«1+1» та виборча кампанія: навіщо поважати свою аудиторію?

«1+1» та виборча кампанія: навіщо поважати свою аудиторію?

19 Квітня 2019
5014
19 Квітня 2019
11:00

«1+1» та виборча кампанія: навіщо поважати свою аудиторію?

5014
Аудиторія довіряла «1+1», і канал цим скористався, програмуючи ефір під одного кандидата.
«1+1» та виборча кампанія: навіщо поважати свою аудиторію?
«1+1» та виборча кампанія: навіщо поважати свою аудиторію?

Канал, що формує громадську думку

Рейтинги телеканалів за 2019 рік свідчать про те, що новини та проекти на суспільно-політичну тематику найкраще дивляться саме на «1+1». Не на лідері телеперегляду каналі «Україна», де топовим продуктом є серіали, і не на ICTV, який має потужний блок суспільно-політичного контенту, і тим паче не на новинних каналах («112», NewsOne чи Прямому), частка яких у рази нижча, ніж у лідерів.

До прикладу, в топі найкращих програм січня «ТСН» за комерційною аудиторією («18–54, 50 тис.+») і «ТСН. Тиждень» випереджають «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» на «Україні». У лютому зросла увага до інформаційних проектів «України», однак уже в березні у ключовий момент виборчої кампанії та голосування в першому турі беззаперечними лідерами топу в інформаційному та суспільно-політичному контенті стали проекти «Плюсів»: «Вибір країни» й «ТСН. Тиждень». Це якщо не брати до уваги розважальні проекти, які по суті є політичною сатирою, тобто не менш вагомим механізмом для формування громадської думки.

Одним із найбільш показових моментів був день голосування 31 березня, коли беззаперечним лідером став «1+1». Кілька цифр: за комерційною аудиторією «18–54, 50 тис.+» «Плюси» мають частку 13,22 %, «Україна» — 10,3 %, ICTV — 9,2 %. Найрейтинговіші новинні канали Прямий — 1,88 %, «112» — 1,71 %, NewsOne — 1,51 %. А телемарафон «ТСН. Вибір країни» взяв 18,1 % — і став найкращим проектом березня після серіалу СТБ «Кріпосна»*.

Тобто на сьогодні саме «1+1» є каналом №1, який формує суспільну думку в передвиборчий період.

Передвиборчий квест «1+1»: все «по закону»

І саме цей канал дозволив собі відверте програмування під одного кандидата з 1 січня, коли в ефір замість привітання президента вийшов зі своїм зверненням Володимир Зеленський, до 20 квітня, коли в день тиші перед голосуванням у другому турі канал знову вирішив давати в ефір проекти за участю одного з кандидатів у президенти (нехай він сто разів талановитий актор і шоумен). Це при тому, що навіть без цих демонстративних кроків у програмуванні «1+1» уже зробив достатньо багато для того, щоб кампанія згаданого кандидата була мегауспішною. Але канал не відмовляє собі в задоволенні «вражати», адже все в межах закону.

Перед голосуванням у першому турі група «1+1 медіа» заявила, що програма телеканалу «1+1» не складалася на користь кандидата у президенти Володимира Зеленського. За словами представників прес-служби, медіагрупа не порушує законодавства, показуючи Зеленського-актора, так само як і канали групи або інші канали можуть транслювати події за участю президента Петра Порошенка під час виконання обов’язків глави держави.

Саме тому канал активно транслював (і у вихідні, і в праймі буднів) серіал «Слуга народу» (старі та новий сезони) запускав влоги «ЗеПрезидент». А в день тиші перед першим туром показав спецпроект гумористичного шоу «Квартал твоєї мрії», «Вечірній квартал» і документальний фільм «Рейган», озвучений Володимиром Зеленським. Напередодні ж другого туру «1+1» планує «Вечірній квартал» та художній фільм «Я, ти, він, вона», у головній ролі якого, знову ж таки, зіграв один із кандидатів.

Законодавчим нормам це не суперечить. Медіаюристи мають різні погляди на те, чи є агітацію ті чи інші проекти за участю Зеленського. Але програмування під одного кандидата є різновидом свідомої маніпуляції. І такі кроки виглядають як зухвалий виклик, який має приймати суспільство і погодитися грати за правилами «1+1».

Поважати аудиторію?

Канал «1+1» пережив багато складних періодів у комунікаціях зі своєю аудиторією. Ключовим із них був 2004 рік, коли ефір каналу був заповненим пропагандистськими проектами. Зрештою, журналісти «ТСН» відмовилися виходити в ефір через темники й тиск із боку Адміністрації Президента. І вийшли із заявою до своєї аудиторії, де наголосили на тому, що усвідомлюють відповідальність перед суспільством «за упереджену інформацію, яку досі поширював канал під тиском і за директивами різних політичних сил»: «Відсьогодні за зміст телевізійного продукту відповідає лише колектив і менеджмент "Студії "1+1". Ми гарантуємо, що будь-яка інформація, поширена нашим каналом, буде повною і неупередженою відповідно до професійних стандартів журналістики».

Канал пережив епоху «жовтих новин», коли з отриманням компанією Central European Media Enterprises повного контролю над «1+1» та зміною топ-менеджменту каналу новини «ТСН» вийшли з концепцією п’яти «С» та одного «Г». Саме її тогочасний виконавчий директор СМЕ Адріан Сирбу назвав «новини для барбоса». Згодом «ТСН» відійшов від цієї концепції і продовжував «вражати» глядачів уже без відвертих «жовтих новин».

І зрештою після подій 2014 року канал закріпив за собою образ патріотичного каналу. На «1+1» виходили історичні спецпроекти, репортажі з передової, проекти щодо викриття російської інформаційної пропаганди тощо. Показовою є цитата патріарха Філарета, який дякував «1+1» за правдивість і те, що канал «виховує глядачів у патріотичному дусі». А восени 2018 року влада Російської Федерації внесла до свого санкційного списку керівників низки телеканалів, і серед них і очільника «Плюсів» Олександра Ткаченка. Пан Ткаченко санкції щодо себе пов’язав саме з позицією каналу «1+1» щодо Криму й Донбасу, Революції гідності й санкцій щодо російських серіалів.

І в такому ж образі канал сприймала і його аудиторія. Аудиторія, яка довіряла каналу, знаходила на ньому якісний розважальний та інформаційний продукт. І саме через цей продукт канал скористався довірою своєї аудиторії, програмуючи ефір під одного кандидата. Причому абсолютно безкарно, користуючись прогалинами в законодавстві.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення спромоглася лише на одну заяву про те, що присутність Зеленського в ефірі «1+1» досягла 14 % за два місяці, де зазначила, що проекти «Кварталу» містять матеріали, які «з використанням гострої політичної сатири і художніх засобів мають ознаки маніпулятивного характеру»: «За цей період на 1+1” не було зафіксовано жодного критичного матеріалу чи інформації про кандидата на пост президента України Володимира Зеленського. Тональність висвітлення інформації про нього в інформаційних передачах та інших проектах на каналі була тільки позитивною». У відповідь канал висловив своє здивування і розцінив цю заяву як реакцію на позов каналу до чинного президента Петра Порошенка. У самій Нацраді, до речі, немає одностайності щодо контенту «1+1». Зокрема, перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк сказала прес-службі каналу, що «Нацрада не має жодних юридичних підстав висувати претензії телеканалу “1+1”».

На відміну від громадськості та критиків, програмування «1+1» не бентежило самих співробітників каналу. Це при тому, що журналісти «ТСН» торік виступали проти участі Оксани Марченко в «Танцях із зірками», тобто не схильні мовчати про незгоду з редакційною політикою. Однак нещодавно письменник Олександр Дерманський, який був автором дитячої програми «Маріччин кінозал» на «1+1» із 2008 року, пішов із каналу через його нинішню політику. Слідом за ним «Плюси» можуть залишити й інші. Не лише співробітники, а й глядачі. Адже для частини суспільства «1+1» уже не буде таким каналом, яким він був раніше. Каналом, який поважає свою аудиторію. І рано чи пізно глядачі це відчують. Навіть якщо найближчим часом «Плюси» очікує рейтинговий злет, частину своїх симпатиків канал або вже втратив, або втратить незабаром.

Як би не завершилася президентська та парламентська компанії, роль «1+1» у них уже стала прецедентом для українських медіа. Заразом і викликом. Адже будь-який телеканал може грати у квести — все за законом, а на решту немає табу. А може зрештою почати поважати свою аудиторію, яка хоче не лише якісного контенту (гумору, серіалів, новин), а й якісних стосунків із каналом, що не зраджує довіри.

* Дані телепанелі, надані агентством Vizeum Ukraine для проекту «Детектор рейтингів». Дані належать ІТК; дослідник — Nielsen; моніторинг — «Комунікаційний альянс». Дані наведено для аудиторій 18–54, вибірка «50 тис.+» за показником shr %. Дані Overnight. Детальніше по показниках — у глосарії ІТК.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5014
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Анонім
1794 дн. тому
Підтримую.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду