Телепрограма «Дуель» з Олександром Мельничуком, ТРК «Україна», 20 грудня 2007 року

21 Грудня 2007
30021
21 Грудня 2007
11:26

Телепрограма «Дуель» з Олександром Мельничуком, ТРК «Україна», 20 грудня 2007 року

30021
Телепрограма «Дуель» з Олександром Мельничуком, ТРК «Україна», 20 грудня 2007 року

Голос за кадром: Добрий вечір. У прямому ефірі конфлікт-шоу «Дуель».

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я, Михаил Бродский, опять вынужден вызывать на дуэль чуть ли не все общество. Хотя я не считаю, что это дуэль. Это просто мое мнение и это право общества на информацию. К сожалению, выполняю опять не свойственную себе работу. Это работа журналистов, я в этом уверен. Они ее покаместь не хотят делать.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я, Ганна Герман, приймаю виклик Бродського. Оскільки коли чоловіки кидають мені рукавичку, зазвичай я погоджуюся на дуель. Єдина моя умова – не битися на сокирах, бо це нецікаво. Можна вибрати більш тонку і більш вишукану зброю.

Голос за кадром: На майданчик запрошується перший заступник голови Партії вільних демократів Михайло Бродський. На майданчик запрошується народний депутат від Партії Регіонів Ганна Герман. Панове, Олександр Мельничук.

ВЕДУЧИЙ: Панове, пані, мабуть, зайве питати, чи ви готові до дуелі, це зрозуміло, що так. Але формальність є формальність. Отже, будь ласка, до бар’єрів. Перш, ніж ми розпочнемо цей двобій, за традицією суддів, поки ви рукостисканнями обмінюєтесь. Сьогодні це професор, лікар-психіатр Анатолій Чуприков; шеф-редактор проекту «Детектор медіа» Наталія Лігачова; акторка і співачка Лурдес; викладач, літературознавець Ростислав Сенків. Кожен з них має визначити переможця цієї дуелі. Сподіваюся, що їхні особисті симпатії, там, чи антипатії жодним чином не позначаться на вердикті. Крім того, протягом програми за вас голосуватимуть глядачі. І саме їх голоси будуть вирішальними. Телефоні інтерактиву працюють протягом усієї програми.

Голос за кадром: Якщо ви голосуєте за Ганну Герман – набирайте 8-900-308-77-71, якщо за Михайла Бродського, ваш номер – 8-900-308-77-72. Проголосувати можна також за допомогою смс. Для цього відправте повідомлення з кодом учасника на номер 4554. Ми чекаємо на ваші дзвінки і смс протягом усієї програми. Поєдинок перший.

ВЕДУЧИЙ: Отже, приводом для сьогоднішньої програми стала гучна заява пана Бродського про те, про існування нібито романтичних стосунків між двома відомими політиками – Шуфричем і Тимошенко. Але ми не будемо сьогодні порпатися в брудній білизні. Ми не будемо говорити про ті речі, про тих людей, які не присутні у цій залі. Це зовсім інше. Ми будемо з’ясовувати, де для вітчизняних політиків проходить межа, де завершується публічне, і починається особисте. Чи наскільки глибоко суспільство має знати про особисті якісь речі, що стосуються політиків. Врешті-решт чи можна вважати дружні стосунки між представниками протилежних політичних таборів за прояв політичної корупції. Отже, пані Герман, Вам кинули виклик, Михайло Юрійович взагалі всьому суспільству, но у Вашій особі сьогодні має відповідь. Будь ласка, ставте питання пану Бродському.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Мене найбільше цікавить, чи Ви слухали кілька хвилин тому звернення Тимошенко до народу. І як Ви думаєте, чи це звернення сподобалося Президенту України?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я їхав сюди, я не слухав звернення Тимошенко. Но я можу сказати, що всі вони є, як на мою думку, нещирі.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ну, як Ви можете робити висновок з того, чого Ви не чули і не бачили, але відразу звинуватили когось у нещирості. Це Вам не нагадує того більшовицького принципу: «Не читал, но знаю»?

ВЕДУЧИЙ: Ци це прояв особистої якоїсь антипатії?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, у меня нет никакой антипатии. Мы же договорились, ничего личного, да. Я гражданин Украины, я имею право на свое мнение, и у нас в Конституции написано, что мне за это ничего не будет. Я надеюсь. Со мной можно быть согласным, можно быт несогласным. Я считаю, что общество имеет право на информацию в первую очердь о политиках. Потому что никакой нету грязной білизни, як Ви кажете, особистої. Нету одеяла, которое накрывает особисто какого-то политика. А есть право народа знать правду о каждом политике. Потому что, поднявшись на самую вершину, ты обдуваемый всеми ветрами и омываемый всеми морями. И власть – это не Синекура, это Голгофа, это большая ответственность перед всем народом за то, что все, что ты делаешь, это щиро, за то, что все, что ты делаешь, это честно, и за то, что все, что ты делаешь, это откровенно и в интересах народа. Потому что любая власть аморальна. Любая.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Дозвольте мені в такому випадку ще одне запитання.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И единственное ее оправдание – это улучшение жизни людей. И люди имеют право знать о власти все. И у меня есть еще один нюанс. Не я заявил по поводу ситуации Тимошенко-Шуфрич, а на передаче «Свобода Савика Шустера» я обратился к Луценко, и сказал, Юрий Витальевич, Вы готовы подтвердить еще раз те слова, которые Вы говорили мне, когда Юлия Владимировна заходила на Премьер-министар.

ВЕДУЧИЙ: І Ви це нагадали.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Что она не имеет на это никакого морального права.

ВЕДУЧИЙ: Ми ж домовлялись, да?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Что она живет уже девять лет с Нестором Шуфричем.

ВЕДУЧИЙ: Ну ми домовлялися на початку.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: А, извините.

ВЕДУЧИЙ: Отже, з тезами пана Бродського чи Ви згодні?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: З Вашого дозволу, пане Михайле.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Мне, кстати, Юрий Витальевич промолчал.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: З Вашого дозволу ще одне запитання до вас. Як Ви ставитеся до того, що Президент Ющенко…

ВЕДУЧИЙ: А відповідь, відповідь спочатку прокоментуйте, прокоментуйте слова.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: …призначив свою дочку Віталіну Головою благочинного фонду, він зібрав гроші з найбагатших людей України для благочинних цілей, для дітей-сиріт, але розпорядником цього фонду призначив власну точку. Як Ви ставитеся до цього фактору?

ВЕДУЧИЙ: Якраз відкрито, як це стосується програми, теми програми про моральність політиків?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нет, я отвечу, хотите.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ми говоримо про моральність в політиці. Чи Ви вважаєте моральним призначати власну дочку розпорядницею тих величезних грошей, які Президент зібрав у багатих людей?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, то, что он собрал деньги у богатых людей, ничего страшного нет, если они поделились немножко с детьми-сиротами.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я про дочку.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это хорошо.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я про дочку.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Если бы они платили налоги, может быть, этим детям-сиротам хватило бы государственных дотаций. А так как они налоги не хотят платить, с них собирать вот таким силовым способом. Про дочку я Вам скажу.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я говорю, Михайле, про дочку, так.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Про дочку я Вам скажу такое.

ВЕДУЧИЙ: Ви хотіли з’ясувати…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Мне все равно, кто будет возглавлять, розпорядник этим фондом. Главное – чтоб эти деньги попали по назначению, чтоб их не разворовывали. Он доверяет дочери – ну, пусть она не украдет эти деньги. Вот я помню, когда Кучма назначал свою жену на такие фонды. Куда девались деньги, я, например, всегда писал об этом статьи – следите внимательно, денег не будет.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А Ви не вбачаєте в цьому якоїсь традиції?

ВЕДУЧИЙ: А якщо, пані Герман, якщо будуть відкриті звіти?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: От, Кучма дружину призначав, Ющенко, зараз, секунду, дочку призначає.

ВЕДУЧИЙ: От послухайте мене.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ви не бачите тут якоїсь спадкоємності традицій?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Невже в Україні не знайшлося когось такого чужого, когось стороннього, хто міг би це зробити?

ВЕДУЧИЙ: Дуже зрозуміло, дуже цікаво говорити про благодійні фонди.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, я думаю, что…

ВЕДУЧИЙ: Тут, в принципі, запитання, як би, відкрите, розумієте.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вообще я вам скажу, может, он таким образом підкреслив, что так мало у нас моральных людей, и так мало есть, кому можно поверить и доверить, и доверил своей дочери.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, якщо, якщо всі витрати, всі видатки з цього фонду будуть відкрито, публічно оприлюднені, Вас це влаштує?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я навіть не маю нічого проти дочки, я довіряю дочці Ющенка, допоки вона не вкраде перших грошей. Але я говорю про те, що, очевидно, в багатьох країнах, можливо, нема такої традиції довіряти такі великі фонди, такі великі гроші членам своєї родини. Це, на мій погляд, не зовсім добре.

ВЕДУЧИЙ: А на Вашу думку? Чому на заході існують такі, от, такі традиції, а у нас не існує? Чому на заході є моральна відповідальність політиків, у нас немає моральної відповідальності? І це не стосується Президента, це стосується загалом усіх.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, я бы не хотел, чтоб наша передача была каким-то пиаром. Мне бы очень хотелось бы, в принципе, не стоять возле барьера, а сесть в кресло и спокойно поговорить, вот, может быть, с вот этими господами, с госпожой Лигачевой.

ВЕДУЧИЙ: На жаль, у нас такі умови. Вони вас прекрасно слухають, да, і вони будуть виносити свій вердикт.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Мне бы очень хотелось услышать ее мнение по поводу все-таки вот этой ситуации, имеет ли право общество на информацию. Потому что я вспоминаю, мне кажется, что не стоя это нужно делать, а сидя нормально, побеседовать. Я смотрю западные передачи, там…

ВЕДУЧИЙ: Ви з погодились прийти на цей формат, правильно?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Ну, да, да, вопросов нет. Но я хочу сказать, что я вспоминаю ситуацию насчет информации. Я вспоминаю ситуацию, когда я член Совета национального спасения, технический кандидат Ющенко, соратник Тимошенко, и так далее, десять лет в оппозиции. И мы активно рассказывали украинскому народу перед выборами, и считали это большой задачей, это была главная фишка, что Янукович не может быть Президентом, потому что он в молодости дважды сидел в тюрьме. И Анна Герман, придя секретарем к господину Януковичу.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Пресс-секретарем.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пресс-секретарем. Первое, что сделала – сделала заявление – да, это правда, это было, эти уголовные дела были закрыты уголовным судом, что невиновен, его освободили, что это было то-то, то-то. Ну, у них своя правда. Они рассказали, люди после этого проголосовали, люди имеют право сами сделать вывод. Но люди обязаны были это знать. И мы, политики, должны были это рассказывать. И мы это делали.

ВЕДУЧИЙ: А в чому питання, от, про що? Що далі?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И журналисты нам помогали. Когда я говорю, что когда я говорю…

ВЕДУЧИЙ: Так само журналісти їздили…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Что когда я говорю, что я ушел от Юлии Владимировны из ее команды после того, когда я внутри увидел, что все, что там происходит, к сожалению, это фальшь и ложь, когда тот же Луценко, будучи министром внутренних дел, фактически рассказывал мне, имея секретные информационные источники, о том, что он узнал, будучи на этой должности, и так далее, и тому подобное, и предостерегал от чего-то, и так далее. Юлия Владимировна тогда, я же четко помню, как это было, ему звонила, и говорила, что ты такой-сякой. Секундочку.

ВЕДУЧИЙ: Тема. От, дивіться, я вам кажу тему одну, да, а ви починаєте говорити про інші речі. Це тому, що ви не хочете визначити основи, да?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я возвращаюсь к одному вопросу. Секундочку. Я возвращаюсь к теме передачи – имеет ли право общество знать правду о наших политиках.

ВЕДУЧИЙ: От, де межа цієї правди, де особисте..?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Межі нема. Кожен політик – голий.

ВЕДУЧИЙ: Все повинно бути відкрито?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: І повинні знати все.

ВЕДУЧИЙ: Ви погоджуєтесь?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Коли політик іде в публічне життя, він повинен розуміти, що нема такої сторони в його житті, про яку не мають права знати люди. Політик повинен при цьому знати, що він повинен говорити про себе або правду, або не йти в публічну політику. Інакше, знаєте, маленька брехня породжує велике недовір’я. І навіть тут я з Михайлом можу погодитися, якщо ти кажеш, що ти, перепрошую, живеш з своїм чоловіком, але ти з ним не живеш, а живеш з іншим, це та маленька брехня, яка може підважити довір’я до політика у більш важливих речах, в речах глобальних.

ВЕДУЧИЙ: Ну, добре. Значить, Бродський правий, коли хоче написати роман викривальний?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Бродський має рацію в тому, що він вважає, що наше суспільство повинно бути прозорим. Інша річ, що я би вибрала для цього, може, більш делікатні способи. Але це є я, а це є його способи.

ВЕДУЧИЙ: Які, наприклад, які?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я говорила про деякі речі іншими словами. А деякі речі я дала б можливість говорити самим політикам. Я не наважилася б сказати, що Ви, там, не з тим живете. Я би знайшла спосіб, щоб журналісти, а журналісти мають право про це запитати, на відкритій прес-конференції запитали і одного, і другого. І хай вони скажуть людям, яка є правда. Хоча це їхнє приватне життя, і ми повинні пошанувати їхнє право вести своє…

ВЕДУЧИЙ: Отже, право на приватне життя є?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Так. Але коли ти публічний політик, в людей і в журналістів є право запитати тебе навіть про твоє приватне життя.

ВЕДУЧИЙ: Розумієте, я правильно розумію, що справа не в тому, що політик повинен розповідати про себе геть все, жити якимось абсолютно відкритим, там, за склом, да, життям, а якщо щось стало відомо, він повинен сказати правду?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Так, він повинен сказати правду. Так як у Президента Франції Саркозі. В нього є якісь проблеми в сім’ї, але французи мають право про це знати.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Если вы помните…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: І обговорювати це відкрито. Ми теж про це повинні знати, і політики повинні говорити про це правду, або не йти в політику.

ВЕДУЧИЙ: А хто повинен визначити – правда чи неправда? Як це визначити?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Хай вони скажуть.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це питання їхньої моралі.

ВЕДУЧИЙ: Хто?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вони нехай відповідають.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це питання їхньої моралі, кожного з них.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Смотрите…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Якщо хтось з них потрафить людям збрехати в очі, значить, люди зроблять з цього відповідний висновок, бо це їм здається, що люди нічого не знають. Люди знають все.

ВЕДУЧИЙ: Політики так багато кажуть під час виборів, дуже багато, обіцяють дуже багато. Можливо, річ в тому, що всі ці речі потрібно… Ну, якщо там вже, скажімо, дійшло до межі, і оприлюднювати то в суді?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Послушайте, я об этом сказал месяц назад или, там, три недели. До сих пор муж Тимошенко, Александр, который до сих пор не подал на меня в суд.

ВЕДУЧИЙ: Опять Тимошенко.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Более того, не приехал мне бить морду. Шуфрич – тишина. Он только радовался, когда она стала Премьер-министром.

ВЕДУЧИЙ: Може, просто не хочуть зв’язуватись, не хочуть розголосу надавати такого цій історії.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нет, но я бы приехал бить морду. Я вам даю слово, причем реально бы набил.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Михайле, Ви дозволите мені сказати свою думку з цього приводу?

ВЕДУЧИЙ: Ви закликаєте їх?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пусть приедут.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Коли людине на хоче зайвий раз притягувати увагу суспільства до якоїсь інформації, вона її замовчує, і ніяк не реагує на неї. І коли к Вам би приїхав хтось, як Ви кажете, «набить морду», то суспільство б ще раз мало можливість поговорити на цю тему. А якщо тобі не вигідно на цю тему говорити, ти волієш промовчати в надії, що ніхто більше про це не заговорить.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, два дня назад Парламент Украины доверил Юлии Владимировне бюджет маленький, меньше московского, меньше какой-то маленькой страны в Европе, бюджет, который разворовывается уже пятнадцать лет, но тем не менее это деньги, на которые можно построить дороги, купить лекарства, на которые можно уплатить пенсии нормальные, я уверен, и так далее. Мы доверили человеку, доверили человеку выполнять ее обещания. У меня вопрос, вот я, например, убежден…

ВЕДУЧИЙ: До мене? До пані Герман чи до Тимошенко?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Кому? Мне в камеру сказать – я убежден, что доверять этому человеку нельзя, это мое мнение.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Якщо вона виконає все, що вона говорить, Ви візьмете назад ці слова?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Секундочку, секундочку. Пусть она скажет, что я говорю неправду.

ВЕДУЧИЙ: Для чого завчасно говорити? Пані Герман.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А я, Михайле, почекаю до 1 січня 2008 року. Бо я маю такого хлопця, що є вже призовником до армії. І якщо Юлія Володимирівна 1 січня 2008 року скасує призов до армії, я буду мати надію, що моя дитина до такої армії, в якій вбивають солдата, ви сьогодні чули останню інформацію, не піде. То я буду мати підстави їй повірити. Якщо вона цього не зробить, я буду мати всі підстави їй не тільки не повірити, а організувати всіх жінок, матерів майбутніх солдат, організувати в Україні всеукраїнський рух з противу проти Прем’єра, який обдурив народ.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, це дуже вигідно, це дуже вигідно – все переводити в галузь, в політику.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: По армии, вы знаете, я скажу так. А я хочу, чтобы у нее получилось.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я теж хочу, бо я маю сина такого.

ВЕДУЧИЙ: Ну, і Слава Богу. Всю програму, весь перши раунд ви крутитесь довкола Тимошенко.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Але я їй не дозволю…

ВЕДУЧИЙ: Що, інші політики святі?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я не тільки… Знаєте…

ВЕДУЧИЙ: Ви ж загальні засади повинні зрозуміти, да, які стосуються усіх.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Знаєте, судячи…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я, например, за Януковича не голосовал после того, когда я узнал, что он сидел в тюрьме.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Судячи з виступу…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я после этого принял для себя решение – не голосовать.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Судячи з виступу…

Голос за кадром: Перерва.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Судячи з виступу сьогодні Тимошенко, вона має президентські амбіції. Тому вона є сьогодні є number 1, і ми про неї говоримо. Це все нормально.

ВЕДУЧИЙ: Це вже інше, добре. Дякую.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це нормальна ситуація.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Панове, ви зараз можете відпочити і підготуватись до другого раунду. В ньому запитання ставитимуть ваші секунданти. Глядачі продовжують голосувати. І все-таки я вас буду звертати до тієї теми, про яку ми будемо сьогодні говорити, інакше це просто неможливо витримати.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Я полагаю, что главная проблема этого раунда в том, что спора нет, и, собственно говоря, достаточно трудно определить, кто же победил в этом раунде. Мне кажется, что Михаил Юрьевич был хорош как провокатор известный, а Анна Герман – как такой резонер очень неплохой и очень качественный. Я думаю, что проблему нужно выводить на более другой, на другую плоскость, потому что они оба сходятся в том, что границы публичности наших политиков нужно расширять, и это абсолютная правда. Но я думаю, что нужно поднимать более серьезную, как бы, тему, потому что сейчас думаю, что одна из основных наших проблем – это в том, что многие сейчас члены семей становятся тоже политиками, а у нас принято не говорить, там, о детях, о женах среди политической среды. А они тоже уже становятся публичными.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Да.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: И вот здесь тоже есть предмет для разговора.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Конечно, Наталья Львовна, я с Вами полностью согласен в том смысле, что дуэли, как таковой, к сожалению, мы не увидели, не видели.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Один – один.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Да. И в общем собрались, как бы, два представителя в чем-то позиционного лагеря. И с другой стороны мне кажется, что смотреть и слушать их достаточно интересно. Потому что оба закалены в политических боях, раскованы, ведут себя свободно. Может быть, несколько, я бы сказал, эмоциональнее и, естественно, несдержаннее ведет себя пан Бродский.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Поддерживая пару.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Да-да. И в этом плане слушать его, надо признать, интереснее. Хотя, вероятно, он выдает иногда, ну, скажем, какие-то слухи за правду, вот. И поэтому здесь нужно все время критически как-то относиться к его высказываниям. Может быть, мне бы хотелось со стороны, скажем, со стороны, вот, пани Герман, чтобы она чаще улыбалась, чаще иронизировала, и чувствовала себя свободнее.

Лурдес, акторка, співачка: Мені здається, що хотілося все ж таки, щоб вони саме сьогодні обговорювали не приватне життя тих самих політиків. А більш схилилися до питань, які хвилюють наше суспільство, і саме зайнялися своїми справами.

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: Воно якось і витікає із теми. Причому обоє, мені здається.

Лурдес, акторка, співачка: Вони, хочу звернути увагу на пана Бродського, який постійно відхиляється від теми. Йому, рухи видають його, що він хвилюється дуже занадто, як мені здалося. Можливо, це в першому раунді, побачимо далі, але досить, перший раунд закінчився, але доки що не зрозуміло, що відбувається. Тому що…

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: Кому віддається перевага і чи взагалі вона є.

Лурдес, акторка, співачка: Так-так. Тому що досить все-таки незрозуміло і хотілося більше конкретики.

ВЕДУЧИЙ: Дружба відомої французької письменниці Жорж Санд з великим композитором Лістом довела до дуелі. Марія Дагу, кохана композитора, приревнувала до нього Санд, і викликала її на поєдинок. За зброю обрали гострі нігті. Суперниці зустрілися в будинку Ліста, який в цей час зупинився в своєму кабінеті, і вийшов з нього лише тоді, коли жінки вгамувалися. Переможця сутички не було. Але Жорж Санд вирішила поступитися темпераментній графині (реклама).

Голос за кадром: За правилами нашої дуелі, зараз в боротьбу вступають секунданти. Вони можуть надати серйозну допомогу дуелянтам. Підтримайте і ви їх своїми дзвінками. Поєдинок другий.

ВЕДУЧИЙ: Ну, що, трошки розігрілися, будемо продовжувати цей поєдинок. Зараз слово мають секунданти, і першими у цей двобій вступають секунданти пана Бродського. Будь ласка, називайтесь, і Ваше питання пані Герман.

Влад Іваненко, я головний редактор журналу «Отдохни»: Здравствуйте. Меня зовут Влад Иваненко, я главный редактор журнала «Отдохни». Пишем мы о звездах. И вопрос у меня следующего характера. Я хочу чуть-чуть пофантазировать. И вернуться вситуацию 2004 года, конкретно Майдан. И вот такой момент, да, вот, вышли люди, которые поверили в честность одних и нечестность других. Как Вы считаете, Ваше мнение, вот, вышло бы такое масштабное мероприятие, еще, может быть, глобальнее, получилась бы революция, если бы люди, позвольте все-таки вернуться к ситуации, если бы люди знали о отношениях господина Шуфрича и госпожи Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Представителя одного лагеря и другого лагеря.

Влад Іваненко, я головний редактор журналу «Отдохни»: Скажем, да, скажем так.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я думаю, що це вийшло б, оскільки така деталь в цей момент не мала значення, люди вийшли на Майдан не ради Тимошенко і не ради Шуфрича. Вони вийшли, бо вони були незадоволені режимом Кучми. Їм здавалося, що люди, котрі стоять на сцені Майдану, - це ті люди, які допоможуть їм зреалізувати їхні мрії, вони не знали цих людей, і не їх вина, що вони далися обдурити цим людям. Але ситуація з Шуфричем і Тимошенко тут абсолютно не відіграла би жодного значення. Дякую Вам за запитання.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, люди ідуть за ідеалами, вони не йдуть за лідерами?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Вони часом ідуть за лідерами, коли вони… Знаєте, люди люблять когось любити, люди мають потребу когось любити і в когось вірити. І часом вони навіть закриють очі свідомо на деякі питання, на які вони не знаходять відповіді, бо їм хочеться мати героя. Але я кажу, в даному випадку, це абсолютно не мало би значення.

ВЕДУЧИЙ: А якщо хочеться мати антигероя, то вони можуть і приписати, да, щось вигадати?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Антигероя не людям хочеться мати, антигероя творять суперники. І коли з Януковича робили ворога народу, якогось демона, і я не знаю, кого, як його Луценко називав – убить дракона – на цих виборах. Це не люди робили, це робили політики, які брудними методами йшли до влади.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Будь ласка, Ваше питання до пана Бродського.

Наталія Влащенко, головний редактор журналу «Публичные люди»: Наталья Влащенко, главный редактор журнала «Публичные люди». Михаил Юрьевич, вот я Вас слушаю, и совершенно хорошо понимаю, почему Вас так любят журналисты «желтой прессы». Потому что, знаете, когда у каннибалов заканчивается еда, Господь своей великой милости всегда им посылает добродетельного миссионера. Но Вы не журналист «желтой прессы», Вы говорите, что Вы политик. Поэтому вопрос будет очень простым. Неужели Вы всерьез верите, что используя безнравственные, аморальные методы в политической борьбе, Вы действительно можете принести в украинскую политику новую нравственность, можете претендовать на ее формирование и на новый моральный облик украинской политики? И еще один вопрос – почему Ваши «постельные» разоблачения коснулись только Вашей бывшей соратницы, и планируете ли Вы в ближайшее время продолжить свою сексуальную серию по отношению к лидерам Партии Регионов, коммунистов, и так далее? Ведь у них наверняка тоже есть какие-то свои скелеты в шкафу.

ВЕДУЧИЙ: Партии вольных демократов.

Наталія Влащенко, головний редактор журналу «Публичные люди»: Да-да-да. Я думаю, что Вам и о себе тоже есть, что рассказать. Насколько я знаю, Вы не впервые женаты.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка. Зрозуміло. Питання зрозуміло.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я обстоятельно, я Вам обстоятельно отвечу. Но, во-первых, когда Вы говорите, что меня любят журналисты «желтой прессы», - это совсем не так, потому что как раз два самых ярких журналиста «желтой прессы» сидит сейчас в оппонентах ко мне. Поэтому меня не любят «Публичные люди» и меня не любят папарацци. Поэтому Вы себе противоречите, это первое. Второе – когда я начинал политическую деятельность, я не знаю, чем Вы занимались, я начинал с того, что я рассказал правду о Кучме, о министре внутренних дел Кравченко, о том, как он крал деньги из Фонда помощи матерям погибших, женам погибших миллиционеров, за что был преследован, я рассказывал о том, как из фонда деньги крала жена Кучмы, я рассказывал о том, что Янукович два раза сидел в тюрьме, на выборах, это была моя задача. Секундочку.

ВЕДУЧИЙ: Запитання стосувалось трошки іншого.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я рассказывал обо всех, о ком я считал, что общество должно знать правду на тот момент. И так случилось, так случилось, что когда я увидел и узнал, что, оказывается, у нас революция – это была ирония судьбы. Знаете, каждый год фильм «Ирония судьбы». Что люди, с которыми я стоял рядом, я был уверен, мы идем менять власть. А оказывается, они шли менять просто людей у власти одних на других. А суть власти не менялась. Люди как жили плохо, так и живут.

ВЕДУЧИЙ: Питання в іншому. Запитання в іншому.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Секундочку. И я оставил за собой это право – оставаться при своем мнении. И если я на сегодняшний день знал о том, или журналистка, скажем, в издании «Оброзеватель» Соня Кошкина о том, что Янукович был на Алтае, во время выборов, кстати, с какими-то там девочками, мы об этом писали. И ни один журналист об этом не говорил. Когда мы говорим про Юлию Владимировну и Нестора, я считаю, что это аморально обманывать людей, на баррикадах одно, а дома – другое. Кого она называет бандитом.

ВЕДУЧИЙ: Но Вам сказали, що це Ви дієте аморальними методами.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Когда она называет Партию Регионов бандитами, а как она называет Нестора дома?

ВЕДУЧИЙ: Ви свідком були? Ну, навіщо це говорити?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Если я, секундочку, если я беру на себя эту функцию, поверьте мне, она мне неприятна, но я ее беру из-за того, что вы не делаете свою работу. Скажите, кто у нас в истеблишменте, в элите журналистов не знает об этом? Никто не пишет, девять лет. Вы считаете, они не должны знать правду, что их обманывают?

ВЕДУЧИЙ: А знаєте, що за втручання в особисте життя буває?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Послушайте.

ВЕДУЧИЙ: Яка відповідальність передбачена українським законодавством?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нету особистого життя у політиків. И это доказано во всех странах мира. Это доказано на примере Клинтона.

ВЕДУЧИЙ: Є закон.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Можна запитання?

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это доказано на примере Берлускони, который лишился поста Премьер-министра, когда узнали, что у него вторая семья. Нету частной жизни у политиков.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ми продовжимо це пізніше.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Михайле Юрійовичу, я… Можна я запитання лише одне?

ВЕДУЧИЙ: Пані Герман, зараз запитання секундантів, потім ми в третьому раунді про все це поговоримо. Будь ласка, назвіться, і Ваше питання.

Артем Шевченко, журналіст: Артем Шевченко, журналіст. Хочу запитати пані Ганну. Ви дуже часто у полеміках різних на різних шоу апелюєте до того, що Ви жінка. Іноді таке враження, що через те треба якось обережніше ставитись. Ну, може, це суб’єктивно. Через те запитання як до жінки-політика. В нас сьогодні така статева дуель, добре, що в телебаченні, а не в реальному житті. До речі, цікаво, у Парламенті зараз вісім незаміжніх –депутатів. Сьогодні одна з газет написала це.

ВЕДУЧИЙ: Поближче до запитання.

Артем Шевченко, журналіст: Чи є межа тієї брудної білизни у ставленні до чоловіків-політиків і жінок, чи її немає, якщо, скажімо, жінка-політик найвищого калібру, скажімо, Прем’єр-міністр? Чи різниці тут немає жодної?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це залежить від рівня моралі кожної людини. А рівень моралі визначає рівень її цікавості. Мені, наприклад, нецікаво, з ким спить Тимошенко, і мені не цікаво, з ким сплять будь-які політики. Я дивлюся, що вони можуть чи не можуть зробити для людей. Але є люди, яким цікаво тільки це. З цього огляду пан Бродський багато інформації оприлюднив. І я би хотіла, пане Бродський, запитати Вас лише одне.

ВЕДУЧИЙ: Ні.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Чому?

ВЕДУЧИЙ: Запитання вже були в першому раунді. Зараз запитання до Вас від Ваших секундантів. Якщо відповідь завершена, слово Вашим секундантам.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Добре.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка. Назвіться, і питання пану Бродському.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Валид Арфуш, издатель журнала «Папарацци». Мне просто сегодня как-то удивительно, я люблю смотреть, любая телевизионная передача, в которой есть Бродский, потому что очень активен как-то. А сегодня Вы как-то очень, не знаю, неуверенно стоите и расстроены чем-то. Мне просто кажется, что Вы расстроены тем, что Тимошенко стала реально Премьер-министром, а Вы на нее так наезжаете постоянно.

ВЕДУЧИЙ: І в чому питання?

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Нет. Вопрос, у меня на самом деле несколько коротких вопросов, да. Первый – это желаете ли Вы смерти Ваших оппонентов? Вот когда Вы сидите сами или публично, Вы желаете смерти любого из Ваших оппонентов?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Никому не желаю того, чего бы не хотел, чтобы желали мне.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: А скажите, пожалуйста, вот дата 16.01.04 для Вас что-то означает, я думаю?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: 16.01.04?

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Да. Вы долго думаете, я думаю, жена не будет довольна.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Родилась моя доця. Родилась моя доця.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Вот именно. Вот мы просто случайно в этот с Вами оказались в одном месте, если Вы помните.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Помню. Это счастливый день.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: И в это время был слух о смерти… Это хороший, красивый день. Но в этот день был такой слух очень сильный в стране, что умер Кучма. Помните об этом? И я тогда с Вами стоял, и я услышал впервые об этом слухе. И я, если честно, то мы находились, Вы знаете, в каком месте, такое прекрасное. Я был очень удивлен, настолько Вы щедро говорили, как классно, как хорошо, что умер Кучма, как Вы говорили, что я пойду, плюну на его могилу. Я говорю, но все-таки когда умирает человек, то умирают его, как, ошибки, и так далее. Меня это очень сильно удивило. Вопрос такой. Почему Вы публично, например, можете говорить – я никогда в жизни не могу желать своим оппонентам то, что не хочу желать себе, а в правде, на самом деле, когда Вы правдивый настоящий Михаил Бродский, Вы реально это искренне желаете?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Спасибо.

ВЕДУЧИЙ: Коли Ви щирий. Тобто, питання до того, коли Ви щирий, і де межа Вашої моральності.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пожалуйста. Я действительно не желал ему смерти. Но когда я узнал, что он умер, я обрадовался.

ВЕДУЧИЙ: Парадокс. По-моєму, такі речі, дуже близькі до межі, знаєте.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы меня разоблачили.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Вы сами себе противоречите.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Тогда я Вам скажу, что если бы, может, тогда это случилось, хотя пусть меня, конечно, они все простят, может быть, по-другому бы все пошло. Но Вы знаете, в нашей жизни, к сожалению, наступает ответственность, в общем-то, и люди начинают понимать все уже потом, когда человек уходит.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: А слух о смерти Кучмы Вы пускали тогда?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это Вы же мне рассказали.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Это загадка. Это загадка. Просто Вы об этом говорили.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: По-моему, Вы мне как раз об этом и рассказали.

ВЕДУЧИЙ: Ну, все.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Нет, я слышал от Вас как раз.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Добре, добре. І тепер складається враження…

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: А можно еще я? Пожалуйста.

ВЕДУЧИЙ: Ні, все, гаразд.

Валід Арфуш, видавець журналу «Папарацци»: Уже все, да?

ВЕДУЧИЙ: Складається враження, знаєте, що ви уникаєте якихось щирих відповідей.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Кто, я?

ВЕДУЧИЙ: Чи ви, в принципі, і пані Герман, і Ви, тут на майданчику, знаєте, складається така ситуація – політики мають бути відкритими, от, повинні бути відкритими для суспільства. Але разом з тим є закон, і переступати межу цю не можна. От, давайте, де, де межа?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Яку щиру відповідь від мене Ви б хотіли почути? Ви питайте, я Вам скажу. Як Ви можете звинувачувати мене в не щирості, адже Ви не поставили мені жодного запитання, на яке Ви не отримали відповіді?

ВЕДУЧИЙ: Ну, складається враження. Ви знаєте, ви йдете в політику, ви говорите про якісь особистості. Пан Бродський тут сипе звинуваченнями просто як з рукава.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я очень скромный.

ВЕДУЧИЙ: От, Вас запитали – це моральний метод, на Вашу думку?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вот, вы знаете, я считаю, что…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я хотіла би…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я отвечу. Я считаю, что, наверное, да, это плохо. Это плохо, что об этом говорю я, это плохо, что об этом говорит Луценко мне по телефону, а потом мне признается в эфире. Это плохо, что, может быть, это политики обсуждают. Это ваша работа. Это работа вас, господа журналисты, это вы ее не делаете. Это вам закрыли рот при Кучме, по поводу которого я радовался.

ВЕДУЧИЙ: І тепер ми крайні.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это вы потом извинялись в 2004, но многие из вас до сих не сделали вывод. И я вынужден делать вашу работу.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пані Ганно…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я можу сказати хоча б два слова?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И мне это не совсем нравится, поверьте мне.

ВЕДУЧИЙ: Пані Ганно, а тепер, знаєте, у Вас така унікальна позиція зараз. Ви політик з досвідом журналіста. От, скажіть, будь ласка, як би, б дізнались щось подібне, те, що дізнався Бродський, от, Ви б це оприлюднили чи ні? От є такий цікавий тест на журналістських тренінгах, коли журналіст має обрати – чи спростувати інформацію про злочинця, чи допустити вбивство, там, сотень людей.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Слухайте, я спочатку хочу запитати пана Бродського. Він багато правди…

ВЕДУЧИЙ: Відповідь дайте, і Ви запитаєте. Поставте, дайте відповідь просто на запитання.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Якщо Ви дозволите мені пару слів сказати сьогодні програми, то я, звичайно, це зроблю.

ВЕДУЧИЙ: От, я Вам даю, незважаючи на завершення раунду.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Отже, я хочу запитати пана Бродського, чому він говорить завжди таку щиру правду-матку, а люди чомусь того не розуміють, і не підтримали його на виборах? Може, люди не хочуть такої правди? Може, люди шукають іншої правди в житті? Може, люди, знаєте, не симпатизують політикам, які багато шукають скалок в чужому оці, і не бачать поліно у власному? Може, в цьому відповідь на питання?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Знаете…

ВЕДУЧИЙ: Так. Зараз вже перерва. Будь ласка, відповідь дуже коротка. Ви б опублікували таку книгу чи ні, таку інформацію? Так чи ні?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ви знаєте, журналіст – це професія. І журналіст робить продукт так, як хтось слюсар на верстаті щось робить, так. І це його хліб. І якщо, і журналіст живе на інформації. І якщо журналіст може продати інформацію, він повинен її…

ВЕДУЧИЙ: Так чи ні? Скажіть, так чи ні?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Він повинен її оприлюднити, бо це його професія. Але він повинен перевірити цю інформацію з трьох джерел. Є стандарти журналістики, їх треба витримувати.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ми продовжимо в третьому раунді. Тему ми не змінюємо. Будемо відповідати на запитання. Зараз ви можете відпочити. Глядачі голосують далі.

Голос за кадром: За правилами нашої програми, переможцем дуелі буде визнано учасника, за якого проголосують більше глядачів. Дзвоніть, номери телефонів на ваших екранах.

Лурдес, акторка, співачка: Ну, вже в другому раунді більш видно, що представники, секунданти саме Ганни Герман, як на мене здалося, вони були більш підготовлені і більше задавали питання, які стосувалися саме того, що пан Бродський все ж таки говорить одне, а потім забуває чи в ході розмові знову ж таки говорить зовсім протилежне. І не можу не підкреслити те, що дуже невріноважений політики. І згідно знову ж таки статті 32, схиляючись знову до Конституції України, порпаться в брудній білизні, що, наприклад, мені не дуже приємно це слухати. Краще б розповіли, що наш чекатиме завтра в країні, адже я переконана, що вони самі цього не знають, і не зрозуміло, що вони зараз, в чому вони обвинувачують одне одного, якщо вони не можуть розібратися саме в тому, чим вони займаються. Дякую.

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: Я згоден з тим, що перше запитання з боку секундантів Бродського було дуже слабким. Власне, друге запитання було цікавим з того боку. І оте, таке феміністичне питання про, значить, Парламент, жінок, так, і неодружених і, там, різні моменти. І, як на мене, відповідь була така, загальникова. А, от, питання з того боку були, дійсно, сильнішими. І це дало можливість Бродському, як на мене, перехопити ініціативу. Тут пан Бродський двічі зумів це зробити, звинуватити, я б сказав, що це був напад на секундантів взагалі-то.

Лурдес, акторка, співачка: І проявити свою неврівноваженість знову ж таки.

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: Він виглядав агресивно, але, власне, перехопив ініціативу.

Лурдес, акторка, співачка: Безумовно.

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: В тому, щоб змогти розказати про себе навіть більше.

Лурдес, акторка, співачка: Так.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Наталья Львовна, на этот раз, мне кажется, второй тайм прошел более интересно. И, видимо, ну, определенную, как бы, остроту придало участие секундантов. Но, на мой взгляд, секунданты пани Герман выглядели несколько более подготовленными.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Остры.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Вот. И более остры. Да. И вместе с тем, может быть, они были остры именно потому, что им противостоял опять же тот же самый пан Бродский с его такими провокационными, с его, я бы сказал, какими-то, видимо, идеями, и так далее. Мне только хочется сказать, что, вот, грубоватость и брутальность нашего пана Бродского, конечно, здесь так вот оттеняется взвешенностью и, я бы сказал, такой осторожостью Герман.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Мне кажется, что Анна Герман этот раунд выиграла. Она была более искренней в своих ответах. В часности я скажу ей «Браво» за ответ по поводу Майдана, и, там, истории Шуфрича и Тимошенко, якобы. Все-таки проблема избирательности критики Михаилом Юрьевичем определенных политиков, она существует. И он не дал аргументированного, убедительного ответа. И проблема еще также в том, что ведь не важно, какие личные взаимоотношения связывают политиков даже из разных лагерей, не важно, как называет кто-то другого, если они в разных лагерях. Не секрет для журналисткой туссовки, например, что я много лет дружу с одним телеведущим, которого публично я очень жестко могу критиковать тогда, кода я считаю это необходимым, что не мешает нам в такой, обыденной жизни поддерживать дружеские отношения. Проблема в том, чтобы люди говорили, отвечали правду политики на вопросы, в том числе и личной жизни.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Согласен, согласен с Вами.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Я отдаю победу Герман.

ВЕДУЧИЙ: Найлегендарнішою дуеллю між жінками вважають поєдинок між маркізою де Несль і графинею де Поліньяк восени 1624 року. Не поділивши прихильність герцога Рішельє, того самого, який невдовзі став кардиналом, пані озброїлись шпагами, запросили секунданток, і вирушили в Болонський ліс. Дуель закінчилася перемогою графині, яка поранила свою суперницю у вухо (реклама).

Голос за кадром: Учасники дуелі готуються до завершальної сутички. Їм доведеться відповідати на запитання ведучого. Поєдинок третій.

ВЕДУЧИЙ: Я сподіваюся, ви готові продовжувати дуель. У вас є ще чимало часу, щоб переконати глядачів голосувати саме за вас. А продовжувати ми будемо, продовжимо ми з цієї тези, мені здається, дуже цікавої, яку сказала пані Герман, завершуючи другий раунд. Про те, що, можливо, суспільству не потрібні всі ці скандальні речі, нецікаві? Якщо вони не голосують за тих, хто їх оприлюднює? Можливо, це б’є по тим людям, які це роблять?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Ну, во-первых, люди всегда голосуют за сказку. Я сказки не рассказывал, я говорил, что если мы придем к власти, мы никому рыбу давать не будем, а будем давать удочки и ловить рыбу сами, мы не обещали никаких возвратов, никаких непонятных обещаний по армии, никаких субсидий, и так далее. Мы обещали возможность работать.

ВЕДУЧИЙ: Особисте життя політиків цікаве?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это первое. Второе, теперь второе – я на выборах про особисте життя політиків нічого не казав. Теперь следующее. Я говорил про коррупцию, и еще раз только про коррупцию. Кстати, говорил и коррупции Луценко, что он летал на самолетах точно также, как, оказывается, Рудьковский. При этом Рудьковского вызывают на допросы, Луценко делают министром внутренних дел. Точно также, как Кучма делал с каждым.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Браво.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Кстати, сегодня было первое заседание суда, Луценко подал на меня в суд, спасибо ему, он хочет доказать, что он-таки не коррупционер. Я думаю, что это будет первый министр, которого Парламент отправит в отставку за коррупцию. Теперь следующее.

ВЕДУЧИЙ: Це рішенні суду буде.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: По решению суда.

ВЕДУЧИЙ: Якщо Вам вдасться довести, правильно?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Один был Кравченко, теперь будет Луценко. Теперь, кстати, Луценко боролся вместе со мной против Кравченко. Я не думал никогда, что, заменив Кравченко, он станет таким же.

ВЕДУЧИЙ: І до питання, що цікаве людям.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Теперь в свое время я точно также говорил правду за Кучму, я говорил правду за его окружение, за его семью. И на мажоритарном округе в городе Киеве меня выбрали…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Це не те.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Секундочку. Нет, так Вы ж сказали, что люди не голосуются за правду.

ВЕДУЧИЙ: Да.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Голосовали, в 98 году голосовали в городе Киеве, и меня выбрали.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Сегодня на выборы пришло 56 процентов украинского народа, 44 не пришло.

ВЕДУЧИЙ: Позиція зрозуміла.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Может, вот эти именно 44 были со мной согласны.

ВЕДУЧИЙ: Но вони не прийшли.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Но и из-за этого они не пришли.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Ми не будемо аналізувати. Пані Герман, дивіться, складається така цікава ситуація. Недоторканість особистого життя, вона гарантується Конституцією, гарантується, передбачена сувора відповідальність Кримінальним кодексом за порушення. Вам не здається, що за цією недоторканістю можна сховати дуже багато? Якісь перельоти на літаках дивні, якісь Снігуроньки для бюджету, тобто, за бюджетні кошти?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Партія Регіонів в вересні проголосувала за скасування недоторканості. Якщо би наші опоненти…

ВЕДУЧИЙ: Я кажу про недоторканість особистого життя.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Якщо би наші опоненти до нас приєднались, вже би досі не було ні недоторканості, ні пільг. Але ми знову поставимо це питання. Я хочу про інше сказати. Наскільки я знаю, пан Бродський продавав матраци.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И продаю.

ВЕДУЧИЙ: Це його бізнес, це нормально.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И произвожу.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: У Франції опублікована фотографія Президента Саркозі з його коханкою. Вона пішла в одному журналі за величезні гроші. Пропоную Вам опублікувати фотографію Тимошенко і Нестора в якомусь французькому журналі. Ви будете мати понад мільйон євро, уявляєте, скільки матраців треба продати, щоб такі гроші заробити.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, до Франції.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Якщо у Вас ця фотографія є.

ВЕДУЧИЙ: Почекайте. До Франції. До речі, до Франції.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Якщо у Вас є ця фотографія, якщо у Вас є ця фотографія, якщо Ви маєте докази того, про що Ви пишете.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Вы знаете, я…

ВЕДУЧИЙ: Є фотографії?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Секундочку. Я не писал, я говорил. Это первое. И второе – это не моя работа, я еще раз повторю. Я поднял вопрос, потому что, к сожалению, эту работу не делают журналисты.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ні, я просто кажу, який бізнес мав би більший ефект.

ВЕДУЧИЙ: Ну, тоді, можливо, вам треба… Зачекайте. Можливо, Вам тоді потрібно змінити факт. Пані Герман, зачекайте.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: То раз. А друге – Ви знаєте, мені сьогодні принесли зовсім випадково Вашу фотографію з Юлією Володимирівною, Ви стояли в обнімку.

ВЕДУЧИЙ: Опа.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: У Вас теж був роман? Я хотіла взяти цю фотографію в студію.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нет. У нас был…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Але той чоловік, який мені її дав, попросив мене, щоб я дотримала слова і не показувала людям цю фотографію. І я дотримаю слово. Але вона в мене є. прийдіть, я Вам завтра її подарую.

ВЕДУЧИЙ: Знаєте…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пожалуйста.

ВЕДУЧИЙ: Пане Бродський, можливо, Вам просто треба змінити фах, розумієте, стати журналістом? Дуже добре бути політиком і…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: У Вас був роман з Юлією Володимирівною чи ні?

ВЕДУЧИЙ: Почекайте, будь ласка, зачекайте, будь ласка.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я отвечаю – да, революционный.

ВЕДУЧИЙ: Есть, гаразд. Тепер до зміни фаху. Дуже добре бути політиком, контролювати засоби масової інформації якісь, де можна щось оприлюднити, а можна стати на позицію журналіста і зробити це, розуміючи, що є керівник над вами, є власник, і все інше.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я издатель, много лет я был издателем газеты «Киевские ведомости», я был председателем наблюдательного совета, сейчас я издатель, и создал независимое интернет-издание «Обозреватель». И я много лет занимаюсь этим, общаюсь с журналистами, почти что со всеми из них знаком. У меня работало огромное количество журналистов.

ВЕДУЧИЙ: Ну, прекрасно. Ви прорекламували себе в черговий раз.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И они писали то, что они хотели. Это их работа. Это ихняя работа, это ихнее право. А то, что Вы говорите, зарабатывать деньги уже от этих продажи этих изданий – это моя работа. А они должны…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я так розумію, що матраци будуть…

ВЕДУЧИЙ: Тобто, будемо сподіватись, коли журналісти Вашого видання напишуть про Вас, Ви не будете вживати до них жодних санкцій?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Секундочку. Пожалуйста, Татьяна Корова про меня написала.

ВЕДУЧИЙ: Тепер пані Герман, дивіться, французська ситуація, всі знають про Саркозі, так. І поставте себе на місце тамтешнього політика, от, Ви б могли примусити журналістів не писати про цей скандал?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А навіщо ми повинні змушувати до чогось журналістів?

ВЕДУЧИЙ: Бо це аморально?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Хіба ми змушуємо Вас ставити нам ті чи інші питання?

ВЕДУЧИЙ: Добре. Сказати, що це аморально, це аморальні методи боротьби.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ні, це не боротьба. Журналісти роблять свою роботу. Вони шукають і продають інформацію. Бо інформація – це та сама деталь, яку вони зробили на своєму верстаті, яку вони мусять продати і заробити гроші. Тому я кажу, пане Бродський, покиньте ті матраси, продавайте романи, і Ви заробите набагато більше грошей.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Давайте трошки в іншу, інші аспекти цієї теми зачепимо. Тут багато говорили про якісь віртуальні, віртуальний інтим, але це тільки один з проявів неформальних стосунків політиків, які належать до різних політичних таборів. От, погодьтеся, відбулися вибори, два політичних табори, один на одного дуже багато сказали, і дуже поганого, і після цього люди бачать їх разом на футбольному матчі, представників двох різних протилежних політичних таборів – Плющ с Колесниковим. Або Томенко з Фірташем на баскетбольному матчі. От, на Вашу думку, це нормально? багато сказали, і дуже поганого, і після цього люди бачать їх разом на футбольному

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Абсолютно. Нормально. Ненормально те, що якщо жінка живе з чоловіком дев’ять років, про це нема ні одної фотографії.

ВЕДУЧИЙ: Як, а як повинні..?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Оце ненормально. А якщо політики не стріляються, а сідають разом на футбольному матчі, це нормально.

ВЕДУЧИЙ: Я думаю, що погано неморально говорити, що нема жодних доказів.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це нормальне суспільство.

ВЕДУЧИЙ: А як повинні сприймати виборці? Як люди повинні це сприймати?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Чекайте. А хіба люди хочуть, щоб вони стріляли один одного? Хіба люди хочуть війни і конфліктів? Хіба люди не підтримали нас у тому, щоб піти…

ВЕДУЧИЙ: Ну, їх це може здивувати. В Парламенті вони…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Ну, дайте мені сказати слово врешті-решт.

ВЕДУЧИЙ: Так я ж хочу питання сформулювати.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Так Ви сформулюйте, якщо Ви добрий журналіст, формулюйте його коротко і ясно. І дайте мені право на відповідь. Отже ж, якщо люди підтримали нас на дострокових виборах для того, щоб не було конфлікту, значить, люди тішаться, якщо ті політики сідають поряд, і знаходять якісь спільні теми. Бо починаючи про футбол, вони можуть говорити і про інші речі. І так прийти до порозуміння, до об’єднання. Людям набридли бійки політиків. Тому не треба їх провокувати на те, щоб вони злилися через те, щоб два різні політики сидять поряд на футболі. Це нормально у мирній країні.

ВЕДУЧИЙ: Але ми кілька днів наблюдали у Парламенті сутички. Ми знаємо, що в тому ж 2004 році розпадалися сім’ї, діти не розмовляли з батьками через, от, політичні пристрасті.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А Ви хочете, щоб це продовжувалось?

ВЕДУЧИЙ: Я не хочу, я не хочу. Я хочу дізнатися…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це добре, якщо це не продовжується. Це добре, коли починають шукати порозуміння. І я кажу «Браво» тим людям, які можуть після гострої суперечки подати один одному руки і говорити по-людськи і шукати порозуміння.

ВЕДУЧИЙ: Це Ваша позиція. Пан Бродський, якщо іти за Вашою логікою, то це шлях до політичної корупції, отаке от спілкування?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Конечно. Но не общественно политические. Понимаете, когда идет дискуссия, оппоненты дискутируют, и не оскорбляют друг друга брутально…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Так, як ми з Вами сьогодні.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Да. Потом они спокойно жмут друг другу руки. У нас в Парламенте идет оскорбление брутальное, потом выходят, когда народ, не при людях, потом выходят, чтоб народ не видел, и целуются. Как это называется? Это обманывают собственный народ. Реально брутально обманывают.

ВЕДУЧИЙ: Так коли вони справжні? На трибуні чи за кулісами?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Для чего? Для чего обманывают? Для того, чтобы иметь власть, для того, чтоб этот народ за них голосовал. Почему они не хотят, чтобы люди это видели? Потому что они боятся, что и за них потом из-за этого не проголосуют. Поэтому они людей обманывают. Вы, журналисты, должны это видеть и показывать людям.

ВЕДУЧИЙ: Всі такі політики, сто відсотків?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Они же там половина друг с другом в общем бизнесе.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, якщо йти знову ж таки… Послухайте мене…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Там половина одна – от семьи Кучмы и Бакая, условно, Медведчука в одном таборе. Вторая половина – от тех же олигархов в другом. У них общие бизнесы, общие доли, общие акции, у них все общее.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А з ким у Вас бізнес общий?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пожалуйста. У меня акционер…

ВЕДУЧИЙ: Тільки прізвища.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Пожалуйста, пожалуста. У меня акционер Венета Сергея Дарьевича жена, мера Черкасс, и второй – это Сергей Реминный, компания «Иония», у него со мной бизнес. Также с моими двуями сыновьями у меня общий бизнес.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. А тепер скажіть…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Мені можете поставити того самого питання.

ВЕДУЧИЙ: А тепер скажіть мені… Пані Герман. Чітко і коротко формулюю питання. Скажіть, будь ласка, якщо іти за Вашою логікою, то люди, політики, приречені зректися всіх друзів, які є у протилежному таборі.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: А чего Вы счастливы, что у Вас нету бизнеса?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я счастлива, что у меня нет общего бизнеса с олигархами.

ВЕДУЧИЙ: Жити якимось усамітненим життям, не спілкуватися і з ким. Два буфета треба в Парламенті, щоб вони не пересікались, вони ж їдять в одному буфеті.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Неправда, неправда, неправда. Если они будут честно выполнять свою функцию, то есть, если, условно, Ахметов будет заниматься бизнесом, не пойдет в Парламент, если Живаго будет заниматься бизнесом, не пойдет в Парламент. Если, например, сегодня я узнал, что Олег Дубина, последнее его деяние было – он подарил яхту Кучмы, сейчас Юлия Владимировна его хочет на НАК «Нефтегаз Украина». Он, кстати, участвовал с Ахметовым в «Криворожстали».

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: А, може, він їй теж яхту подарував?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: С Медведчуком, с Кучмой в приватизации «Криворожстали», а потом Юлия Владимировна забирала. А сейчас она его на НАК «Нефтегаз Украины» хочет назначить. Так вот если бы такие вещи люди бы всегда знали, общественное мнение, может быть, бы заставило этих людей вести себя по-другому, политиков. Вы знаете, когда есть анекдот, когда мальчик смотрит на своих родителей, там, в определенном положении, а потом говорит: «Ой, Боже мой, и вот эти люди запрещают мне ковыряться в носу».

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пані Герман, скажіть, будь ласка, от, в Україні для Вас є люди – моральні авторитети, беззаперечні?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Звичайно, в Україні дуже багато гарних людей, і якщо Ви скажете назвати прізвища, я назву, наприклад, Іван Дзюба – це беззаперечний авторитет для мене, який існує, існував і буде існувати ще багато років. Але ми говоримо тут не про це. Коли мій опонент, пан Бродський, говорить абсолютно нормальні речі, він говорить правду. Я таки не розумію, хто дав Вам право судити людей? Чому Ви намагаєтеся їх судити?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Конституция Украины.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: І чому Ви вказуєте журналістам…

ВЕДУЧИЙ: Яка гарантуєе недоторканість.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нет-нет-нет, которая гарантує мені, що я громадянин України, і маю право мати свою думку.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Чому Ви вказуєте журналістам, про що вони повинні питати? Ви маєте право на свою думку.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Я никого не сужу.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Але Ви не маєте право без доказіва, не маючи доказіва на руках, звинувачувати і очорнювати людей.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: У них есть право обратиться в суд.

ВЕДУЧИЙ: А якщо докажуть, що Ви не праві? Ми ніколи не почуємо про політика Бродського?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Не докажут. Не докажут.

ВЕДУЧИЙ: Ну, це не зрозуміло, суда не було.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: В данном случае…

ВЕДУЧИЙ: Якщо докажуть? Тобто…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Ну, послушайте меня. Что абсолютно это не имеет никакого значения. Но они не докажут, и это знают все присутствующие здесь люди, которые близки к политике.

ВЕДУЧИЙ: Я про інше хочу запитати.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Они не будут даже об этом говорить, и все будут продолжать молчать, и делать еще, вот, поверьте мне, если нам сегодня…

ВЕДУЧИЙ: Я про інше хочу… Люди нічого не знають.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Послухайте… Але якщо…

ВЕДУЧИЙ: Я про інше хочу запитати. Якщо є моральна відповідальність за неблагодійні вчинки, то є моральна відповідальність і за поширення неправдивої інформації?

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Ну, разрешайте. Немає. Є відповідальність у політиків тільки перед виборцями, більше не перед ким.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Є не лише…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: И если вдруг избиритель решил, что ему все равно, 36 процентов, кстати, в этот раз украинского народа решило, что ему все равно, что Янукович, там, в молодости был осужден, хотя оранжевый электорат это отрицает, ну, говорит, что это не все равно. И за него проголосовали, это ихнее право. И никто не может говорить – он виноват или невиноват. Это они решают, избиратели. Если за Юлию Владимировну проголосовали 30 процентов, не зная об этом, о том, о чем я сейчас говорю, а потом проголосуют…

ВЕДУЧИЙ: Ну, Ви ж кажете, що всі знають.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Нет. Элита знала, народ не знал.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Послухайте, пане Бродський.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Если проголосует в следующий раз, я все-таки доскажу...

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Пане Бродський, Ви сьогодні джентльмен, будьте ним до кінця.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка, час спливає.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: 30 процентов если проголосует за нее в следующий раз – ну, это его право.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Це так рідко з Вами буває.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Берлускони, когда первый раз люди узнали в Италии…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. В нас спливає. Будь ласка, пані Герман.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Пане Бродський, я хотіла запитати Вас одну річ.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Это народ решает, это не я решу.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Добре, що Ви ту правду говорите. Але скажіть, Вас ніколи не зашкребе в душі, те, що Ви, от, запросили Юлію Володимирівну в гості з Нестором, а потім пішли, і виляпали це на цілий світ, що вона з ним до Вас приїхала? Вас, Вам ніколи не було від того незручно перед самим собою? Я лише це хочу знати.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Знаете, мне действительно незручно. Незручно. И я бы хотел, чтобы об этом говорили журналисты. Я еще раз об этом говорю, я бы хотел бы, чтобы это говорили…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я говорю не про це, я говорю про методи.

ВЕДУЧИЙ: Ви про себе. Давайте не про журналістів, а про себе.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Про підступність людини і про мораль людини, яка входить в довір’я…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Когда Юлия Владимировна, секунду…

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: І яку я бачила, коли Ви стоїте на фотографії, обнявши Юлію Володимирівну, ззаду стоїть Губський, а на екрані величезна фотографія Шона, ви всі посміхаєтеся, ви ввійшли до неї в дім, в ї довір’я, і після того ви йдете…

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: В дім я до неї входив?

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: Я не знаю, де була зроблена, там була фотографія Шона Кара, то, мабуть, це був її дім.

ВЕДУЧИЙ: Все.

Ганна Герман, народний депутат від Партії Регіонів: І після того Ви йдете і ллєте на неї бруд. Знаєте, можна любити чи не любити Тимошенко, але не можна вживати ні до кого брудні методи.

Голос за кадром: Перерва.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Все уже сказали. Перерва.

Михайло Бродський, перший заступник голови Партії вільних демократів: Ну, дайте же я отвечу.

ВЕДУЧИЙ: Абсолютно погоджуюсь. На жаль, час завершився. Свобода слова у нас теж лімітована, як і скрізь. Будь ласка, відпочивайте, буквально за кілька хвилин ми дізнаємося, що думають судді про цю дивну, ну, іноді таке буває, дуель. Ну, що ж, побачимо.

Голос за кадром: До завершення дуелі залишилося кілька хвилин. Але у вас є ще можливість вплинути на результат. Продовжуйте голосувати (реклама). Настав вирішальний момент. Зараз буде оголошено переможця.

ВЕДУЧИЙ: Ну, що ж, за правилами нашої дуелі, зараз підвидимо підсумок. Спочатку висловлюються судді. Панове, ми вас уважно слухаємо, будь ласка, Анатолій Чуприков.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Детектор медіа»: Я думаю, что я поставлю один один. Анна Герман, мне кажется, была более убедительна в своих резюме, но Михаил Бродский, я отдаю ему должное, пусть и неоднозначными методами, но он все-таки провоцирует общество на дискуссию: а) в данной ситуации о большей ответственности политиков в том числе, и что касается их непубличной, частной, так называемой жизни. Правда, я, другое дело, что я считаю, что не столь актуальны вопросы их личных взаимоотношений, а, может быть, более актуальны вопросы соответствия их декларации их расходам, недвижимость, уплата налогов, и так далее, и тому подобное. И второе – я отдаю должное тому, что Михаил Юрьевич поднял тему роли журналистики в этой стране. Я все-таки считаю, что он прав в том, что у журналиста есть миссия, и его должны интересовать только интересы его читателей, а не издателей, не топ-менеджером. Это издатели уже должны интересовать их интересы, и продажи, и так далее, и тому подобное. Поэтому один один.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Це була Наталія Лігачова. Анатолій Чуприков зараз.

Анатолій Чуприков, професор, лікар-психіатр: Ну, у меня, у меня близкие, действительноо, оценки, вот. Хотя некоторые предпочтения, небольшое предпочтение отдаю Анне Герман и в частности больше подготовленности ее секундатов, вот. Это оживило второй тайм, да. Потому что первый тайм у нас прошел как-то скучновато. Я беспокоюсь о зрителе, который сегодня смотрит на всех нас, и мне кажется, что тем не менее, тем не менее, дискуссия в конечном счете вылилась в очень верное русло, в русло как раз, действительно, ответственности политика. И это очень важно. И, может быть, здесь Михаил Бродский прав в том отношении, что черного пиара стало так много, столько гадостей в конечном счете обрушивается на политиков, что часть нашего электората, действительно, не проголосовала. Вот, поэтому мне думается, что дискуссия была очень интересной. И эти политики в конечном счете хорошо себя продемонстрировали.

ВЕДУЧИЙ: І хто переміг. Дякую. Будь ласка, Лурдес, Ваша думка.

Лурдес, акторка, співачка: Я буду говорити дуже коротко. Більш аргументованим і врівноваженим дуелянтом сьогодні, я вважаю, була все ж таки пані Ганна Герман. Тому що особисте життя політики, не політики, все ж таки залишається особистим життям и втручатися в нього, згідно знову ж таки Конституції України, ніхто не має права. Отож, позиція Ганни Герман сьогодні мені найбільш близька, і я віддаю перевагу саме їй. І це зовсім не жіноча солідарність, а теж, я вибачаюсь, це моя думка склалася саме після вашої дуелі. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Дякую. Ростислав Сенків, Ваша думка.

Ростислав Сенків, викладач, літературознавець: Ну, третій раунд був дуже цікавий. Нарешті пішли дуже гострі випади з обох боків. Я зовсім не з чоловічої солідарності віддаю перевагу пану Бродському. Мені видалося, що він був відвертіший, агресивніший, якщо брати цю сутичку суто як мовну дуель, то перевага на його боці. Дісталося, якраз найменше дісталося шановній пані опонентці, і більше дісталося секундантам, журналістам особливо, міністрам і виборцям навіть. Єдине, що треба вважати, що при такому рішому розмахуванні щаблюкою не поранити себе самого.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Отже, ми дізналися думку суддів. І я хочу ще раз нагадати, що остаточний вердикт виносять глядачі. Шановні учасники, залишайтеся, будь ласка, на майданчику, і ви дізнаєтеся, хто з вас сьогодні переміг. І ще одне, я нагадую, що канал не несе жодної відповідальності за особисті думки політиків, які були сьогодні тут оприлюднені.

Голос за кадром: за результатами голосування глядачів переміг Михайло Бродський.

 

Стенограма підготовлена компанією Sourcer

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
30021
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду