СТУДІЯ: У студії – Олександр МЕЛЬНИЧУК. Подолання президентського вето на закон про Кабiнет мiнiстрiв, введення iмперативного мандату для депутатiв мiсцевих рад та спроба узаконити права опозицiї – таким виявився початок нового полiтичного року. Цi дiї парламенту виглядають як спроба припинити суперечки про розподiл владних повноважень, i суттєво змінити звичну розстановку полiтичних сил. Все це вiдбулося вже пiсля тривалої зустрiчi президента, спiкера i прем`єра, коли вони домовилися дiяти разом. А пiсля резонансного голосування, президент зайняв принципову позицiю: заявив, що жоден з документiв пiдписувати не буде. Бiльш того, у п`ятницю вiн вдруге повернув закон про Кабмiн до парламенту. Секретарiат знайшов формальний, але законний привiд ще раз застосувати право вето, мовляв, версiї документа рiзняться за текстом. Є й iнший сценарiй – звернутися до Конституцiйного суду. Низка положень закону, на думку Секретарiату, прямо суперечить Конституції, але поки що пропозицiю домовитись нiхто не вiдкинув.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: «Перш за все прийнятий закон системно порушує українську Конституцiю. Це тупиковий шлях, це – дорога в нiкуди. Отже, сьогоднi я пропоную Верховнiй Радi України, Кабiнету мiнiстрiв разом iз Секретарiатом кабінету… Секретаріатом президента України доопрацювати поданi пропозицiї i врахувати при кiнцевому прийняттi закону про Кабiнет мiнiстрiв України. Я надiюсь i вiрю, що в iнтересах держави Верховна Рада прийме пропозицiї президента України з цього питання».

СТУДІЯ: Верховна Рада вiдповiла вустами Олександра Мороза: «Якщо глава держави не пiдпише закон, пiдпишу я». Мовляв, уся справа лише в технiчнiй помилцi, а не в навмисних правках тексту. Врештi-решт, спiкер вирiшив особисто прийти на Банкову i поговорити з Вiктором Ющенком. Коли вiдбудеться ця зустрiч i чи буде на нiй Вiктор Янукович наразi невiдомо. До речі, сам прем’єр тримається якось осторонь цих суперечок. Вiн лише зазначив, що не проти узгодити закон iз Конституцiєю. У будь-якому випадку, попереду складнi переговори. Аргументи президента зрозумiлi. А що їм може протиставити коалiцiя? Мистецтво інтерпретації робить дива. Наприклад, горезвісну контрасигнацiю цiлком можна розцiнити як погодження дiй мiж гiлками влади. А також, i це, можливо, головне, чітко визначити, хто бере на себе вiдповiдальнiсть за виконання розпоряджень президента. I хто з високих посадовцiв буде крайнiм, якщо їх не виконає. У системi колективної безвiдповiдальностi, коли щоразу шукають «стрiлочника», це справдi виглядає як прорив. Або норма про те, що мiнiстри стають полiтичними фiгурами. По-перше, їх можна призначати не тiльки за фахом, по-друге, на них не поширюються вимоги трудового законодавства. Тобто кожного можна легко змiнити без тяганини i судiв. Зрештою, елементарна логiка пiдказує, що урядова команда повинна бути єдиною, командою однодумцiв. Урешті-решт, уряд – це потужний механiзм, який має працювати за чiткими правилами. Як його робота виглядає зсередини – практично нiхто не знає.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Дмитро ДРАБИК. Про цей закон політики говорили 10 років. Його називали мало не другою Конституцією, на нього накладено 9 президентських вето. За 90 років з дня утворення першого українського уряду ще жоден Кабінет міністрів не був таким близьким до узаконення його діяльності.

РЕПОРТАЖ: Ця мiнi-друкарня знаходиться в будинку уряду. На початку тижня тут взялися множити перший в Українi закон про Кабiнет мiнiстрiв. Ви бачите так званi неофiцiйнi копiї документу. Вони для внутрiшнього користування. Мiнiстр Кабiнету мiнiстрiв Анатолiй Толстоухов радiє – цього дня вiн чекав 10 рокiв.

СИНХРОН: Анатолiй ТОЛСТОУХОВ, мiнiстр Кабiнету мiнiстрiв України: «Цей закон однозначно свiдчить про те, що Кабінет міністрів – це вищий і єдиний орган виконавчої влади в країнi. Ми не вiдчуваємо, що над нами хтось є і хтось буде виправляти нашi помилки, а це означає зовсiм iнший рiвень вiдповiдальностi».

РЕПОРТАЖ: Понад 40 тисяч квадратних метрiв площi i 2,5 тисячi працiвникiв – от що таке Кабiнет мiнiстрiв, – розповiдає Іван Ратушняк. Вiн заступник мiнiстра, а сьогоднi ще й наш провiдник у Кабмiнi. Перше, куди йдемо – управлiння документального забезпечення. Тут готують новий закон до впровадження.

СИНХРОН: Iван РАТУШНЯК, заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Без цiєї служби, без цього крила Кабінет мiністрів мiг би iснувати чи ні?»

СИНХРОН: Iван РАТУШНЯК, заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Ну, я б сказав, що це як автомобiль без колес. Не може, не може, звичайно, функцiонувати жодний орган державного управлiння без апарту».

РЕПОРТАЖ: Робочий стiл Олени Лукаш, першого заступника міністра, – це взiрець роботи апарату.

СИНХРОН: Олена ЛУКАШ, перший заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Ось це папочка, яка скопилася за три години моєї вiдсутностi. Тут знаходяться нормативно-правовi акти, якi необхiдно розглянути, вивчити, надати правову оцінку і завізувати. Деякi, як ви бачите, містять гриф «термiново».

РЕПОРТАЖ: Здається, на цьому столi є все – вiд звичайного прогнозу погоди i до полiтично-економiчної аналiтики. Але привернуло нашу увагу зовсiм iнше.

СИНХРОН: Олена ЛУКАШ, перший заступник мiнiстра Кабiнету мiнiстрiв України: «Це до нас надiйшов оригiнал указу. Можна подивитися, як він виглядає: з такою стрічкою, з оригінальною... з оригінальним підписом президента. Він був опрацьований в Кабінеті міністрів, про що складена доповiдна записка, i про що вивчено відповідне законодавство, і на сьогодні Кабінет Міністрів має намiр запропонувати прем’єру зробити контрасигнацію, про що зроблено відповідну помітку на оригіналі, i саме тут буде стояти пiдпис прем’єр-міністра України».

РЕПОРТАЖ: Взуття цiєї жiнки протирається до дiрок кожнi чотири мiсяцi. Вона розносить Кабмiном кореспонденцiю i свiжi нормативно-законодавчi акти. Здається, Леся Макiвська – один з тих працiвникiв, для кого ухвалений закон про уряд, – це лише додаткова бiганина.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Можете говорити?»

СИНХРОН: Iван РАТУШНЯК, заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Ви знаєте, це зі мною всі їдуть. Добрий день».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Добрий день».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: « Куди ми з вами прийшли?»

СИНХРОН: Iван РАТУШНЯК, заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Це ми з вами в самий такий… відповідальну кімнату урядового архіву, де зберігаються акти Кабінету міністрів».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «А ви дуже багато знаєте, напевно, про все?»

СИНХРОН: Iван РАТУШНЯК, заступник мiнiстра, Кабiнету мiнiстрiв України: «Ну, я вже понад 14 років тут працюю». НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Це що за справа? – ”УС”. Це Кучми, це справа Кучми Леоніда Даниловича».

РЕПОРТАЖ: У пiдвалах Кабмiну зберiгаються всi урядовi укази i постанови за останнi 15 рокiв. У цих шафах є iнформацiя про кожного мiнiстра i про те, як його призначали або звiльняли. А ранiше це було беззаперечне право глави держави. Пiсля оновлення Конституцiї вiн сам може вносити подання лише на прем`єра, мiнiстрiв оборони i закордонних справ. Ухвалений закон про уряд вiдводить президентовi на це 15 днiв.

СИНХРОН: Анатолiй ТОЛСТОУХОВ, мiнiстр Кабiнету мiнiстрiв України: «Сьогоднi ми вже наблизились до, знову ж таки, тiєї риски, коли або президент скористається своїм конституційним правом, або коли закон вступить в силу, це зробить коалiцiя. Якби у президента не було відповідного часу для внесення своєї кандидатури, а якщо вона не проходить через Верховну Раду, то він може внести іншу кандидатуру. Тоді можна було б говорити про якийсь наступ».

Полiтичнi сили, зазнавши поразки на виборах, пiдраховують втрати i шукають способи, як повернути перебiжчикiв

СТУДІЯ: Схоже, що президент поверне до парламенту i закон про імперативний мандат для мiсцевих рад. Це коли партiя може позбавити повноважень депутата, який вийшов iз фракцiї, або якого виключили. Пропозицiю Блоку Юлiї Тимошенко коалiцiя пiдтримала в обмiн на голоси ”бютiвцiв” за закон про Кабмiн. Але тепер, – заявив Олександр Мороз, – вiд усiх зобов`язань бiльшiсть вiльна. Ситуацiя з iмперативним мандатом взагалi цiкава. Його запровадження дуже не сподобається Європi. Проте для партiй, якi не потрапили до парламенту, але пройшли до мiсцевих рад, – це єдиний спосiб зберегти вплив. За вiдсутностi сильного центру вони вже багато втратили: i своїх депутатiв, i можливостi. Фактично це означає, що позицiю людей, якi проголосували за цi партiї, скоро нікому буде вiдстоювати. Якщо закон запрацює, ситуацiя кардинально змiниться. А поки що полiтичнi сили пiдраховують втрати i шукають способи, як повернути перебiжчикiв.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Андрій САЙЧУК. В центральному офiсi Народної партiї життя завмерло рік тому, пiсля поразки на виборах. Партiя не пройшла до парламенту, втiм, отримала досить серйознi позицiї на регiональному рiвнi. Проте і конкуренти вiд самого початку розглядали фракцiю ”народникiв” винятково як ресурс для поповнення власних лав. Але тепер партiя отримала сильний iнструмент для покарання перебiжчикiв i вiдновлення своїх позицiй в регiоні. Чи вона ним скористається ми дiзнаємося прямо зараз.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Доброго дня».

СИНХРОН: Володимир ЛИТВИН, голова Народної партi: «Вітаю вас сердечно».

РЕПОРТАЖ: Лютий 2006-го. На партійний форум за місяць до виборів з’їхалися кандидати в депутати зі всієї України. Але мандати отримали лише ті, хто балотувався на місцевому рівні. А це близько 30 тисяч людей – цiла армiя. Яка, втiм, не завжди слухає свого командувача. Пан Литвин не називає точної цифри перебiжчикiв. Однак є люди, доля яких вже вирiшена. Чекають лише, коли закон про iмперативний мандат почне дiяти.

СИНХРОН: Володимир ЛИТВИН, голова Народної партiї: «Людина яка була заступником голови обласної партійної організації, сказала, що для неї важливiше бути на державнiй службi для того, щоб допрацювати на державнiй службi i отримати вiдповiдну пенсiю. А відтак він вiдчуває певний дискомфорт. Ми з розумiнням до цього поставилися. Тепер в нього буде можливiсть зосередитись на державнiй службi а не займатися депутатською дiяльнiстю».

РЕПОРТАЖ: Намiчена «чистка» може змiцнити дисциплiну в регiонах. Де за неповний рiк Народна партiя втратила 200 тисяч членiв – кожного третього.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Леся ВАКУЛЮК. Ось у цьому будинку знаходився офiс регiональної органiзацiї Народної партiї Херсонсокої областi. Зараз тут магазин хутра. Не вдалось потрапити до парламенту Блоку Литвина, орендна плата стала зависокою. Тож Херсонському осередку довелось переїхати з престижного офiсу в центрi мiста у дещо скромнiший.

РЕПОРТАЖ: Тут наразi спокiйно як i в центральному офiсi. Але ненадовго, – запевняють партiйцi. Пiсля ухвалення закону з-понад тисячi депутатiв-”народникiв” Херсонщини земля пiд ногами захиталася прийнамнi у десятої частини, – каже керiвник осередку i водночас заступник мера Херсону.

СИНХРОН: Юрiй ХРИСТИЧ, голова херсонського обласного осередку Народної партiї: «Здравствуйте. Перед Новым годом пошли звонки из поселков, районов в центр консультации: «как быть, меня приглашают в Аграрную партию». То есть, а другой вариант: «на меня давят, чтобы я использовал свой мандат от Народной партии, став членом Партии аграрной». Этот закон был принят в пятницу, к понедельнику посыпались звонки извинений: вы нас неправильно поняли, мы просто консультировались».

РЕПОРТАЖ: Пан Юрiй розповiдає, що з потенцiйними перебiжчиками намагалися проводили роз`яснювальну роботу – апелювали до совiстi. Не допомагало. А тепер, сподiвається, все стане на свої мiсця, і iнтереси партiї будуть понад усе.

РЕПОРТАЖ: Вищим за партiйнi iнтереси є питання iдеологiї, – запевняє один з лiдерiв СДПУ(о) Леонiд Кравчук. Блок «Не так!», ядром якого були ”есдеки”, на виборах мав скромнi результати. В бiльшостi регiонiв їм не вдалося створити своїх фракцiй i депутати вiд СДПУ(о) примкнули до впливовiших союзникiв. Такi переходи зрадою вважатися не будуть.

СИНХРОН: Леонiд КРАВЧУК, член полiтбюро СДПУ(о): «Те, що вiн, скажімо, приєднується до близьких нам за фiлософiєю і ідеологією партiй, скажiмо до Партiї Регiонiв, то за це ми не будемо їх притягати до... так, ну, будемо так називати, вiдповiдальностi вiдповiдно до нового закону».

РЕПОРТАЖ: Центральний офiс партiї «Пора» височiє, немов фортеця, на Андрiївському узвозi. Пористи все ще обживають будинок. Тут все в русi – люди і меблi.

РЕПОРТАЖ: Один з лiдерiв «Пори» Владислав Каськiв дивиться на фото своїх соратникiв в часи «помаранчевої революцiї». 20 тисяч «пористiв» стали депутатами мiсцевих рад. Три тисячi з них згодом примкнули до iнших фракцiй. Тепер їхню долю вирiшуватиме спецiальна внутрiшньопартiйна комiсiя.

СИНХРОН: Владислав КАСЬКІВ, голова полiтради Громадянської партiї ПОРА: ”Доля людська – це серйозна річ, і не можна в одну секунду там вирiшувати її. Я думаю, це займе декiлька мiсяцiв».

РЕПОРТАЖ: У найпiкантнiшiй же ситуацiї опиняться депутати тих партiй, якi продавали мiсця у виборчому списку. Що було дуже поширеною практикою останнiх виборiв, – стверджує Каськiв.

СИНХРОН: Владислав КАСЬКІВ, голова полiтради Громадянської партiї ПОРА: ”Я думаю, часто будуть траплятися випадки, що не дивлячись на те, що люди вже заплатили просто грошi за це, їх все одно звідти будуть викидати, бо змiнилася конюктура, ну, я думаю, що...» НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Але є люди, якi хочуть ще раз заплатити і посісти це місце? – ”УС”. «Так, або будуть шантажувати за те, щоб ми знову заплатили аби їх не виганяли. Це також може бути успiшний бiзнес партiйний».

РЕПОРТАЖ: Це не архівні кадри. Палатка прихильникiв Наталiї Вiтренко досi стоїть у центрi Херсона, якраз навпроти пам`ятника Ленiну. Втім, з часу виборiв її блок втратив половину депутатiв на Херсонщинi. Ось у цьому документi партiя офiцiйно просить їх скласти свої мандати, та на це нiхто не звернув уваги.

СИНХРОН: Юрiй КЛІМЕНТЕНКО, керiвник фракцiї Блоку Вiтренко Херсонської мiськради: «В связи с этим мандатом, мне кажеться, интерактивным, им будет очень неудобно даже смотреть нам в глаза, потому что когда мы их попросили сложить, они этого не сделали».

РЕПОРТАЖ: Iгор Пастух – один з перебiжчикiв з Блоку Вітренко – розумiє, що у цю сесiйну залу можливо бiльше не зайде як депутат, але вже наперед вважає таке рiшення незаконним.

СИНХРОН: Iгор ПАСТУХ, позафракцiйний депутат Херсонської мiськради: «Вот я сегодня совершил правонарушение, да, которое не регламентируется ничем. Через два года принимают закон, скажем так, норма, которая запрещает мне совершать какие-либо действия, да, и меня привлекают к ответственности за то, что я сделал еще два года назад. Это ж неправильно. Правильно?»

РЕПОРТАЖ: Пан Iгор обіцяє, якщо його позбавлять депутатського мандату, звернеться до суду. Адже Конституцiя забороняє дiю законiв у зворотньому часi.

Леонід Черновецький обіцяє зменшити вартість комунальних послуг

СТУДІЯ: Цього тижня кияни отримали платiжки за комунальнi послуги з новими тарифами. Для багатьох зазначена там сума – це майже половина мiсячного сiмейного бюджету. Питання – платити чи не платити – подiлило людей на два протилежних табори. Тим часом, столичний мер несподiвано повiдомив: тарифи знову зменшать. Цю ситуацiю мало розумiють в регiонах, де тарифи виросли уже давно. Причому значно бiльше, нiж у столицi. Порiвняйте самi, як змiнилася за 10 рокiв вартiсть автомобiлiв. Або вашої квартири. Та, власне, будь-яких товарiв. Так само мають зростати i тарифи. Зберiгати їх на тому ж рiвнi – порушувати закони ринку. Втiм, всi ми хочемо знати, за що саме платимо. Якщо ранiше грошей не вистачало, а тепер їх буде вдосталь, то це означає, наприклад, що в пiд`їздi зроблять ремонт, або полагодять лiфт. Чиновники все це обiцяють, але за умови, що за новими тарифами заплатять 90% городян.

РЕПОРТАЖ: Автор: Вiталiй КАДЧЕНКО. Його мало хто знає в обличчя, вiн завжди в тiнi, але саме вiн уже чверть столiття формує цiни на життя в столицi. Робить боляче бiдним, i неприємно полiтикам. Першi втрачають останнi копiйки, другі – народну довiру. Але вiн завжди непохитний - керується тiльки цифрами. Ось результат його останньої калькуляцiї.

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управління з питань цінової політики КМДА: «Проплачують кияни?»

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Ну, мало вообще квитанций».

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управління з питань цінової політики КМДА: «Чи менше, чим звичайно?”

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Менше, чим звичайно».

РЕПОРТАЖ: Бiля кас порожньо, довкола – істерія через пiдвищенi утричi тарифи на комуналку. Головний цiнотворець Києва Василь Яструбинський отримує перший удар за свої розрахунки.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «От куда можна зразу у три рази повисить оцю квартплату? А 400 гривень платить?

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управління з питань цінової політики КМДА: «А скільки ви раніше платили?»

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «127».

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управління з питань цінової політики КМДА: «Якщо дійсно не заплатять– - хай ставлять свічку і молять Богу, щоб не було холодно, щоб не було морозів в місті Києві”.

РЕПОРТАЖ: Полiтичний психолог Павло Фролов впевнений: тарифний психоз у столицi через полiтикiв. Це тепер їхня козирна карта. За право мати її у своїй колодi, себто прихильнiсть електорату, зараз i розгортається боротьба. I тiльки вiд її результатiв залежить вiдсоток оплати за комуналку.

СИНХРОН: Павло ФРОЛОВ, експерт Iнституту соцiальної та полiтичної психологiї: «Кожна сiм`я переживає емоцiйний шок i знаходиться в станi розгубленостi i в пошуку вiдповiдей для себе, що в цiй ситуацiї робити, і кого слухати. В залежностi вiд того, як поведе себе бiльшiсть, значна частина буде обирати ту поведінку, яку обирає бiльшiсть».

РЕПОРТАЖ: А оскiльки у тарифах нинi розбираються усi – вiд депутатiв мiськради до мiнiстрiв – юристи радять киянам дiяти на власний розсуд. Тим часом мер Києва Леонiд Черновецький вже пообiцяв боротися з боржниками.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Оскiльки у Києвi платити чи не платити за новими тарифами – питання совiстi, то й боротися, вiдповiдно, слiд з безсовiснiстю. А важелiв впливу тут безлiч. Примiром, не так давно у деяких мiстах вулицями їздили машини з гучномовцями i виголошували прiзвища боржникiв: Іваненко, Петренко. Але нинi це доволi небезпечно – можуть i до суду подати. Тому зараз повертаються до старої перевiреної радянської практики – вивiшують списки боржників на парадних дверях. За Союзу знайти себе на цьому папiрцi означало не виправдати високого звання «совєтського гражданіна» i бути приреченим на страту сусiдами, моральну. Нинi ж влада пiшла ще далi – поряд з прiзвищем боржника друкуватимуть i його фото. I тут вже точно або совiсть замучить, або популярнiсть.

РЕПОРТАЖ: Антон Левицький 10 рокiв розробляє комунальнi тарифи для всiх українських мiст. Твердить, що столиця вже 5 рокiв купається у комунальнiй дешевизнi. I попри нинiшню невизначенiсть – полiтичну та економiчну – закликає цiни все таки переглянути.

СИНХРОН: Антон ЛЕВИЦЬКИЙ, консультант Iнституту мiсцевого розвитку зi збору комунальних платежiв: «Якщо в Києвi зараз там йде мова про те, що куб води буде коштувати, там, водопостачання 1,62 і відведення 1,2 – це у сумi 2,82 за куб води, то є мiста, де вода... холодна вода коштує вже п`ять гривень i бiльше, ну, а така цiна на рiвнi двох гривень – це майже скрізь».

РЕПОРТАЖ: У промисловому мiстечку Жовтi Води з 2007-го – найдорожча комуналка в Українi. Квартплата, гаряча вода i опалення тут на рiвнi, i навiть вище, нiж у столицi пiсля здорожчання. Працiвниця Гірничо-збагачувального комбiнату панi Нiна, маючи одну з найвищих у мiстi зарплат у 820 гривень, вiддає 600 за комунальнi послуги. На пiльги розраховувати не може, бо у квартирi прописаний син-студент, чоловiк-iнвалiд i донька, яка виїхала.

СИНХРОН: Нiна ГАНЖУР, мешканка м. Жовті Води: «Вот в Киеве подняли, там немножко деньги, и они уже завозмущались, а вот им бы наши тарифы, и вот они бы попробовали еще пожить так, как мы живем, а мы здесь не живем, мы просто существуем: мы получили зарплату – отдали все деньги в коммунальные услуги, потому что боишься в эту кабалу западать и все. А там уже, как тебе придется».

РЕПОРТАЖ: Мiський голова Жовтих Вод Василь Голуб пишається: рiвень оплати за комунальнi блага до 100% наближається. Рецепт, як жити без боргiв перед постачальниками, вiн i колезi з Києва дає. Слiд пояснити мешканцям, що i скiльки коштує. Економiчна обґрунтованiсть на столичний манер.

СИНХРОН: Василь ГОЛУБ, мiський голова Жовтих Вод: «Складовi тарифiв пiдвищення були не за рахунок пiдвищення якостi, за рахунок того, що нам треба сплатити за той газ на сьогоднiшнiй день, наприклад в 2,5 рази бiльше, чим сплачували до цього».

РЕПОРТАЖ: Ми попросили головного творця цiн Василя Яструбинського показати, за що ж киянам пропонують платити? Адже мiськi пiдприємства тепер отримуватимуть щомiсяця на 150 мiльйонiв гривень бiльше. Вiн почав зi свого ЖЕКу. Тут, як виявилося, 50% вакансiй – люди вiдмовляються за безцiнь працювати.

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управлiння з питань цiнової полiтики КМДА: «Ми якраз передбачили заробiтну плату для всiх штатних працівників, i причому заклали зарплату середню по мiсту Києву по жовтню місяцю 1700 гривень. Тобто, це якраз дасть вам можливiсть, я так надіюсь, при умові, підкреслюю, якщо кияни заплатять, тоді ви зможете набрати повністю штат».

РЕПОРТАЖ: А далi Василь Яструбинський почав просто рай, який на киян чекає, малювати. I смiття нарештi своєчасно вивозитимуть, i ліфти працюватимуть, i лiхтарик нарештi в його пiд`їздi на яскравiший замiнять.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «А ліхтарик чому такий?»

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управлiння з питань цiнової полiтики КМДА: «Я так думаю, що ЖЕК економить на електричній енергії».

РЕПОРТАЖ: Вдома жiнка київського цiнотворця пишається: ми вже за новими тарифами заплатили, приклад сусiдам подали. Хоча зiзнаються, вперше за показниками лiчильника. Ранiше у ньому потреби не було.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Я, певно, до дружини вашої звернуся, Ніно Іванівно».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Да».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Звідки така ідея вашому чоловіку прийшла, зі стелі? В три-чотири рази підняти тарифи киянам».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Ну, на скільки я знаю, це не його ідея, це, мабуть, так склалося».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «А сусіди у вас питали».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Сусіди? Ні».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Ну, ніхто не підходив, не дякував?»

СИНХРОН: Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник головного управлiння з питань цiнової полiтики КМДА: «Не погрожували, це точно».

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: «Ну, не погрожували, так».

РЕПОРТАЖ: I тут би знову про економiчну доцiльнiсть, але мер – прямий керівник Яструбинського – наголосив: повертаємося до старих тарифiв. Цiнотворець засмутився: для кого ж вiн обґрунтованiсть готував? Родина задумалася: чи не поспiшили заплатити? А полiтичний психолог констатував: тарифна вiйна ще не скiнчилась.

Близько половини українців хочуть працювати за кордоном

ОГЛЯДОВО: Майже половина українців хоче працювати за кордоном. Кожен шостий – у Росії. Щоправда, з цього тижня там почав діяти новий міграційний закон, він суттєво ускладнює правила перебування для трудових мігрантів. До того ж українці втратили право не реєструватися в Росiї протягом трьох мiсяцiв. Два останнi роки українцi, якi фактично живуть в Росiї, просто раз на 90 днiв перетинали кордон i не мали жодних проблем. Тепер реєструються на загальних пiдставах – протягом трьох днiв. Для тих, хто працює напiвлегально, це проблема. Як i для роботодавцiв. Тим бiльше, що квота на робочi мiсця для громадян країн СНД – шість мiльйонiв людей, а за неофiцiйними даними – вже працює 12. Наразі українське консульство наполягає: угоду про тримiсячне перебування без реєстрацiї нiхто не скасовував. В росiйськiй мiграцiйнiй службi заявляють протилежне.

У центрі уваги світових медіа анонсовані переговори Махмуда Аббаса з лiдером руху «ХАМАС» Халедом Машаалем

ОГЛЯДОВО: У центрі уваги світових медіа анонсовані на сьогодні переговори глави Палестинської національної адмiнiстрацiї Махмуда Аббаса з лiдером руху «ХАМАС» Халедом Машаалем. Цiна питання – формування уряду нацiональної єдностi. Для Палестини це означає можливiсть скасування мiжнародних санкцiй та вiдновлення мирного дiалогу з Iзраїлем.

В Харкові поховали Євгена Кушнарьова

СТУДІЯ: Цього тижня з життя пiшов Євген Кушнарьов. Попрощатися з ним прийшли десятки тисяч людей. Загальний шок i вiдчуття гiркоти – такого країна не переживала давно. Мiж тим, уже наступного дня почали прогнозувати, хто посяде його мiсце у партiї, вестиме переговори, завершуватиме проекти. Кушнарьов був одним iз небагатьох полiтикiв, що не поступався принципами, не боявся вiдвертих оцiнок, він вмiв бути яскравим i врештi-решт мав один з найвищих в країнi рейтингiв довiри. Зараз ви побачите рiдкiснi архiвнi кадри. Цей сюжет про Євгена Кушнарьова, яким його мало, хто знав.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Євген Кушнарьов – “УС”): «Сегодняшний праздник, конечно, отличается от всех предыдущих. Я скажу откровенно: были споры, сомнения – то ли сейчас время, чтобы праздновать. Проблем очень много, сахара нет, с носками трудно. Я думаю, что особенность нашего народа, да в общем и любого уважающего себя народа, прежде всего в том, что даже в самые трудные минуты надо находить время, понимать, что мы люди, что у нас есть семьи, дети, что над нами голубое небо, что солнце нам, спасибо ему, улыбнулось сегодня”.

РЕПОРТАЖ: Автор: Людмила ОСТРОВЕНКО. Цi кадри знятi у 90-му роцi на святкуваннi дня міста. Завiдувач оргвiддiлу Харкiвського мiськкому Компартiї України Євген Кушнарьов кiлька мiсяцiв як став мером. Розвал Союзу, економiчна криза i проблеми з виплатою зарплат не завадять Кушнарьову через чотири роки знову обiйняти цю посаду. За нього проголосувало майже 70% харкiв`ян. Тодi опоненти навiть пiдозрювали його у гіпнотизерстві, а прихильники вiдповiдали: не гiпнотизер, а лiдер вiд Бога.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Євген Кушнарьов прямував у велику полiтику саме з цього, найбiльшого в Європi майдану. У Радянському Союзi комунiст Кушнарьов збирав багатотисячнi мiтинги та вимагав свободи i демократiї. Його слова передавалися iз уст в уста. А коли в 91-му в Москвi була зроблена спроба вiдсторонити Михайла Горбачова вiд влади, саме на цьому Майданi Кушнарьов закликав людей не пiдкорятися «путчистам». Після цього його почали називати «наш харкiвський Єльцин».

РЕПОРТАЖ: Двiчi мер, керiвник Адмiнiстрацiї президента, губернатор, народний депутат – це офiцiйний Кушнарьов. Особа, яку охороняють. Посадовець найвищого рангу. Але для харкiв`ян вiн передусiм людина, яка вiдстоювала iнтереси мiста за будь-яких обставин. Люди й досi згадують, що саме Кушнарьов домiгся поновлення фiнансування метрополiтену, яке фактично було призупинено з розвалом союзу.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Євген Кушнарьов – “УС”): «Ну, что, работаем? Ну, слава Богу”.

СИНХРОН: Михайло ДОБКІН, мер Харкова: «Очень редко бывает, когда губернатора любят. Так устроена наша жизнь. Как правило, власть не любят. Когда сняли Кушнарёва, это был безоговорочный лидер оппозиции в городе Харькове, в Харьковской области. Его встречали тысячи людей, и если поднять сегодня то время, когда он вернулся после того, как его освободили из СИЗО за то, что он строил харьковское метро, то в аэропорту его встречало такое количество людей, какое, наверное, не встречает иногда и первых лиц государства».

РЕПОРТАЖ: Євген Кушнарьов дуже хотiв, щоб Харкiв не асоцiювався з провiнцею, щоб саме у Харковi щороку збиралися найвiдомiшi музиканти всього свiту. Так воно й сталося. Щоправда, Кушнарьов нажив нових ворогiв i наразився на новi звинувачення. Йому закидали, що, мовляв, у скрутний для країни час вiн тринькає грошi на культуру.

СИНХРОН: Тетяна ВЄРКІНА, ректор Державного унiверситету мистецтв: «Каждая сессия горсовета начиналась с выяснения отношения по поводу фестиваля харьковской ассамблеи, понимаете. Евгений Петрович относился всегда к этому с хорошим чувством юмора. Он даже один раз задал такой вопрос: «Ну, мы знаем, что, вот, людям, которые мешали работать сессии», – он сказал, – «ну, мы уже поняли, что вы ненавидите классическую музыку. Вы это уже громко сказали. Ну, теперь дайте нам, наконец, начать работать». А фестиваль продолжал жить”.

РЕПОРТАЖ: 2005-го проти Кушнарьова порушили кримiнальну справу i звинуватили в сепаратизмi. Тодi багато кому забракло смiливостi залишитися поруч. Та вiн ставився до цього з розумiнням.

СИНХРОН: Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, фракцiя Партiї регiонiв: «Он разделял четко положение в политике, что ты отстаиваешь свои интересы, и дружеские отношения, которые ты поддерживаешь с людьми. Наверное, это правильно. Мы не должны становится врагами в жизни».

СИНХРОН: Олександр ФЕЛЬДМАН, народний депутат України, фракцiя БЮТ: «Он был одним из тех людей, которые, как говорят, делают славу городу. Ведь в Киеве по-разному относятся к разным городам. Это не секрет, что у Киева есть своё видение. И когда появляются сильные личности из регионов, они, наверное, делают имена этим регионам. Это для меня так же большая личная потеря, не смотря на разность политических взглядов».

СИНХРОН: Олена ЛУКАШ народний депутат України, фракцiя Партiї регiонiв: «Он мог позвонить в семь утра, полседьмого утра и спросить, видела ли я последние информационные сводки, или каким образом я могу протолковать ту или иную статью закона. Был требовательный в первую очередь к себе ежеминутно, и конечно к окружающим. Это было каждый день. Каждый день он выслушивал, каждый день давал советы и, наверное, одно из самых сложных будет теперь, что некому будет позвонить или забежать и спросить: а что мне делать? Как поступить в этой ситуации? Вот это, наверное, самое тяжелое».

РЕПОРТАЖ: А автобіографії Євген Кушнарьов написав: складно у декількох словах визначити, які риси найточніше мене характеризують. Ризикну сказати, що я маю власну позицію. Я можу її коригувати, але ніколи не відступлюся від своїх переконань під впливом зовнішньої кон`юнктури. Якщо дуже стисло, то ще я не зраджую друзів і не боюся відповідальності, люблю життя.

СТУДІЯ: Насправді смерть Євгена Кушнарьова відсунула на другий план всі політичні події, яких у перші тижні 2007-го сталося аж надто багато. Ця трагедія ще раз нагадала: кожна людина незамінна.

Розшифрування надане Оглядом телеефіру