Основні теми:


Перший національний випуск 21:00

1. name="article_toc1">Чеська республіка надала політичний притулок Богдану Данилишину. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
2. name="article_toc2">Гість студії Ігор Фомін, адвокат Богдана Данилишина. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
3. name="article_toc3">Коментарі німецького політолога Олександра Рара щодо надання Чехії політичного притулку Богдану Данилишину. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
4. name="article_toc4">Юлію Тимошенко цього тижня зобов'язали ходити щодня у прокуратуру і вивчати матеріали своєї справи. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
5. name="article_toc5">Професійні слідчі знають, як отримати потрібну інформацію в межах закону. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
6. name="article_toc6">В Україні з початку року подорожчали комунальні послуги. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
7. name="article_toc7">В Україні почалася справжня війна пам'ятників. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
8. name="article_toc8">Та серед сучасних українців благодійність не надто в моді. УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)

"1+1" випуск 19:30

1. name="article_toc9">Із першого лютого зразу на третину хочуть підняти тарифи на тепло і світло. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
2. name="article_toc10">В Україні підвищилися ціни на харчі. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
3. name="article_toc11">У Києві вирішили перестрахуватися і вийшли з протестами, лише почувши звістку про можливе знесення однієї з історичних перлин. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
4. name="article_toc12">Закон про доступ до публічної інформації зобов'язує посадовців відповідати всім, хто подасть до установи інформаційний запит. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
5. name="article_toc13">У тероризмі зненацька запідозрили маловідому досі націонал-патріотичну організацію "Тризуб". 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
6. name="article_toc14">Не зловживати арештами і вдаватися до них лише у крайніх випадках закликав МВС і суддів Президент Янукович. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
7. name="article_toc15">Ну а що перед судом всі рівні тепер намагається довести депутат Лозинський. 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
8. name="article_toc16">Світова мережа допомогла пробитися до Голлівуду трьом українським хлопцям, чий фільм полонив серце автора знаменитого "Гладіатора". 1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)

"Інтер" випуск 20:00

1. name="article_toc17">В правительстве уверяют: предпосылок для продовольственного кризиса в Украине нет. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
2. name="article_toc18">Виктор Янукович поручил правительству как можно скорее разрабатывать намеченные реформы - земельную, пенсионную и медицинскую. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
3. name="article_toc19">Чехия предоставила политическое убежище экс-министру экономики Украины Богдану Данилишину. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
4. name="article_toc20">Украинская милиция заинтересовалась современной украинской литературой. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
5. name="article_toc21">Депутаты проголосовали за законопроект о доступе к публичной информации. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
6. name="article_toc22">Народные избранники предлагают разрешить охоту в биосферных заповедниках, парках и заказниках. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
7. name="article_toc23">С нового года польские власти упростили процедуру трудоустройства для граждан пяти стран, в том числе и для украинцев. Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)

ICTV випуск 18:45

1. name="article_toc24">Уже третій обшук у бібліотеці української літератури в Москві провела російська міліція. ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
2. name="article_toc25">З нагоди 10-річчя храму святого Василія, перед ним відкрили пам'ятник Василію Великому. ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
3. name="article_toc26">На Закарпатті проходить фестиваль "Червене вино". ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
4. name="article_toc27">Українських посуд. ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)

5 канал випуск 21:00

1. name="article_toc28">Мітингувати 17-го січня, і 22-го в день соборності планують активісти податкового Майдану. 5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
2. name="article_toc29">Ситуацію довкола бібліотеки української літератури у Москві буде найближчим часом врегульовано. 5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
3. name="article_toc30">За матеріалами з Інтернету та конспектами навчаються старшокласники в Маріуполі. 5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
4. name="article_toc31">Фестиваль "Українське Різдво" відкрили у Тернополі. 5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)

"Україна" випуск 19:00

1. name="article_toc32">Возле города Снежное земля пришла в движение, как утверждают местные жители - из-за незаконной добычи угля. ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
2. name="article_toc33">Миллиард гривен необходимо, чтобы переселить 6 тысяч жителей Калужского района Закарпатья в безопасное место. ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
3. name="article_toc34">Украинские виноделы не в состоянии легально вести свой бизнес из-за стоимости лицензий. ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
4. name="article_toc35">В Черновцах прошел "Фестиваль Маланок". ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)

5 канал випуск 19:00

1. name="article_toc36">Предоставить охрану депутатам-"нунсовцам" Олесю Донию и Владимиру Арьеву просит "регионал" Вадим Колесниченко. 5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)
2. name="article_toc37">Ситуация вокруг библиотеки украинской литературы в Москве будет в ближайшее время урегулирована. 5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)
3. name="article_toc38">По материалам из Интернета и конспектами учатся старшеклассники в Мариуполе. 5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)

УТ-1 выпуск 21:00

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №1
21:02:04-21:02:33 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Чеська республіка надала політичний притулок Богдану Данилишину, який в уряді Юлії Тимошенко був міністром економіки. У жовтні чеські правоохоронці затримали Данилишина за запитом України. Вітчизняна прокуратура звинувачує колишнього посадовця у зловживанні владою. Це, зокрема, будівництво паркінгу в аеропорту "Бориспіль" без тендеру та незаконна закупівля палива для Міноборони. За версією прокуратури, Данилишин завдав державі збитків на 18 мільйонів гривень. Востаннє на заході приймали політичних біженців з України ще за часів Президентства Леоніда Кучми. Тоді притулок надали майору Миколі Мельниченку, удові убитого журналіста Мирославі Гонгадзе, опозиційному депутату Олександру Єльяшкевичу та власнику радіо "Континент" Сергію Шолоху.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №2
21:02:34-21:05:37 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: У студії "Підсумків тижня" ми запросили адвоката Богдана Данилишина Ігоря Фоміна. Пане Ігоре, вітаю вас.

Ігор ФОМІН, адвокат Богдана Данилишина: "Добрий день".

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Ігорю, як зараз почувається Богдан Данилишин і де він мешкає у Празі?

Ігор ФОМІН: "Відпочиває він себе нормально. Сьогодні вони працюють з тим, щоби орендувати квартиру в місті Праги. Ще в нього такого місця проживання немає постійного".

Андрій СМІЯН, ведучий: Надавши екс-міністру політичний притулок, які зобов'язання взяла на себе Чехія? Вона буде платити йому якісь гроші на утримання, фінансово його утримувати, можливо, житло йому надасть в майбутньому?

Ігор ФОМІН: "Ні, він отримав ті ж самі права, які мають і громадяни Чеської республіки за винятком політичних прав. То есть, він не може бути обраний і не може голосувати".

Андрій СМІЯН, ведучий: Йому будуть платити якісь гроші?

Ігор ФОМІН: "Якщо він буде потребувати таких коштів, то йому будуть виплачувати, як будь-яким іншим громадянам Чехії".

Андрій СМІЯН, ведучий: Скажіть, статус політичного біженця дає право йому вільно пересуватися Європою, чи оцей статус діє лише на території Чехії?

Ігор ФОМІН: "Ні, він надає йому право вільно пересуватися Європою. Я вважаю, що на території Європейського Союзу його затримувати не мають права".

Андрій СМІЯН, ведучий: А на території третіх країн, наприклад, якщо він поїде у Росію, його можуть затримати і відати українській Генпрокуратурі?

Ігор ФОМІН: "Ну, це питання міждержавних угод. Я вважаю, що так, може таке відбутися, оскільки він, до сьогоднішнього часу кримінальна справа проти нього не припинена".

Андрій СМІЯН, ведучий: Українська Генпрокуратура заявляла, що домагатиметься екстрадиції пана Данилишина. Чи може це якось вплинути на припинення цього статусу політичного біженця?

Ігор ФОМІН: "Я вважаю, що ні. Я вважаю, що такі заяви про те, що вони будуть намагатися, то їх право намагатися екстрадиції, але ми знаємо, що єдиною підставою для відмови в екстрадиції особи є не кримінальне переслідування, а переслідування за політичними мотивами, оскільки Міністерство внутрішніх справ Чехії дійшло до такого висновку, то я вважаю, що питання про екстрадицію не може бути задоволене".

Андрій СМІЯН, ведучий: Богдан Данилишин заявляв, що хоче повернутися в Україну для того, щоб довести свою невинність. Коли і як він це може зробити?

Ігор ФОМІН: "Ну, мабуть, лише тоді, коли ми будемо знати і мати правосуддя в Україні таке, яке буде чути та давати оцінку нашим аргументам. Ми бачимо, що на сьогодні такої впевненості, а може, навпаки, така впевненість в нас відсутня, тому, я думаю, що в ближчий час таких обставин не може бути".

Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую вам, пане Ігоре.

Ігор ФОМІН: "Дякую вам".

Андрій СМІЯН, ведучий: Ми говорили з адвокато Богдана Данилишина Ігорем Фоміним.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №3
21:05:38-21:07:54 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Наслідки надання Чехії політичного притулку Богдану Данилишину ми попросили прокоментувати німецького політолога, експерта по країнам СНД Олександра Рара. З ним ми зв'язалися за допомогою телефону. Здравствуйте, господин Рар. Как вы оцениваете такой шаг Чехии? Что он означает, если переводить с дипломатического языка?

Олександр РАР, німецький політолог, експерт по країнам: "Ну, это необычный шаг, потому что для господина Данилишина не является, с моей точки зрением, политически преследованным человеком. Я думал, что это сигнал, конечно, Украине, что в Европе очень серьезно озабочены тем, что происходит у вас в стране, что как будто есть отказ от демократии от демократических институтов, восстановление вертикали власти, как в России, так и в Белоруссии, что Европейский Союз будет этому противодействовать. Я думал. Что еще определенные шаги могут последовать".

Андрій СМІЯН, ведучий: Может ли это отразиться на украино-европейских отношениях, с Чехией в частности?

Олександр РАР, німецький політолог, експерт по країнам: "Ну, действительно, ситуация действительно сложная, потому что Чехия сегодня не говорит только за себя и ведет внешнюю оборонную политику свою в соответствии с консенсусом внутри Европейского Союза. Так что любой внешней политики шаг Чехии можно каким-то образом тоже оценивать как реакцию всего Европейского Союза, ведь Европа становится все больше и больше таким политическим союзом".

Андрій СМІЯН, ведучий: Депутат от Партии регионов заявил, что предоставление политического убежища свидетельствует о тесных коррупционных связях бывшего правительства Тимошенко с европейскими коллегами. Как вы оцениваете такое заявляение?

Олександр РАР, директор центру Б. Бейца при Німецькій Раді зовнішньої політики: "Я бы не подливал бы со стороны, скажем, Украины сейчас масло в огонь такими заявлениями, потому что они только могут еще больше настроить Европейский Союз против Украины. Нужно выдержать паузу, нужно оценить ситуацию и стараться опять вернуться в русло стратегического партнерства, взаимодействия и той хорошей атмосферой, которая в принципе царила всегда между Европой или Европейским Союзом и Украиной на протяжении последних 20 лет".

Андрій СМІЯН, ведучий: Спасибо.

Олександр РАР, німецький політолог, експерт по країнам: "Спасибо".

Андрій СМІЯН, ведучий: Наслідки надання Чехією політичного притулку Богдану Данилишину ми попросили прокоментувати німецького політолога, експерта по країнам СНД Олександра Рара. З ним ми зв'язалися за допомогою телефону.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №4
21:07:55-21:13:26 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Куди пішли зелені інвестиції? Це одне з головних питань Генпрокуратури до екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Цього тижня її зобов'язали ходити щодня у прокуратуру і вивчати матеріали своєї справи. Україна, як учасниця Кіотського протоколу про обмеження викидів в атмосферу 2 роки тому заробила понад 300 мільйонів євро і за умовами міжнародної угоди мала б використати ці гроші за запровадження еко-технологій, та куди поділися кошти - не зрозуміло. Сама екс-прем'єр переконує: вони і донині на спеціальних рахунках. Колишній голова Держказначейства на бюджетні витрати, а от КРУ запевняє: просто зникли. Що ж було насправді - з'ясовував Сергій Сиволап.

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: 320 мільйонів євро. Ці гроші 2009 року були перераховані Україні у рамках домовленостей кіотського протоколу. За ним держава, яка не перевищує встановлених обмежень викидів вуглецю в атмосферу має право продати частку своє квоти іншій країні. Гроші за цією операції за обипальною домовленістю мають бути витрачені на екологічні програми.

Христина РУДНИЦЬКА, координатор програми Національного екологічного центру: "Україна мала свою схему зелених інвестицій і мала тоді вже розпочати стабілізацію та впровадження цих проектів, але протягом двох років відбувався процес, що спочатку обиралися проекти, потім вони чомусь не реалізовувались, потім знову якісь з'являлися списки, так що інформація, взагалі процес, був не прозорий".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: За 2009 рік жоден екологічний проект із зелених інвестицій не започаткували. Наприкінці року на доручення Президента Ющенка Генпрокуратура почала перевіряти, що сталося з цільовими коштами. Контрольно-ревізійне управління знайшло низку фінансових порушень у використанні грошей.

Олена ЧИЧУЛІНА, заступник голови КРУ України: "Є доручення Прем'єр-міністра, є доручення Міністерства фінансів, де чомусь так було прописано, що здійснити, призначити, можна сказати, кошти Кіотського протоколу як тимчасово вільні. І їх розміщують або на депозитах, або перераховують на єдиний казначейський рахунок. Все було би нормально на протязі року, якщо би в кінці року ці кошти були".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Одну частину Кіотських коштів уряд перевів на валютні депозитні рахунки, іншу - більшу частину, конвертував у гривню і перерахував до загального фонду Держбюджету.

Петро ПЕТРАШКО, голова Держказначейства (2001-2005 рр.): "Тобто тут зміна вже цільового призначення коштів. Як тільки ці кошти попали на єдиний казначейський рахунок, гривня фактично була зарахована, вони попали в загальний котел фактично і зрозуміти, куди саме ці кошти були використані - неможливо".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Нині опозиція пояснює дії свого Прем'єра необхідністю фінансувати пенсійні виплати, але таке із загального казначейського рахунку не передбачено. Юлія Тимошенко в недавньому інтерв'ю японським ЗМІ запевняє: "Гроші, отримані від продажу екологічних квот, ніколи не списували зі спецрахунків Мінекології. І це начебто підтверджено висновком КРУ. Ось документ, наданий урядом державним ревізором. У ньому чітке розпорядження Прем'єра Тимошенко, поповнити єдиний казначейський рахунок, конвертованими 2 сотнями мільйонів євро кіотських грошей.

Олена ЧИЧУЛІНА, заступник голови КРУ України: "Я дуже працюю довго в фінансовій системі і взагалі працювала в казначействі, я вам хочу сказати, що я взагалі вперше так бачу, щоб Прем'єр-міністр давала такі технічні питання вирішувала. Це, на мій погляд, це не питання Прем'єр-міністра. Ці питання можна було вирішувати Міністерством фінансів разом з казначейством. Тобто, не треба було так високо піднімати. Але якісь були причини".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: За результатами перевірки, на 1 січня 2010 року на рахунках казначейства було усього мільярд 700 мільйонів гривень, а лише кіотських грошей там мало бути майже вдвічі більше. Водночас, згідно з фінансовими зобов'язаннями на папері кошти начебто були.

Петро ПЕТРАШКО, голова Держказначейства (2001-2005 рр.): "Коли сьогодні от я бачив по телебаченню показують довідки, скажімо, про те, що на казначейському рахунку є кошти, тобто в повній сумі, три з лишнім, три триста, по-моєму, мільярдів, то це рахунок третього класу, це зобов'язання казначейства. Там мали б бути кошти. Це, якщо ви прийшли в банк, наприклад, да, у вас там 100 гривень лежить, а банк не може віддати, тому що зобов'язання банка перед вами на 100 гривень є, а коштів немає. От та сама ситуація і там".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: 2010 року новому уряду довелося шукати кошти, щоб закрити цю фінансову дірку, але колишні перепитії кинули тінь на міжнародний імідж України. Це, на думку екологів, може вплинути на рішення світової спільноти предпереглядів умов Кіотського протоколу у 2012 році.

Христина РУДНИЦЬКА, координатор програми Національного екологічного центру: "Це не є секретом для міжнародної арени, що Україна не мала успішного досвіду з реалізації схеми зелених інвестицій, тому є дуже великим питанням, хто ще захоче купити ці квоти".

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Торік в Україні нарешті запустили більш як 4 сотні екологічних проектів. рішенням уряду уже створену систему контролю, яка унеможливлює зловживання коштами, що передбачені для цільового використання за кіотським протоколом.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №5
21:13:27-21:18:43 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Кажуть, від жебрацької долі та арештантської неволі не зарікайся. Професійні слідчі знають, як отримати потрібну інформацію в межах закону. Дізнаватися правду - це їхня професія. Проте Харківська правозахисна група відзначає тенденцію до поширення практики насильства з боку правоохоронних органів. За даними юристів, торік від цього постраждало майже 2% українців, при цьому відповіли за це одиниці. Про найбільш поширені способи поширення інформації на допиті, а також про те, як гарантувати спілкування зі слідчими у цивілізованих рамках - Маркіян Перетятко.

Ігор МАЗУР-ТОПОЛЯ, співорганізатор акції протесту "Україна без Кучми": "Це робиться як - це коли рука в наручниках і по наручниках зверху б'ють, наприклад, молотком. І це все віддається в руку. Біль досить така серйозна, плюс вона давить і б'є по кістці, тобто вона прорізає".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Цей шрам на руці Ігоря Мазура - згадка про події десятирічної давності. Тоді у центрі Києва трапились найбільш масові в новітній історії України сутички протестувальників з правоохоронцями, а Ігор Мазур був одним з організаторів тієї акції протесту "Україна без Кучми". Утім, унсовець ушкодив руку не під час вуличних сутичок, а вже в райвідділі.

Ігор МАЗУР-ТОПОЛЯ, співорганізатор акції протесту "Україна без Кучми": "Заходило кілька сержантів. Нас знову ставили під стіну, пару ударів по печіночці, кілька ударів по голові томиком таким, жирненьким томиком "Кримінально-процесуальний кодекс" разом з таким якимось іншим кодексом".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: "Кримінально-процесуальний кодекс" завжди під рукою слідчого під час допиту. Іноді тут можна уточнити деякі нюанси кримінального процесу або роз'яснити їх співрозмовнику, а іноді цим томиком просто б'ють зверху по голові або по вухах допитуваного. Ефективно і слідів майже не залишається. Найпоширеніші знаряддя насильства нам назвали в Харківській правозахисній групі. Крім кодексів, попит мають пластикові пляшки наповнені водою. На тілі сліди від них також непомітні. Застосовують і струм, причому, як правило, дроти приєднують до статевих органів. Ще одне популярне знаряддя - бейсбольна бита, щоправда її зазвичай просто демонструють, щоб змусити людину заговорити.

Андрій ДІДЕНКО, координатор проектів Харківської правозахисної групи: "При наявності такого досвідченого оперативника, якщо так можна сказати, достатньо 20-30 хвилин роботи з такою людиною і зізнання підписується".

Іван КАНФУІ, полковник міліції у відставці: "Пальці в двері закладати, то, вибачте мене, не зовсім розумні річ, бо сьогодні людина під тиском дала свідчення, завтра вона від них відмовилася".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Іван Канфуі на посаді слідчого працював 26 років. Каже, розговорити людину можна і цілком законним методом, ввійшовши з нею в психологічний контакт.

Іван КАНФУІ, полковник міліції у відставці: "Почати говорити про те, про що їй цікаво говорити, а для цього ви повинні знати цю людину. Коли ви людину примусили говорити, от тоді вже майстерність слідчого, вона якраз і позначається, виражається в тому, щоб підвести непомітно до теми, яка цікавить тебе".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Справді, коли за Ігоря Мазура взялися слідчі СБУ, побої припинилися, але тоді чоловіка почали шантажувати: погрожували порушити іншу кримінальну справу, за повістку на Чеченську війну у 90-х.

Ігор МАЗУР-ТОПОЛЯ, співорганізатор акції протесту "Україна без Кучми": "Вони під час обшуку в мене вдома вилучили фотоматеріали з Кавказу, там де я був з різними своїми друзями, з грузинами, з чеченцями там, і це як, ніби як варіант, що ти ж розумієш, що якщо ти нам не будеш, скажімо, давати якісь покази, які нам потрібні, то ми тобі згадаємо Кавказ".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Адвокат Федур і сам побував під арештом, і працював слідчим, тож методи роботи знає з усіх боків. Каже, шантажувати не складно і тих, хто вже під вартою, і тих, хто поки що на волі.

Андрій ФЕДУР, адвокат: "Шантаж, це взагалі синонім щодо роботи працівників спецслужб і слідства. Це і є їх основна форма роботи. Ти або даєш нам те, що ми хочемо, або ми тобі завтра знімемо міру запобіжного заходу. А зараз прийдеш додому - включи новини, подивися тєлік, там не таких, як ти взяли під варту. То ти давай, тобі 15 хвилин, йди думай, отут підписуйся".

Іван КАНФУІ, полковник міліції у відставці: "Таке застосовується досить часто, але, по-перше, результативним воно може бути лише стосовно людини слабкої. Я не можу сказати, що це є основним способом отримання необхідної інформації. Так можуть вчиняти лише ті люди, в яких не хватає власної освіченості, не хватає досвіду, не хватає вміння говорити з людьми".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Якщо людина говорить неправду, чи намагається приховати важливі факти, у слідчого є законний спосіб повернути розмову в потрібне русло, а саме пред'явити доказ злочину.

Ручку відкладаю, кажу, вибач, а що ти з цього приводу скажеш? Як правило: ой, вибачте, я тут трошки помилився. Повертаємось знову на місце і так протягом допиту може бути, досить часто можуть виникати ситуації такі. Іноді після 2-3 пред'явлень таких документів або якихось доказів, людина починає розуміти, або вважає, що о, то вони знають все, і починає розказувати все, навіть те, чого ми не знаємо".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ті ж, хто надає перевагу вибивання доказів, як правило, не несуть жодної відповідальності.

Андрій ДІДЕНКО, координатор проектів Харківської правозахисної групи: "Навіть, якщо є всі докази того, що, наприклад, той або інший правоохоронець був причетний до катування, то кримінальна справа порушується за ознаками іншої статті, наприклад, перевищення службових повноважень або службова недбалість".

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Щоб убезпечити себе від насильства, правозахисник радить таке: не погоджуватися на участь у допиті без повістки, негайно повідомити близьких про затримання чи виклик на допит і куди саме вас викликають. Безпосередньо перед допитом важливо, щоб вас бачили люди, які зможуть засвідчити, що у вас не було синців, чи серйозних ушкоджень. Інший шлях: вимагати негайного медичного обстеження і, звісно ж, бажана участь адвоката. На захисника людина має право з моменту затримання.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №6
21:18:44-21:24:23 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: В Україні з початку року подорожчали комунальні послуги, а крім того, за несвоєчасну сплату, тобто пізніше, ніж 20 числа наступного місяця, знову штрафуватимуть. Розмір пені ще остаточно не визначили. Ймовірно, це буде 0,1% від суми борги за кожен день затримки. Виняток лише для киян. Столиця обрала інший спосіб заохочення. Тут дисциплінованим платниками обіцяють знижки. Практика пені існувала в Україні до 96 року, потім на неї запровадили мораторій, бо держава невчасно платила зарплати і пенсії, але ж заборгованість існує й нині. На це звернуло увагу науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку до закону, що повертає пеню. У тому ж документі написано, що механізму нарахування пені нині немає, тож стягувати її за борги з 1 січня фактично неможливо. За поясненнями "Підсумки тижня" звернулися до Міністерства, яке опікується ЖКГ. Там сказали: цього тижня розтлумачити питання не можуть і пообіцяли зробити це пізніше. Тож, поки що Тетяна Кухоцька підсумовувала, що і наскільки подорожчало і як працюватиме нова система.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Напередодні Нового року українці отримали подарунок: з 1 січня комунальні послуги подорожчали на третину. Більше того, ввели пеню для тих, хто платить невчасно. Киянам пощастило більше: в столиці пені не буде і для тих родин, які платять вчасно, наприклад, ось ця, що живе в цьому під'їзді, навіть дають знижки. У Києві за отаку двокімнатну квартиру з 1 лютого сім'я з 3 осіб платитиме майже 550 гривень. У цій квартирі живе сім'я з 3 дітьми. Їхній місячний дохід становить приблизно 10 тисяч гривень, тож, навіть додаткові 150 гривень за квартиру для них - гроші. Щоб з'ясувати, на чому доведеться економити - Катерина вирішила скласти сімейний бюджет. Від 10 тисяч гривень, що заробляють чоловік із дружиною, віднімають 4 тисячі на кредит, 800 гривень - платні за телефон, Інтернет та комунальні послуги. На одяг виділяють лише 600 гривень на місяць, 800 віддають за школу та дитячий садок. Транспорт та обіди - ще тисяча і продукти - 2 тисячі гривень. І от так, дуже мінімально за місяць сім'я витрачає майже всі зароблені гроші.

Катерина БАРБАШ, киянка: "Ну, в связи с ростом цен на коммунальные услуги, придется на чем-то экономить. Возможно, перестану обедать в кафе, буду брать с собой".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Опалення в Києві подорожчає майже на третину, гаряче водопостачання на чверть, обслуговування житла та прибудинкових територій - удвічі.

Василь ЯСТРУБИНСЬКИЙ, начальник управління з питань цінової політики КМДА: "Ми вважаємо, що це тарифи досить низькі, не те, що досить низькі, а по кишені киянам".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Ті, хто розрахується до 20 числа, платитиме на 10% менше. Систему знижок теперішній очільник столиці випробував ще в комсомольську. Божиться: там завдяки знижкам 85% населення платили до 20 числа кожного місяця і це один з найкращих показників по Україні.

Олександр МАЗУРЕНКО, перший заступник голови КМДА: "Механізм, який ми даємо стимулювання, він повинен працювати краще, ніж штрафні санкції по відношенню до людей. Якщо людина відчуває, що вона може отримати 10%-у скидку, то вона буде платити набагато краще".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Хоч чиновник каже, що тарифи не сильно зростуть, вони очікують, що черга за субсидіями в Києві стане вдвічі довшою. А скільки українців потребуватиме допомоги держави, щоб заплатити за комунальні послуги - підрахувати не може ніхто, адже боржники окрім більшої суми в платівках отримають ще й пеню, якщо не платитимуть вчасно. Нараховуватимуть її тільки на ті борги, що утворяться з 1 січня цього року. Поки що ніхто не знає достеменно розміру пені. У Житловому кодексі пропонують, щоб вона становила 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. Тим часом на українців сиплються нові й нові повідомлення про подорожчання. Ось енергетики, які вже з 1 лютого підвищують ціну на електрику.

Руслан КАЙДАШ, начальник відділу розрахунку тарифів НКРЕ: "Обсяг електричної енергії спожитий саме понад 150 кіловат-годин та 250 кіловат-годин відповідно на місяць, пропонується застосовувати тариф на електричну енергію для другого блоку, рівень якого пропонуємо збільшити на 30%".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Нині тариф для городян 24 копійки за кіловат. З 1 лютого стане 32. Для тих, у кого в будинках електроплити - з 18 копійок плата зросте до 24. Для сільського населення тариф з 22 копійко підвищиться до 29.

Експерт: "Это ласточка - сигнал для населения о том, что тарифы будут повышаться в дальнейшем".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Електроенергія дорожчатиме в два етапи. Нова ціна, ще вдвічі більша, чекає на споживачів у серпні. Що робити простим українцям, які не готові щомісяця платити все більше й більше - чиновники не кажуть. Проте, експерти радять уважніше придивитися до Європи. Там усе частіше використовують альтернативні джерела енергії. Люди на приватних будинках та на дахах багатоповерхівок встановлюють сонячні батареї, а з землі беруть тепло за допомогою теплових насосів. Щоправда, поки що це задоволення дуже дороге.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:17

Сюжет №7
21:24:24-21:30:32 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Тим часом в Україні почалася справжня війна пам'ятників. Після того, як в новорічну ніч невідомі підірвали бюст Сталіна у Запоріжжі, у Луцьку пам'ятний знак Степану Бандері розмалювали фашистською свастикою. Злочинців так і не знайшли, хоча підозрюваних у причетності до підриву Сталіна затримали чимало. Здебільшого це активісти "Свободи" й члени організації "Тризуб". Кривдників Бандерівського знаку лише шукають. Активізувалося протистояння навколо монументів влітку 2009-го, коли вождю пролетаріату, що стоїть у центрі Києва зубилом відбили носа і пошкодили руку. Тоді винні здалися самі. Пояснили: у такий спосіб виконували указ Президента про ліквідацію пам'ятників тоталітаризму. Що ж стоїть за останніми скандалами навколо пам'ятників і кому може бути вигідна боротьба з історією - досліджувала Тетяна Мельниченко.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Око за око, зуб за зуб. Протистояння за пам'ятники триває. Цей тиждень почався з того, що невідомі у Луцьку спаплюжили камінь, що встановлений на місці майбутнього пам'ятника Степана Бандері.

Павло ДАНИЛЬЧУК, депутат Луцької міської ради: "Ми розцінюємо це достатньо ворожо. Думаю, що це відповідь місцевих комуністів чи комсомольців на той вчинок, який був зроблений в Запоріжжі, зокрема, де було знищено пам'ятник тоталітарному вождеві Радянського Союзу Йосипу Сталіну".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Тоді новий рік мешканці Запоріжжя зустріли з феєрверком під стінами Запорізького обкому компартії. За пів години до бою курантів там підірвали новозбудований пам'ятник Сталіну. Монумент особі, яку суд офіційно визнав винної в голодоморі, встановили уже за часів незалежності, але простояв він лише пів року.

Олексій БАБУРІН, Голова Запорізького обкому КПУ: "Был не монолитным, пустотелым, причем осколки от бюста это сплав кремния и алюминия, он хрупкий. Поэтому, я еще раз говорю, нашли там и шарики, и вот помещения дежурного, где дежурный находится, как раз на уровне головы, на уровне туловища, противоположная стена, а так она изрешечена вся".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: За кілька днів до інциденту бюст Сталіна обезголовили. Відповідальність за ці дії взяли на себе члени товариства "Тризуб" імені Степана Бандери. Але активісти "Тризубу" запевняють: новорічний вибух уже не їхніх рук справ. Однак, після інциденту по всій Україні починаються арешти українських націоналістів. 15-мільйонів членам українським патріотичних організацій висувають різного роду звинувачення, в тому числі й тероризм.

Євген ЦАРЬКОВ, народний депутат України, фракція КПУ: "Вовремя они себя засветили, шакальным методом уничтожив памятник Сталина, мы, конечно, его восстановим".

Олег ТЯГНИБОК, лідер ВО "Свобода": "Сталін не є герой України. Чомусь, коли відбулася ситуація з пам'ятником Сталіна, моментально в новорічну ніч були заарештовані голова і заступник голови всеукраїнського об'єднання "Свобода" в Запорізькій області. А чомусь, коли такий вандалізм відбувся в Луцьку - нікого взагалі навіть близько не затримали".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Винних у вандалізмі над каменем Степану Бандері теж шукають, але їм загрожує лише адміністративний штраф. Микола Куханівський тепер до пам'ятника Леніна і близько не підходить, щоб не було провокацій. У 2009 він зі своїми однодумцями взявся за демонтаж Леніна, посилаючись на відповідний Президентський указ.

Микола КУХАНІВСЬКИЙ, член КУН, ліквідатор пам'ятника Леніну: "Зараз ми з побратимом підемо, поставимо драбину і розіб'ємо голову кату українського народу".

Експерт: "Вони були затримані одразу нарядом, черговим доправлені в Шевченківський райвідділ, де там в брутальній формі їх допитували десь протягом 10 годин".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Судовий процес проти Миколи Куханівського та ще 4-х учасників акції триває і досі. Спершу їм інкримінували знищення пам'ятника державного значення, тепер лише хуліганство. Та Ленін без носа і руки може коштувати хлопцям 5-ти років життя за гратами.

Микола КУХАНІВСЬКИЙ, член КУН, ліквідатор пам'ятника Леніну: "І власне цю війну, як і будь-яку війну розпочали не українці. Ще в 90-му році в Калуші було встановлено пам'ятник Бандері і за місяць його, з Росії прилетіли ФСБ-шники, чи як вони на той час називалися і підірвали. Його встановили вдруге, вони його підірвали вдруге. Так що, якщо копнути, можливо, це ментальна слабкість українців, що не ми починаємо війни".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Столичного Леніна комуністи швидко відновили і повернули на бульвар Шевченка. Відтоді там цілодобово стоять їхні партійні намети. Та всередині пусто. Зате, поряд із монументом ВАЗик без номерів та хлопці у бронежилетах. Скажіть, будь ласка, це ви пам'ятник охороняєте?

Правоохоронець: "Ні".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А що ви тут робите?

Правоохоронець: "Гуляємо".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Гуляєте?

Правоохоронець: "Да".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: В бобику без номерів?

Правоохоронець: "Да".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А навіщо?

Правоохоронець: "А просто так".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А ви із якої спецслужби?

Правоохоронець: "Ни с какой".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А навіщо бронежилет?

Правоохоронець: "Бо так, по-моему не запрещено".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: І лише представник столичних комуністів Олександр Яременко зізнається: хлопці в камуфляжі їхні.

Олександр ЯРЕМЕНКО, колишній другий секретар Київського міськкому КПУ: "Європу треба робити на Україні і берегти пам'ятники, в тому числі, в першу чергу, великого міжнародного діяча Володимира Ілліча Леніна, а пам'ятник сьогодні охороняють комсомольці".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Однак, справа Куханівського отримала чимало послідовників. Рік тому націоналісти, які добиваються виконання Президентських указів щодо знесення пам'ятників часів тоталітарного режиму, випали зірку Давида на лобі пам'ятника Леніна на столичній станції метро "Театральна". А цього року донецькі активісти розмалювали пам'ятник вождю пролетаріату в Шахтарську у синьо-жовті кольори. Попри три Президентські укази про ліквідацію символів тоталітарного режиму знесення монументів призупинено.

Євген ЦАРЬКОВ, народний депутат України, фракція КПУ: "Мы будем настаивать, чтобы эти указы были отменены, потому что это не вызов коммунистам, вы тоже являетесь символом советской эпохи, потому что родились в то время, и ваши родители тоже родились и там работали, как в легитимном государстве. Поэтому, уверен, что со временем, ближайжие пол года-год эти указы будут скасованы".

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Тим часом партизанська війна пам'ятників триває. Питання лише в тому - хто наступний і чи можливо перемогти у цій війні проти історії.

УТ-1 : Передача "Діловий світ. Тиждень" (выпуск 21:00:43)
16.01.2011 5:30:18

Сюжет №8
21:30:33-21:38:00 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Період різдвяних свят - час не лише робити подарунки близьким, а й нагода допомогти тим, хто цього потребує найбільше. З історії можна пригадати багато видатних українців, які були знаними благодійниками. Петро Сагайдачний опікувався наукою і підтримував Київську братську школу, яка згодом стала Києво-Могилянською Академією. Іван Мазепа відродив Київ, як духовний центр і побудував багато храмів. Та серед сучасних українців благодійність не надто в моді. Деякі країни підтримують меценатів на законодавчому рівні. Наприклад, у Франції підприємства, які витрачають значні кошти на потреби знедолених, звільняють від частини податків, а в Канаді імена філантропів увічнюють на граніті. В Україні таких традицій немає. Можливо тому в світовому рейтингу благодійності із 153 країн світу Україна серед останніх. Після нас лише Бурунді і Мадагаскар. Відомих благодійників в Україні зараз справді можна злічити на пальцях, однак, щоб допомагати ближнім не обов'язково бути багатієм. Це доводять тисячі людей. Про маленьких українців, які роблять велику справу - Ірина Симоніна.

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Олександр Олександров допомагає сім'ї Городивенків вже 7 років. Усе почалося з прохання знайомої допомогти главі родині Степану Васильовичу, якому ампутували другу ногу.

Олександр ОЛЕКСАНДРОВ, волонтер: "В больнице, будучи безногим, он не мог за собой ухаживать. Представьте себе, такой крепкий, здоровый, симпатичный мужчина и он вдруг в таком бедственном положении. И контакт с ним наладить было тоже очень тяжело. Он как бы в свой мир внутренний никого не пускал. Я просто стал посещать его, здороваться, спрашивать как дела".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Коли підопічного виписали з лікарні, Олександр познайомився з його сином - хворим на дитячий церебральний параліч. Побачив, що дружина не може впоратися з двома інвалідами і зрозумів: залишити цю сім'ю без уваги не зможе.

Олександр ОЛЕКСАНДРОВ, волонтер: "Степан Васильевич, царство ему небесное, три года уже назад, как скончался, а я продолжаю посещать эту семью, потому что Ирина Юрьевна потихоньку выходит из строя. Она уже не выходит на улицу".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Олександр купує продукти й прибирає у квартирі. За власний кошт придбав пральну машинку. Спілкування з літніми людьми дає йому той досвід, якого він не встиг отримати з власними родичами.

Олександр ОЛЕКСАНДРОВ, волонтер: "Со своими бабушкой и дедушкой я не успел поухаживать вот так вот сознательно. Вот, и поэтому мне всегда приятно было найти себе вот новую бабушку и другую семью, где я действительно мог реализовать свои, ну какие-то духовные, социальные потребности, чтобы ухаживать. Это не сложно - ухаживать за ближним. А смотреть, как эти люди страдают без внимания, сердце никакие не выдерживает, конечно".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Лариса Слюнченко втратила доньку три роки тому. Сьогодні вона робить все, щоб іншим батькам не довелося пережити подібних втрат.

Лариса СЛЮНЧЕНКО, волонтер, виконавчий директор фундації "Лікар Інфонд": "То есть, ты понимаешь, что ты можешь быть полезен, у тебя есть определенный опыт, ты знаешь, как разговаривать с врачами, как доставать лекарства, препараты, не говоря уже о том, что есть аптеки дороже, есть дешевле".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Альоні Аносовій 17, у дівчини хронічна ниркова недостатність. Влітку вона пережила клінічну смерть. Лариса допомагає Альоні вже більше 3 років. За цей час вони стали просто рідними.

Альона АНОСОВА: "Тьотя Лариса дуже близькою стала, як родичка. Уже близька дуже людина. Постоянно одна надежда только на тьотю Ларису".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: У вівторок в Альони операція у клініці Шалімова, а потім потрібно буде готуватися до наступного етапу - пересадки донорської нирки. В Україні дівчина не зможе отримати нирку через великі черги, тому на операцію її повезуть до Білорусії. Альоні набридло помирати. Вона хоче вилікуватися та стати дизайнером.

Лариса СЛЮНЧЕНКО, волонтер, виконавчий директор фундації "Лікар Інфонд": "Ну, эта операция будет стоить порядка 30 тысяч долларов. Вот эти деньги нам нужно собрать. У нас уже есть сейчас 48 тысяч гривен, вот. Нам нужно добрать эту полную сумму для того, чтобы Алёна таки вернулась к нормальному полноценному образу жизни".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: А це Даринка. У березні минулого року вона потрапила до Київського Опікового центру з опіками 4 ступеня. На той час їй було всього 10 місяців. Дитина вижила завдяки самовідданості лікарів та волонтерів.

Галина ДУДАР, волонтер: "На той момент дитина знаходилася просто в критичному стані. Поруч із нею нікого не було, а на лікування потрібні були надзвичайно великі кошти. І мої друзі прийняли рішення буквально там за декілька секунд допомогти цій дитині. В перший же день було зібрано понад 10 тисяч гривень".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Щоб допомогти іншим дітям, котрі потрапляють до відділення з тяжкими опіками і в яких можлива зупинка серця, волонтери подарували Опіковому центру портативний дефібрилятор.

Олена КОЗАЧИНА, волонтер: "Если, допустим, большой ожог, большой процент обгорания, может остановиться сердце и в скорой помощи, когда приезжают, они не имеют этого прибора. Вот мы нашли такой прибор. Очень качественный, очень комфортный".

Володимир КАЛАШНІКОВ, завідувач відділення шокової реанімації Опікового центру: "Он мобильный, он переносной. То есть, с ним можно бегать по улице, извините за выражение. С ним можно ходить в любое другое отделение. С ним можно ходить в операционную. Им можно оказывать помощь на улице, в транспорте, в машине, где угодно".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Апарат для надання першої невідкладної допомоги при зупинці серця у відділенні вже місяць. Та за цей чай ним жодного разу не користувалися. Але лікарі впевнені, що цей дефібрилятор врятує не одне життя.

Володимир КАЛАШНІКОВ, завідувач відділення шокової реанімації Опікового центру: "Спасибо им огромное, большое за такой аппарат".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Катерина Жданова в соціальній мережі створила групу небайдужих до проблем дітей, позбавленої батьківської опіки.

Катерина ЖДАНОВА, волонтер: "В группе, повторюсь, 250-300 человек и это не мертвая группа. То есть, мне самой приятно за то, что нет такого, что мы добавились и больше ничего не делаем. Они отписывают, они находят новую информацию, говорят, что мы нашли там таких-то знакомых. То есть, принцип: бабка бабке сказала".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Перша група зібралася перед Новим роком і поїхала до дитячого будинку "Родина", що у Боярці.

Катерина ЖДАНОВА, волонтер: "Да, перед Новым годом мы сделали акцию, проект назвали "Open your eyes", открой свои глаза, посмотри на эту проблему и, работая в школе учителем, я решила привлечь к этому своих учеников. Мы взяли старшие классы, провели акцию, сделали плакаты, собрали денежку. Мы накупили как сладости, так и одежки. Ребята нас очень тепло приняли и мы сделали им концерт".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Всього в Україні 114 дитячих будинків. Там виховують понад 5 тисяч дітей, дітей позбавлених батьківської уваги.

Ольга ШИЯН, головний спеціаліст відділу освіти осіб з особливими потребами: "На сьогодні ми потребуємо уваги з боку держави, з боку благодійних організацій, громадських організацій".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Наступну свою поїздку Катя з волонтерами планувала на 16 січня, але через карантин у дитячому будинку відвідани довелося перенести.

Катерина ЖДАНОВА, волонтер: "23 мы приедем. Хотим как сделать: опять же, пригласить ребят из циркового училища, концертная программа, после мы хотим разделиться на группки, то есть, мастера хенд-мейнда пойдут с малышами лепить, я, например, с девочками, пойдем тоже что-то делать отдельное, мальчики пойдут в футбол играть. Также с нами поедет один врач, мой знакомый. У двух девочек проблемы со слухом. Поэтому, мы хотим посмотреть. То есть, как-то так со своей стороны найти спонсора, тоже найти слуховые аппараты".

Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Впродовж останніх 5 років в Україні кількість людей з особливими потребами зросла на 5%. Сьогодні їх майже 3 мільйони і допомогти їм простіше, ніж здається, бо хто зна, адже завтра опинитися в такі ситуації може кожен.

1+1 выпуск 19:30

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №2
19:32:45-19:34:23 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Гірка пілюля українцям на початку року від енергетиків. Із першого лютого зразу на третину хочуть підняти тарифи на тепло і світло. Бо, - запевняють у Нацкомісії із регулювання електроенергетики, - досі населення покриває лише чверть ціни струму. Нові тарифи для містян зростуть майже до 32 копійок. У селах платитимуть 29 копійок. Хто мешкає у будинках із електроплитами - 24 копійки за кіловат. Утім подорожчання зачепить лише тих, хто споживає багато, - заспокоюють у НКРЕ. Якщо спалюють за місяць менше 150-ти кіловат, будете платити за старими цінами. Хоча на практиці середній родині із дітьми укластися у такий норматив нереально. Профспілки уже порахували. За рік середньостатистична українська сім'я заплатить за електрику на 1700 гривень більше, аніж досі. Не торкнеться здорожчання мешканців не газифікованих багатоповерхівок. Або без централізованого опалення. Сімейних гуртожитків, а також багатодітних і прийомних родин та дитячих будинків сімейного типу. Щоб оцінити цю пропозицію енергетиків, Мінюст має 30 днів. Однак уже нині щодо прозорості та чесності таких розрахунків з'явилися великі сумніви. Як мінімум, 15% там зайві, - вважає колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

Олексій КУЧЕРЕНКО: "Завищені були витрати на утримання центральних теплових пунктів. Застосовано максимальний штатний розклад. Тобто завищений однозначно був фонд заробітної плати".

Алла МАЗУР, ведуча: Скільки насправді коштує електрика. І чому енергетикам грошей все мало наступного тижня порахує і "ТСН-тиждень".

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №3
19:34:24-19:39:34 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Ну а поки що час пригадати скільки їмо і чи не вмремо від голоду разом з усім світом. Ціни на харчі у грудні вже сягнули рекордних позначок і здатні породити планетарну битву за їжу, - повідомила продовольча організація ООН. Утім Україна у харчовій війні може опинитися на боці переможців.

Юліана САУХ, кореспондент: Якби зараз дивним чином ураз упинилося все сільське господарство, запасів їжі на планеті вистачило б лише на 60 днів, - розрахували в ООН. До того ж світові харчі розподілені не рівномірно. 15% населення планети і нині голодує. А продовольча криза наростає. У найближчому десятилітті ціни на зерно зростуть до 40%, на рослинні олії на 40%, а на молочні продукти - до 45%. Утім фахівці ООН вважають Україну серед трійки світових лідерів із динаміки виробництва їжі. Попереду Бразилія. На третьому місці - Росія. За 10 років Україна може на третину збільшити свої можливості планетарної годувальниці.

Ярослав ЖАЛІЛО, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень: "Є ризик в тому, що ми банально не скористаємося цим зростанням, що ми зрештою опинимося в ситуації, коли хтось скористається нашим потенціалом, але отримає ці вершки, які будуть отримані, вони не підуть в національний аграрний сектор".

Юліана САУХ, кореспондент: Поки що внутрішня українська статистика вигляд має куди більш оптимістичний. Наразі українці не те що світ годувати, самі не доїдають.

Яків ГУКОВ, директор Національного наукового центру НААН України: "Картопля, хліб і олія, бачите? А все інше ми недоспоживаємо".

Юліана САУХ, кореспондент: Бабуся Ольга готова і цим з голодним світом поділитися.

Ольга ПРИСТАВКА, житель с. Бірки: "И вас могу покормить. Борщ у меня в епчи горячий есть. Картошечка есть. Садитесь за стол, я всего накидаю и чарочку налью".

Юліана САУХ, кореспондент: Гості і Бірках - рідкість. Тепер там живе 38 людей. Наймолодшому 57 років. А ще у 80-х тут працювала ферма, одна із найпрогресивніших у районі - 1,5 тисячі голів худоби, автоматизоване виробництво.

Степан САМОЙЛЕНКО, житель с. Бірки: "Земля ж гуляє, ви пойміть. Скільки врожаю у нас було кругом села. І воно гуляє все".

Юліана САУХ, кореспондент: Від хлівів самі руїни. Інвестори відвертають носи. Кажуть: укладати в цю пустку треба мільйони, а повернуться вони не скоро.

Анатолій КРАВЧЕНКО, голова Пльохівської сільської ради: "Земля причому родюча, потенціал є. Просто треба, щоб був на землі справний хазяїн".

Юліана САУХ, кореспондент: Без державних гарантій навіть найродючіші землі інвесторів не зваблять, - каже фахівець.

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, заступник генерального директора Української аграрної конфедерації: "Никакой инвестор не вложит в арендованные мощности, большие значительные суммы. Никакой инвестор не будет вкладывать в предприятия, если государством ограничена рентабельность в 5%".

Юліана САУХ, кореспондент: За всі роки незалежності в сільське господарство вклали стільки грошей, скільки галузі потрібно на рік. В українських реаліях виживають головно аграрії-аборигени. Надія Дмитрівна тримає фермерське товариство якраз близько 20-ти років. Має все - і посіви, і свині, і корови. На ноги стала, коли кредити були дешеві. Тепер відсотки захмарні, а держвідшкодувань немає. Хоча і за цих умов можна мати зиск.

Надія КУДЛАЙ, директор аграрного товариства: "Не вродив горох, дала гарний врожай пшениця. Немає пшениці, є кукурудза. Немає кукурудзи, на молоці є ціна".

Юліана САУХ, кореспондент: Господарського досвіду набиратися приїхав особисто аграрний міністр. Каже: найбільше гальмує розвиток непередбачуваність. Найбільше досягнення - фіксований сільгоспподаток.

Надія КУДЛАЙ, директор аграрного підприємства: "Який давав можливість знати, що ти маєш заплатити. А далі ти розвивався від того, як ти хочеш".

Юліана САУХ, кореспондент: Ступила міністерська нога і у простий селянський двір. Кіщенки утрьох тримають 7 свиней, три корови і 7 гектарів землі.

Жінка: "Дуже вигідно. Я б внуків не вивчила".

Юліана САУХ, кореспондент: Парадокс українського хазяйнування. В окремому господарстві вигідно. А цілком по країні - занепад. Це наводить міністра на думку, що родинні господарства в Україні треба розвивати. В Україні в селі живе що третій. Для прикладу, у лідера з експорту сільгосппродукції США, землю обробляють лише 3% населення. Мало того, що через недосконалі технології Україна недоотримує половини потенційної врожайності. Ще 20% ми потім втрачаємо на полях при збиранні. А тоді ще близько 5% при зберіганні. Добрив не додають і 10-ї частини. Техніка здебільшого закордонна - вживана. Ситуація із землею непевна. Законодавча база ще не певніша. А світова битва за продовольство уже у розпалі.

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства України: "І ми повинні сьогодні мобілізувати і використовувати той час і щоб не прогавити, як ви сказали, виходити на зовнішні ринки. Цинічно, амбіційно, з присущою нам українською завзятістю".

Юліана САУХ, кореспондент: Міністр обіцяє гуртові ринки, куди перекупникам буде зась. Нині ринок під контролем кількох бізнесово-чиновницьких груп. Обіцяє міністр і збільшити державні закупівлі заздалегідь. Тоді аграрії отримають гроші за майбутній урожай ще до посівною. Обіцяє спеціальні пільги для вітчизняної техніки. А ще розібратися з власністю на землю. Без неї інвестори не прийдуть. Хоче дешеві кредити, без яких не посієш і не пожнеш. Обіцяє фінансувати аграрну науку. Бо одна голландська породиста корова дає стільки молока, як сьогоднішня українська ферма. Тобто все знаємо, тільки повільно запрягаємо. Поки Україна маючи третину світових чорноземів замість планетарної годувальниці сама їсть африканську картоплю і часник, польське сало і китайську гречку.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №4
19:39:35-19:44:59 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Втрати у війні архітектурній - ще одна ознака початку року. У столиці цьогоріч вирішили перестрахуватися і вийшли з протестами, лише почувши звістку про можливе знесення однієї з історичних перлин. Однак бетонні хмарочоси і далі наступають на унікальний краєвид там, де його ще вдалося зберегти.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: В італійців є звичай - на новий рік викидати з вікна старі речі. Наша традиція пішла далі. Під гуркіт новорічних феєрверків на смітник вивозять разом з вікнами рештки сторічних будинків. Сподіваючись, що за святом українці і слона не помітять, у переддень 2007-го знесли київський телеграф. У перших числах минулого січня - три водонапірні станції. За добу до 2011-го зник флігель від садиби Казанського.

Сергій ЦЕЛОВАЛЬНИК, головний архітектор Києва: "Снесли 20 домов. Не было криков. А теперь один домик, который не решал контекста".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Дивом уцілілий флігель садиби продали. 1996-го власник незаконно перебудував пам'ятку і там позбавив її захисту. Вона втратила автентичність. Злочину вже 14 років. Та лише після обурення громадськості та пікету на цьому тижні вирішили пошукати винного.

Віктор ВЕЧЕРСЬКИЙ, перший заступник голови Держслужби з питань культурної спадщини: "Ми зараз займаємося пошуками проектної документації на підставі якої була зроблена ця перебудова".

Георгій ДУХОВНИЧИЙ, києвознавець: "Есть уголовные статьи за это. Но они еще не разу не применялись".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Суперелітні помешкання на місці історичного урочища гончара Кожем'яки. Нам проводять екскурсію містом, якого немає. Тут за документами двоповерховий неокласичний будинок. Насправді величезний готель без ознак конкретного стилю. У цьому будинку теж два поверхи зайві. Цей ремонтували востаннє 90 років тому. Сором'язливою зеленою вуаллю прикрите справжнє ставлення до історії. Побачити яку можна хіба у давніх кінострічках.

Чоловік: "В мене за місяць йде пачка паперу. Я пишу запити, отримую відповіді".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Пам'ятку архітектури біля Майдану Незалежності продали разом із не відселеними мешканцями. Незаконність визнають прокуратура і райрада. Це не заважає власнику ставити охорону і відмикати в будинку опалення та воду. Колись дивитися на модернове ліплення сюди водили екскурсії. Тепер прописані мешканці самі без певності, що сьогодні потраплять у рідну домівку. Їм періодично заварюють двері.

Тетяна ГЛУХОВА, мешканка будинку: "У нас уже это все висело кроме двери. Просто пришли потом вечером с болгаркой ребята и знакомые отворили. Охранник бросился с пистолетом на них".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: За законом, купуючи пам'ятку, власник мусить про неї дбати. Але більшість робить навпаки.

Олександр БРИГИНЕЦЬ, голова комісії Київради з питань культури і туризму: "Спосіб нищення - це шляхом доведення будинків до жахливого стану, коли вони втрачають можливість бути потужними будинками. І, як підсумок, експертиза доводить, що їх треба зносити, а на їх місці ставити щось нове".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Та якщо власник захоче реставрувати, влада йому не помічник. Мовляв не ваших рук справа мистецтвом займатися. На порятунок неготичних стін були гроші. Але наявні мільйони та навіть повний пакет документів чиновників не зацікавив.

Георгій ДУХОВНИЧИЙ, києвознавець: "Могли бы тогда же в 2003-м году приступать к работе. Если бы не городское управление охраны культурного наследия, которое сделало все возможное для того, чтобы эта реставрация не произошла. Потому что ними движет материальная заинтересованность".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Бюрократія штовхнула небайдужих львів'ян на радикальний крок. Щоб чиновники помітили проблему, історичний будинок пофарбували в яскраво білий колір. Хотіли вкласти власні гроші в реставрацію. Та слуги народу приватну ініціативу та гроші проігнорували.

Юрій НАЗАРУк, автор мережі ресторанів: "Ми зрозуміли, що ми будемо отримувати погодження, як завжди, там 2-3 роки. А за цей час будинок буде банально руйнуватися. Майже всі архітектурні пам'ятки Берліна у приватній власності.

Уте СТАРОСТА, голова Комітету захисту пам'ятників Сенату Берліна: "Закон робить власника відповідальним за збереження пам'ятника. Але за це держава передбачила винагороду. Усі кошти, які були витрачені на реставрацію, можна списати з податків. Також Берлін видає грошові субвенції на ремонт".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Тут не можна самовільно чіпляти кондиціонери чи супутникові антени. І тут не шкодують грошей на автентичні ручки для дверей і паркет. Орендувати історичне житло у Європі дорого та головне престижно. Щось змінити пробують одесити. Тут за недержавні кошти відреставрували 20 архітектурних перлин. Влада матеріально не допомагала. Але і не заважала.

Наталія ШТЕРБУЛЬ, керівник управління охорони пам'ятників культурної спадщини: "У государства нет возможности финансово, чтобы брать эту задачу полностью на свои плечи. То мне кажется, что самое грамотная и ну важная функция государства сегодня - это регламентация и контроль".

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: У тому ж Львові кілька місяців тому пішли на зустріч історії. Щоб не псувати фасад пластиковими вікнами, агітують людей ставити дорогі дерев'яні. 80% витрат на вікно дає місто. У перспективі оренда автентичного маленького будинку вартувати більше за гіпсокартонний офіс. На жаль, поки що ціна витвору мистецтва особливо у столиці поступається ціні землі, на якій він стоїть.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №5
19:45:00-19:46:03 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Двері до чиновницьких таємниць відчинила цього тижня Верховна Рада. Закон про доступ до публічної інформації зобов'язує посадовців відповідати всім, хто подасть до установи інформаційний запит. Часу на відповідь 5 діб. Або всі дані, що цікавлять громадян, або відмова, назвавши причину. Кожна організація має створити спеціальний підрозділ, що відповідатиме на листи та інформаційні запити. Якщо відповідь затримують, штраф. Однак експерти зазначають: інформація - це величезні гроші. Особливо земельний кадастр і результати експертиз. А тому чиновники і надалі будуть намагатися захистити підзвітні їм таємниці. Даючи відписки замість конкретних даних. Самі ж чиновники, як і решта громадян, від надто цікавого ока тепер захищені. Інший закон про захист персональних даних не дозволить будь-кому поширити вашу особисту інформацію із ЖЕКів, лікарень, банків, навчальних закладів та інших юридичних осіб. Утім і тут є одне але. Дозволяти доступ до цих баз даних буде ще одна спеціально створена служба, що зажди залишає спокусу правом таким приторговувати.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №6
19:46:04-19:51:32 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Черговий лакмусовий папірець владі підсунули події буквально перших днів року. У тероризмі зненацька запідозрили маловідому досі націонал-патріотичну організацію "Тризуб". Новини наростали, як снігова куля. Арешти активістів, знайдена зброя, обшук у квартирі журналістки. Ну а почалося все із нападу на заборонений законом пам'ятник тоталітарному вождю.

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Передноворічні пригоди запорізького Сталіна переросли у показову війну з терором в Україні. 28-го грудня - початок історії. Активісти об'єднання "Тризуб" вночі перелітають через паркан запорізького обкому КПУ і спилюють голову пам'ятнику Сталіну. Запорізькі комуністи обіцяють до третього січня відновити погруддя.

Жінка: "Для фашистов он антигерой, а нас - пресветлый".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Але 31-го січня від безголового Сталіна залишилися самі уламки.

Ветеран: "Смотрел телевизор. Вдруг слышу громкий взрыв. Вышел, посмотрел. Думаю, рано салют что-то делают".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Камери спостереження зафіксували: невідомий переліз через паркан, повісив пакунок на погруддя і втік. Від вибуху постраждав не лише Сталін, а й фасад запорізького обкому КПУ. Вже о першій ночі правоохоронці навідуються до квартири свободівця Юрія Гудименка і затримують його за підозрою у навмисному псуванні майна шляхом вибуху. На ранок у СІЗО опиниться ще кілька його колег.

Василь СУГІРО, адвокат Юрія Гудименка: "Перші до кого прийшли - той, хто висловлював, був противником тієї самої установки пам'ятника".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Пізніше міліція свободівців відпустила. А другого січня запорізька прокуратура перекваліфіковує наругу над Сталіном у терористичний акт і надає всі матеріали справи на розслідування у СБУ. Формально статтю про хуліганство змогли перекваліфікувати у тероризм завдяки розміщеній в Інтерні заяві невідомої організації "Рух першого січня". Вибух, мовляв, це боротьба із вождями тоталітаризму.

Олександра ПАВЛЕНКО, юрист: "Такий випадок, як вибух, як підпал, як будь-які злочинні діяння, які можуть класифікуватися, як терористичний акт, мають мати за своєю метою привернення уваги. Можна говорити, що напевне терористичний акт, як злочин, тут присутній".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Правозахисники не такі категоричні. Пам'ятники вождям тоталітаризму закон взагалі забороняє.

Євген ЗАХАРОВ, правозахисник: "Погруддя воно звичайно викликає бентеження і роздратування. І отаку реакцію".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: 8-го січня силовики розпочинають облаву на ймовірних організаторів теракту. В Івано-Франківській області затримують керівника об'єднання "Тризуб" Андрій Стемпіцького. Його сина та колег. В машині чоловіка знаходять зброю.

Дмитро АНДРЕЄВ, речник Міністерства внутрішніх справ України: "Вилучений автомат Калашникова, помпова рушниця, дві гвинтівки з оптичними прицілами. Пістолет, револьвер системи Наган".

Жанна СТЕМПІЦЬКА, дружина керівника Центрального проводу ГО "Тризуб": "Зараз мій чоловік знаходиться під вартою. Йому інкримінують зберігання і перевезення зброї. На мою думку, зброя була підкинута".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: 9-го та 10-го січня заарештовують колишнього керівника "Тризуба" Дмитра Яроша, першого заступника організації Андрія Тарасенка, двох активістів та голову тернопільського відділення організації. Всім висувають звинувачення у тероризмі. Хоча люди були за сотні кілометрів від місця події.

Жанна СТЕМПІЦЬКА, дружина керівника Центрального проводу ГО "Тризуб": "Алібі є. Є свідки і є сусіди, які бачили".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: За 17 років існування жодного тризубця не ловили зі зброєю, - каже Жанна Стемпіцька. Спільнота вела кілька напрямків роботи. Виховання патріотичного духу, фізична підготовка та боротьба за встановлення незалежної країни. Участь брали у сотнях мітингів, підприємницькому Майдані. Зруйнували не один пам'ятник комуністичним вождям. Доходило і до кулаків. Але до вибухів ніколи. Тим часом справа затриманих учасників націонал-патріотичних рухів набуває все дивніших образів. Середньому синові лідера "Тризуба" інкримінують підпал офісу Партії регіонів у місті Галич, що стався минулого року. Ще одного активіста Ростислава Винаря підозрюють у вбивстві бізнесмена у Дніпропетровську у 2009-му. Свободівця Максима Гудименка знову затримали. Цього разу за наругу над пам'ятником Дзержинському рік тому. Керівника кіровоградського осередку ВО "Тризуб" барда Максима Кушніра затримали, коли він вийшов на каву і звинуватили у хуліганстві. Рідні стверджують - на Максима хочуть навісити три нерозкриті торішні вибухи у день візиту в місто Віктора Януковича.

Богдан АНДРЮЩЕНКО, заступник голови Кіровоградської ОДА: "Є рішення суду. Людині інкриміновано по дрібному хуліганству. Я не бачу необхідності прив'язувати політику там де її немає".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: У вибухах та затриманнях журналіст Олена Білозерська бачить якусь спецоперацію. 12-го січня в її квартирі теж провели обшук. У той час, коли підтримувала тризубівців, їй інкримінували причетність до підпалу офісу Партії регіонів у Києві. Випадок теж стався у новорічну ніч. Відповідальність за нього взяла на себе міфічна організація "Бунт". Олена ж розмістила ролик у своєму блозі.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА, журналіст: "І те, і інше - провокація. Ким організовано - я цього знати не можу".

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Скільки ж активістів нині перебувають за гратами за підозрою у підриві пам'ятника або ж за звинуваченнями у причетності до незакритих справ не можуть порахувати не правозахисники, не навіть в самих організаціях. Міліція інформацію не розголошує. Тож поки що новому українському детективі про Сталіна і терор можна поставити лише три крапки.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №7
19:51:33-19:52:14 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Не зловживати арештами і вдаватися до них лише у крайніх випадках закликав МВС і суддів Президент Янукович. Однак тривожну ноту підтримав сам головний міліціонер. Із трибуни парламенту Анатолій Могильов заявив, що опозиція готує кровопролиття в Києві у день соборності України. Ну а його прес-служба пригрозила судами тим медіа, які повідомили, що під цим приводом міліція заважає людям приїхати на мітинг до столиці за те що нібито перекрутили намір правоохоронців захистити порядок цього дня. Подробиць, роблячи резонансну заяву, міністр не уточнив. Однак сьогодні про можливий замах на себе повідомили двоє депутатів від "НУ-НС" Олесь Доній та Володимир Ар'єв.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №8
19:52:15-19:57:25 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Ну а що перед судом всі рівні тепер намагається довести депутат Лозинський. Гучний скандал, який розслідували 1,5 роки, нарешті дійшов до суду ну і вся Україна дістала шанс дізнатися, чи справді місцеві князьки можуть до смерті безборонно забити людину.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: У Голованівську народний депутат Віктор Лозинський був людиною дуже впливовою. Під його управлінням перебували десятки гектарів землі. Ціле лісове господарство, в якому він, як кажуть місцеві мешканці, поводив себе як повний господар. І як підозрюють, одного разу вбив людину. Цього тижня Генеральна прокуратура представила свою версію подій того рокового вечора. 16-те червня 2009-го. У будинку лісничого збирається компанія трьох високопосадовців. За столом Віктор Лозинський, народний депутат України, Євген Горбенко, прокурор Голованівського району і Михайло Ковальський, керівник райвідділку міліції. Згодом до компанії долучається подруга Лозинського Оксана Кузьменко. Близько 6:30 Лозинський сідає за кермо і відправляється показувати компанії свої угіддя. Автомобіль "Шевроле-Нива" рухається полями мисливського господарства. Раптом Лозинський наказує Ковальському вийти. В авто спалахнула сварка між міліціонером і прокурором. Поїздку продовжують утрьох. На годиннику було за 20 восьма, коли Лозинський вперше побачив Олійника. Він йшов на узбіччі дороги. Тут Лозинський висадив Оксану Кузьменко і разом із прокурором Горбенко під'їхав до незнайомця. Далі відбуваються найдраматичніші події, пояснення яким шукає суд. За версією слідства, Лозинський вискакує з автомобіля і починає без причини бити Олійника. Селянин виривається і відлякує нападника незарядженим револьвером. Після того Лозинський повертається до автомобіля, витягає з салону зброю і двічі стріляє в Олійника. Олійника падає на землю. Лозинський направляє на нього свій автомобіль і почиває чавити. У селянина роздроблені ребра і кістки ніг. Він стікає кров'ю. А от інша версія подій. Її ще влітку озвучує Лозинський.

Віктор ЛОЗИНСЬКИЙ, обвинувачений у вбивстві: "Він визвав підозру своєю поведінкою. Я зупинив автомобіль, вийшов з автомобіля. Задав питання - ти хто? Одразу після цього запитання чоловік вихопив пістолет".

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Двох високопосадовців намагаються знешкодити Олійника. Чоловік робить кілька пострілів, цілиться в опонентів. Але чомусь влучає у себе. Лозинський вибиває револьвер та селянин, за словами депутата, виявляється озброєним до зубів. Несподівано від вихоплює ніж і ще один пістолет. Прокурор і нардеп відступають і чекають на допомогу. 16-те червня 2009-го. Між 16:20 і 21-ю годинами. Версії замикаються. На місце приїздить загін міліції. Олійника везуть у лікарню, але селянин гине. Грудень 2010-го. Засідання суду. Віктор Лозинський заходить швидко і впевнено. Не ховає ані обличчя, ані погляду. І тільки прикушена губа виказує хвилювання. У залі суду Лозинський твердить - він не вбивав Олійника. Екс-нардеп добре підготовлений і готовий відбити кожен закид слідства.

Віктор ЛОЗИНСЬКИЙ, обвинувачений у вбивстві: "Після прибуття оперативної групи Олійник був живий, здоровий, з пістолетом у правій руці, з ножем у лівій руці".

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: У висновку судово-медичної експертизи селянин має численні вогнепальні поранення. Роздроблені кістки, гине від втрати крові. Його тіло лише в останню мить показують матері. Виявляється, в Олійника немає ноги.

Мати: "І голова теж вже повернена на бік. Бо голова відрізана".

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: У січні 2011-го справу розглядають вже без телекамер. Представники сторін скупі на коментарі. На одному із засідань виступає загадкова білявка, що розбавила компанію колишнього нардепа голованівських чиновників. Із свідчень Оксани Кузьменко.

Свідчення Оксани Кузьменко: "Я почула постріл, потім ще один. І затулила руками вуха. Потім під'їхав розпатланий Лозинський. Із пораненою рукою. Коли я запитала: що відбулося, він відповів, що незнайомець, озброєний ножем і пістолетом розпочав бійку".

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Із чотирьох фігурантів справи лише один на волі. Колишній районний міліціонер, який єдиний визнав провину і свідчить проти своїх поплічників. На наступний день після вбивства Лозинський разом із співучасника вирішують заплутати слідство. На місце вбивства підкидають гільзи від пістолета, аби всі думали, що це Олійник напав на Лозинського. Від знаряддя вбивства вирішують позбутися. Пізніше його знайдуть у лісі, розпиляним на кілька частин. Тим часом екс-нардеп стверджує - одразу після інциденту поруч із ним постійно були правоохоронці. Слово слідства проти слова Лозинського. І поки що у справі залишається незаперечним лише один факт. Убитий житель села Грушки з десятком вогнепальних поранень, розтрощеними кістками і відрізаною ногою.

1+1 : Передача "ТСН" (выпуск 19:30:44)
16.01.2011 3:00:27

Сюжет №11
20:05:28-20:09:47 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Якщо у вас не виходить дійти через терни до зірок, спробуйте через Інтернет. Світова мережа допомогла пробитися до Голлівуду трьом українським хлопцям, чий фільм полонив серце автора знаменитого "Гладіатора" Рідлі Скотта. Українці вже давно дають знати про себе закордонному Інтернент-товариству. І не зажди з кращого боку. Інтерпол час від часу викриває українські порностудії та комп'ютерних хакерів. Але і не кримінальним талантам з України у Світовій павутині є місце.

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Фотоапарати замість відеокамер і голий ентузіазм замість державної підтримки. І ось він Голлівуд. На відстані простягнутої до монітора руки.

Режисер: "З задоволенням повідомити вам, що ви вибрані одні з найкращих в рамках проекту "Лайф ін е дей" і офіційно запросити вас на світову прем'єру в Парк-сіті, Юта, США у січні".

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Це лист від Рідлі Скотта, режисера знаменитого гладіатора. 2 тисячі гривень, стільки втратила ця трійця, щоб прорватися до Голлівуду. Куди із мільйонами не проб'єшся. Документалка про один день гуцульських вівчарів. Вони хрестяться перед ранковою кавою, доять кіз, ховаються від дощу у карпатському лісі. Просте гуцульське життя пробилося у 26 найкращих фільмів про один день планети. Цей день, 24-го липня, тисячі камер просто фіксували навколишню дійсність.

Режисер: "Если этот фильм соберет каких-то денег, я буду только рад".

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Василь Васильців став зіркою Інтернету навіть без відео. Його аудіо файл - пісню подяку Руслані Лижичко за перемогу у Євробаченні продивилися десятки тисяч людей. Сьогодні Василь йде в дорогий львівський клуб записувати власну телепередачу із молодими музикантами. Інтерв'ю бере вже на правах відомого співака. Свої запальні, позитивні пісні Василь уже співає на концертах та знімає на них кліпи. Ба навіть більше, уже навіть про нього є кліп. Тепер він розуміє: без Інтернету не пробився б його самобутній талант.

Митець: "Це реально такий засіб поширення своєї творчості".

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Письменниця Оксана Забужко левову частку переговорів із перекладачами, агентами і видавцями вже давно веде по Інтернету. І в Інтернет-книгарнях продає книжки по всьому світу. Перед нею нові ринки. Причому з комп'ютером встигає все робити сама.

Оксана ЗАБУЖКО, письменниця: "Без Інтернету мені потрібне був офіс, в якому працювало 5 чи 6 чоловік".

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Взув капці, вже на роботі. Артур Пироговський може працювати не виходячи з дому. Тим більше, що офіс його компанії за 8 тисяч кілометрів звідси у США. Артур - програміст. Сам обирає коли працювати вдень, чи вночі. Можна міняти міста і країни проживання. Аби тільки був зв'язок з Інтернетом.

Артур ПИРОГОВСЬКИЙ, програміст: "Свобода выбора в каком-то смысле".

Олександр ШИЛКО, кореспондент: А зекономлений на дорогу до роботи і з неї час Артур витрачає на музику. Часом може і музичною зіркою стане. Варто тільки написати шедевр і викласти його в Інтернет. Рідлі Скотт, який ощасливив молодих українських кіношників, на своєму фільмі "Гладіатор", заробив 5 оскарів і 300 мільйонів доларів. Але починав теж з малого.

Рідлі СКОТТ, кінорежисер: "Я сам одного дня не пішов до школи, а взяв камеру і відзняв один день життя своєї родини. Відтоді я у великому кіно. Беріть камеру і у вас все вийде".

Интер выпуск 20:00

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 1
20:01:26-20:07:47(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Продовольственный кризис, непомерно высокие цены, дефицит основных продуктов питания. Эти фразы в течение недели были ключевыми и в средствах массовой информации, и в разговорах чиновников. Все началось в среду, на заседании Кабмина. Премьер-министр Николай Азаров заявил: если не усовершенствовать техническую базу сельского хозяйства - гарантировать продовольственную безопасность страны будет непросто. Но многие это заявление истолковали не совсем корректно, тем самым нагнетая панику среди населения, дескать, Украину ждет голод. Предпосылок для этого - нет, уверяют в правительстве. В стране собрали хороший урожай и стратегических запасов провизии достаточно. Хотя признают - проблемы есть. Разбирался Геннадий Вивденко.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Глава правительства утверждает - сельское хозяйство необходимо срочно модернизировать.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: "Стан технологій в нашому сільському господарстві не гарантує так надійно, як вимагає життя, продовольчу безпеку держави. Ми постійно балансуємо на межі: дав Бог сприятливі погодні умови - ми "на коні", не дав - ми латаємо дірки на продовольчому ринку".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Министр аграрной политики поспешил успокоить СМИ - продовольственный кризис стране не грозит. Между тем Николай Азаров приводит пример разбалансированной ценовой политики - это Винницкая область и Волынь. В декабре в этих регионах цены на масло и муку подскочили гораздо выше, чем в целом по стране. Глава правительства пригрозил вызвать руководителей областей на ковер в столицу.

Николай ДЖИГА, глава винницкой облгосадминистрации: "Якщо визове поїду. Це всі причини вони обяснимі. Вони всі зрозумілі. Це питання, які тимчасові. Вони, ціни коливаються, підвищуються, знижуються. Я думаю, що на вершкове масло і на хліб ми розберемося на протязі неділі".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В Луцке оправдываются - мол произошла досадная оплошность. Методика, по которой профильная госинспекция рассчитывает цены - несовершенна.

Виталий КАРПЮК, заместитель главы Волынской облгосадминистрации: "Моніторинги цін проводяться не фактично тих цін, які складаються, а по визначеній методиці. Яку методику застосували ті інспектори, які подавали ці ціни, то треба їх запитати, але що стосується цін, то ціни на Волині - одні з найстабільніших в державі".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Областным властям вторят и на местном рынке. В последние недели уверяют продавцы - ценники не меняли.

Светлана КОСЯНЕЦ, продавец на Луцком рынке: "Ціна на масло як була, так і залишилася, нам виробник ціну підняв на одну гривню, а ми свого покупця, як то кажуть, не образили, в нас ціна залишилася на тому самому рівні, що булла".

Светлана МАЙГОВА, продавец на Луцком рынке: "Макарончики так само по 5 гривень, борошно так само по 4 гривні за кілограм, вагове - 3,80".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: На винницком рынке некоторое повышение цен признают. Но полагают, что дальше они расти не станут.

Наталья, продавец на Винницком рынке: "Таке не можливо, бо в людей нема грошей абсолютно. Піднімається квартплата, піднімається газ, вода, а на мясо в людей грошей нема".

Любовь РЯБОКОНЬ, продавец на Винницком рынке: "Наверне, що не буде, тому що продажі такої нема, щоб реалізація була сильна. Почуть-чуть беруть дітям в школу там, на бутерброді".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Между тем опасения премьера основываются на последних данных организации объединенных наций. В этом месяце продовольственное подразделение ООН опубликовало собственный индекс ФАО. Это средние цены на 55 основных пищевых продуктов в мире. Расчет свидетельствует - повышение рекордное, с 1990 года - более чем в два раза. Авторитетные мировые издания пишут, что поводов расслабляться не дают природные стихии.

Financial Times, 13 января 2011 года: "Есть опасения, что цены на продукты питания поднялись до опасно высокого уровня - и непредсказуемые погодные условия могут в новом году привести к дальнейшему их росту".

The Wall Street Journal, 13 января 2011 года: "Американские государственные службы из-за наводнений снизили прогноз урожая пшеницы в Австралии на 2%. Также была ухудшена на 6% оценка аналогичного показателя для Аргентины".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: За событиями в этих странах, которые входят в десятку крупнейших экспортеров зерна, следит и Анатолий Ляшенко. Он выращивает пшеницу. По мнению фермера, чтобы мировая ситуация не ударила по украинцам, надо стабилизировать цены на нефтепродукты, начать выплачивать дотации, и не на вид сельхозпродукции, а на гектар пашни, как в Евросоюзе. И, главное обеспечить форвардные закупки.

Анатолий ЛЯШЕНКО, директор фермерского хозяйства: "Якщо б ми знали що держава купить в нас по пенвій ціні . Певні ціна на цю пшеницю. Ми вже плануєм собі цю площу і знаем який прибуток ми должні отримати а так працюєм до урожаю. І трейдера диктують нам ціну яка зложиться на момент збору".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Форвардные закупки все же планируют начать в этом году, обещают в профильном ведомстве. Заказы будут осуществлять, изучив ситуацию на внешнем и внутреннем рынках.

Николай ПРИСЯЖНЮК, министр аграрной политики и продовольствия Украины: "Враховуючи баланс попиту споживання сг продукції, продуктів харчування, ми будемо рекомендувати через голів обласних адміністрацій, районних сільських будемо рекомендувати обсяги вирощування сільськогосподарської продукції".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Фермер Владимр Кудла выращивает овощи. Именно эта продукция дорожала в стране более всего в прошлом году. Кудла утверждает - продавал перекупщикам после сбора урожая картофель по цене от 2 до 3 гривен за килограмм. Сейчас не понимает - почему в столице он стоит 6-7 гривен.

Владимир КУДЛА, директор фермерского хозяйства: "На ринку засіло багато людей - які далекі від цього - купив-продав - подержав. Скупляли осіню за безцінь, а зараз бачте, - це не ціна виробника".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Сам Кудла хранить свой товар не может - строительство хранилища обошлось бы в полтора - два миллиона гривен. Немного картошки, на посев, надежно укутав и закрыв, хранит в кирпичной постройке, не приспособленной для этого. Двери склада открывать нельзя. Влага может зайти и посевной материал сгниет. В стране не хватает оборудованных хранилищ - это еще одна причина нестабильности цен. В правительстве уверены - положение должны спасти крупные инвестиции в агросектор. Уже подсчитали - нужно 100 миллиардов гривен. И чтобы бизнесмены могли вкладывать деньги, необходимы залоги для банков. Раз земля - еще не товар, под который можно получить кредит, то предметом залога может стать право ее пользования.

Николай ПРИСЯЖНЮК, министр аграрной политики и продовольствия Украины: "Зробити таким чином - щоб навіть право оренди можна було закладати в іпотеку. на протязі 11 року ми це обов'язково зробимо".

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Кроме того, планируется построить 5 оптовых сельхозрынков Киеве, Львове, Харькове, Донецке и Запорожье. Результаты правительственной программмы в ближайшие месяцы проверить будет легко - по изменинию ценников.

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 2
20:07:52-20:08:40(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Правительству Президент сегодня поручил как можно скорее разрабатывать намеченные реформы - земельную, пенсионную и медицинскую. Об этом Виктор Янукович говорил на заседании комитета по экономическим реформам. Поскольку эти преобразования необходимы для социального развития страны. Но предупредил: прежде всего, нужно довести до конца осуществляемые реформы - административную, бюджетную и особенно - в налоговой сфере.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: "Прийнятий Податковий кодекс заклав нову філософію відносин між державою та платником податків. Разом з тим, вимагаю від уряду завершити розробку та прийняття усіх необхідних нормативно-правових актів, спрямованих на його повноцінне впровадження".

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 3
20:08:41-20:09:39(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Чехия предоставила политическое убежище экс-министру экономики Украины Богдану Данилишину. Он освобожден из-под стражи по решению городского суда Праги. Как сообщили в украинском МИДе, чешская сторона официально подтвердила свое решение, но никак не мотивировала факт предоставления экс-министру статуса политического беженца.

Олег ВОЛОШИН, директор департамента информационной политики МИД Украины: "Ми жодної мотивувальної частини від наших чеських колег наразі не отримали. Ми знаємо тільки про сам факт. Але Богдан Данилишин ніколи ані балотувався на якісь виборчі посади, ані був членом партії, більше того, він навіть ніколи не критикував чинну владу".

Олег ПАНЮТА, ведущий: В Украине Богдана Данилишина обвиняют в злоупотреблении служебным положением и нанесении материального ущерба государству на несколько миллионов гривен. Генпрокуратура возбудила уголовное дело в августе прошлого года. А уже в октябре его задержали в Праге, где он и попросил политического убежища. Это первый случай за годы независимой Украины, когда бывшему чиновнику высокого ранга предоставляется статус политического беженца.

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 5
20:09:42-20:16:31(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Украинская милиция заинтересовалась современной украинской литературой. Точнее, некоторыми произведениями лауреата Шевченковской премии писательницы Марии Матиос. Она уверена - хотят изъять из продажи последнюю книгу. Выполняем распоряжение Генпрокуратуры - парируют в МВД. А тут еще и обыск на квартире семейной писательской пары в Борисполе. Когда правоохранительные органы успевают читать произведения украинских литераторов, знает Леся Вакулюк.

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Офис львовского издательства "Пирамида". Месяц назад здесь было не так спокойно. 17 декабря под конец рабочего сюда пожаловал сотрудник райотдела. Искал писательницу, книги которой издаёт "Пирамида", - Марию Матиос и интересовался новым её произведением "Вирвані сторінки з автобіографії".

Валерій ПЕТРОВ, заступник директора "Піраміди": "Людина була в штатському, мала з собою посвідчення міліцейське, ну і направлення, я так здалека бачив, з прокуратури, ксерокопії книжки мав. Розшукував пані Марію на предмет місце проживання її. Поскільки вона у Львові не мешкає, ми йому то все пояснили, дали роз'яснення, скажем, в письмовій формі".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Спустя некоторое время "гражданку Марию Матиос" представители правохранительных органов разыскивают уже в Киеве по адресу Суворова, три. Он указан в книге. Жильцы сообщили - здесь такая не проживает. Страница 214. Раздел под названием "Суворова, три". Он начинается так: "Для тих, хто не знає, варто сказати, що будинок на вулиці Суворова, 3 у столиці - суто письменницький. За радянські часи - елітний. Він затесався між трьох чи чотирьох будинків-колосів колишніх ЦК Компартії, Ради Міністрів і Верховної ради УРС, напроти самісінького столичного "фалоса" - пам'ятника перемоги, неподалік Києво-Печерської Лаври". Именно эти слова возмутили представителей Комунистической партии Украины". Дать правовую оценку высказыванию Марии Матиос - с таким запросом в Генеральную прокуратуру обратился народный депутат Пётр Цибенко.

Петр ЦЫБЕНКО, депутат фракции КПУ: "До мене було кілька звернень від ветеранів, які були обурені деякими речами, які були допущені в книзі".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: С Марией Матиос встречаемся возле упомянутого монумента.

Мария МАТИОС, писательница: ""Вирвані годи" - я називаю тепер. Не "Вирвані сторінки з автобіографії", а вирвані годи".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Она говорит: на неё оказывают психологическое давление. Поэтому и написала открытое письмо генпрокурору Виктору Пшонке и министру внутренних дел Анатолию Могилёву. Писательница уверена: дело совсем не в книге.

Мария МАТИОС, писательница: "2011 року для Міністерства внутрішніх справ у кліп ока, 30 секунд, коли люди всі реєстровані, легко знайти таку відому людину, як я. Мене знайшов чомусь увесь світ, мені телефонують, мені пишуть, мене підтримують, якась неймовірна підтримка! Мене знайшли всі, окрім тих, хто мене шукають, для допиту! Ось я в Києві, я вчора Маланкувала в Українському домі, я ходжу вулицями".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: На следующий день после появления открытого письма Марии Матиос Генеральная прокуратура Украины поспешила заявить:

Юрий БОЙЧЕНКО, начальник пресс-службы ГПУ: "Генеральна прокуратура не проводила жодних перевірок і не надавала ніяких доручень переслідувати Марію Матіос".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Услышать по этому поводу мнение главного милиционера страны журналисты попытались на пресс-конференции в четверг.

Анатолий МОГИЛЁВ, министр внутренних дел Украины: "Всё, благодарю вас всех!.. У нас на сайті єсть повна інформація по етому вопросу".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: На сайте МВД значится: стражи порядка действовали в рамках полномочий и по поручению Генпрокуратуры. Разъяснить ситуацию с розысками Марии Матиос министру внутренних дел Анатолию Могилёву пришлось в Верховной раде во время "Часа вопросов к правительству".

Владимир ЯВОРИВСКИЙ, народный депутат, писатель: "Ви знаєте історію із видатною українською письменницею, Лауреатом Шевченківської премії. Марія Матіос, яку сьогодні переслідує наша так звана українська міліція. Генпрокурор відмовився, що вони мають до цього відношення. Значить, це справа вашого відомства".

Анатолий МОГИЛЁВ, глава МВД Украины: "Написали заявление в прокуратуру, Прокуратура после направила к нам эту бумагу опросить эту гражданку, так сказать, известную поэтессу, как вы говорите. Бумага была направлена во Львов, где её не было, а потом пришла в Киев, адрес, который указывали они, - она там не живёт. Пришел милиционер, спросил "Здесь живёт такая-то или нет?" Написали ответ, что "нет", и бумагу отправили назад в прокуратуру. Какие "переслидуванння"?! Это вы раздуваете мыльный пузырь из ничего".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: На этой же неделе в блоге писателя Сергея Пантюка появляется информация об обыске в квартире его друзей - поэтессы Марины Брацило и директора поэтического фестиваля Юрия Ноги. В понедельник в шесть утра супругам предъявили обвинение в терроризме. После этого события в гости в свою бориспольскую квартиру не приглашают, наводят порядок.

Юрий НОГА, директор поэтического фестиваля: "Поки нам зачитали постанову суду, я так і не зрозумів, як ми 28 числа могли бути в Запоріжжі, коли ми були, ночували вдома, Марина поїхала на роботу, я заходив в Інтернет - це все дуже легко перевірити,навіть не виходячи з себе з кабінета могли перевірити. Але зробили обшук... От тільки кактус жалко!"

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: У Марины и Юрия изъяли компьютеры, записные книжки, мобильные телефоны.

Марина БРАЦИЛО, писательница: "Ну, от, власне, протокол обшуку".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Чем именно они заинтересовали правоохранительные органы - Марина и Юрий ответить не могут. Лирика Марины - в основном на любовную тематику. Ни в каких организациях, кроме Союза писателей Украины, она не состоит. Да журналистская деятельность - в женском журнале.

Марина БРАЦИЛО, писательница: "Я даю поради господаркам про те, як відтирати праски і чистити килими, доглядати за якими-небудь речами, попутно докладаючи в «Калейдоскопі» новини шоу-бізу і ділячись з людьми свіжими анекдотами. Тобто тематика така ось. Десь я 4 роки таким займаюся".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: А Юрий допускает, что виной, может быть, его прошлое.

Юрий НОГА, писатель: "У 89 році мене викликали в КГБ, коли ми поставили хрест Голодомору і відновили могилу Чубинському. Ну, взяли старі архів, подивились".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: "Вирвані сторінки з автобіографії" на полках книжных магазинов разбирают в мгновение ока, приходится подвозить каждый день. Продавцы говорят: бестселлер.

Продавец: "Зараз Матіос і Ліна Костенко. То вони зараз суперники".

Леся ВАКУЛЮК, кореспондент: Автобиографическую книгу Матиос раскупают, пытаясь понять, почему из-за этого произведения автора разыскивает милиция.

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 6
20:16:37-20:17:52(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Искусство компромисса на этой неделе продемонстрировал парламент. Рекордное количество депутатов - свыше четырёхсот - представители всех фракций - проголосовали за то, чтобы любой гражданин имел свободный доступ к публичной информации. Два закона, дополняющие друг друга, политики, эксперты и журналисты готовили больше года. В них чётко указано - какие данные являются конфиденциальными. Все остальные сведения - например, решения органов власти, расходование бюджетных денег - должны предоставляться гражданам в срок от пяти до 30-ти дней. Усиливается и защита журналистов во время их работы. За нарушение этих законов чиновникам грозит наказание - вплоть до уголовного. Нормы вступят в силу, как только их подпишет президент.

Андрей ШЕВЧЕНКО, народный депутат, фракция "БЮТ-Батьківщина": "Якщо будь-який чиновник в мерії знає, як виглядає генеральний план розвитку міста, то кожна людина, яка живе в цьому місті, вона теж має право це знати. Друге: політик, держслужбовець високого рангу, він повинен бути апріорі менш захищений, його приватне життя, ніж звичайний громадянин. і третє: все, де є бюджетні кошти, повинно бути відкритою інформацією".

Елена БОНДАРЕНКО, народный депутат, фракция Партии регионов: "Безусловно, я не надеюсь на чудо, что в какой-то момент будет переключен тумблер и вдруг все чиновники станут открытыми, демократичными и так далее. Дай Бог, чтобы наши правоохранительные органы чётко следили за выполнением этого закона. Там есть и штрафы, и увольнение, там есть и уголовное наказание".

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 7
20:17:53-20:24:43(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Своей очереди на голосование ждет еще один законопроект, зарегистрированный группой внефракционных депутатов. Народные избранники предлагают разрешить охоту в биосферных заповедниках, парках и заказниках. Если документ будет принят - многие животные и птицы, занесённые в Красную книгу, могут просто исчезнуть. Кто уже готовит ружья для стрельбы в заповедниках, выяснял Руслан Ярмолюк.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Размеренно и неторопливо - дикий бык вместе со стадом ищет под талым снегом корм. Эти животные давно занесены в красную книгу. Популяция настолько мала, что в природе их уже - не встретишь, разве что в зоопарке или заповеднике.

Сергей МЕЖЕРИН, доктор биологических наук, составитель Красной книги: "Уничтожены основные промышленные виды зубры полностью исчезли 80 осталось перспективы туманные этого вида. Уничтожили медведей - было 1000 осталось около сотни. Снизилась и численность лосей".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Величественно и гордо лоси и косули посматривают на пришельцев. Они не убегают, ведь за все эти годы - животные не слышали выстрелов из винтовок. Утки, лебеди свободно плавают по водоёму. Тут, в биосферном заповеднике Аскания-Нова, им нечего бояться. Они дома, на своей территории, живут и размножаются, охота здесь - запрещена, как на парнокопытных, так и на птиц.

Александр МЕЗИНОВ, заведующий лабораторией сохранения разнообразия диких животных биосферного заповедника "Аскания-Нова": "На території нашого зоопарку 8,5 тисяч птахів. Цінність зоопарку на його території зупиняються не тільки зимуючі птахи мігруючі; ще й тримаються наш асканійскі птахи".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Казалось, такую идиллию никто не посмеет нарушить. Ведь животные и птицы в парках и заповедниках - защищены международными конвенциями и отечественными законами. Пусти козла в огород - он съест всю капусту. Народные избранники хотят пустить охотников в национальные парки, заповедники и заказники. Даже закон зарегистрировали, позволяющий отстреливать зверей и птиц в заповедных зонах. Украинские парламентарии решили, что теперь законами можно регулировать даже численность популяции диких животных и птиц. Проект, позволяющий охоту в антропогенных ландшафтах, зарегистрировали внефракционные депутаты. Член парламентского комитета по регламенту и депутатской этике Владимир Каплиенко - один из авторов законопроекта.

Владимир КАПЛИЕНКО, народный депутат Украины: "Мені шкода деяких тварин, і я їжджу на полювання дуже рідко: за сезон 2-3 рази. Раніше був серйозним полювальником, зараз не полюю на козочку, на оленя, на лося - я полюю на качок и кабанчика".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Если закон, разрешающий охоту в заповедниках, будет принят, - люди, чьи дома стоят на территориях, прилегающих к заповедным, станут жить лучше, уверены депутаты. Отстрел животных разрешён, значит, и продукты будут всегда. Вот только не все охотники с парламентариями согласны.

Охотник: "Ніхто не захищає наші інтереси, якби захищали, то вони б розрішили в воспроизводственных участках, и дичи вже вообще б не було. Яка різниця, заповедник чи воспроизводственный участок, щось надо оставлять для них оставлять, не для нас, а для наших дітей".

Мужчина: "Я родився, я місцевий, це біосферний заповідник, він на всю країну, на весь світ. Тут я... в мене думки такоє немає, щоб приїжали сюда і стріляли".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Последнее пристанище животных и птиц, занесённых в красную книгу, - биосферные заповедники, заказники и парки. Их можно сосчитать по пальцам, и они очень влекут к себе охотников. Ведь опустевшие угодья и отсутствие дичи не покрывают стоимости лицензий. А там за колючей проволокой - живности хватит на всех.

Владимир БОРЕЙКО, директор Кивеского эколого-культурного центра: "Чревато тем, что дикие животные будет забрано последнее жизненое пространство, где их не убивают. У нас в Украине охотничьи хозяйства занимают 78 процентов всей територии.То есть, вся страна превращена в один тир, и только 0,5 процента - это заповедники".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Вдоль ограды заповедника стоят охотники, трезвые и не очень. Ближе к обеду - стрелки понемногу разъезжаются. Вся дичь улетела в сторону Аскании - сетует охотник Александр с двадцати-летним стажем. Там её - стволы уже не достанут.

Александр, охотник: "Здесь на гуся нету больше. Стояло по периметру человек 100. Все уехали, чучела собрали уезжать, ни одного вылета не было".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Сегодня только в украинском обществе охотников и рыболовов зарегистрированы более двухсот тысяч человек, а всего по Украине с лицензиями охотится полмиллиона. Если будет разрешена охота в заповедниках, в стране просто не останется многих видов птиц и животных.

Виктор ГАВРИЛЕНКО, директор биосферного заповедника Аскания-Нова: "Полювання на сьогодні - це, знаєте, досить таке криваве задовлення. Продовжує жити в верхньому ешелоні, це підтримується людьми, які не є голодними, є самодостатніми, які забавляться, стріляють і спострегіають, як воно перевертається й вмирає на очах".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Авторы законопроекта, разрешающего охоту в заповедниках, и чиновники из министерства природы уверены, что предлагаемый документ не несёт никакой угрозы. Ведь речь не идёт о промышленном отстреле зверей и птиц.

Николай МОВЧАН, директор департамента биоресурсов: "Я вважаю, що треба робити по окремому виду господарства, як ми робимо по окремому господарству, оцими встановленими лімітами загальне полювання. Отак будемо підходити до заповідників. Я думаю, це буде цивілізовано. А сказати заборонити - це буде неправильно".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Несмотря на запреты охоты, стреляют в заповедниках и угодиях. Зачастую, нарушают закон именно чиновники и депутаты, начиная от местных администраций и заканчивая центральными органами власти. Они не платят за лицензии в обычных хозяйствах, а что будет, когда эти люди переступят ограду заповедника, трудно даже представить.

Виктор ГУНЧЕНКО, егерь охотничьего хозяйства: "Було таке: стволи в груди направляли, каже, через секунду твої діти остануться сиротами. А такі чиновники - ті нічого не бояться".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: А пока озлобленные запретом охотиться в заповедных зонах, огорчённые малым количеством убитой дичи, охотники целятся в знаки заповедника.

Виктор ГАВРИЛЕНКО, директор биосферного заповедника "Аскания-Нова": "Свіжі знаки, розстріляні знаки державного зразка. Це неповага до держави".

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: После себя у границ заповедника охотники оставили вытоптанную дорогу, выстрелянные гильзы и пустые бутылки. Дичь они пока ещё поджидают на прилегающих к заповедным территориях. Но с принятием законопроекта всё может измениться.

Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 10
20:27:34-20:33:39(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Добро пожаловать на работу. С нового года польские власти упростили процедуру трудоустройства для граждан пяти стран, в том числе и для украинцев. Их в соседней Польше сейчас официально - около 200 тысяч, больше, чем всех остальных иностранцев, вместе взятых. С помощью нововведений власти расчитывают легализовать большую часть незаконно работающих иностранцев и продлить их официальное пребывание в стране. Правда, украинцы в Польше настроены не так оптимистично. Почему - знает Алла Щёлычева.

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Приток инвестиций, активная подготовка к "Евро-2012", массовое строительство дорог, жилых микрорайонов и гостиниц. На всё это в Польше не хватает своих рабочих рук. Ведь много поляков отправились на заработки в страны Евросоюза. Именно поэтому здесь заинтересованы в иностранной рабочей силе. В тихом дворике на окраине Варшавы львовянин Игорь Теклишин основал небольшую фирму, которая оказывает строительные услуги. Четыре года он занимается укладкой тротуарной плитки. Здесь, в Польше он обеспечивает работой - приезжих украинцев. Перед началом строительного сезона везет инструменты в мастерскую - отремонтировать и смазать. У него уже есть заказы на начало марта. Именно с приходом весны к Игорю обычно прибывает подмога. Это два десятка "заробитчан" из родного Львова. Но приезжают они всего на несколько месяцев. Поэтому, когда в межсезонье появляется срочный заказ, сетует Игорь, нанимать приходится поляков.

Игорь ТЕКЛИШИН, директор фирмы, трудовой мигрант: "Наприклад, зараз зима, така погода, як зараз, що можна в нашій роботі щось робити. Значить всі, що робили з нами, вони на Україні, тому що в них позакінчувалися візи, а на зиму вони в Україні є, то береться поляків і робиться то с поляками".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Именно для сезонных рабочих из пяти стран - а это Украина, Россия, Беларусь, Грузия и Молдова - польские власти решили упростить трудоустройство. По новым правилам, объясняет посол Украины в Польше, для легального труда достаточно будет документа от работодателя.

Маркиян МАЛЬСКИЙ, посол Украины в Польше: "Підприємець, який хоче працевлаштувати іноземця, скажімо з України, лише реєструє заяву про намір прийняти його на роботу в районному управлінні праці. І на основі такої заяви українець може працювати в Польщі протягом півроку на протязі цілого календарного року".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: И главное изменение, на которое пошло польское министерство труда - это возможность продлить срок пребывания заробитчан в стране. Для этого, по сути, нужно только решение работодателя.

Матеуш ГАЧИНСКИЙ, заместитель директора департамента труда: "Если иностранец и поляк довольны своим сотрудничеством, тогда через три месяца работодатель может обратиться к властям с инициативой - чтобы работнику продлили разрешение на год. После трех месяцев, эта процедура проходит намного быстрее, и не нужно дополнительных документов".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: В Министерстве труда надеются, что большинство нелегалов теперь все таки оформят документы. Но оптимизма польских властей заробитчане не разделяют. Петр проработал в Варшаве два года, и не раз сталкивался с нежеланием поляков трудоустраивать иностранцев из-за хлопот с документами.

Петр ОБЕРЛЯНДЕР, трудовой мигрант: "Багато польських фірм не дуже хочуть з України, Росії, Білорусії, з інших країн мати справу, тому що треба, щоб роботодавець пішов і склав ті документи, а не працівник. Та, лень, а чо він має іти, він поляка собі візьме без проблем, без ніяких документів".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Фирму, в которой работал Петр, закрывают, через месяц украинец возвращается на Родину. Его знакомая Наталья домой попадет не скоро. Работает в Польше нелегально.

Наталья РОМАНЮК, трудовая мигрантка: "Зараз я займаюсь, чим займається жінка на Україні, тільки у нас задарма працює, а я за гроші. Я не чуюся тут приниженою людиною, якогось третього сорту, як десь в Африці, я нормально тут себе почуваю".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Легально она трудилась полгода, потом виза закончилась. Если бы уехала в Украину продлевать документы, потеряла бы работу. Пришлось остаться незаконно. И так уже два года. Таких как Наталья, здесь тысячи. Украинцы - самая многочисленная группа трудовых мигрантов в Польше. Только в 2009-м - их было 180 тысяч. Это официальная статистика. Не официально - раза в три больше. История Юлии, скорее, мечта украинского заробитчанина. Серьезная фирма, серьезный подход.

Юлия САЗОНЕНКО, архитектор: "Компания решает очень много, если она берет ответственность за человека, которого они хотят нанять, то, естественно, большую часть всех оформлений документов и всего остального берет на себя компания. И приглашение и так далее. То есть, это играет очень большую роль".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Из Днепропетровска девушка приехала два года назад. С тех пор работает архитектором в Варшавской компании. Создает проекты коттеджных городков, отелей и торговых центров. В конце прошлого года у Юлии возникли проблемы с продлением рабочей визы. Пришлось уехать в Украину. Фирма отнеслась с пониманием и помогла решить все вопросы. Девушка вернулась и теперь год может работать спокойно. Впрочем, таких как она, здесь очень мало. С какими проблемами обычно сталкиваются украинцы в Польше, знают в этой организации. Сюда за помощью и консультацией ежедневно обращаются нелегальные работники, в том числе из Украины.

Ксения НАРАНОВИЧ, директор фонда развития "Вне границ": "По несколько человек в день, бывает, приходят, жалуясь на достаточно схемные подходы. Работодатель не заплатил, обещал заплатить через неделю, через неделю телефон не работает. Либо пришел на работу, оказалось, что стройка уже перенесена, никто не остался на месте, зарплату должны были выплатить. Нет контракта, нет телефона".

Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Таким людям помочь очень сложно, они практически бесправны из-за своего нелегального положения. Потому законный статус, говорят в фонде, может защитить от многих обманов.Экспериментировать с упрощением трудоустройства в Польше начали три года назад. Когда в разгар сбора урожая поняли - собирать его некому. Тогда решили позвать на помощь "соседей". Результаты вдохновили поляков и так продолжалось несколько лет подряд. Но с этого года все упрощения решили прописать уже в законе.

ICTV выпуск 18:45

ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
16.01.2011 3:00:17

Сюжет № 3
18:49:32-18:50:24 (время эфира)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Уже третій обшук у бібліотеці української літератури в Москві провела російська міліція. Цього разу співробітники відділу боротьби з екстремізмом вилучили 4 блоки сервера, який обслуговує бібліотеку і штовхнули директору Наталю Шаріну так, що жінка сильно впала, і забилася. Лікарі швидкої поставили діагноз - черепно-мозкова травма, або струс мозку і гіпертонічний криз. Директорка бібліотеки заявила, що міліції прибула з постановою на обшук від 27 грудня минулого року, і чому все необхідне не оглянули ще тоді, - їй не зрозуміло. Наталя Шаріна запевнила, що вони абсолютно добровільно віддали співробітникам міліції матеріали, які їх зацікавили. Після другого обшуку, українська бібліотека в Москві була опечатана, і зачинена. Пізніше українське Міністерство закордонних справ повідомило, що заклад працює у звичному режимі. Чи запрацює бібліотека знову з в МЗС поки не коментують, а от в українському посольстві в Москві заявили, що ситуацію найближчим часом буде врегульовано.

ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
16.01.2011 3:00:18

Сюжет № 4
18:50:25-18:53:15 (время эфира)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Натомість світла, духовна новина з Києва. З нагоди 10-річчя храму святого Василія, перед ним відкрили пам'ятник Василію Великому, довершивши архітектурний ансамбль. Роботи було чимало. Часто скульптори та архітектури щось змінювали. Однак врешті решт підібрали потрібні параметри. Образ Василія взяли із середньовічної ікони. Після святкової літургії, фігуру освятили, і прихожани взялися святкувати. Різдвяний настрій до Дня Великого Василія в нашому наступному репортажі.

Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: День святого Василія - одне з найбільших християнських пристольних свят. До цієї дати бронзову постать Великого Василія охрестили біля храму його імені у Києві. Скульптура списана зі старовинної ікони, де образ обрамлений картинами з його життя від народження до останнього дня. Великий архіпастир церкви, і великий у своїй вірі. Це святого Василія вважають автором правил, за якими живе все чернецтво Східного обряду. Історія зберегла його образ, як безстрашного охоронця віри, і переконаного аскета. Цим аскетизмом дихає і бронзова фігура.

Владика ЙОСИФ (Мілян), єпископ-помічник Київської архиєпархії: "Вона кличе, що побожний християнин має мати маленькі уста, має мало говорити, але повинен мати великі очі, і великі уха, щоби слухати Бога у співі пташки, в легкому подуву вітру, у мові матері".

Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Два роки і вічність творив скульптуру Зиновій Федик. Середньовічну ікону трансформував у сучасні форми. Зробив несхематичною, складки м'якшими. Його Василій худорлявий і витягнутий. Таким побачив пустельного аскета автор у горах літератури. Перечитав житіє святого аби його зрозуміти.

Зиновій ФЕДИК, скульптор: "В його працях саме основне, що людина сама - це слабке створіння, а коли людина духовна, - вона сильна тоді стає. І я старався передати це в роботі, його духовність".

Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Щороку прихожани храму Василія Великого на свято показують народні поробки, як оцей Дідух - символ роду і врожаю, водять козу, і обов'язково щедрують.

Романна КОБАЛЬЧИНСЬКА, старший науковий співробітник музею народної архітектури і побуту України: "Люд хоче нарадуватися, і хоче співом, колядками, щедрівками ніби випросити собі на майбутній рік і доброго врожаю, і гарних стосунків в родині, добра і любові. Але коли людина так гарно вінчує, величає, то вірують то, і то збувається".

ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
16.01.2011 3:00:18

Сюжет № 5
18:53:16-18:56:06 (время эфира)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Чимало музики лунало та рікою вино лилося на винному святі Закарпатського містечка Мукачеве. Тут триденний фестиваль сонячного напою "Червене вино". Майже 150 закарпатських виноробів-самоуків на центральній площі міста виставили понад півсотні смаків п'янкого трунку. Все фестивальне вино виготовлене в домашніх умовах. Тисячі туристів з усієї України, і навіть з-за кордону заповзято демонструють натуральний продукт. Винороби тішаться, бо фестиваль - єдина можливість офіційно продати домашнє вино.

Орест РЕБМАН, кореспондент: Червоне, біле і рожеве, сухе, десертне і наспівсолодке, холодне, гаряче, а хоче і з медом. Понад півсотні сортів домашнього хмільного трунку закарпатські винороби запропонували гостям фестивалю "Червене вино" у Мукачеві. Аби скуштувати натурального, запашного, і якісного сонячного напою, - сюди спеціально приїхали тисячі туристів зі всієї України та з-за кордону.

Олександр КРАВЧЕНКО, гість фестивалю: "Вина тут настільки багато, тут такі великі, колоритний такий, так багато смаків. Але найсмачнішим, на мою думку, це було "Жужика моя солоденька". Воно має такий присмак, післявкусся, що його пив би, пив би".

Орест РЕБМАН, кореспондент: Винороби кажуть - їхній п'янкий трунок народжується, живе і помирає. Неповторного смаку додає напою закарпатський клімат - сонце та горе. Минуле дощове літо зменшило урожай винограду, та на якість вина це не вплинуло. Грайливий напій на фестивалі оцінювало ще й професійне журі. Найкращим визнали вино 52-річного Василя Анталовського зі села Бобовище. Він привіз 15 сортів. За три дні продав півтори тонни вина.

Василь АНТАЛОВСЬКИЙ, винороб, переможець фестивалю "Червене вино": "То ми закарпатці - сухі вина, Львівщина - напівсолодкі, а Київщина, Донецьк п'ють десертні вина. Так, що ми стараємося робити, щоб задовольнити всіх людей".

Орест РЕБМАН, кореспондент: Організатори фестивалю запевняють - з кожним роком, якість домашнього вина покращується, а люди навчилися пити культурно.

Золтан ЛЕНДЄЛ, голова оргкомітету фестивалю "Червене вино": "Ми сьогодні маємо уже такий високий рівень виноробства, що він може конкурувати навіть із промисловим виробництвом вина. Крім того, звертаю увагу на те, що ми вже уміємо вживати, і дегустувати ці вина".

Орест РЕБМАН, кореспондент: Винороби тішаться, що попит на їхні вина великий, бо фестиваль - єдина можливість офіційно реалізувати домашнє вино. В Україні приватне виноробство не легалізоване. Винороби можуть купити ліцензію на первинне виробництво вина, але отримати спеціальні дозволи на його виготовлення в домашніх умовах їм не під силу.

Олександр КОВАЧ, винороб, голова спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття: "На сьогоднішній день при діючих нормах стандартизації паспорт виробництва отримати в домашніх умовах неможливо. Тому, що ці всі стандарти були розраховані на потужних промислових виробників. І з часів Радянського Союзу нічого не змінилося".

Орест РЕБМАН, кореспондент: Винороби сподіваються, що центральна влада таки перегляне ці норми, і законно дозволить їм розливати, і продавати вино, як це роблять приватні винороби у Європі.

ICTV : Передача "Факти" (выпуск 18:45:00)
16.01.2011 3:00:18

Сюжет № 6
18:56:07-18:59:58 (время эфира)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: І насамкінець у "Фактах" український посуд. Його якість, імідж, довговічність та конкурентна цінність. Як з'ясували наші кореспонденти, посудна промисловість сезонна, тому виробничі цехи робочими ми знайшли на Дніпропетровщині. Тут посуд і каструлі роблять жінки. Емальоване начиння - найекологічніше і найбезпечніше. В основі емалі 50% піску, і тому вона найприродніша. Дарка Оліфер на теми кухонного господарства.

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: У царстві українського посуду керують жінки. Цей завод на Дніпропетровщині - не виняток. Тут створюють емальоване кухонне приладдя. Половину продають в Україні, половину - закордон. Не зупинялися навіть у кризу. Цим посудом користуються у 15-ти державах. Зокрема у Канаді, Америці, Центральній Азії, Скандинавії, на Балканах. Переконують - це посуд європейського рівня.

Ігор САМІЙЛЕНКО, директор підприємства з виробництва емальованого посуду: "Учитывая, что все эти госты были утверждены еще в Советские времена, тогда они, уже на тот момент были жеще чем европейские сегодняшние. И мы поддерживаем эти традиции".

Людмила ТЯГНОВСЬКА, начальник лабораторії підприємства з виробництва емальованого посуду: "Вот эти рисунки в нас сейчас пользуются очень большим спросом. Это рисунок называется "Летний сад".

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Сировина виключно українська. Каструлі, відра, миски прикрашають декелями, такими собі провідними картинками. В асортименті їх понад 200 варіантів, бо намагаються догодити смакові кожної господині.

Людмила ТЯГНОВСЬКА, начальник лабораторії підприємства з виробництва емальованого посуду: "Сейчас в основном у нас в моду вошли рисунки с таким круговым нанесением. Но это в принципе это турецкий стиль, но нашим нравиться покупателям".

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Якщо на питання - у чому готувати вітчизняна промисловість відповідає відносно легко, то у чому подавати - вже складніше. Модель цієї чашки називається "Мрія". Малюнок та обсяг можуть бути різними, але форма є найпопулярнішою в Україні та Росії. Цю чашку роблять у Сумах. Саме тут розташоване фактично єдине повноцінне фарфорове підприємство України. Ще з Радянських часів тут роблять не лише кружки, а й тарілки, кавові та чайні сервізи, сувеніри. Тут так само використовують тільки українську сировину, і суворо її перевіряють. 80% товару продають до сусідньої Росії, Решта розходиться вдома. Загальна тенденція така ж - лише 5-та частина порцелянового посуду в Україні - українська. Усе через ціну. Нам важко конкурувати з китайськими виробниками. Передусім, через дорогий газ, а ще через технології. В Україні порцеляну обпалюють на багато якісніше - з дотриманням стандартів саме для фарфору. У Китаї з посудом особливо не панькаються, і виготовляють за менш суворими стандартами кераміки. Тож ціна у них менша, але якість краща у нас. Найпростіше її перевірити оцетом чи скибкою лимона - заливши їх на добу.

Юрій ЗАЛОЖКОВ, головний економіст фарфорового заводу: "Если после этого сам рисунок как бы выгорел, побледнел, то можно смело эту посуду выбрасывать, потому что ту краску, которую побледнела, вы съедаете с тем же салатом, с той же едой".

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: У цьому заводському музеї вся історія вітчизняного чаювання та кавування за останні півсторіччя. Класичні чашки у горошок впізнає кожен відвідувач музею. Так само, як сервіз "Пегас". Впродовж 30 років його робили і для СРСР, і за кордон продавали. Тут таки можна побачити, як змінюються посудні вподобання українців.

Олександра ТАТАРЕНКО, інженер-технолог фарфорового заводу: "Сейчас больше преобладает более простое, немножко чуть расцвечено золотом, если, не краски, белый цвет фарфора. В Советское время очень любили яркие, красные краски, много золота".

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Смак родом з дитинства. Одна з причин, через яку українці віддають перевагу вітчизняному посуду - традиції. Салат з миски, як у матерів чи бабусі завжди буде смачнішим.

5 канал выпуск 21:00

5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
16.01.2011 3:00:28

Сюжет №1
21:00:01-21:02:02 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Мітингувати і завтра, 17-го січня, і 22-го в день соборності планують активісти податкового Майдану. Про це "5 каналу" заявив координатор акції Олександр Данилюк. Підприємці вимагатимуть закриття кримінальних справ проти арештованих учасників акції, а також припинення податкового тиску.

Олександр ДАНИЛЮК, координатор акції протесту підприємців: "Плани наші залишаються незмінними. Завтра відбудеться акція на 10-ту годину на Банковій з вимогою негайно припинити репресії проти підприємців. І інших активістів Майдану. Закрити всі кримінальні справи, припинити податковий тиск і ті конфіскаційні акції, які відбуваються сьогодні проти підприємців. Абсолютно незаконно правоохоронними органами і податковою конфісковується майно. 22-го числа в 12-й годині на Софіївському майдані відбудеться акція громадянського руху "Спільна справа", на якій ми визначимо нову стратегію, спрямовану на повернення народовладдя в країні".

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: За інформацією Данилюка, міліція допитала більше 100 активістів акції підприємців. Сімом висунули звинувачення у пошкодженні гранітної плитки на Майдані Незалежності. Двоє перебувають у СІЗО. Однак більшість тих, кого правоохоронні органи намагаються притягнути до відповідальності, не брали активної участі у акції підприємців, - заявляє Данилюк. За його словами, МВС поміж десятків тисяч учасників податкового майдану обирає громадян, які мали раніше проблеми із законом. Водночас, як політичні репресії, організатори податкового майдану оцінюють тиск на організацію "Тризуб". Її активісти не лише брали участь у акції, а й намагалися організувати збір підписів щодо референдуму із недовіри Президенту та Верховній Раді.

5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
16.01.2011 3:00:28

Сюжет №2
21:02:03-21:02:50 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Ситуацію довкола бібліотеки української літератури у Москві буде найближчим часом врегульовано, - запевняє посол України в Росії Володимир Єльченко. За його словами, правоохоронці перевіряють заклад у зв'язку інформації про порушення. Але дії міліції не спрямовані на закриття, чи обмеження його роботи. Водночас Єльченко занепокоєний заявою директорки бібліотеки Наталії Шаріною про те, що правоохоронці штовхнули її на підлогу. Бібліотеку української літератури у Москві вже втретє обшукував відділ боротьби з екстремізмом російської МВС. Цього разу були вилучені 4 блоки сервера, який обслуговує заклад. Під час першого трусу в грудні вилучили книжки, в яких фігурувало слово націоналізм. Правоохоронці також забрали жорсткі диски комп'ютерів та читацькі квитки. Під час другого обшуку бібліотеку опечатали.

5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
16.01.2011 3:00:28

Сюжет №9
21:03:20-21:11:24 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: За матеріалами з Інтернету та конспектами навчаються старшокласники в Маріуполі. Однак причина цього - не запровадження нових технологій, а звичайний брак підручників. І не одного, а одразу з декількох предметів.

Юлія БОЖКО, кореспондент: Викладач хімії скаржиться: раніше на уроках їм бракувало лише реактивів. Тепер ще й підручників. Тож перед кожним заняттям жінка пише конспекти для школярів. Рятують старі книжки.

Людмила ПАНЧОХА, учитель хімії ЗОШ №3: "Что-то было у меня в кабинете несколько штук, я их дала. И сказала на развалах, на рынках, если сможете. Они недорого стоят. Некоторые сказали, что да. Порекомендовала им вузовские учебники".

Юлія БОЖКО, кореспондент: Якщо інформатику, фізику, хімію та англійську діти вивчають зі шкільних конспектів та Інтернету, то з російською літературою значно складніше. У бібліотеках не завжди можна знайти необхідний твір. А друкувати на кожне заняття книжку з Інтернету задорого.

Світлана ХАРЧЕНКО, учитель російської мови і літератури ЗОШ №3: "Хотя в учебниках нет, допустим, полностью романов. Но там есть поэзия, там есть пьесы. То, что можно было бы взять из учебника. А не искать, в библиотеку идти. И пусть даже в школьную. Но не на каждого же ученика может быть то или иное произведение. Что-то есть на всех ребят. А чего-то не хватает".

Юлія БОЖКО, кореспондент: У міському управлінні освіти заявляють: відсутність підручників не вплине на підготовку 10-класників до іспитів.

Зиновія ДМИТРІЄВА, начальник міського відділу освіти: "У нас эта работа проводится очень активно с помощью методических семинаров, совещаний. И мы помогаем учителям правильно организовать работу с учениками. Я думаю, что наши дети не пострадают. Они будут иметь знания хорошие. Дети не должны страдать. Они не должны ощущать, что не хватает чего-то в госудерстве".

Юлія БОЖКО, кореспондент: У профільному Міністерстві маріупольських освітян розрадили. Підручники вже надруковані. І 10-класники зможуть їх отримати уже наступного місяця.

5-й канал : Передача "Час" (выпуск 21:00:00)
16.01.2011 3:00:28

Сюжет №10
21:11:25-21:13:19 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Новий фестиваль "Українське Різдво" відкрили у Тернополі. Сьогодні на головному майдані міста співали колядок, щедрували, пригощали кутею, а також виготовляли різдвяні шопки.

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Рекордну кількість, понад 200 літрів різдвяної куті приготували рівненські кашовари для першого фестивалю "Українське Різдво". Кутею всіх охочих безкоштовно пригощали юнаки в одностроях українських повстанців. Кажуть: різдвяна кутя навіть у земляні криївки приносила дух домашнього затишку та великого свята.

Андрій ЧУБАТИЙ: "Ми живемо в Україні, щоб ми не забували своїх традицій. Як наші батьки, діди, прадіди за нашу державу воювали, билися. І водночас ми мусимо наші традиції продовжувати, щоб наші діти не забували своє коріння".

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Повстанська кутя тернополянам та гостям міста припала до смаку. А тим часом на майдані розгорталися вертепні дійства. Близько 40-ка колективів з різних районів Тернопілля прибули на фестиваль. Щоб показати особливості святкування Різдва свого регіону. На думку героїв вертепу "Мошки" зі Збарського району, головне їхнє завдання - потішити глядачів. Організатори дійства кажуть: переможців та переможених на фестивалі не буде. Адже кожен колектив унікальний. Показали на фестивалі різдвяні шопки.

Сергій НАДАЛ, міський голова: "Оголошено про проведення конкурсу на кращу різдвяну шопку. До якої в принципі могли залучатися всі бажаючі. Але, як ми бачимо, більшість учасників діти. Тобто учні тернопільських шкіл. Крім того, представники окремих парафій".

Украина выпуск 19:00

ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 1
19:01:30-19:04:43(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Необъявленная эвакуация. Жители одного из поселков в Донецкой области в страхе покидают свои дома. Вот уже несколько лет, как земля возле города Снежное пришла в движение. Некоторые постройки не выдерживают. Сергей Карпий побывал в зоне необычной сейсмологической активности.

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Вместо ключа - лом, только с его помощью жительница поселка Первомайский может попасть в свою квартиру. Новоселье в "трешке" с дочерью отпраздновали 3 года назад, тогда же и съехали.

Женщина: "Я боюсь, что оно провалится что-то, я боюсь, что выпадет эта стена. Ну, посмотрите... туда залазит моя рука, вот, залазит моя рука".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Сейчас постоянное место жительства Ольги Ивановны - дом родителей. Говорит: ремонт в теперь уже движимом имуществе - пустая трата денег. Односельчанин и товарищ по несчастью Виктор Петрович уверен: под их домами ведется нелегальная добыча угля.

Мужчина: "Этот дом лопнул практически пополам. Так же, вот посмотрите, трещина идет, забор пополам... Потому что вот здесь выработка, выработка шахтная. Шахта находится практически недалеко отсюда".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Эта территория богата ценными сортами угля, который, к тому же, залегает неглубоко. Местные жители убеждены: наладить бизнес промышленных масштабов "черным добытчикам" удалось на заброшенных шахтах. Во втором случае - разрабатывая там, где нет посторонних глаз.

Алексей БАГНЕНКО, житель пос. Шахта №2: "Вот эта штука стояла внизу. Разломали, хоть он разломал, перенес сюда. Мы у него спрашивали, люди спрашивали: разрешение есть? Он говорит: нету".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Чье это кустарное приспособление для добычи угля, "Событиям" узнать не удалось - ни хозяина, ни охраны на месте не было.

Женщина: "Это бесплатный уголь они добывают. Платят копейки рабочим, а продают его за тысячи уже. Они ничего не платят - ни налоги, ничего".

Женщина: "Оформляется, как лесопилка, а на самом деле - добыча угля".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Жители поселка привели нас на одну из таких.

Татьяна ШЕВЧЕНКО, жительница пос. Шахта №2: "Видели: уголь вывозят отсюда огромными машинами, десятитонными. Ну, это так, на глаз".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: На территорию объекта нельзя не только зайти, но и взглянуть. Частную собственность тщательно скрывают за высоким забором. С ее хозяином-депутатом поселкового совета удалось связаться по телефону. Михаил Валерьевич, а могли бы вот по телефону сказать, действительно ли там копанка, или там просто лесопилка? Просто да или нет, если можно...

Депутат: "Конечно, нету там никакой копанки. Ну о чем речь?"

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Жители своему депутату не верят, вызвали милицию, но установить факт добычи угля или обработки леса без решения суда правоохранители не могут. От комментариев отказываются.

Милиционер: "На камеру - нет. Так я вам могу объяснить".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: В 5 минутах ходьбы отсюда школа. Директор Светлана Александровна уверяет: здание не трескается, хотя и построено на выработках бывшей шахты. И об этой выработке знает.

Светлана ЧУБАНОВА, директор школы: "Там диаметром несколько метров. Там они работают, на том целике, а в сторону школы не идут".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Власти уверяют: место, где сейчас лесопилка, уже не раз проверяла спецкомиссия по незаконной добыче угля.

Елена ПЕТРУХИНА, секретарь Снежнянского совета: "Да, определяла милиция, изымали там уголь, изымали - поверхностно - оборудование".

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Чтобы компенсировать убытки, жителям секретарь горсовета советует обращаться в суд, но перед этим спецкомиссия должна еще установить, что дома рушатся из-за выработок конкретной незаконной шахты. А денег на экспертизу в казне города, а тем более поселка - нет. На альтернативное жилье - тоже.

ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 3
19:05:39-19:08:12(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Цена вопроса - миллиард гривен. Именно столько необходимо, чтобы переселить 6 тысяч жителей Калужского района Закарпатья в безопасное место. Пока же люди рискуют провалиться под землю. Тем временем, местные геологи сделали научное открытие: теперь они могут с точностью до метра указать на то место, где вскоре образуется провал.

Зиновия КЕНДЮК, жительница с. Хотинь: "Ну а тепер, бачите, ото пополам. Видите, воно там сідає більше, бо там комора, і воно сідає. А тут є, видно, що десь стіна або що, і вона ще тримається".

Корреспондент: Село Хотинь под Калушем. Зиновия Кендюк живет в зоне экологического бедствия, дом трещит по швам. В семидесятых годах здесь прекратили добывать калийную соль, но пустоты остались.

Зиновия КЕНДЮК, жительница с. Хотинь: "Прийшла мама по бульбу, полізла, і там і засипалося".

Корреспондент: Отселять людей и Хотини собирались еще после развала Союза, даже план строительства нового микрорайона составили.

Лоранд ЗАСЯДЬВОВК, начальник отдела капитального строительства Калушского горсовета: "Взагалі цей мікрорайон розрахований на 6 тисяч мешканців, однак з часу проектування цього мікрорайону відбулись певні зміни, і тому цей проект треба буде доопрацьовувати".

Корреспондент: Ситуация критическая, - говорят местные геологи. Они даже разработали математическую программу, при помощи которой теперь могут предсказывать, чей дом уйдет под землю первым.

Эдуард КУЗЬМЕНКО, доктор геолого-минералогических наук: "От ми можемо прогнозувати, прогнозувати, де саме, вже конкретно, з точністю буквально до метра, де відбудеться, де можуть відбутися провальні явища. А от зараз ми стоїмо над камерою, і ці камери, куди ми не подивимося, ось там за хати оті, до Рівниці, ідуть ці камери".

Корреспондент: Каждая подземная камера, - утверждают геологи, - до 20 метров в высоту. Всего, по их оценкам, почти миллион кубометров под селом - пустоты. В активной стадии оседания грунта.

Богдан БАРАНЕНКО, геолог: "Воно триває далі по центру оцієї мульди, яка вже засипана, десь біля 3,7 метра. І по центру. Ну, по флангах менше, може бути, статись так, що в один із таких річка Рівниця може повернути сюди, оце тоді вже буде загроза для села, для залізниць, комунікацій, які тут неподалік розміщені".

Корреспондент: Ученые советуют не тянуть с переселением людей. Но Зиновия Кендюк в то, что когда-нибудь доживет до этого дня, уже не верит.

Зиновия КЕНДЮК: "Тут на мене смерть чекає".

ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 8
19:12:34-19:16:01(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Частные виноделы Украины хотят выйти из "тени". Для этого требуют пересмотреть налоги. Так, приватные винодельческие хозяйства Закарпатья не в состоянии легально вести свой бизнес, ведь за регистрацию государство требует от частника столько же, сколько и с крупных заводов-производителей, тогда как, по данным Госкомстата, украинского вина уже практически не осталось: 80% его в прошлом году изготовили из импортного сырья, например, австрийского, где частное виноделие - основа отрасли. Для украинских же производителей чуть ли не единственный способ законно реализовать свою продукцию - это участие в фестивалях вина. Один из таких сегодня завершился в Ужгороде.

Корреспондент: 60-летний Карл Шош - винодел в третьем поколении, ему помогают двое сыновей, жена и несколько наемных рабочих. Со своей плантации получает 15 тонн вина в год, продукт Карла Шоша в Закарпатье знают многие. Карл Шош давно мечтает, чтобы вино с его фамильным гербом появилось в розничной продаже, но для этого нужно приобрести лицензию, которая одинаково стоит как для заводов, так и для частных изготовителей.

Карл ШОШ, винодел: "Надо заплатить около 800 тысяч гривен, полностью чтобы получили лицензию и разрешение, и акцизные марки, чтобы могли разливать свои вина. К сожалению, я сейчас свою продукцию могу продать только в одноразовой таре".

Корреспондент: Старых погребов, где молодое вино проходило полный цикл дозревания, в Закарпатье почти не осталось. Супругам Васильченко удалось возродить 300-летний подвал в городе Берегово. Его когда-то вырубили в скале пленные турки, здесь круглый год плюсовая температура и одинаковая влажность, специфические грибки, паутина на стенах - это для вина как раз то, что нужно. Когда-то на улице Виноградной в Берегово погреба были чуть ли не в каждом доме - всех их уничтожили во время антиалкогольной кампании, в годы советское власти.

Олег ВАСИЛЬЧЕНКО, винодел: "Залишилося 18 подвалів із тих, що більше 200 було на вулиці. Є надія, що може, теоретично, відновитися близько 8".

Корреспондент: У Васильченко 4 гектара виноградников. Хотели было засадить лозой еще 5, но передумали - развивать производство, находясь фактически вне закона, невозможно. Признаются: всех своих дегустаторов, а их тысячи, принимают нелегально. Частые гости Закарпатья, австрийцы, удивляются: в их небольшой по сравнению с Украиной стране около 5 тысяч частных виноградных плантаций, каждая - до 10 гектаров. И на этом держится вся винодельческая отрасль Австрии.

Мария ЮСТ, винодел: "Лицензию получает каждое вино, выпускаемое виноделом, абсолютно каждое, каждая бутылка имеет свой акцизный номер, все-все-все. И это происходит каждый урожай, одна и та же процедура. Стоимость зависит, разумеется, от того, что налито в бутылку, какая категория качества этого вина. Или это просто столовое, или это что-то эксклюзивное".

Корреспондент: Семья Марии Юст занимается виноделием больше века, сейчас выпускают по 40 тысяч бутылок в год. Но даже при таких объемах производства Юсты в Австрии считаются виноделами средней руки. Сделав налоги выгодными для частных виноделов, австрийские власти жестко контролируют процесс производства напитка.

Мария ЮСТ, винодел: "Контролируют каждый месяц. И разные инстанции. Работу подвала, акцизы, могут взять любую бутылку или попробовать, взять пробу из любой бочки в любой момент".

Корреспондент: Приезжая в Украину, австрийцы употребляют только вино, привезенное с собой. Качество закарпатского иностранцев не устраивает.

ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
16.01.2011 6:30:00

Сюжет № 9
19:16:03-19:18:29(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Тысяча с лишним переодетых актеров-любителей в центре одного города. Цель каждого - развеселить публику. Приз - 10 тысяч гривен. Гуляли до поздней ночи. Как в Черновцах впервые в Украине проходил "Фестиваль Маланок", видела Оксана Ровецкая.

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Центр Черновцов превратился в огромную фестивальную сцену. В городе - "Парад Маланок". Грузовики и легковушки переделаны и перекрашены, старинные мотивы переплелись с современными - это было одно из основных требований жюри к участникам фестиваля.

Валентина ДИАКОВСКАЯ, член жюри фольклорно-этнографического "Фестиваля Маланок": "По-перше, треба зберегти ті основи, знаєте, обов'язково повинна бути Маланка, обов'язково має бути коза, там, інші персонажі. І при цьому мають бути якісь нові персонажі, якесь нове дійство, знаєте. І оце... поєднати старовинне і сучасне - це дуже цікаво".

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Традиционные персонажи Маланки - это сама Маланка, наряжаться в которую разрешено только мужчинам. А еще коза, черти, евреи, военные, газда - так в Украине издревле называли хозяина дома, а также цыгане и медведи. Последние совершают бои, в результате которых выбирается лучшая Маланка. Традиционная роль ряженого в Маланке обычно передается через поколение.

Марк ЧЕРНЫЙ, участник фольклорно-этнографического "Фестиваля Маланки": "Мій дід так маланкував, мій тато так маланкував, я так маланкую. В нас традиція, це переходить з покоління в покоління".

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Современные же персонажи Маланки - это все, что угодно, без каких-либо ограничений и цензуры. Ряженым разрешено делать мелкие пакости и шутить, а также наливать всем, кто встретится на пути. Победителем фестиваля стала Маланка Красноильского поселка Черновицкой области. В планах организаторов - сделать фестиваль традиционным.

Оксана ЛЕЛЮК, организатор фольклорно-этнографического "Фестиваля Маланок": "Оскільки в Чернівцях представлено багато національностей, це багатонаціональний край, і кожна Маланка у нас своєрідна, оригінальна, і хотілося зробити, знаєте, "Фестиваль Маланок" - як щось таке особливе, якийсь такий продукт, чисто властивий для Буковини".

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Разошлись маланкующие уже поздней ночью.

5 канал выпуск 19:00

5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)
16.01.2011 3:00:30

5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)
16.01.2011 3:00:30

5-й канал : Передача "Время новостей" (выпуск 19:00:00)
16.01.2011 3:00:30