевої війни
Спідня білизна російської мережевої війни

Для війни з Україною Путін мобілізував усі російські ЗМІ, що штучно створюють наративи, лобістів та маніпулюють свідомістю громадян, блокував доступ до інтернет-видань: «Грани.ру», EJ.ru, «Каспаров.ру», ліквідував «РИА» та замінив його на Russia Today. Іншими словами, журналістику разом із регулярною армією, розвідкою, дипломатією, релігією та цивільним населенням було штучно інтегровано в єдину мережу, якою циркулює інформація з метою контекстуального впливу. Так, новостворений концепт «гуманітарна катастрофа на сході України» ми чуємо на устах дипломатів, політиків та знаходимо в контенті російських ЗМІ, від якого страждає перш за все аудиторія РФ, бо українці вже виробили імунітет проти інформаційних ін'єкцій.

 

Теоретики мережевих воєн стверджують, що сучасні конфлікти розгортаються в чотирьох суміжних сферах людської діяльності: у фізичній, інформаційній, когнітивній та соціальній. Кожна з них має важливе самостійне значення, але вирішальний ефект досягається синергією всіх цих елементів. Там, де створюється, обробляється і поширюється інформація, й постає інфосфера, в якій перемагають або програють у сучасних війнах.

 

Завдання мережецентричної війни ‒ розподілити сили від лінійної конфігурації на полі бойових дій до ведення точкових операцій, що схоже на практику партизанської війни. Це дає можливість у найкоротший термін сконцентрувати весь свій потенціал, завдати максимальних збитків та зникнути. Під час розгортання протистояння на сході активно створюються проросійські веб-ресурси, сторінки на Facebook, «Вконтакте», заливаються відео на YouTube.

 

 

Головне, що назви інтернет-проектів не завжди дотичні до подій в Україні, тому пошуковими системами знайти їх неможливо.

 

Використовуються меми, що привертають увагу до нових трактувань і розуміння вже відомих фактів, зрушуючи і змінюючи сприйняття реальності, в першу чергу соціальної. Тролі свідомо та сплановано розміщують провокаційні повідомлення, агресивно вкидають фейкову інформацію, компромат, чутки з метою створення конфліктних ситуацій між учасниками спільноти. Солдатами мережевої війни стають різноманітні верстви населення, в основному advanced user, які диктують уряду свої умови, використовують заборонені прийоми роботи зі ЗМІ та маніпулювання свідомістю, оминаючи традиції, мораль та етику.

 

Перед кожною інформаційною операцією йде фінансове вливання в соціальні мережі: проплачуються всі рекламні формати Facebook, Twitter, «Вконтакте».

 

 

Отже, глобальний конфлікт Росії з Україною відкинув професійну журналістику на задній план та надав значущу роль блогам, форумам та коментарям у соціальних мережах, оскільки інтернет-аудиторія повністю відповідає критеріям маси, вона, зокрема, велика, анонімна, відкрита і ймовірнісна за складом та чисельністю, гетерогенна.

 

Навіть звичні для всіх кібератаки - масовий злам електронних скриньок, серверів та акаунтів представників тих чи інших політичних сил та рухів втратили своє стратегічне значення.

 

Рецепт протидії російським баталіям на інформаційному полі бою ми знаходимо в наукових дослідженнях ідеолога мережевих війн Олександра Дугіна, який стверджує, що головне ‒ контролювати протокол, алгоритм, а не потоки інформації. Вона може циркулювати досить вільно, найважливіше те, як її декодувати. В центрі уваги - контроль над інформаційним кодом. Фахівці мережевих стратегій можуть нівелювати на виході навіть негативну або небезпечну інформацію, яка в процесі її поширення набуде протилежного значення.

 

Приклад декодування інформації російськими ЗМІ:

 

 

 

Інформація українських ЗМІ

 

 

 

Що пишуть росіяни

 


 

 

Ліна Вежель, к.філол.н., доцент кафедри реклами та зв'язків із громадськістю Інституту журналістики

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8850
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду