Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 8 березня 2008 року

9 Березня 2008
25245
9 Березня 2008
12:29

Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 8 березня 2008 року

25245
Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 8 березня 2008 року

ВЕДУЧИЙ: Доброго вам політично-святкового і навіть святково-політичного вечора. Знаєте, що сьогодні в братній нам Сирії, сьогодні, восьмого березня відзначають День революції, «Віва революціон!», так. А от в Ліберії, дружній нам, сьогодні День пам’яті полеглих. Як бачите, однозначно міжнародне жіноче свято. Тому ми вітаємо всіх революціонерів, полеглих і жінок одночасно. До речі, розкорковано, чи як кажуть на політичному жаргоні, розблоковано Верховну Раду врешті цього політичного тижня. Правда, наслідки блокади були страхітливі. Ну бо місяць люди дивилися в екран і бачили в кріслі спікера абсолютно різних людей з Верховної Ради. То одних, то зовсім інших у спікерському кріслі, а бувало подивляться і ще зовсім інші сидять в тих самих кріслах, тому зрозуміти хто з них хто було страшенно важко. І наша програма «П’ять копійок» звернулася до соціології і до людей, і ми спиталися, кажемо: «Панове, ця людина, це хто?» (показує фото Лук’янова). 43 відсотки опитаних нам і сказали, що це Арсеній Яценюк. Коли ми їм показали цю фотографію, (показує фото) виявилося, що 31 відсоток опитаних впізнали в ньому Арсенія Яценюка. І лишень 26 відсотків на от цю фотографію, (показує фото Арсенія Яценюка) людей сказали: «Ми не знаємо цю людину, в Верховній Раді не бачили». Ось такі наслідки, як то кажуть, розблокування. Чому у різних партій, ми до ключових питань повертаємось, національні інтереси виявляються станом на сьогодні вже різні, чому вони змінюють пози і позиції, і в одних випадках залишаються героями, в інших зрадниками, а це в третіх використовують таке святкове слово, як парламентська проституція. Про все це ми в історії розвитку партинізму в наступному сюжеті.

 

Сюжет: «Два правила хорошого тону характерні для вітчизняної політики: усіляко критикувати подвійні стандарти опонентів і, друге, самому вдаватися до подвійних та потрійних мірок величини. Непримиренний борець з Януковичем бютівець Ковтуненко раптом розчарувався в бютінізмі і пройнявся ідеями регіоналізму, що не завадило йому пролетіти мимо партсписку «ПР». Напевно, піар підкачав. Тоді, коли правильно розіграна картка переходу від свого до ворожого табору, навпаки, продовжує політичне довголіття, як це сталося зі Щербанем, Стояном чи Чорноволом в минулому, чи з панами Головатим і Кінахом нещодавно, коли ті покинули високі позиції у партсписках «Нашої України» і увійшли на високо-прохідні щаблі регіонального табелю проранги. Тут і мови не було про подвійні стандарти, а лишень про принципову позицію. Коли яскраві постаті кучмівської «За ЄДУ» виринули у рядах бютівців, як то пани Губський, Фельдман чи один з братів Буряків, то правильний інформаційний супровід про швидке і радикальне перевиховання щирих кучмістів допоміг їм двічі переобиратися депутатами опозиціонерами до злочинного режиму. І знову жодних подвійних стандартів, а правильне політичне позиціонування. Ті, у кого піар-шлейф несприятливий для місця у партійному списку, можуть спокійно дочекатися формування вертикалі влади і вже ніхто не закидатиме появою в тимошенківській гвардії друга Кучми Дубини чи його повноважного представника Задорожного або поверненню з російської «алігархії» менеджера Хорошковського. Правильний інформаційний супровід про державні вищі інтереси відіб’є в охочих до критики закиди, що у президентській команді бачать то координатора кучмівської більшості пана Гавриша чи зірку регіоналізму Богатирьову. Та що там про людей, коли цілі партії і фракції перегруповуються. У надрах «Регіонів» розчинилася «Трудова партія» і тепер поряд голосують непримиренні опоненти Коновалюк та Сівкович, поглинулися цілі «віча», держави та союзи. Два Генпрокурори, що один одного і за професіоналів не ставили, Васильєв та Піскун, також любі однофракційники. Частина «Нашої України», партія «Реформи і порядок» стає цеглиною Блоку Тимошенко, а республіканський «Собор» перекочовує з БЮТ до НУ-НС. Такі рокіровки чиста політика і електоральне позиціонування. А от вихід Соцпартії з коаліції до команди комуно-регіоналів – це вже чиста зрада. До речі, броунівський рух кінахівської «Партії підприємців та промисловців», які встигли вже з усіма повладарювати, ніхто ніколи не обзивав зрадою. Можливо тому, що на кожен подвійний стандарт можна знайти потрійний. І зберігається на сайті Верховної Ради активна кнопка під прізвищем кожного депутата «Переходи по фракціях». Хоча такі вже давно заборонені».

 

ВЕДУЧИЙ: З нагоди святкового дня полеглих, революціонерів та жінок я зібрав гостей, абсолютно які святкують по-справжньому, по-чоловічому, це політики з великої і дуже великої літери. Віктор Уколов, Блок Юлії Тимошенко. Вітаємо Вас. Владислав Лук’янов, «Партія Регіонів». Павло Жебрівський, «Наша Україна – Народна самооборона». І позапарламентська трійця сьогоднішніх учасників: Юрій Михальчишин, всеукраїнське об’єднання «Свобода», Віталій Кононов із «Партії Зелених» та Василь Сільченко із Соціалістичної партії України. Про це все, що ми нагадали нашим глядачам, які, в принципі, це все пам’ятають, ми будемо балакати. Але спитаємось і в своїх глядачів, мене цікавить питання, от на перевиборах, які там мають бути, на перевиборах я їх… І, якщо вважаєте, що більше ніколи не виберете, дзвоніть першим номером телефону. Я їх знову оберу, мається на увазі тих, за кого я й голосував, дзвоніть другим номером телефону. Бютівець Віктор Уколов зустрінеться з соціалістом Василем Сільченком вже в цьому, в першому раунді. Панове, нагадую, конституційне право п’яти копійок у вас є для аргументації. У наших експертів є право на червону картку. Розпочинаємо. От чому Ви нам, пане Вікторе, говорили, що Соцпартія, ну, ми читали, так, це зрадники, а всі інші, наприклад, перебіжчики, які вчасно окопалися в закритих партійних списках і вчасно стали у владних фракціях – це вже розумні політики нової генерації? Ваші аргументи, прошу, починаємо.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, трошки відірвана тема на сьогоднішній день, тому що перехід Соцпартії до владної коаліції відбувся досить давно. Але насамперед треба виходити з того, які обіцянки, яку програму давала партія та чи інша на виборах. Наприклад, БЮТ обіцяв віддати вклади «Ощадбанку» - він продовжує віддавати це після виборів, обіцяли перехід до професійної армії, ми обов’язково перейдемо до професійної армії. Тобто, розумієте, Соцпартія обіцяла боротися з олігархами і раптово, в силу політичної кон’юнктури, перейшла на бік «Партії Регіонів», де є ці самі олігархи, де є найбагатші мільярдери, які тепер мають 19 мільярдів доларів, якщо вірити «Форбсу» і стала таким чином у провладній коаліції. Тому я називав їх тоді зрадниками з своєї дзвіниці, тому що я голосував за Соцпартію.

ВЕДУЧИЙ: Можете користуватися правом п’яти копійок або я сприймаю, що Ви повністю згодні. Це треба такого робити, так.

Василь Сільченко, СПУ: Спасибі, спасибі. Але пан Віктор - наш член Соціалістичної партії в недалекому минулому і йому видніше, що таке зрада, і що таке порушення принципів.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: От саме після вашого переходу я і вийшов…

Василь Сільченко, СПУ: Тому, тому…

ВЕДУЧИЙ: Говоріть.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я лише вставлю одну фразу, саме після переходу Соцпартії на бік «Партії Регіонів» я і вийшов з членів Соцпартії.

Василь Сільченко, СПУ: Тому за чотири місяці безплідних перемовин із партією «Нашої України», з «Нашою Україною» і Блоком Тимошенко, які засвідчили про те, що ці перемовини не мають, мають початок, але не мають кінця і ведуть дорогою в нікуди, то партія змушена зробити далеко непопулярний крок, але це відповідало тим цілям.

ВЕДУЧИЙ: Пане Василю, ми це все пам’ятаємо, я до суті питання, ми не хочемо нагадувати історію. Скажіть, будь ласка, Вам не образливо станом на сьогодні, що за вами тягнеться шлейф, ось ці слова вам в спину говорять: «Зрадники», а, наприклад, пану Кінаху не говорять? Ну, якась несправедливість. Як Ви з цією несправедливістю, вважаєте, треба боротися?

Василь Сільченко, СПУ: Ви знаєте, мені не варто з цим боротися, тому що ярлик зрадника навішують саме ті, хто перші зрадили ідеали Майдану, а потім і зрадили колишніх членів Соціалістичної партії, зокрема і Юра Луценко, і Йосип Вінський.

ВЕДУЧИЙ: Один із авторів цього ярлика зразу реагує.

Василь Сільченко, СПУ: Ну, а Віктор…

ВЕДУЧИЙ: Да, Віктор, Ви зрадили Майдан, сказали Вам.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, я думаю, що справедливість є і за неї таки варто боротися в будь-якому разі. Я хотів би трошки філософськи підійти до цього питання. Знаєте, всі тіла і живі, й неживі складаються з атомів і однакових хімічних елементів. Але йдеться не про те, хто куди прийшов, йдеться про те, що обіцяла партія на цих виборах і чи виконує вона ту програму, яку вона обіцяла, чи не виконує вона цієї програми.

ВЕДУЧИЙ: У нас ще жодна програма, жодна програма не була ніколи виконана і не буде виконана, бо у нас така специфіка партій.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я перепрошую, це явне пересмикування. Справа в тому, що…

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, так писав Віктор Уколов як журналіст в свій час, перш ніж став депутатом.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Нагадайте, в такому разі в якій статті. Питання в іншому, питання в тому, як з позиції виборця, який повірив даній партії і віддав свій голос сприймається цей перехід. Хто сказав, що Кінаха не називають зрадником, Ви знаєте, що Кінах - це єдиний доведений факт політичного хабарництва, тому що він отримав посаду за свій перехід.

ВЕДУЧИЙ: Тепер, поки мікрофон буде переходити до першої червоної картки, у мене запитання до Вас. А чому тоді партійні вожді, от Ви подивитесь на свого партійного вождя, а може на Вашого візаві, от чому партійні вожді весь час в прохідну частину списку, в прохідну, весь час записують одні і ті прізвища? І це тих людей, на яких вже, як то кажуть, штампу немає де ставити. Що за мазохізм, поясніть.

Василь Сільченко, СПУ: Я б не оцінював першу п’ятірку чи, скажемо, прохідну п’ятірку соціалістів як тих людей, на яких немає де ставити штампи.

ВЕДУЧИЙ: Я не про п’ятірки, а взагалі про прохідну частину.

Василь Сільченко, СПУ: Тому що там всі поважні і шановні люди, я міг би їх сьогодні назвати, просто програма сьогодні не передбачає це все робити. З іншої сторони, механізм формування списків, справді, сьогодні не відпрацьований у політичних партій і тому він допускає такі катаклізми, які виникають у суспільстві і в цілому які…

ВЕДУЧИЙ: Але Ви не відповіли на моє питання.

Василь Сільченко, СПУ: Перепрошую.

ВЕДУЧИЙ: Чому включають тих самих людей, за якими тягнеться шлейф скандалів, підозр? Маєте відповідь на це запитання, пане Вікторе?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Безумовно. Знову пересмикування. Справа в тому, що багато партій оновлюють список і прохідну частину списку в тому числі. Найкращим прикладом є «Наша Україна», яка оновила список процентів на 80, пан Жебрівський може підтвердити. Але так само і у Блоці Юлії Тимошенко, до Парламенту пройшла майже половина нових людей. Справа в тому, що…

ВЕДУЧИЙ: А друга половина – це ті, про яких я запитую.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Та тому що Юлія Тимошенко тримає своє слово. Вона пообіцяла людям, які склали свої мандати, вперше в історії європейського парламентаризму, що вони будуть знову у списку.

ВЕДУЧИЙ: І за це їх можна включити до списку незалежно від того, який компромат на них.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я перепрошую, вони привели до очищення ситуації політичної в Україні, це прецедент, ніколи не було розпуску Парламенту через його самознищення, це вперше.

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе, зараз слово переходить, але я хочу, щоб ми не забули, що у нас червона картка, і Ваше слово буде зразу після неї. 30 секунд Ваші. Кому і за що?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Пану Уколову за традиційну лівацьку демагогію щодо зради чи не зради інтересів виборців і про виконання обіцянок. Нагадаю, що ті самі обіцянки, так звані соціальні виплати, чомусь здійснюються за рахунок тих, хто нічим не завинив. Чомусь вони не адресуються винуватцям цієї безпрецедентної крадіжки і пограбування українців, не адресуються Російській Федерації, чомусь вони адресуються українцям. В тому числі, молодому поколінню українців, до якого належу я, не розумію, чому моїм коштом Ваша лідерка і Ваш блок повинен виконувати свої демагогічні обіцянки. Тому це традиційна лівацька брехня і демагогія.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Дякую за запитання. Тепер право відреагувати і буде Ваше слово.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я би називав її не лівацькою, а лівою. Справа в тому, що обіцянки потрібно виконувати, соціальні пільги треба нарощувати. Є неприпустимим і ганебним, коли в країні бомжі ходять серед «Мерседесів» і «Лексусів». Я думаю, що молода людина, а я сам недавно ще був молодою людиною, має з повагою ставитися до тих, хто створив національний продукт і платив податки довше, ніж він живе на світі.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Сьогодні ми створюємо цей національний продукт.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ваш мікрофон виключений.

ВЕДУЧИЙ: Панове, все, час вийшов. Тепер Ваше, Ви реагували на фразу пана Віктора, прошу.

Василь Сільченко, СПУ: Сьогодні мені важко оцінювати Блок Юлії Тимошенко як ліву політичну силу, тим більше, що там як раз зібралася велика група так званих олігархів і називати їх лівими просто неприродно.

ВЕДУЧИЙ: Давайте називати лівими олігархами їх.

Василь Сільченко, СПУ: А відносно того, якщо той чи інший політик зарекомендував себе протягом тривалого періоду, скажемо так, як принциповий і відстоює інтереси політичної сили, яку він представляє, тому, мені здається, виключати їх зі списків було б зайвим.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Пане Василю, мені дуже важко з Вами дискутувати, тому що я з повагою і симпатією ставлюся до Вас особисто і до Ваших поглядів, але не до вчинків Вашої партії. Справа в тому, що по плодах впізнаєте дерево, казав Ісус Христос. І треба дивитися на те, які рішення приймає ця політична сила і як вона виконує свої обіцянки. А стосовно олігархів, то вибачте, Ви кажете, що…

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе, право пана Василя.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Власник заводу імені Ілліча є соціалістом, так?

Василь Сільченко, СПУ: Безумовно. Наша політична сила…

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Фантастична відповідь.

Василь Сільченко, СПУ: Наша політична сила, підтримуючи Віктора Ющенка в 2004-му році, підтримала конкретні зобов’язання, які були записані в двохсторонній угоді. Ми вирішували тоді головне питання, не допустити Кучму до влади або прокучмівські сили до влади, і тому ми підтримали обіцянку завершити політичну реформу, від якої відмовилися саме ті сили, які сьогодні при владі.

ВЕДУЧИЙ: А можна тепер все-таки уточнити дуже цікавий момент.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: «Наша Україна» проголосувала за політичні реформи.

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе. Оскільки ми перевели знову партійний рівень до поваги чи не поваги окремих людей, тому моє запитання таке. Чому Ви вважаєте істинно лівим олігарха Бойка і не дозволяєте бути абсолютно нормальним лівим олігархом, який є в Блоці Юлії Тимошенко?

Василь Сільченко, СПУ: Бойко Володимир Семенович продемонстрував на практиці конкретними своїми справами, що він створив справді народне підприємство і там до олігарха, називати його олігархом просто, відверто кажучи, було б сьогодні некоректно.

ВЕДУЧИЙ: І Ахметов створив собі таке підприємство.

Василь Сільченко, СПУ: Я недавно був на тому підприємстві і переконався у тому, що Володимир Семенович, справді, конкретними речами забезпечив нормальний рівень виробництва і...

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Припустимо, припустимо…

ВЕДУЧИЙ: Повний соціалізм. Пане Вікторе, можна, червона картка, бо ми забудемо на які слова, а тоді будемо рухатися. Ваші 30 секунд, прошу. Кому і за що?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Пане Василь, насправді пану Василю, зауваження з приводу того, що ми не проголосували за політреформу, ми проголосували за політичну реформу і свої обіцянки ми виконали. Хотів би наголосити, що, по великому рахунку, зрада вона і в Африці зрада. Ви йшли з зобов’язаннями створити коаліцію демократичних сил, куди мала війти «Наша Україна», БЮТ і Соціалістична партія, ви це зрадили. Я не кажу, що ви мали обітницю дати, але тоді не потрібно було йти на вибори з такими обіцянками, і це було б тоді чесно.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, реагуйте і за одно дайте нам рецепт, чому одних називають зрадниками, а кого не треба називати зрадниками.

Василь Сільченко, СПУ: Передусім, саме ті політичні сили, які і яких ми підтримали і зрадили ідеали Майдану, Майдану зокрема, а домовленості, які були між цими політичними силами…

ВЕДУЧИЙ: Назвіть ці сили, які зрадили ідеалам Майдану.

Василь Сільченко, СПУ: Конкретно, чотири місяці достатній був термін для того, щоб можна було створити коаліцію, а не гримучу суміш, яка врешті решт так і зайнялась.

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я хотів би повернутися до пана Бойка. Те, що Ви сказали, може відповідати дійсності, і це є як раз доведенням того, що капіталіст може бути соціалістом. Тому давайте забудемо про капіталістів у списках Блоку Юлії Тимошенко. Давайте поговоримо зараз про інше. Подивіться, як виконуються обіцянки, які були дані на виборах, ми з «Нашою Україною» пообіцяли ввійти до коаліції, ми створили цю коаліцію, навіть не залучивши «Блок Литвина». Послухайте, це є приклад, як треба діяти в Україні.

ВЕДУЧИЙ: І тоді не можна вживати слово зрада, так, навіть незалежно від всяких переходів? Дві червоні картки ми зібрали, прошу зразу, потім відреагуємо. Ваша червона картка кому і за що?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: У мене до Вас питання.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, не питання, має бути картка, значить, Ви з чимось не згодні. Питання я задаю.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я зрозумів. Я незгоден з тим, що опонент говорить про…

ВЕДУЧИЙ: В мікрофон, прошу.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Говорить про ліву частину спектру. Насправді, Ви сьогодні є представником влади і Ваша влада захищає багатих. Сьогодні і Парламент український…

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Як? Роздаючи, вибачте, по тисячу гривень?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Роздаючи по тисячу гривень, які Ви не заробили.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Фантастика.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Насправді Ви сьогодні відповідаєте за те, що Ваша влада сьогодні захищає багатих людей і сьогодні в Парламенті, і у владі не залишилось людей, які думають про те, що робиться в країні. Країна Вас не любить, країна не любить не тільки…

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Вибачте, я маю право відповіді?

ВЕДУЧИЙ: Маєте право, а поки що прошу передати мікрофон ще на одну. Відповідайте.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я перепрошую, наш Уряд за перші два місяці зібрав шість мільярдів гривень тільки з митниці.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Це небагато.

ВЕДУЧИЙ: Не чують без мікрофона.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Скажіть, будь ласка, хто платив ці гроші? Платили багаті, ми з багатих збираємо податки і перерозподіляємо на користь народу України.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Ваша червона картка, пане Владиславе, озвучте, кому і за що.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Вітя, я не згоден з позицією, коли ти кажеш про зради. Найбільша зрада, я рахую, створена як раз в Україні між чоловіком і жінкою. До речі, до восьмого марта хотілося б усіх жінок, які ще не вимкнули цю передачу, яка стає трохи такою затягнутою, не перемкнули на другой канал, поздоровити зі святами і побажати всього найкращого. А тобі я хочу сказати, що найбільшу зраду, яку ви створили – це зрада між Ющенко і Тимошенко. І коли Ющенко поздоровляє Тимошенко тим, що це авантюристичний Уряд, коли він заявляє це на весь світ…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, дякую.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Вибачте мене, вибачте мене…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: То це вже питання, хотів би, щоб Ви пояснили цю позицію.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Нагадайте, будь ласка, як Вас звати.

ВЕДУЧИЙ: Владислав.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Владик.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Владик, я тобі потім нагадаю після програми, добре.

ВЕДУЧИЙ: Панове, панове, ми не почули святкові речі. Пане Владиславе, не лякайте нікого, ті, хто хочуть нас дивитися, ті дивляться.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ну, не треба мені таке питання.

ВЕДУЧИЙ: Хто хоче дивитися інші програми, не дивляться. Це був час для початку дискусії, який вичерпано, а зараз ми маємо можливість зібрати незгоди інші, які накипіли в душі. Слово експертам по підсумках цього раунду. Пане Владиславе, у Вас мікрофон, Вам і починати все решта, що у Вас, з чим незгода, крім червоної картки, яку Ви вже озвучили.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, я не згодний з тим, що представник БЮТ не зміг пояснити, чому їх коаліція, яка створюється вже другий раз, так само зараз розвалюється. Так само, як було це у 2005-му році, коли Ющенко звільнив Тимошенко, зараз ми йдемо до тієї ж ситуації, коли ми бачимо, що Тимошенко і Ющенко не можуть домовитися, голосування в Верховній Раді це підтверджують, тому що ми бачимо, що по принциповим питанням коаліція набирає голосів менше, ніж опозиція, яка зараз є. І це головний момент такий, який головний сигнал, що треба міняти ситуацію в Парламенті, міняти структуру коаліції.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ми дискутували більше про де використовувати зрада не зрада. Прошу мікрофон Юрію Михальчишину. Ваші незгоди на аргументи сторін.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Отже, по-перше, знову ж таки було сумно спостерігати дискусію, яка була базована на ідеології і ця ідеологія спрямовується на людей, мозок яких знаходиться в шлунку. Тобто, ідеологія, власне лівацька, вона присутня, власне, бачимо як в позиції Соціалістичної партії так і в Блоку Юлії Тимошенко. Ідеологія в плані демагогічних апеляцій до базових інстинктів людей, які в Україні доведені штучним чином до зубожіння, що є власне результатом геноциду українців, який триває останні 17 років. Це, власне, сумно спостерігати, що ми не бачимо жодного, навіть моменту жалю і відповідальності за ті події, які в Україні відбувались за 17 років. Бачимо самохизування, бачимо піар, бачимо, знову ж таки звертання до найнижчих людських інстинктів і використання традиційної демагогії. От це і є дуже сумно.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, такі зауваження. Павло Жебрівський, Ваші зауваження до аргументів сторін.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Цікаве зауваження до пана Лук’янова, так хочеться ладу, що весь час розказує, що щось валиться. Ну, не валиться нічого, Владислав, ну, повірте, що не валиться, нормально все будемо працювати, будете в опозиції, все буде добре.

ВЕДУЧИЙ: Ні, долар валиться, єдине, що валиться.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Да, долар валиться, що зробиш, тут ми впливати не можемо. Нажаль, дискусії такої серйозної не вийшло і, я думаю, що це все-таки є повага пана Уколова до пана Сільченка.

ВЕДУЧИЙ: Ви зараз все поправите.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: І пана Сільченка до пана Уколова. Через це така, скажемо, пінг-понг був неяскравий. Але пану Сільченку хотілося б зауважити, що вже ті аргументи, які Ви сто раз використовували, вони вже не працюють. Ну, хотів Мороз останній раз бути Головою Верховної Ради і чхати він хотів на коаліцію, яка б не була, от хотілося в те крісло. Ну, подаруємо ми йому те крісло обов’язково, що не подарували, але обов’язково скинемось і подаруємо. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Я надіюся, що це не був натяк про нового спікера Верховної Ради, да. Прошу, Ваші зауваження.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ну, коли казати про зрадників і зраду, то, насправді, можна звернути увагу всіх сторін до того, що, в принципі, влада зрадила український народ. І це реалії нашого часу, тому що фактично народ сьогодні не тільки не захищений, він не любить свою країну і це, в принципі, є реальна зрада тих людей, які керували цієї країною. Тому в рівній ступені сьогодні, мабуть, винні всі політичні сили, які приймають участь у розподілі влади.

ВЕДУЧИЙ: А ті, що не у владі, не несуть відповідальність?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: А вони святі, так, вони святі, тому що вони, їм сьогодні не дають, так, це правда.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Але ті колись, що сьогодні не є, колись були при владі, це так просто…

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Але вони заклали, заклали, я Вам скажу, серйозний фундамент для парламентаризму, який сьогодні вбивається цією владою.

ВЕДУЧИЙ: Отже, ми лишень почали розбирати дефініції, де можна застосовувати терміни зрада чи не зрада. У нас ще є дефініції, де можна говорити про політичну проституцію і чому в політиків абсолютно різні національні ідеї і цілі. Про все це далі в нашій програмі, лишень хочу Вам розказати цікавинку. Кажуть, що третього березня мама Медведєва якось йому на мобілку подзвонила і каже: «Ой, сынок, я за тебя так переживала, волновалась, всю ночь не спала», - «Ну, мама, ну хоть Вы меня не подкалывайте». У нас реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Панове, вчора вкотре перечитав улюблену книжку «Україна не Росія» і зрозумів ще одну, ще один висновок зробив, що Україна не Зімбабве. Кажуть, що у Зімбабве політична криза - прем’єр-міністр з’їв президента. Ми повернулися в прямий ефір. В нас є запитання до наших глядачів, ви пам’ятаєте, що на перевиборах я їх… І якщо вважаєте, що більше ніколи не виберете, дзвоніть першим номером телефону. А я оберу тих, за кого я голосував – це другий номер телефону. А от наші кореспонденти пішли в народ у Вінниці і в Донецьку і, знаєте, спиталися людей, а що ж то таке є та політична проституція. Ось як люди вважають.

 

Донецьк:

«Ну, это, например, лавирование интересами государства и личными интересами, я так считаю».

«Есть у нас Президент, который работает, чисто, что Америка сказала, то он и делает, он не думает своей головой».

«Проститутка политическая, их надо, блядей, убивать на…»

«Та примеров много, посмотрите телевизор, новости, вот и вся проституция политическая».

«Ну, я думаю, когда человек не отвечает за свои слова. Он говорит, но не делает, я думаю так».

«Ну, это Ленин популярно объяснил в своё время, да. А я просто, честное слово, я далёк от этого».

 

Вінниця:

«Політична проституція – це коли депутати, так, переплигують буквально з однієї партії в іншу, тому що їм там більше грошей пропонують, от. І вони взагалі не задумуються про те, як будуть жити далі люди».

«Дали по вот этой несчастной тысяче рублей, наши законные деньги. Разве это не проституция?»

«Можливо, це якісь перебіжчики з однієї партії в іншу, які продаються за гроші і не мають совісті, і не мають своєї відповідальності перед тими людьми, які їх вибирають».

«Ну що, сьогодні одне, а завтра друге, от і все. От це називається так. Як Янукович казав, ще в 2004-му році, коли декларував за НАТО, а зараз каже, що ні, зараз проти НАТО, все робить політику на НАТО, коли там цього не стоїть, абсолютно немає за що говорити».

«Це ті, хто придає партії свої. От він поступив сьогодні в одну партію, так, щось там йому переманили, гроші заплатили, він пішов в другу партію. І от так. Одна, друга, третя, так це називається проституція».

«Хороша колись була свинарка - в президію. Хороший конюх – в правління, в этот, в «верховну зраду». Ну, і так далі. І от вони зараз строять політику таку, яка їм, інтересує їх і устраивает їх, і все такое прочее».

«Мабуть, треба сказати, що вони всі там проститутки. Чи як?».

 

ВЕДУЧИЙ: Головне, що там було чи як, бо все-таки люди залишають ще якусь нам маленьку таку лазівку, в яку ми зараз і проліземо разом і пошукаємо відповідь на це запитання. Дискусію продовжить Павло Жебрівський, «Наша Україна – Народна самооборона» та Віталій Кононов, «Партія Зелених». Раунд другий. Щоб завершити попередню дискусію, повертаючись до досвіду «Партії Зелених», яка тріумфально ввійшла в Верховну Раду і тріумфально з неї вилетіла, так от коли свої ж побратими починають займатися звичними речами, тобто корупцією, так, чому партія починає не здавати своїх, не очищатися і в результаті не таврувати їх, як то кажуть, зрадниками, чи іншими словами, які народ вживав? Давайте так, проаналізувавши досвід, Ви розпочнете, прошу, п’ять копійок Ваші.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Тому що, в принципі, так, тому що це невідомо великому політичному загалу. В партії, звичайно, йде боротьба і завжди, коли політична партія, яка має досвід, така як «Партія Зелених», 18 років майже ми існуємо, то в нас були серйозні бої, серйозні втрати понесла партія, скажімо. І перша чистка партії була після 98-ого року…

ВЕДУЧИЙ: Але вже після того, як Ви програли, а чому Ви не числили.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ні, після того, як виграли, після того, як виграли.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Але чому Ви не числили тоді, коли на Вас?..

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ми чистили.

ВЕДУЧИЙ: Чистили?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ми чистили завжди.

Плакат із залу: «Не потрібно соціалістичного майбутнього!»

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: І чистка завжди відбувається, зараз абсолютно новий склад партії.

Плакат із залу: «БЮТ, НУ-НС, «Регіони» - одна клоака».

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я хочу Вам сказити, що це нормальне перманентне, перманентний стан кожної політичної партії повинен бути, якщо вона ідеологічна.

Плакат із залу: «БЮТ обіцяло визнати УПА. Визнав?»

ВЕДУЧИЙ: А коли Ви її чистите, Ви як відрізняєте от їх, от це зрадник, ми від нього відчищаємося, а це хороший?

Плакат із залу: «Плохая овца всё стадо портит. Реформа правосудия – будет порядок».

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ні, він сам, насправді, він сам йде. Його купують більші партії, сильніші, пропонують йому кращі місця, він йде і партія вимушена його виключити з партії, скоріше так.

ВЕДУЧИЙ: Зараз ми, пане Павле, прошу реагувати, я знаю, що Ви з «Зелених» нікого не прикупляли, так, по-моєму?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Ні.

ВЕДУЧИЙ: Ні.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Вони самі, особливо в 98-му році, самі могли кого завгодно купити, оскільки, при всій повазі до пана Кононова, я, насправді, людину цю поважаю, але коли один із їх очільників, головних фінансових донорів, найбільше забруднював навколишнє середовище, то, перепрошую, це зрада первинна. Тобто, ну, не можна сьогодні йти на гаслах захисту навколишнього середовища і «Запоріжсталь», яка сьогодні не вкладала, вірніше, тоді не вкладала жодної копійки в очищення викидів в атмосферу, була найбільшим забрудником навколишнього середовища, то це є ключова зрада.

Плакат із залу: «Камінці один одному в політичні городи, а городи вже бур’яном поросли».

ВЕДУЧИЙ: А тепер від історії до партійної історії.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Можна я відповім.

ВЕДУЧИЙ: Зараз Ви прореагуєте. Я хочу тепер і від Вас почути те саме, щоб ми закрили тему, принаймні, і зрозуміли, як відрізняти зрадника від не зрадника. Чому ті, хто переходив, так, Ви на ідеології кажете, є ідеологічна зрада.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Так.

ВЕДУЧИЙ: Ті, хто переходив до ідеологічних Ваших супротивників, завжди були на найвищих щабельках «Нашої України»?

Плакат із залу: «Партійних хамелеонів у «верховну зраду».

ВЕДУЧИЙ: Згадати Вам першу п’ятірку, наприклад, згадаємо і пана Щербаня, і Стояна. Як це пояснити?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: У нас з другими місцями завжди проблема. В 2002-му році був Стоян друге місце, в 2006-му році був Кінах друге місце. Сподіваюся, що в цьому році у нас нормальний чоловік.

ВЕДУЧИЙ: А пан Головатий, на якому місці був?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Я не пам’ятаю, 25 чи яке, чи яке було місце.

ВЕДУЧИЙ: Бачите, не друге.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Але ситуація, ситуація проста і зрозуміла, що партія «Наша Україна», вона тільки почала формуватися, реально партія, народний союз «Наша Україна» сформувалася тільки в 2005-му році.

ВЕДУЧИЙ: А до того, що було, за кого ми голосували до того часу?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: До того був блоку «Наша Україна» в якій партії, народний союз «Наша Україна» не було. Було ПРП, «Солідарність», п’ять партій було.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я хочу відповісти.

ВЕДУЧИЙ: Кидайте п’ять копійок і починайте, прошу.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я вибачаюся, але коли Ви мали на увазі Василя Хмельницького.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Який прийшов у партію і не мав ніяких заводів. Після того, як ми виграли вибори і як стали можливі для хлопців, які займалися бізнесом, різні варіанти, вони стали займатися приватизацією. І тому абсолютно ніякої відповідальності партія за це не несе. Згадайте потім подальші кроки, коли партія програла, де з’явився Василь Хмельницький і тоді критикуйте ту силу, яка зараз з Вами в блоці, а не ту, яка зараз не там.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Але, пане Кононов, Василь Хмельницький, наскільки мені згадується, в «Партії Регіонів» на сьогоднішній день, через це вони сьогодні не є з нами в блоці. Проте я хотів би сказати, що завдяки…

ВЕДУЧИЙ: Але він всюди був, він всюди був, правильно?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Да. В «Нашій Україні», Бог милував, не був.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ну, не зарікайтеся так.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Але я хотів би сказати, що Ви не очистилися, він просто сам від Вас пішов. Якби в партії було здорове раціональне зерно, то ви його б вигнали і це було б чесно, і це було б справедливо. Я думаю, що таким же чином…

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ви знаєте, я зараз Вам точно так буду відповідати як…

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, от такого, я Вам показую як ми, просто щоб врегулювати, що це Ваші мікрофони…

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я хотів би про політичне зрадництво, щоб у нас не було там…

ВЕДУЧИЙ: Крапку ставимо.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я дуже Вас поважаю як інтелектуальну людину і не всіх, скажімо, в Вашій партії я так поважаю, я не можу, навіть Вам якісь жорсткі речі казати. Але я хочу сказати одну річ, мені важко з Вами дискутувати, тому що я представник ідеологічної партії. Я, чесно кажучи, не знаю, яка ідеологія в «Нашої України» сьогодні. Вона міняється, вона сьогодні ліва, завтра права. Ми можете відповісти, скажімо, мені і щоб люди зрозуміли, і молодий чоловік з «Свободи» теж кивав головою, тому що я більше на них покладаюсь, за ними майбутнє.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Я перепрошую, вони не є в блоці «Наша Україна», вони, можливо, колись попадуть до Парламенту, тоді будуть відповідати. У народного союзу «Наша Україна» чітка ліберальна ідеологія з національно-демократичним ухилом і про це ми декларували і жодним чином не відступали. Насправді, в народному союзі «Наша Україна», в тому числі такі як я, займаються розробкою і впровадженням ліберальної ідеології.

ВЕДУЧИЙ: Пане Павле, прошу вас, пане Віталію і пане Павле, знову, от дивіться, ми зібрали комплект червоних карточок, ми зараз їх всіх відіб’ємо.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: І я зразу скажу, чому я запитав, можна? Тому що, мені здається, головне, головна причина зрадництва в Україні, що люди, які представляють політичні течії, вони зраджують не те що самі себе і свої партії, вони міняють ідеології і це найстрашніше, що є в нашому суспільстві.

ВЕДУЧИЙ: Ви не міняли і Вас немає в Парламенті.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Так.

ВЕДУЧИЙ: Так хто Вас зрадив, виборець Вас зрадив?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Це правда, це правда, так хай народ думає, чому так. Ми передбачувані, ми передбачувані.

ВЕДУЧИЙ: Народ - зрадник, не може думати.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ми передбачувані.

ВЕДУЧИЙ: Народ Вас зрадив.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Всі знають, що ми будемо робити. І тому нас розмивають всіх. Соціалісти зараз не потрібні, не потрібні, в них є ідеологія, вони зробили Мороза зрадником і викинули з Парламенту.

ВЕДУЧИЙ: Хто вони?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Хто вони? Ті, хто керують владою сьогодні.

ВЕДУЧИЙ: Чому?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Тому що…

ВЕДУЧИЙ: Добре, Ваші п’ять копійок.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Я перепрошую, особливо ми зробили Рудьковського, який з дівчатками поїхав.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Послухайте, послухайте.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Особливо зробили Валентину Семенюк…

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Не Ви робили справу Гонгадзе, відтягували, а Мороз. Про це ніхто не говорить сьогодні.

ВЕДУЧИЙ: Ні, по правилах працюємо.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Ми зробили, дівчину кинули в чартер Рудьковському, «Луганськ тепловоз» допомогли продати за два тепловози Валентині Семенюк. Це ми зробили.

ВЕДУЧИЙ: А що «Зелені» зробили?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Ні, я про соціалістів, коли пан Кононов говорить, що ми зробили їх зрадниками, це вони дискваліфікували свою ідеологію, розумієте. Ідеології немає, є власні інтереси, дорвалися до корита і грабьнаграбленное. От це ключова теза.

ВЕДУЧИЙ: Давайте ми поставимо…

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: І якою ідеологією ми б не прикривалися зрада є зрада.

ВЕДУЧИЙ: Пане Павле, пане Віталію, давайте на зраді закінчимо, у нас ще багато цікавих тем є. Зберемо комплект червоних карточок, ми їх назбирали повний комплект. Давайте кожен висловить за що й кому, бо різні моменти з’явилися.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Червона картка пану Кононову, тому що я протестую проти того, що він каже, що його партія є ідеологічною. Їх не підтримали на виборах до Парламенту саме через те, що люди не побачили зв’язку між декларованою ідеологією і конкретними діями. Відповідно, їх відігнав від влади український виборець, український народ. А зрадницькими, тут можна погодитися з паном Кононовим, є партії, які зраджують свою ідеологію, а також ті, до яких переходять зрадники. Там де більше зрадників, куди вони біжать, в те місце, то й є зрадницька партія.

ВЕДУЧИЙ: Ваша червона картка. Давайте ми весь комплект, а тоді відреагуєте всі, кожен на свої, так. Ваша кому?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, сейчас говорят о предательстве ещё и, причём, практически каждый, кто выступает, он занимает позицию оправдания, потому что практические процессы перехода депутатов есть во всех политических силах, которые представлены в Верховном Совете. То есть, есть они и в «Партии Регионов», есть они и в других, есть люди, которые…

ВЕДУЧИЙ: Я правильно розумію, що Ви говорите перехід – це зрада?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, я с этим не согласен, то есть. И я хочу сказать, что если мы наклеиваем на такие политические явления сразу ярлык «зрада», то, в принципе, мы не смотрим в корень этого явления. А главная проблема то, что ещё кто-то из английских политиков говорил, что у Англии нет вечных друзей, у Англии есть вечные интересы. Так вот, когда политическая сила перестаёт выражать те или иные интересы, тогда люди, интересы которых не защищаются…

ВЕДУЧИЙ: Ви повторили те, що пан Віталій говорив. Я зрозумів.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Они меняют своё место в политикуме.

ВЕДУЧИЙ: Це філософська така була червона картка, прошу конкретні, щоб могли реагувати ті, кому Ви виставили. Ваші 30 секунд, прошу.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Отже, червона картка пану Жебрівському. Власне, дуже було приємно почути, що він представляє політичну силу, яка сповідує ліберальну ідеологію. Хочу нагадати, що маркіз де Сад також називав себе лібералом, дуже гарна паралель.

ВЕДУЧИЙ: Хороший дядько був він.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: По-друге, це думаю, дуже раді мої краяни галичани почути, тому що представники цієї політичної сили їздили по галицьких селах і вдавали з себе більших націоналістів ніж Степан Бандера та Євген Коновалець разом взяті. Ну, дуже їм буде приємно сьогодні почути, що насправді вони проголосували за ліберальну політичну силу.

ВЕДУЧИЙ: А Ви думаєте, що відрізняють лібералів від націонал-патріотів?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Відрізняють.

ВЕДУЧИЙ: Ух ти!

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Про те треба чесно говорити і чесно декларувати свою позицію, і чесним бути з ідеологічною платформою.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Якщо можна, то я відреагую.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, і ще остання червона картка, щоб ми вже весь комплект мали, всі скористалися і кожен відреагує. Кому?

Василь Сільченко, СПУ: Знаєте, у мене червона картка пану Жебрівському, тому що я перший раз побачив, які послідовні дії у так званої партії «Нашої України». Останній вихід шести із фракцій засвідчив, що справді, тут послідовність така, що її навіть нічим іншим і замінити не можна, це перше. Друге, а тут було зауваження відносно тих, хто проститутками чи зрадниками називають, ті, хто переходить з однієї політичної сили в іншу. Як раз із соціалістів і пішли в народний союз «Наша Україна» чи зараз так звану «Самооборону». «Самооборону», один із відомих діячів Соцпартії Юрій Луценко, який зрадив спочатку свого батька, а потім політичного батька Олександра Мороза.

ВЕДУЧИЙ: Батько був комуністом, наскільки я знаю.

Василь Сільченко, СПУ: А в БЮТ перейшов Йосип Вінський і тим самим зміцнив його ряди.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Давайте тепер відреагуємо. До Вас була перша картка, так?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Да.

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Перша картка до мене. Я, в принципі, не зовсім і зрозумів при чому тут ідеологія і народ. Народ просто розподіляє обіцянки, скажімо, політичних партій на свою користь і якщо йому обіцяли райське життя, і він проголосував, а ми обіцяли йому, скажімо, негативні якісь…

ВЕДУЧИЙ: Пан Віктор сказав, що Ви зрадили свою ідеологію і за це покарав Вас народ.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ну, так, я не розумію, як це може бути.

ВЕДУЧИЙ: А як, от ви ж не в Парламенті.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ніхто нікого не покарав, просто всі вважають, що, да, «Зелені» потрібні, але їхні ідеї сьогодні не на часі, бо треба наїстися, і це реакція.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Прошу, Ваша реакція на червоні картки.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: З приводу хотів би наголосити, що соціалістів в народному союзі «Наша Україна» немає жодної людини. Є у «Народній самообороні», але це є група Луценка, яка не входить до народного союзу «Наша Україна». І з фракції «Наша Україна» не вийшли п’ять чоловік, вони вийшли з партії, а це їхнє кожного право і вони мають на це право. З приводу «Свободи», то останнім часом вони нападають, ну, зрозуміло, вони не нападають на ідеологічних супротивників, а казалося б на тих людей, з якими б мали розвивати українську мову, працювати на розвиток взагалі націоналізму в Україні. Нажаль, ви вибрали ворогами і своїми супротивниками «Нашу Україну» і БЮТ, за що вам…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Отже, аргументи картки сприйнято. Але тепер мусимо ще добратися до підсумкової частини, тому експертам зараз, крім своїх червоних карток, доведеться висловити підсумки по цій темі, їм слово. Отже, інші незгоди, крім тих, що Ви в червоній картці.

Василь Сільченко, СПУ: Мені здається, що все-таки партія народний союз «Наша Україна» не зовсім коректна у своїх оцінках, вона, власне кажучи, і своїми діями, і в стосунках із своїм партнером по коаліції…

ВЕДУЧИЙ: Це Ви про БЮТ говорите?

Василь Сільченко, СПУ: Безпосередньо підкреслює про те, які вони коректні і які вони послідовні. Тому і ми бачимо сьогодні ситуацію, коли справді політична криза, політична криза саме виходить з цих політичних сил, які утворили коаліцію. Мені здається, що питання зради треба починати із першоджерел, коли зрадили інтереси «Майдану», інтереси того народу, який повірив у ті гасла, у ті лозунги, які, власне, устами їх лідерів вони визначалися. І коли Соціалістичної партії лідер, Олександр Мороз побачив, що ці гасла були лише гаслами, тоді і стало питання чи продовжувати цей концерт, чи все-таки прийняти інше політичне рішення.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Час просто Віктора Уколова. Ваша хвилина на підведення підсумків, ми нарешті мусимо підвести риску під зрадою чи не зрадою.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Бувають такі випадки, коли весь стрій іде не в ногу, а один іде в ногу. Ви знаєте, це відбувається тоді, коли один виконує наказ, а весь стрій побіг мародерствувати, так було, наприклад, з Соцпартією, коли звідти вийшов Вінський, він один ішов в ногу, Соцпартія побігла за посадами до коаліції. Не можна говорити про те, що це зрада ідеалів Майдану, тому що на Майдані не давали наказ іти в коаліцію з «Партією Регіонів». Тому я хотів би точно дати дефініцію, що таке зрада. Зрада - це не зрада вождю, у нас монархів немає, розумієте, в чому справа, зрада – це зрада ідеології, це зрада програмі, це зрада виборцям і тільки. А якщо ми почнемо думати про те, що у нас монархія, тоді треба розпустити Парламент і перейменувати нашу республіку в монархію.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Доповню ще останнім пунктом, що зрада є тоді, коли народ зрозумів, що його зрадили. Якщо ти не зрозумів, що тебе зрадили, зради немає. Ваші зауваження.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, действительно, для того чтобы начинать говорить, надо было определиться, чтобы было чёткое понятие, о чём мы говорим. И если говорить о предательстве, то, я считаю, что предательство – это то, что национал-патриоты, которые сегодня у власти и, которые практически последнее время, после того как Украина стала независимой, практически либо диктуют во власти свои условия, либо что-то ещё делают. Они привели Украину к тому, что канал «1+1», было «Нас 52 миллиона». Сегодня нас уже не 50 миллионов, сегодня нас уже не 48 миллионов. Так вот результаты такого правления страной и, я считаю, являются самой большой зрадой.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Але ви теж двічі були при владі, так я не зрозумів, який мільйон на вас треба списати. Прошу, Ваші зауваження, крім того, що було в червоні картці.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Так. Отже, на мою думку, найбільша проблема в сьогоднішній дискусії - це те, що ми шукаємо корені зради не там, де слід.

ВЕДУЧИЙ: А де?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ми шукаємо, говоримо про якусь коаліцію, про ідеали Майдану. Треба схаменутися, пройшло 17 років, зраджений український народ. Всі парламентські партії, які були в опозиції чи зараз є при владі, чи будуть в опозиції завтра, вони складаються із тих моторних людей, які 18 років продавали Україну. Вони приватизовували заводи, шахти, дитячі садочки, вони займались геноцидом українців. Сьогодні вони нам розповідають про європейську інтеграцію, про покращення життя вже сьогодні, про виконання передвиборчих обіцянок. Вони зрадили український народ – це злочин проти нації. Фактично тут треба шукати корені зради. Сьогодні в Україні політична еліта, вона робить безпрецедентні злочини, вона воює проти власного народу. От це є зрада національних інтересів. Політична еліта сьогодні в Україні, вона діє проти інтересів української нації, тому вона повинна бути усунута повністю.

ВЕДУЧИЙ: Отже, таким чином, ми змогли в два раунди врешті добратися до дефініції. Так як казав пан Владислав, треба перш, ніж сперечатися, дати визначення. Ми його знайшли. До речі, чи не перейняти нам всім білоруський досвід. Знаєте, там всі знають, що балотуватися на посаду президента Білорусії має право будь-яка людина, яка має досвід роботи Президентом Білорусії. Реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Кажуть, що як запиталися в політолога сьогодні, де кращі перспективи науково-технічного прогресу, в Україні чи в Росії, політолог подумав і відповів: «Звичайно, в Україні, тут щоб зупинити той науково-технічний прогрес треба аж три людини, в Росії достатньо однієї». «П’ять копійок» повернулися до вас із своїм запитанням, на перевиборах я їх… Якщо вважаєте, що більше ніколи не виберете, дзвоніть першим номером телефону. Оберу ту силу, за яку голосував, то ваш номер телефону другий. А ми повернемося до приколів минулого політичного тижня. Ні тижня без приколів, скажемо так. Як псували нерви Медведєву, знаєте? Як Симоненко провів наукову конференцію прямо в стінах Парламенту для студента Кензьора і куди треба відкинути порядок денний, коли праздникнаступает. Для Вас все це далі в нашому сюжеті.

 

Сюжет: «Підбиваючи підсумки демократичних виборів у сусідній Російській Федерації важко заперечити їх бездоганність та прозорість, оскільки два президенти кандидували вместе, то і вместе победили с традиційними 70-ма відсотками. Зайві кандидати та всякі западенські спостерігачі були зняті з перегонів заздалегідь, щоб не заважали вертикалі власті сосредотачиваться. Але попри те, що ФСБ нещодавно отримало законодавче право читати навіть електронні листи росіян і переписку в Інтернеті, кількість несвідомих громадян, що взяли участь у виборах, не зменшилась. Антидержавні сили, яких обурила відсутність рядочка «проти всіх» нищили великодержавні бюлетені та всіляко пакостили побудові контрольованої демократії. Ось фотокопії бюлетенів антидержавного електорату. «Буду краток». «Превед медвед», «Трус, Балбес, Бывалый. Наш кандидат». «Клоун, Мумия, Медвед». «Кто эти все люди?». «Ребята давайте жить дружно». «ЛжеДмитрий вон из Кремля!» «Нет выбора без выбора!» «Всем кандидатам - психиатрическую экспертизу!!! Принудительно! Против всех! За свободный выбор!». «П’ять копійок» остаточно увірували в свідомий вибір росіян і готові поширити закордонний досвід у будь-яких дочасних українських виборах. Спроби скасувати недоторканність з самих себе розпалили депутатські пристрасті у Верховній Раді. Лідер комуністів Симоненко звинувачував депутата Кензьора в антирадянській діяльності ще у часи советов, коли молодий Ярослав підірвав могутність Красної армії тим, що не санкціоновано відбирав портянки у радянських воїнів. А нашоукраїнець Кензьор пояснив, що виборче гасло «Комуняку - на гілляку» усе ще актуальне для нього. Ось як виглядало обговорення законопроектів.

Петро Симоненко: «Так вот, захалявный патриот, каптёрщик Кензёр в своё время привлекался к ответственности за то, что тырил портянки у солдат. Вы понимаете, за что этот человек привлекался к ответственности? И он сегодня объясняет о том, чьи интересы он защищает.

«Молодец».

Петро Симоненко: «Вывод один только, цирк уехал, а клоун остался. Спасибо».

Кензьор: «Десь, здається, в минулому скликанні я вже реагував на репліку цього циркача без цирку. Так що я зізнавався, що я зовсім недавно із стріхи хати своєї мами витягнув змащений добре кулемет, міномет і танк. І вони зараз в мене в бойовому стані на селі у мами на подвір’ї стоять».

Традиційно свято солідарності сестер Клари Цеткін, яке за радянською звичкою Україна також святкує Восьмого березня, розпочинається значно раніше. П’ятого-шостого березня корпоративні п’янки, плюс легкий фуршет сьомого березня з привітаннями на робочому місці під скорочений робочий день і ще два урядових вихідних, такий собі тиждень алкоголізму за здоров’я всіх солідарних жінок. Погана прикмета вітати наперед зовсім не стосується Восьмого березня. Лідер Янукович також відкинув забобони і вже сьомого березня під час засідання розблокованої Ради вітав жінок соратниць по фракції.

Інна Богославська: «Она такая красивая».

Віктор Янкович: «Поздравляю».

Інна Богославська: «Спасибо большое, спасибо».

Віктор Янукович: «Леночка, ты сегодня такая взволнованная, волнуешься. Какой порядок денний, сьогодні свято».

Ми підтримуємо лідера, війна війною, а обід порасписанию.

Віктор Янукович: «Какой порядок денний, сьогодні ж свято».

 

ВЕДУЧИЙ: І попри те, що у нас сьогодні свято, у нас все одно є порядок денний, бо ми не знайшли відповідь ще на дві дефініції. Владислав Лук’янов, «Партія Регіонів», Юрій Михальчишин всеукраїнське об’єднання «Свобода» в раунді третьому найдуть страшніші дефініції, ніж зрада. Отже, розпочинаємо. Перша дефініція, яку ми слухали – це є національні інтереси. От кожна партія за 16 років йшла в Верховну Раду або до виборця захищати національні інтереси, а інші, що захищали національні інтереси, в цей час програвали. Можете розпочати зараз, чому у політичних сил різні національні інтереси? Якщо я помиляюся, то тоді давайте, пане Владиславе, всеукраїнське об’єднання «Свобода» і «Партія Регіонів» у Вас спільні національні інтереси, які ви відстоюєте в Парламенті і поза ним? Назвіть його, прошу, починайте.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, Вы знаете, я думаю, что все граждане Украины поддержали бы предложение о том, что вопрос вымирания украинцев – это является, ну, наверное, самой страшной проблемой, которая есть в Украине и которую нужно решать. Если мой оппонент не считает так…

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Треба до цього додати, що треба не тільки визнати цей факт, він є очевидним, а треба визнати, ще й винних знайти.

Плакат із залу: «Владу в українські руки».

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: І їх, відповідно, притягнути до відповідальності. Тому що геноцид…

ВЕДУЧИЙ: А щоб притягнути до відповідальності - це і є національні інтереси?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Так, притягнути винних за геноцид до відповідальності і, врешті решт виштовхати країну на нормальні рейки розвитку. Тому що поки відповідальні не на лаві підсудних, як мінімум, Україна і надалі залишатиметься колонією і нічого доброго її не чекає. А ця зміна, ця зміна населення все-таки це не є стихійне лихо, це злочин проти української нації.

ВЕДУЧИЙ: Пане Юрію, а тепер скажіть мені, що всеукраїнське об’єднання «Свобода» із своєї програми національних інтересів запропонує як спільну платформу для «Партії Регіонів».

Плакат із залу: «Зрада партії – це нічого в порівнянні із зрадою народу!»

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ну, для будь-якої політичної партії можемо запропонувати, насамперед одне, почати треба із очищення України від українофобів.

Плакат із залу: «Націоналізм – це сила, лібералізм – могила».

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Українофобія повинна бути визнана злочином проти держави і нації.

Плакат із залу: «Проститутка на гастролях – а в ВР «козлы голубые» - предатели».

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Тому що ті політичні сили, які дозволяють собі зневажати українську націю публічно, які дозволяють собі принижувати гідність українців, вони не мають права ходити по цій землі.

ВЕДУЧИЙ: Не говоріть абстрактно. Кажіть, де Ви таке бачите.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: От коли їх ліквідують… Є такі в нас політичні сили в Україні.

ВЕДУЧИЙ: Да?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Нажаль, є. Проте, коли, власне, їх можна буде ліквідувати, тоді можна буде говорити про те, що Україна має перспективи для розвитку.

ВЕДУЧИЙ: Давайте тільки без фізичної ліквідації в цій студії, бо я ще хочу…

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: В юридичному сенсі, принаймні.

ВЕДУЧИЙ: В юридичному. Пане Владиславе, реагуйте. Тобто, чи Ви готові підтримати, чи є це справді для політичних сил, наприклад, заборона приниження українців, як захист національних інтересів і чи це відповідає, наприклад, Вашим думкам?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я не знаю, мне бы хотелось, чтобы Юрий закончил свою мысль полностью, потому что его так прервали.

ВЕДУЧИЙ: Він ще не закінчив?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да. Он так говорил.

ВЕДУЧИЙ: Він говорив ліквідувати і на цьому місці зупинився.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Он говорил оликвидаторах, думаю, может, он не всё сказал.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Можна і продовжити.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да, давайте.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: В принципі, пошук національної ідеї на конкурсній основі, який українцям пропонують останні 17 років, він вже себе, очевидно, вичерпав. Зрозуміло, що національна ідея в Україні є одна.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Можна навіть так не поспішати, я не буду перебивати.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Добре, питань немає. Україну, нарешті, потрібно повернути українцям. Тобто, Україна повинна стати національною державою в кінці кінців. Це і є головна ідея, яка повинна об’єднати всіх в Україні. Україна повинна належати тільки українцям, вона не повинна отримувати вказівок ні з Москви, ні з Вашингтону, ні з Брюсселю. Їй треба повернути престиж на міжнародному рівні і на внутрішньому рівні.

ВЕДУЧИЙ: Пане Юрію, я тепер хочу все-таки почути, от ціла така програмна вийшла, виступ, так. Чи готові Ви під кожним цим словом підписатися як спільник цього?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Вот, Роман, мы сейчас стояли, слушали выступление молодого человека, который ставит своей целью представлять интересы украинского народа в Парламенте, в политике и он делает первые шаги. Но, к сожалению, некоторые вещи он видит, что ситуация ненормальная и мог бы быть полезным обществу, если бы чётко понимал причины того, что происходит.

Плакат із залу: «Кононов ура».

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Дякую.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, хочешь сказать, давай.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ну, дякую.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, це тільки подяка була.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Я подякувати хотів.

ВЕДУЧИЙ: Але я питався чи Ви під всіма тезами можете підписатися?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу завершити. Нет, ну, давайте, я не перебивал, давал шанс высказаться.

ВЕДУЧИЙ: Просто час. Кажіть.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Если кто-то настаивает, торопиться…

ВЕДУЧИЙ: Прошу, говоріть.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Поэтому, если говорить о проблемах, то есть, реально, серьёзные системные проблемы ни одним правительством за полгода, за год в Украине решиться не могут. И сегодня можно взять «помаранчевые» силы, которые пришли к власти, они как обычно, как и в 2005-ом году, та же самая ситуация: Тимошенко – Премьер, Ющенко – Президент. Тогда он выдержал чуть больше полгода, сейчас боюсь, что полгода он не выдержит и будет… Нет…

ВЕДУЧИЙ: Прогноз приймається. Пане Владиславе, ми відійшли від теми. Я хочу сказати, поясніть Ви, як Ви бачите, чому всі політичні сили, їх в нас майже 160, всі партії мають різні національні інтереси? Так не може бути.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Роман, давайте говорить, Вы задаёте мне один вопрос, говорите: «Ответьте на вопрос оппоненту». Задаёте другой вопрос. Вначале спрашиваете, что у нас общее…

ВЕДУЧИЙ: Давайте ми поміняємося місцями, я буду, Ви мені значок і Ви будете ведучим.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, давайте, давайте, это каламбур.

ВЕДУЧИЙ: Ні? Так і буде.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Без проблем, без проблем, у меня есть коллекция значков, и я могу поделиться.

ВЕДУЧИЙ: Але Ви можете дати відповідь на просте питання.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да.

ВЕДУЧИЙ: 160 партій, 160 різних бачень національних інтересів, чому?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Без проблем и именно наши избиратели, в том числе и женщины, у которых сегодня праздник, именно они и решают, какой политической силе быть представленной, а какой нет. Именно поэтому за «Партию Регионов» голосует больше всего наших избирателей, жителей Украины, и мы имеем, наша фракция самая большая в Парламенте, потому что она выражает именно интересы наибольшего количества жителей Украины.

ВЕДУЧИЙ: В мене таке відчуття, що знову почалася виборча кампанія. Це хіба відповідь на моє запитання, чому різні національні інтереси?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да, ответ. Вы спрашиваете, почему у нас все партии разные.

ВЕДУЧИЙ: Мають різні національні інтереси.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да. Потому что некоторые партии слышат избирателей и избиратели их поддерживают, а некоторые играют, кто в лес, кто по дрова и люди их не поддерживают.

ВЕДУЧИЙ: І це аргумент для Вас. За них голосують більше, тому що вони мають в програмі захист національних цінностей, а за Вас менше, значить, Ви не маєте.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ну, це пересмикування, це пересмикування. Я думаю, перше, всі ми розуміємо, що політика…

ВЕДУЧИЙ: Ні, то вислухав.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Это попытка нас поссорить.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Що політика – це мистецтво можливого. І сьогодні партія в Парламенті, завтра вона буде поза Парламентом, сьогодні партія не є представлена в законодавчому органі, завтра будуть ще одні дострокові вибори і вона потрапить в Парламент. Тобто, це є питання тактики. Питання стратегії є інакше, питання в тому, що нарешті Україну слід українцям повернути. І хто стоїть на цій платформі, в принципі, ті політичні сили чітко повинні декларувати свою відданість інтересам українізації України, повернення її українцям, нарешті.

ВЕДУЧИЙ: Ви такі теорії говорите, ніби всю трансляцію з’їзду в Северодонецьку передивились. Червона картка, прошу.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ну, це закономірна реакція, в принципі, на те, що там відбувалося.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Ваша червона картка кому і за що?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Моєму шановному опоненту пану Лук’янову. Перш за все, я не погоджуюся з тим, що за вас голосують більша частина виборців України, за вас голосували найбільше виборців в Україні. І я не переконаний, що будуть голосувати надалі. А також у мене є до Вас запитання, пане Лук’янов, скажіть, будь ласка…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я не удивляюсь, потому что если бы Вы были переконані, Вы бы тоже за нас голосовали.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ви так, у мене все-таки є… Перепрошую, у мене до Вас запитання і я хочу, щоб Ви дали чітку відповідь, які в Україні національні інтереси вбачає «Партія Регіонів», будь ласка?

ВЕДУЧИЙ: Прошу, час вичерпано, так. Ваша відповідь.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, я говорил уже и можно взять программу «Партии Регионов», там есть чёткие ценности.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Тобто, Ви їх не знаєте?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, почему? Я Вам отвечаю на Ваш вопрос, Вы так торопитесь, если хотите что-то добавить, пожалуйста.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ну, по пальцях.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ні, я Вас слухаю.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Или у вас принято перебивать.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я журналіст колишній.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, я понял, это у Вас такое профессиональное.

ВЕДУЧИЙ: Ну, давайте чітко так, чітко скажемо просто, принаймні три кити.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, нет, есть чёткие интересы, есть чёткие проблемы, которые мы обозначили на… Кстати, вот сказали о Северодонецке, могу сказать, на съезде в Северодонецке мы обозначили чётко те вопросы, которые сегодня волнуют общество. Мы показали о том, что для нас очень важный вопрос местного самоуправления, потому что людей на местах, практически...

ВЕДУЧИЙ: От це і є національні інтереси, так?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Это национальный интерес, это принципиальный вопрос…

ВЕДУЧИЙ: Місцеве самоврядування – це раз.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Потому что, посмотрите, что делает сегодня закон про тендерные закупки в Украине.

ВЕДУЧИЙ: У нас просто часу не так багато, щоб…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Второй момент…

ВЕДУЧИЙ: Ви зразу реагуєте?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Пожалуйста.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Три кити Ви просили назвати національних інтересів.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: У всеукраїнського об’єднання «Свобода» вони є прості, перше – це україно-центризм, друге – соціальність, третє – великодержавність. Можна їх розшифрувати зразу.

ВЕДУЧИЙ: Ні, не треба їх розшифровувати, ми в ідеології зараз не балуємося.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу, да, если мы в идеологию не, наша задача стояла, и мы декларировали на выборах, это борьба с вымиранием украинцев, потому что сегодня у нас одна из самых больших проблем, я говорил, это вымирание Украины. То есть, если…

ВЕДУЧИЙ: Давайте не будемо повторюватися.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Второй момент, почему это происходит. Это происходит в силу того, что вместо того, чтобы решать реальные социальные проблемы, правительство и власть, которые сегодня существуют, выбрасывают нам абсолютно ничего не имеющего общего с вопросами экономического развития. Мы решаем и должны решить вопрос про НАТО.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Я Вас про одне, а Ви критику діючої влади.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Ваша червона картка кому і за що?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Владиславе, таке враження, що Ви сьогодні не боретеся з кульками проти НАТО, яке нікому не цікаво.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я как раз говорил об этом.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Таке враження, що не ми підняли, не наш коаліційний Уряд підняв соціальні виплати, тобто по народжуваності, по пенсіям, по заробітним платам і так дальше, так дальше. Тобто, як раз, насправді, можна сказати, я, мабуть, хотів почути і інше, що не тільки соціальні виплати мають підніматися, але й продуктивність праці на цьому має працювати. А Ви все до навпаки, з ніг на голову.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Якщо у нас не виходить теоретично дізнатися все-таки про спільні національні інтереси…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хотел бы ответить всё-таки.

ВЕДУЧИЙ: Відреагуйте.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, вот если говорить и Вы говорите, что мы не ставим вопрос роста экономики, в первую очередь, «Партия Регионов», правительство Януковича ставило программы энергосбережения, программы инновационного развития, программа роста ВВП, программа повышения заработных плат, которые с этим связаны. Это, именно, всё находиться в программе «Партии Регионов».

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: А яке відношення до вимирання це має?

ВЕДУЧИЙ: Ну, не знаю, можливо найпряміше, при реалізації, так, пряме.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Прямое, если, если вы живёте в нищете и вымираете оттого, что не можете купить нормальные продукты, нормальные…

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Це соціальне питання.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Это вопросы прямо влияющие на…

ВЕДУЧИЙ: Панове, Ваша дискусія, чий уряд краще абсолютно дальше від того, що я говорив. Раз ми не змогли пояснити феномен, чому у кожної партії інше бачення національних інтересів, тоді поясніть, що ж тоді люди називають політичною проституцією, якщо можна на прикладах, а можна без тероризування. Ви почнете тепер?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Отже, політична проституція, все-таки, це термін є з лексикону, перш за все публіцистів, а, по-друге, це термін, яким характеризують те, що відбувається в країні прості люди, пересічні українці. І, власне, нажаль, вони мають рацію, тому що все-таки те, що відбувається в Україні – це цілеспрямований продаж національних інтересів і торгівля.

ВЕДУЧИЙ: Як це торгівля? Що ж має спільного торгівля до проституції?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Торгівля? Будь ласка, продають Україну за гроші.

ВЕДУЧИЙ: Ну, але вони ж самі продаються, ми ж знаємо різницю між проституткою і продавцем в супермаркеті.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Можна робити, так би мовити, за згодою і через кохання, а можна робити банально за гроші. От це, власне, і робить вся політична еліта, цим і займається, торгує собою, в тому числі і Україною за гроші.

ВЕДУЧИЙ: Ваш візаві теж?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Я маю на увазі узагальнено, я не хочу нікого ображати і показувати пальцями.

ВЕДУЧИЙ: Добре, тоді…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Можно конкретно говорить.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Політична еліта в Україні, вона і в опозиції є, і при владі вона є.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, вопрос конкретно стоит, да или нет?

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ні, ні.

ВЕДУЧИЙ: Ваше визначення, що таке політична?..

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Я розумію, ми тут зібралися для того, щоб ображати один одного.

ВЕДУЧИЙ: Що таке політична проституція і як Ви вважаєте? Якщо тим терміном вже стільки оперують, 16 років, тоді поясніть Ви.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Роман, к сожалению, не специалист в области древнейшей профессии и реально, вот видя то, что происходит сегодня в коалиции, я считаю, что это самый яркий пример политической проституции, когда жінка Прем’єр зраджує чоловіку Президенту.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Жаль, я використав червону картку.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Да.

ВЕДУЧИЙ: А Ви хочете сказати, що у нас Прем’єр-міністр замужем за Президентом тільки таємно?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, нет, ну, Вы же говорите о политической проституции.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: А передёргиваете в другую плоскость.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, ні, ні, я просто хотів Вас зрозуміти правильно.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, если у Вас есть какая-то информация, как у журналиста, и Вы хотите забросить эту информацию, можно поднять этот вопрос.

ВЕДУЧИЙ: Панове, що ми не змогли зробити одної справи, зате на другій у нас дуже легко все пішло. Всі сказали, що вони не спеціалісти з політичної проституції, але зразу дали чітке визначення, як Ви помітили. А от зараз експерти можуть точно відповісти на те запитання, на яке я не почув в цьому раунді відповідь. Отже, чому в нас в політичних партій різні національні інтереси, слово експертам. Пане Віталію, у Вас мікрофон, Вам і найти відповідь на це запитання, і, за одно, інтегрувавши в неї червону картку, це час Ваш, Ваша хвилина.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Ну, насправді, головна відповідь в тому, що країна не визначилась і всі партії, звичайно, свої шляхи пропонують, але український корабель сьогодні, знову ж таки, по компасу мандрує в різні сторони. І кожна сила, яка виграє в свій час тягне її в ту сторону. Україна нарешті повинна визначитись, що вона хоче.

ВЕДУЧИЙ: Ви кажете країна хоче визначитися, хто в цій країні повинен визначитися?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Народ, народ України, він повинен сказати, нарешті: «Я хочу нейтральності, я не хочу в Америку, не хочу в Росію, не хочу в Європу. Я хочу сам собі збудувати своє щасливе життя». І про це коли говорять політичні сили їх не чують. Тому що, сьогодні більше, звичайно впливають в геополітичному просторі сили, які мають надзвичайно серйозну вагу для нашої країні. І, практично, наші вожді, вони не є самостійними, це треба признати. І тому коли, я і хотів задати це питання, я хотів задати питання до пана Юрія, Україна для українців зрозуміло, але, скажіть мені, будь ласка…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Кожен день вбивають іноземця в Україні, це нормально?

ВЕДУЧИЙ: Прошу мікрофон. Пане Сільченко, Ваша червона картка. Це час експертів, це неправильно скористалися мікрофоном. Ми ще поговоримо про це.

Василь Сільченко, СПУ: Ви знаєте, мені дещо сумно знаходитись на ці передачі, тому що я в черговий раз бачу те, що різні політичні сили по-різному, по-своєму трактують і національні інтереси, і інтереси простого українця, простого українця. А наші політики дають для цього багато приводів для того, щоб справді, у політичній проституції їх можна було звинуватити або, скажемо, брати з них приклад як стосунки між Блоком Юлії Тимошенко та «Нашою Україною», зокрема між Президентом і Прем’єром на політичному, на політичному горизонті. Як так званий лист трьох до Генсека НАТО, коли свого часу Україна голосувала за без’ядерний позаблоковий статус і раптом це рішення…

ВЕДУЧИЙ: Ви про НАТО говорите, а що не сподобалось в аргументах сторін.

Василь Сільченко, СПУ: Це рішення забули, забули, голосують, пишуть, підпишуть інші. Це не що інше, як політична проституція.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. А що про інтереси?

Василь Сільченко, СПУ: А що стосується національних інтересів, я думаю, всі ті, хто працюють для України – це і є національні інтереси.

ВЕДУЧИЙ: Прошу. Пане Павле, я не зрозумів, працюють для України 160 партій і ще пару підпільних організацій і всі кажуть, що це національні інтереси. Може Ви маєте відповідь на це запитання?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Нажаль, від пана Владислава так і не зрозуміло, який національний інтерес передбачає «Партія Регіонів» перед собою і, мабуть, вони ще не сформулювали, на грані формулювання знаходяться. Що стосується пана Юрія, то, в принципі, Україна для українців це нормально, а що робити з іншими національностями, от.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Нехай собі живуть господарями в цій країні.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Ну, Ви маєте свій, власне, маєте свій, тобто, є в країнах демократії є, там, допустимо, канадець українського походження, це нормально, він є канадець.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Меншина.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Меншина – це Ви по своїй філософії і своїм думкам. Тому що, насправді, люди, українець, який відчуває біль за свою землю, для якого земля ця є рідною, той є справжнім українцем. А той, який тільки собі на лоба написав, що він українець, він є ворог українського народу, тому що власне, ті українці, які будують Україну є всі українці. От то й є національна ідея. Ні, Боже упаси.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ми ж без персоналій говорили. Все-таки повернемося до зауважень сторін і плюс відповідь на запитання чому у всіх партій різні національні інтереси?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Боже, як багато запитань. Цей раунд був ілюстрацією того, що члени «Партії Регіонів» не усвідомлюють національних інтересів своєї, які декларувала «Партія Регіонів». Тобто, або «Партія Регіонів» не декларувала національні інтереси захист, або вона їх просто не прописала, або пан Лук’янов це погано читав, скажімо так, не вивчив. З іншого боку, з іншого боку це очевидно, для БЮТ, наприклад, національними інтересами є соціальна незалежна українська держава з високою конкурентоспроможною економікою у Європейському союзі і ми йдемо саме до цього. Стосовно ж пана Юрія, то я можу сказати, що дуже легко одягнути вишиванку представляючи лише два проценти галичан.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Ви теж в вишиванці, я перепрошую, давайте не будемо пальцями тикати на вишиванку.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Повторюю, дуже легко одягнути вишиванку представляючи два проценти галичан. Дуже складно носити вишиванку представляючи більшість у всіх регіонах України, як це робить Блок Юлії Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Панове, ми обмінялися лишень кучею думок, їх треба буде підсумовувати в наступному раунді. До речі, про лікарів, яких тут згадали. Лікарі кажуть, що якщо дитину вчасно не відучити говорити безперестанку і перебивати старших, то потім з нього виросте справжній політик. Реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Якщо ви подумали собі на святкову голову, що так наші політики не можуть знайти відповідь чому, так різно в них шукаються національні інтереси і така в них каша в голові, то ви глибоко помиляєтеся, бо ми пішли в народ, там не менш цікаву кашу заварили. Наші кореспонденти в Вінниці і в Донецьку в людей запитали, чому у всіх партій національні інтереси прописані різні. І ось що люди вважають.

 

Донецьк:

«Личными интересами, своими, не государственными».

«Ну, потому что, понимаете, западная Украина, та считает УНА-УНСО, что это герои, бендеровцы, которые своих же и уничтожали, своих же, украинцев, все уничтожали. И в колодцы живьём, и детей в кострах палили живьём. Они считают, что это герои великие. Мы же считаем, вот восток, юг, да и в центре большинство, хоть они, сейчас историю молодёжь не знает, считают их врагами народа, потому что они… Понимаете, вот вам и вся разница в политике».

«По-моему, у них у всех одинаковые интересы, просто это, скажем так, вывеска, которая в тех или иных случаях имеет какой-то смысл».

«А потому что, ну, как, бендеры ненавидят нас, а мы ненавидим их, я считаю только так. Даже вчера выступала, была программа… Такая была программа, что говорят, значит, южные, южные, наши эти, значит, мужчины, любят больше москвичей. А западенцы любят южных. Ну, просто, я считаю, что это ненависть и всё, больше ничего».

«Допустим, татарин хочет, чтобы Крым был, украинец – чтобы Украина была, русскоязычное население хочет, чтобы к России присоединиться. Ну, и так далее».

«Никто, никакая политическая партия сейчас, она ж за нас не думает».

«Как каждая партия свой национальный, ну, свой национальный интерес защищает».

«Ну, во всяком случае, каждый тянет на себя, каждый хочет, да, я такой, вот наша партия лучше. В принципе, такого единого они не могут прийти к согласию единому».

 

Вінниця:

«Кожному ж треба тримати якусь, якийсь свій напрямок для того, щоб якусь певну верству населення на свій бік, ну, таке негарне слово, конечно, заманювати, але».

«Кожен хоче щось сам добитися в жизни. И потому вони міняють свою думку, вони вважають, що так буде краще».

«Мабуть, так сталося історично, що Закарпаття, сюди ближче западні це… Вони дотримувалися більше приналежності до України. А там заселили росіянами були, там Донбас і та частина. Ну, і так воно получается, мабуть».

«Раніше була Комуністична партія, зараз світ помінявся і зараз кожна людина думає, що вона права і вона вважає об’єктивно. А об’єктивної думки немає».

«Колись Сталін сказав, каже, тогдаещё давно, каже: «Да, я помру, я ж не вечный, но після мене, - каже, - розділяють Україну князьки». От так воно і получилось».

«В общем, трудно сказать, почему они разные. Потому что у них нет единства, у них душа не болит за одно единственное государство Украину».

 

ВЕДУЧИЙ: Як бачите, чим дальше варити кашу, тим вона густіша і не лишень в політичних, депутатських, позапарламентських чи народних головах. Не нам судити, в нас самих, напевно, каша зараз завариться, тому що в нас народний раунд, постскриптум. Між другою і третьою, я маю на увазі між рюмочками, все-таки подзвоніть там. На перевиборах я їх… Якщо вважаєте, що більше ніколи не виберете дзвоніть першим номером телефону. Ні, я оберу тих, за кого я й голосував, Ваш номер телефону другий. Зараз долучу людей, тут є дуже різні люди, є, навіть фан-клуби деяких політиків тут. От я розпочну від наймолодших, так. Це комплімент, розумієте, ми старі, тому ми так спокійно говоримо. Скажіть, будь ласка, коли в прибалтійських державах, от якщо, наприклад взяти Латвію чи Естонію, там така сама складна ситуація була. Ну, етнічно, скажемо так, різні народності жили, там комуністи, націоналісти, ліберали, фашисти, там взагалі всі хто там був сіли і об’єдналися довкола одного. Вони сказали: «Наша національна ціль - вступ в НАТО і в Євросоюз». А по всьому решта вони сперечалися кому скільки там цукерок роздати, які податки зробити і так далі. Чому наші не можуть? То Ви з мамою прийшли, мама знає? Чи є все-таки варіант? Чому, дивіться, які хороші дяді стоять. Знаєте відповідь чому наші не можуть повторити от так як політики в Прибалтиці?

Гість в студії: Тому що там народ є патріотом своєї держави. І він, в першу чергу, ставить, що державна мова це є святе.

ВЕДУЧИЙ: Але там було багато, скажемо так протестів російськомовних мешканців, так, в прибалтійських державах. Вони хіба завадили політикам об’єднатися довкола цих європейських цінностей?

Гість в студії: Вони не встигли завадити, тому що там за дуже мало часу був комуністичний режим.

ВЕДУЧИЙ: А мені здається, що у нас комунізм був однаково часу, скільки, як і в них, стільки й в нас. Я маю на увазі як мінімум частини країни. І це важко пояснити чому їм не вдається зараз от сісти. Знаєте, що вони роблять, знаєте, що вони витворяють поки ми з вами займаємося програмами, вони сідають і кажуть, значить: «Ми узгодили, в нас «консексус», значить, ми всі питання, які нас розділяють викидаємо, так». А що їх об’єднує, Ви знаєте, там які питання? Мінімальні от там, якусь, наприклад, ратифікувати конвенцію, за це в них всіх голоси є. Тобто, якісь соціальні штучки вони вже є. Що їм заважає по стратегічних об’єднатися?

Гість в студії: Тому що немає однієї твердої думки, однієї твердої руки, яка завжди буде провадити в одному векторі.

ВЕДУЧИЙ: Одною твердою рукою нас заганяли в щастя вже колись.

Гість в студії: Ні. Не в тому. Немає тої національної ідеї, яка в нас виродилася, про яку Шевченко писав. І ми вже думаємо які всі проститутки. От там платять гроші, ми будемо йти туди. Нам не будуть платити, ми будемо думати по-інакшому. У нас пропала…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Я от тут бачу, що Вашими словами тільки зовсім інше вважають люди старшого покоління. Скажіть, будь ласка, чому вони бояться. Та немає ні одного політичного питання яке не розділяють всі наші партії діаметрально, немає ні одного питання, яке не розділяє цю країну, чому вони бояться взяти стратегічні речі за основу, а дрібниці сперечатись?

Гість в студії: Потому что ни в одной политической партии нашей Верховной Рады нет идеологии, идеологии объединяющей, в связи с тем, что у нас…

ВЕДУЧИЙ: А яка може бути об’єднавча ідеологія в нас?

Гість в студії: Это державность, служба людям, народу. То есть, выполнение обещаний.

ВЕДУЧИЙ: Ви слово в слово говорите те, що вони говорять.

Гість в студії: Вот как пан Лукьянов говорил, что «Партия Регионов», программа и так далее, и тому подобное. Они были полтора года у власти, что они сделали. Юлия Владимировна, она, да, проценты от процентов выплатила от вкладов, но она за первый месяц, ещё они не работая, проведя одно заседание на полчаса, она уже выплачивает, выполняет свои обещания.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів.

Гість в студії: А они только занимаются клоунадой.

ВЕДУЧИЙ: Ваша теза про об’єднавчу ідеологію. Пана Владиславе, Вам розпочинати, бо до Вас апелювали, так. Скажіть, будь ласка, дивіться, що, я об’єднаю. Що Вам заважає, щоб Вашою об’єднавчою ідеологією з БЮТ, з НУ-НС чи з будь-якими партіями соціалістичними і іншими, які представлені, була проста ідеологія, вступ в НАТО, Європейський союз, ми знаємо які там стандарти, ми всі там були, Ви там відпочиваєте і я там відпочиваю, да.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Во-первых, вступление в НАТО принципиально не может объединять политические силы.

ВЕДУЧИЙ: Чому?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Потому что большинство людей сегодня это с этим…

ВЕДУЧИЙ: Польські комуністи з польськими соціалістами…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Стоп, стоп, стоп… Ну, давайте.

ВЕДУЧИЙ: З польськими капіталістами-лібералами об’єдналися саме навколо цього.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: 70 процентов населения против вступления в НАТО и политические силы никто не говорил о том, что будет вступать в НАТО.

ВЕДУЧИЙ: Там у нас є в законі прописка, давайте не будемо про НАТО сперечатися.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, нет. И в законах, не передёргивайте, этого тоже нет, если так.

ВЕДУЧИЙ: Отже, це що Вам заважає з БЮТ сісти і розібратися, це все.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Второй, нет, второй вопрос, а что нас объединяет с БЮТ – это то, что правительство Януковича заработало деньги, передало их на счета казначейства БЮТ, БЮТ их быстренько потратил. Сейчас этих…

ВЕДУЧИЙ: От це вас об’єднує? Тепер вони зароблять і ви потратите, так?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, то, то, что мы работаем, а они используют эту ситуацию, это один момент. Правительство, правительство…

ВЕДУЧИЙ: Ви мене знову відводите. Пане Владиславе, Ви маєте фантастичну річ, Ви закінчите свою кар’єру міністром закордонних справ, чесне слово, найкращий дипломат. Я про ключове питання, подивіться ми… Люди, я до вас повернуся, так. Але я хочу щоб зрозуміти, що заважає нашим політикам, раз одні ідеологічні, другі не ідеологічні партії, раз по ідеології у нас, люди от бачили, що виговорюють. Ну, так зробимо так, як робили польські комуністи і польські ліберали-капіталісти, дві цілі, там ми знаємо, ми знаємо стандарти там.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Ви знаєте, пане Романе, Ви знаєте, пане Роман, «Наша Україна», насправді за європейську, європейську інтеграцію.

ВЕДУЧИЙ: Так я знаю що ви за, але що Вам заважає їх переконати?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: І сьогодні ми готові, по великому рахунку, домовлятися, ми, навіть, підписуючи універсал національної єдності говорили про те, що якщо хочете після референдуму, давайте після референдуму. Тобто, готові на деякі поступки йти для того, щоб тільки об’єднати Україну. Але, нажаль, політики, фактично, Україна так історично поділена, західна Україна, вона менше під Советами була, під Росією. Центральна Україна трохи більше, а східна Україна взагалі достатньо багато, бо населена російським населенням, коли виселяли українців звідтіля. І через це, і через це…

ВЕДУЧИЙ: Пане Павле, але росіяни із Естонії, Латвії і Литви захотіли туди всюди вступити.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Зачекайте, пане, пане, пане Романе, зачекайте. Але, нажаль, політики не можуть піднятися над рівнем розуміння людей і не тягнуть за собою людей, а опускаються до того розуміння, яке є на місцях. І, як раз, політична еліта не може називатися на сьогоднішній день політичною елітою, тому що політична еліта…

ВЕДУЧИЙ: Оскільки вона сама опускається замість вести, я зрозумів Вас.

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Замість вести.

ВЕДУЧИЙ: Я повертаюся, ще до вашої частини дійду, але я ось тут ще з молодими дівчатами які ось тут, фан-клуб Кононова, так.

Гість в студії: Так.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Давайте ні слова про Кононова.

Гість в студії: Ні слова.

ВЕДУЧИЙ: А про об’єднання.

Гість в студії: Про об’єднання.

ВЕДУЧИЙ: Так, дивіться, все-таки чому вони бояться от ці ключові питання, ну, не зможуть вони нас привести в світле майбутнє, доведено шістнадцятьма роками, так.

Гість в студії: Так.

ВЕДУЧИЙ: Не можуть вони ці забезпечити стандарти. Значить, нехай вони об’єднаються до досягнення стандартів, допустимо, за принципом, за яким вони купують машину. Ви знаєте, що вони «Таврії» і «Жигулі» не хочуть купувати, я маю на увазі всі ці політики, бо в них інші стандарти.

Гість в студії: Ну, я бы тоже не хотела «Таврию».

ВЕДУЧИЙ: Так, так. Скажіть мені, що їм заважає тоді просто поставити собі за ціль, так як сказав пан Павло, раз вони не еліта, не тягнуть народ за собою, то хоча б хай візьмуть високі стандарти і це буде нашою об’єднавчою, національною ідеєю.

Гість в студії: Вы знаете… Можно я буду говорить на русском?

ВЕДУЧИЙ: Будь-якою мовою, щоб ми тільки зрозуміли.

Гість в студії: Вы знаете, вот Вы берёте такие, вот, частности, машины, элита. Но, мне кажется, что в нашем обществе очень большая проблема существует, это наша ментальность. Наша ментальность, которая, люди не хотят работать, люди не уважают власть, люди не уважают законы и с этого всё начинается.

ВЕДУЧИЙ: Але ж при цьому вони дуже хочуть керувати законами і бути владою, Ви помітили?

Гість в студії: Нет, ну, это, это, конечно все хотят, да.

ВЕДУЧИЙ: Бачите.

Гість в студії: Но дело не в этом. Дело в том, что кто угодно, любой вот рядовой гражданин, да, он не уважает, он не уважает законы, у нас даже говорят, что правила существуют для того, чтобы их нарушать, да.

ВЕДУЧИЙ: І це Ви вважаєте, що це заважає їм всім об’єднатися?

Гість в студії: Это, я считаю, что это абсолютно не правильно. Да. Ну, как, не говоря уже про объединение, не говоря, вот. Но…

ВЕДУЧИЙ: Ну, я Вашу думку зрозумів.

Гість в студії: Да.

ВЕДУЧИЙ: Ми зараз на неї будемо реагувати. Рухаюсь дальше, панове. Теж хочу зрозуміти, подивіться, як вони сьогодні обмінялися своїм баченням, навіть по визначеннях, от, наприклад, що таке зрада, що таке не зрада, що таке інтерес, не інтерес національний, що таке проституція, а що таке правильне політичне позиціонування, не дійшли вони все одно згоди. Я маю на увазі, дивіться, і всі вони розумні і гарні.

Гість в студії: Ну, не дійшли згоди вони…

ВЕДУЧИЙ: Бо?

Гість в студії: Бо вони мають різне бачення на різні речі.

ВЕДУЧИЙ: Всі політики, в цілому світі, в кожній країні мають різне бачення на різні речі, але об’єднуються.

Гість в студії: Так, об’єднуються. Але, на мою думку, сьогодні в Україні наші політики не є об’єднаними, тому що, можливо вони от цю кінцеву ціль розвитку України бачать по-різному, досягнення цієї цілі бачать по-різному. Відповідно, і шляхи її досягнення теж вони бачать по-різному, тому вони не йдуть одним шляхом.

ВЕДУЧИЙ: Супер. Пане Вікторе, відреагуйте. От ми тепер зрозуміли, політики в інших країнах теж мають різні шляхи досягнення, а от ціль можуть узгодити спільну. Я привів приклад з тим НАТО і Євросоюзом. А в нас і то, і то не сходиться.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Уявіть собі, уявіть собі, що цілі різні, уявіть собі, що цілі різні.

ВЕДУЧИЙ: І що робити?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ми ж так і не означили, які національні інтереси у «Партії Регіонів». Так от, з усіма, з ким міг БЮТ об’єднатися ми вже об’єдналися, себто з «Нашою Україною». Може, ще можна об’єднатися з «Блоком Литвина». Але об’єднуватися із «Партією Регіонів» не можливо, тому що ми не почули які національні інтереси вбачає «Партія Регіонів». Більше того, в минулому Парламенті «Партія Регіонів» об’єднувалася з нашими політичними опонентами, з партією комуністів, це абсолютно різний підхід. Тобто, бувають різні національні інтереси, по-різному їх бачать. Тобто, ми уже об’єдналися, ми не маємо суперечок з паном Жебрівським, ми не мали їх на цій програмі і ми в одній коаліції.

ВЕДУЧИЙ: Тоді чому ви як еліта, бо ви так себе називаєте, так, не підтягнули народ?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ми називаємо себе народні депутати України.

ВЕДУЧИЙ: Добре, так, так. Ну, але…

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я перепрошую, Ви еліту цю можете залишити собі.

ВЕДУЧИЙ: Мені?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Я вважаю, що Ви еліта, Ви є розумний, Ви є талановитий.

ВЕДУЧИЙ: Не обзивайтеся. Давайте так...

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ви є митець, Ви є журналіст.

ВЕДУЧИЙ: Мені вже страшно. Давайте не ображати персонально мене, я не хочу.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: А ми лише скромні народні депутати.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу пана Павла тезу продовжити. Якщо Ви не можете 70 відсотків переконати або інформувати…

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: 70 відсотків кого?

ВЕДУЧИЙ: Ну, пан Владислав сказав, 70 відсотків проти НАТО. Їх лідер каже, що люди проти НАТО, бо вони навіть не знають, що це таке є, це його цитата минулого тижня.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: У нас серйозна розмова чи ми просто будемо вихоплювати маленькі фрагменти.

ВЕДУЧИЙ: Я не вихоплюю маленькі фрагменти.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, що ПДЧ передбачає багаторічний вступ, процедуру вступу. Тобто, ми маємо час переконувати і розповідати. І потім, за результатами референдуму народ визначиться.

ВЕДУЧИЙ: А під час цього ви зможете досягнути консенсусу з соціалістами, комуністами, з «Партією Зелених», зі «Свободою» і «Регіонами»?

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Вибачте мені, навіть діти швидко не народжуються, для цього треба заплатити.

ВЕДУЧИЙ: Кому я маю заплатити, як народ, якого правди сила ніким ще запльована не була? Зараз зрозумію. «Владу в українські руки». Отже, це десь в цьому будемо зараз апелювати напрямку, яку відстоював думки, так, пан Юрій. Подивіться, як сказав колись пан Кучма, що національна ідея не спрацювала, так ми й сьогодні це побачили тут. Значить, мають спрацювати національні цінності. Знову не спрацювали, так, навіть за круглим, нашою розмовою. Значить, мають спрацювати якісь інші механізми. Там он з того боку говорили про залізну руку, мені страшно такі механізми. Запропонуйте якийсь кращий механізм, а після цього вони хай вже тоді шукають стратегічні цілі.

Гість в студії: Так, кожна нація, коли кожен народ, коли вибирає собі владу, він намагається обрати собі найдостойніших, найкращих, найрозумніших представників своєї нації.

ВЕДУЧИЙ: І наші так вибрали.

Гість в студії: А в нас, нажаль, так виходить, що це найнедостойніші, найнегідніші, найнекомпетентніші, безморальні представники, які абсолютно не розуміють куди цю Україну вести, куди її класти чи під НАТО, чи під Росію, чи куди. І абсолютно не розуміють, що потрібно будувати свою державу і…

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Я так зрозумів, що Ви думали, що Ви щойно образили всіх політиків в цій студії. Ви щойно образили весь народ, бо це народ як раз їх пообирав, так що.

Гість в студії: Вони вже об’єдналися. Насправді, всі політики, які в Верховній Раді представлені, вони давно об’єдналися навколо ідеї там обжиратися в фешенебельних ресторанах мило спілкуючись там між собою в той час як…

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, там повна диверсифікація ресторанів, заперечую.

Гість в студії: Їздити на супердорогих автомобілях і потім розповідати там про соціальну справедливість. Насправді, ось їх ідея. Вони створюють собі таку, скажемо, політичну систему, за якою вони будуть завжди домінувати, хтось побуде при владі рік, потім, скажемо так, в комфортній опозиції. Так вони будуть змінюватися і так вони вже собі запланували, і ця ідея їх об’єднала. А, насправді, їм плювати на націю, їм плювати на народ. І тому, єдина правильна позиція це повністю Україну очистити від псевдо-еліти, от і все.

ВЕДУЧИЙ: Я все-таки не можу зрозуміти Ваші страшні терміни очистити від псевдо-еліти. Куди ж ми їх вишлемо, у нас, Єрмак не нам приєднав Сибір, правильно. Дівчата, може, ви в жіночий день, якийсь там міжнародний, і день революції, і жертв допоможете нам. Як би ви їм порекомендували виходити з їхнього цуцлангу, да. Вони ж заходять в лоб по будь-якому слову, по НАТО чи по будь-якому іншому вони будуть стояти до останнього. Як їм от це…

Гість в студії: Ну, на мою думку, кожному політику потрібно, кожній політичній партії потрібно слухатися не тільки своїх представників але й прислухатися до народу.

ВЕДУЧИЙ: А от же ж народ як раз ці речі й говорить там, 70 відсотків кажуть туди ідіть, 30 туди кажуть ідіть. 40 туди кажуть ідіть. І що тоді робити, як народ каже їм ходити направо і наліво. Вони то й роблять, що прислухаються тільки до народу. Може Ви нам поясните що тоді робити? Народ сам їх штовхає направо і наліво, вони як броунівський рух в тих їхніх партіях.

Гість в студії: Особисто я вважаю, що їм слід вчинити політичне харакірі. Їм власне…

ВЕДУЧИЙ: Да, що ви якісь сьогодні кровожерливі всі.

Гість в студії: Саме так і ніяк по-іншому. Їм заважає об’єднатися їх інстинкт самозбереження, бо не дай Бог вони об’єднаються, не дай Бог з того щось іще путнє для України вийде, не дай Бог наступить світле майбутнє. Але ж там уже не потрібні будуть такі ось політичні перебіжчики і що, куди вони тоді дінуться. Ось через це, я вважаю, вони і не об’єднуються.

ВЕДУЧИЙ: А я тепер піду до людей, які поза Парламентом, їм зі сторони видніше, тим більше, що не такі легкі сторінки політичні були в останній час. Подивіться, у нас…

Василь Сільченко, СПУ: Я з великим, я з великим задоволенням слухав останній етап нашої передачі.

ВЕДУЧИЙ: І, і що, Ви скажете?

Василь Сільченко, СПУ: Тим більше, що питання національної ідеї і національних інтересів, які сьогодні так нав’язуються через НАТО, через інші військово-політичні блоки, це, справді, сумнівні питання. Адже ж, ми, якщо ми поважаємо «Декларацію про незалежність», де чітко і ясно сказано місце України у світовій цивілізації, де говориться за без’ядерний…

ВЕДУЧИЙ: Ви знову про НАТО будете говорити.

Василь Сільченко, СПУ: Я перепрошую. Без’ядерний позаблоковий статус. І ніхто не дозволяв жодному політичному лідеру чи це Президент, чи це Прем’єр, чи це Голова Верховної Ради міняти це рішення, треба радитись з народом, якщо ми бажаємо, це перше. Друге, нам не вистачає політичної культури для того, щоб можна було об’єднатися навколо національних інтересів. І наступне, нажаль, до тих пір, до поки політичні амбіції наших політиків будуть переважувати справді національні інтереси, інтереси України, а не інтереси сходу чи заходу.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Отже, теза, просто час виходить.

Василь Сільченко, СПУ: От до того часу ми ладу в Україні не наведемо.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка, мікрофон. Прошу. Я хочу, щоб і пан Віталій, і пан Юрій зреагував. Подивіться, рецепти були дуже різні, так. Ці рецепти для вас хоч один є дієвий, який приведе…

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Безперечно.

ВЕДУЧИЙ: Політикум до об’єднання заради єдиної цілі, а вже про шляхи нехай сперечаються.

Юрій Михальчишин, ВО «Свобода»: Безперечно. Це сценарій очищення України від ворогів української нації та державності. Це єдиний шлях до порятунку.

ВЕДУЧИЙ: Пане Віталію, Ви який побачили з тих, що порекомендували люди?

Віталій Кононов, «Партія Зелених»: Я побачив дуже цікаву тенденцію про те, що одна дівчинка сказала, як раз не з фанівського клубу, але сказала, що менталітет народу дуже багато залежить від того куди Україна піде. Сьогодні чільники української держави змагаються за честь бути оператором газового розподілення. Це теж люди бачать. Сьогодні, мабуть, треба, щоб чільники української держави все-таки подумали про курс держави і цього достатньо.

ВЕДУЧИЙ: А от ми зараз курс швиденько наведемо. От є представники чільників держави, три політичні сили. наш курс, от кінцевий курс України, кінцеву точку вкажіть.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, главное три направления. Первое…

ВЕДУЧИЙ: Як три, один, один скажіть.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія Регіонів»: Нет, ну… Хорошо, повышение уровня жизни людей.

ВЕДУЧИЙ: Отже, високий рівень життя – це наша кінцева ціль. Кінцева ціль наша?

Павло Жебрівський, народний депутат, НУ-НС: Заможна багата Україна в Європейському співтоваристві.

ВЕДУЧИЙ: В європейському співтоваристві. І Ваша кінцева ціль.

Віктор Уколов, народний депутат, БЮТ: Соціальна, конкурентноспроможна економіка України і країна член Євросоюзу.

ВЕДУЧИЙ: Отже, такі ми можемо бути, як вони вважають, соціалістично-орієнтовані майбутні члени Європейського союзу. Принаймні, з кінцевою ціллю в трьох політичних силах склалося. З рецептами в нас, можливо, не зовсім все складається. До речі, що ви можете сказати про нашого нового партійного лідера, жартують люди. А вони кажуть: «Та ви знаєте, наш політичний лідер - многогранна особистість». Та й ми кажемо, він такий самий, як стакан. Зі святом Вас.

 

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
25245
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду