15:00
Вівторок, 14 Травня 2019

Друга спроба Сергія Лазарєва на «Євробаченні»: хто ще так робив

В історії пісенного конкурсу були співаки, які брали участь по кілька разів і таки вигравали.
Друга спроба Сергія Лазарєва на «Євробаченні»: хто ще так робив
Друга спроба Сергія Лазарєва на «Євробаченні»: хто ще так робив

Сьогодні, 14 травня, в Ізраїлі стартує міжнародний пісенний конкурс «Євробачення». На цьогорічний конкурс Росія вольовим рішенням відправила Сергія Лазарєва — того, що 2016 року зібрав найбільше голосів глядачів і в підсумку посів третє місце. «Він уже точно переможе», — втовкмачують росіянам їхні ЗМІ.

Лазарєва й справді протягом довгого часу букмекери ставили на перше місце, тепер, після початку репетицій — на друге. Втім, нервувати поки що зарано: по-перше, прогнози букмекерів далеко не завжди збуваються (ані Руслані, ані Джамалі вони не прогнозували першого місця), а по-друге, на перше місце букмекери почали ставити російського співака ще наприкінці лютого, а пісня, з якою він виступатиме, стала відомою лише наприкінці березня. Тобто співака ставили на найвище місце за згадками про конкурс трирічної давнини, а ще через те, що пострадянські країни дають багато голосів представникам Росії незалежно від їхнього виступу.

Варто згадати, як під час національного відбору в Україні неодноразово лунало: мовляв, три роки тому на «Євробаченні» була «справжня заруба» (Сергій Притула) між Джамалою та Сергеєм Лазарєвим, і в підсумку він поступився їй і посів друге місце. Про буцімто друге місце Лазарєва казали й Сергій Притула, й Євгеній Філатов, і не лише вони. Насправді Лазарєв посів тоді третє місце, а другою була австралійка Демі Ім, про яку під час нацвідбору не згадав узагалі ніхто. Дрібничка, але зайвий показник того, наскільки представники нашого шоу-бізнесу живуть у пострадянському світі, ніби нічого іншого взагалі не існує.

Що ж до прагнення росіянина перемогти з другої спроби... Таке в історії «Євробачення» бувало, й неодноразово.

Переможниця конкурсу 1957 року у Франкфурті-на-Майні нідерландка Коррі Броккен дебютувала за рік до того, на найпершому «Євробаченні», але тоді перемоги не здобула (на конкурсі в Лугано подальший розподіл місць слідом за першим не оприлюднювали).

1964 року в Копенгагені шосте місце посів австрієць Удо Юргенс. Наступного року в Неаполі він повторив спробу й фінішував цього разу вже четвертим. Ще наступного року, в Люксембурзі, він нарешті став переможцем. От вона — наполегливість! А його перемога й досі є в історії «Євробачення» однією з лише двох перемог Австрії — наступного разу представник цієї країни зможе перемогти аж 2014 року.

1967 року у Відні на сцені «Євробачення» вперше з'явилася грекиня Віккі Леандрос, що виступала за Люксембург. Вона повторила спробу 1972 року в Единбурзі, й знову за Люксембург — і стала тріумфаторкою.

1983 року в Мюнхені шведка Карола Хеггквіст посіла третє місце, а 1991 року в Римі, вже як просто Карола, перемогла.

1984 року в Люксембурзі друге місце посіла ірландка Лінда Мартін. Перемогла вона наступного за Каролою 1992 року в Мальме.

2006 року в Афінах третє місце посів росіянин Діма Білан. А вже за два роки, 2008 року в Белграді, здобув-таки перемогу.

Деякі співаки пробували себе на конкурсах одного разу соло, іншого у групі, або в різних групах. Британка Шеріл Бейкер виступила на конкурсі 1978 року в Парижі у складі гурту Co-Co, який посів одинадцяте місце. 1981 року в Дубліні вона співала у складі гурту Bucks Fizz, який став переможцем.

2001 року в Копенгагені третє місце виборов грецький дует Antique. А вже 2005 року в Києві його учасниця Хелена Папарізу святкувала перемогу.

На конкурсі 1982 року в Херрогейті восьме місце посів шведський гурт Chips. Його учасниця Елісабет Андреассен стала переможницею 1985 року в Гетеборзі вже у складі норвезького дуету Bobbysocks. Але на цьому не зупинилася: 1994 року в Дубліні в дуеті з Яном Вернером Даніельсеном посіла шосте місце, а 1996 року в Осло вже як солістка — друге, обидва ці рази виступаючи за Норвегію.

Чимало переможців «Євробачення» випробовували шастя знову. Але дворазовий переможець в історії конкурсів є лише один, ірландець Джонні Логан — йому вдалося стати першим 1980 року в Гаазі та 1987 року у Брюсселі.

Переможниця найпершого конкурсу «Євробачення» 1956 року в Лугано швейцарка Ліз Ассія взяла участь і в наступному конкурсі 1957 року у Франкфурті-на-Майні й посіла восьме місце із загальних десяти, а от у ще наступному конкурсі 1958 року в Хілверсюмі виборола друге місце.

1958 року втретє поспіль узяла участь у змаганні переможниця попереднього конкурсу нідерландка Коррі Броккен, але стала лише дев'ятою.

1961 року в Каннах переміг французький співак Жан-Клод Паскаль, представляючи Люксембург. Він знову виступив аж 1981 року в Дубліні, й теж за Люксембург — але цього разу став лише одинадцятим.

Переможницею «Євробачення» 1962 року в Люксембурзі стала французька співачка Ізабелль Обре. Європа знову побачила її на конкурсі 1968 року в Лондоні. Третє місце було успіхом, але, все ж таки — не перемогою.

1964 року в Копенгагені перемогла італійка Джільйола Чінкуетті. Вона знову взяла участь у конкурсі рівно за 10 років, 1974 року у Брайтоні — й цього разу виборола друге місце. Зовсім трохи не пощастило — адже перемогла тоді ABBA.

1973 року в Люксембурзі перемогла представниця Люксембургу Анн-Марі Даві. 1979 року в Єрусалимі вона виступала вже за Францію й посіла третє місце. Теж успіх, але, все ж, не перемога.

Переможцем конкурсу 1978 року в Парижі став ізраїльтянин Ізхар Коген. 1986 року в Бергені йому вдалося стати лише п'ятим.

Про шведку Каролу вже було згадано: вона робила дві спроби й 1991 року перемогла. 2006 року в Афінах вона вийшла на сцену «Євробачення» утретє, але цього разу була лише п'ятою.

Ще одна її співвітчизниця зробила спробу повторити успіх. 1999 року в Єрусалимі перемогла шведка Шарлотте Нільссон. 2008 року в Белграді вона, вже як Шарлотте Переллі, фінішувала лише вісімнадцятою.

Переможниця конкурсу 1993 року в Міллстріті ірландка Нів Кавана вирішила ще раз випробувати долю 2010 року в Осло. Вийшло невдало — аж тільки двадцять третє місце.

Дуже прикметним був конкурс 2011 року в Дюссельдорфі: одразу двоє минулих тріумфаторів спробували повторити успіх. Ізраїльтянка Дана Інтернешнл, що здобула шалений успіх 1998 року в Бірмінгемі, цього разу навіть не пройшла до фіналу, залишившись п'ятнадцятою у півфіналі. Щасливішою була переможниця попереднього «Євробачення» в Осло німкеня Лена (унікальний після 1958 року випадок, коли чинний володар титулу брав участь у конкурсі наступного ж року) — вона виборола десяте місце у фіналі.

Нарешті, торік у Лісабоні лише п'ятнадцяте місце посів норвежець Александр Рибак, який 2009 року тріумфально виграв конкурс у Москві.

І зовсім уже незвично: 1997 року на конкурсі в Дубліні бек-вокалістом в ірландки Дон Мартін (дев'яте місце) був Пол Херрінгтон, який 1994 року там само, в Дубліні, святкував перемогу в дуеті з Чарлі Макгеттіганом. Таке теж буває.

Що рухає всіма цими співаками? Прагнення слави? Дух змагання? Бажання знову й знову відчути атмосферу всеєвропейського єднання та пісенного свята? Мабуть, у кожного по-різному. А історія конкурсів «Євробачення» збагачується цікавими фактами. А ще — набагато більше артистів, які по кілька разів брали участь у конкурсах «Євробачення», іноді від різних країн, деякі по п'ять — шість разів, але жодного разу так і не здобули перемоги.

Фото: ВВС

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
682
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop