Як захистити національний продукт-2?

18 Листопада 2002
848
18 Листопада 2002
12:52

Як захистити національний продукт-2?

848
У Європі є багато механізмів, які давно себе зарекомендували: У Європі є багато механізмів, які давно себе зарекомендували:„Детектор медіа” продовжує друкувати відповіді на наше опитування: - Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва
Як захистити національний продукт-2?


У Європі є багато механізмів, які давно себе зарекомендували:

У Європі є багато механізмів, які давно себе зарекомендували:

„Детектор медіа” продовжує друкувати відповіді на наше опитування: - Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва. Чи є, на Вашу думку, інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новинного продукту вітчизняними телекомпаніями?

Сьогодні на наше запитання відповідає Катерина Котенко виконавчий директор Асоціації мережевих телерадіомовників України:

Подивимось на проблему глобально, зіставивши мету з методами.

Теза перша. Нам потрібен захист національного телевізійного продукту. Чому потрібен? Так як це захист продукту, виробленого в Україні. Існує різниця між "захистом інформаційного простору" та "захистом виробленого продукту". До першого я взагалі відношусь доволі скептично у час глобалізації, але це тема окремої дискусії. А от захищати права програм та передач, створених в Україні, які орієнтовані на українського глядача, та ще й за гроші українського рекламодавця - це вже справа не тільки честі народу, а й обов'язок держави.

Зроблю відступ - Чому тільки телевізійного? Так як видно з визначення "ретрансляції", мова йде лише про "ретрансляцію аудіовізуальної інформації", що за визначенням, яке дане у статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", є лише зоровою інформацією, що супроводжується звуком. Тобто, проект Положення про ліцензування не регулює ліцензування ретрансляції іноземних чи українських радіопрограм. З цього можна зробити висновок, що ретрансляція програм Бі-бі-сі, "Свободи", "Голосу Америки" чи іншої іноземної радіостанції, буде і надалі продовжуватися у цілком легальний спосіб.

Теза друга. Введення ліцензування формально не вирішує проблеми захисту національного телевізійного продукту. Чому? Дуже просто, так як немає процедури відмови та критеріїв у видачі таких ліцензій. Тобто знов ж таки, "людський фактор" буде вирішувати, кому видавати таку ліцензію, а кому заборонити сприяти прагненню деяких українців дивитись та слухати іноземних мовників. Це крайній метод захисту ринку, який дуже подібний до тоталітаризму.

Теза третя. Мета зрозуміла - захист українського ринку, тільки що робити з методами вирішення?

Можна йти на перспективу, а можна робити оперативні швидкі кроки. Наразі Національна Рада розглядає дане Положення про ліцензування як оперативний крок стимуляції внутрішнього ринку. Попередні коментарі описують, до чого може привести такий оперативний крок, тому не буду зупинятись на цьому пункті. Можна описати, як захист національного телерадіомовлення відбувається у світовій практиці. У Європі є багато механізмів, які давно себе зарекомендували:

- квотування кількості програм іноземних мовників та моніторинг виконання взятих зобов'язань; - співвідношення власних програм та програм національних телерадіоорганізацій; -зобов'язання вкладати певний процент від прибутку на виробництво власної продукції та пов'язані з цим податкові пільги;

розмір іноземних інвестицій у виробництво та розповсюдження національних програм та багато інших.

Всі ці механізми при їх хорошому відповідному виконанні, як показує європейська практика, приводять до зростання кількості власної та національної продукції. Виникає питання, а чи часто у нас так трапляється, що задля хорошої мети потрібно пройтись по трупам кількох мовників? Давайте йти іншим шляхом, зробити правове поле для мовників таким, щоб їм там легко жилось та працювалось, і хотілось виробляти власний продукт, а не ретранслювати у 100% етерного часу іноземних мовників. Виконавчий директор Асоціації мережевих телерадіомовників України

Читайте також: Запитання „Детектор медіа”: - Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва. Чи є, на Вашу думку, інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новинного продукту вітчизняними телекомпаніями?

Катерина Котенко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
848
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду