Запитання „Детектор медіа”:

15 Листопада 2002
1044
15 Листопада 2002
19:52

Запитання „Детектор медіа”:

1044
- Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва
Запитання „Детектор медіа”:
Чи є, на Вашу думку, інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новинного продукту вітчизняними телекомпаніями? Відповідають: Віктор Понеділко, Олексій Сологубенко, Сергій Шолох, Александр Ляхов, Сергій Бойко, Олександр Воробйов.

- Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва. Чи є, на Вашу думку, інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новинного продукту вітчизняними телекомпаніями?

Відповідають: Віктор Понеділко, Олексій Сологубенко, Сергій Шолох, Александр Ляхов, Сергій Бойко, Олександр Воробйов.

Запитання „Детектор медіа”: - Нацрада вважає, що ліцензування ретрансляції програм іноземних мовників є засобом стимулювання вітчизняного виробництва. Чи є, на Вашу думку, інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новинного продукту вітчизняними телекомпаніями?

Відповідають: Віктор Понеділко, Олексій Сологубенко, Сергій Шолох, Александр Ляхов, Сергій Бойко, Олександр Воробйов.

Віктор ПОНЕДІЛКО, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення:

- Национальный совет никоим образом не хочет и не предлагает лицензировать. Статья 27-я Закона о Национальном совете требует буквально следующего: «Національна рада видає ліцензії на ретрансляцію програм та передач іноземних телерадіоорганізацій”. Обратите внимание: не может выдавать, а выдает. Это исчерпывающая трактовка таких полномочий Нацсовета. Закон меня обязывает выдавать. И, естественно, создавать нормативную базу под это. А то, что это оказывает влияние на производство собственного продукта, это однозначно. Если цена на лицензирование ретрансляции иностранных программ будет выше, нежели цена на лицензирование собственного вещания, это и будет означать стимулирование собственного производства. В ином случае - это лишние хлопоты на голову Нацсовета.

Олексій СОЛОГУБЕНКО, керівник Української служби Бі-Бі-Сі:

- Що може стимулювати власне українське виробництво? Перше – це інвестиції як з боку держави, так і приватного сектора, заохочення таких інвестицій, створення пільгових умов, у тому числі податкових, для того, щоб такі інвестиції були вигідними. Друге – перехід до оголошення конкурсу і видачі ліцензій не на частоти, а на формати. Донедавна, поки не відбулося ліцензування так званого „ток-радіо”, розмовного радіо, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видавала ліцензії на частоти. Не було ліцензії на класичну музику, на новинне інформаційне мовлення. Були просто ліцензії на частоти, і це спричинило ситуацію, коли, наприклад, величезна кількість радіостанцій працює в однаковому стилістичному форматі. У результаті - програє від цього споживач. Навряд чи обмеження, які планується встановити стосовно закордонних мовників, змінять ситуацію. Обмеження можуть існувати, але найперше треба подивитися, чи не буде позбавлений у такий спосіб споживач якості і стандартів, які, як правило, мають закордонні мовники. Чи не обмежить це вибір і право на інформацію споживача?

Те, що інформація до слухача чи глядача надходить із різних джерел, - це дуже важливий фактор демократії. Кожне обмеження інформації матиме негативний резонанс, в тому числі міжнародний. Що б не казали про підтримку національного виробника, - якщо немає національного продукту, а замість цього забороняється те, що не є гіршим, а, може, й кращим і що виробляється за кордоном, мені здається , нагадуватиме за своєю суттю цензуру.

Сергій ШОЛОХ, генеральний директор радіостанції „Континент”:

- Во-первых, лицензирование иностранного вещания считаю противозаконным. Считаю, что оно направлено на информационную блокаду Украины. Если взять ст.1 Закона „О телевидении й радиовещания Украины”, то мы увидим, что ретрансляция новостей не является суборендой, т.е., не нарушает Закона. А стимулировать собственное производство нужно другим способом. Например, как это сделали, скажем, с пивом. В начале 90-х на украинском рынке было засилье импортного пива. Правительство путем ввода акцизных сборов добилось того, что западные производители пива инвестировали огромные деньги в украинские пивоваренные заводы. Теперь мы имеем огромное количество украинских марок хорошего пива. В то же время можно купить любое иностранное пиво, но дороже. А в отношении прессы все делается для того, чтобы уничтожить неподконтрольные редакции, а не регулировать их деятельность рыночными методами.

Александр ЛЯХОВ, президент Союза кабельного телевидения Украины:

- Сегодня много людей ищет доказательства наличия цензуры на телевидении. Доказательств искать не надо, потому что с теоретической точки зрения переход от лицензирования вида деятельности («використання каналів мовлення”) к лицензированию объектов („программ и передач”) предполагает необходимость предварительного знакомства с объектом, описываемым в договоре на ретрансляцию. Такое предварительное знакомство с объектом попадает под классическое определение цензуры. Радостно поддерживаю. Потому что договорные отношения между "правообладателем" и "пользователем" объектов смежного права заменяются "принудительной лицензией" (термин из словаря по интеллектуальной собственности), выдаваемой от имени государства.

Сергій БОЙКО, президент компанії "Воля":

- Методом стимулирования, который не используется на сегодняшний день, могло бы являться льготное налогообложение продажи интеллектуальных прав, в частности: на сегодняшний день "смежные права" (права на показ) зачастую облагаются налогами на добавленную стоимость, что приводит к удорожанию такого продукта. Второй механизм, неиспользуемый на сегодняшний день, - это формирование и стимулирование конкурентного рынка, что заключается в упрощении именно процедуры лицензирования, контроля за соблюдением закона о защите авторских и смежных прав всеми участниками рынка.

Олександр ВОРОБЙОВ, медіа - експерт:

-Інші шляхи ефективного стимулювання виробництва власного новостійного продукту вітчизняними телекомпаніями існують. Хоча взагалі чинним законодавством передбачено, що передача новостійних програм не підпадає під поняття „ретрансляція”. Для того, щоб сприяти розвитку наших новинних передач, потрібно обмежити в ліцензії обсяг ретрансляцій інших програм: розважальних ток-шоу, серіалів, художніх фільмів, виробником яких є закордонні кінотелерадіокомпанії.

Ірина Талалаєвська, для „Детектор медіа”

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1044
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду