18:13
Понеділок, 29 Лютого 2016

Без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи – Фещук

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення з липня 2015 року застосувала санкцію штрафу близько 30 разів, і лише один штраф було сплачено порушником. Про це повідомила заступниця голови Нацради Уляна Фещук на круглому столі «Доцільність розширення повноважень Нацради», проведеному громадською організацією «Детектор медіа» 26 лютого.
Без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи – Фещук
Без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи – Фещук

«Ми застосовуємо санкцію штрафів у випадку, якщо після попередження ліцензіат не усунув порушення. За цей час було накладено близько 30 штрафів, і тільки один був сплачений», - повідомила Уляна Фещук.

На її думку, чинний порядок застосування Нацрадою штрафів – це неефективна норма законодавства, яка потребує вдосконалення. Саме тому Нацрада підтримує законопроект № 3562 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інформаційного простору України», який прописує прямо в законі «Про телебачення і радіомовлення» порядок стягнення та розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.

Уляна Фещук

Учасники круглого столу (зліва направо): віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна, керівниця Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Ольга Большакова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук, почесна керівниця НАМ Тетяна Лебедєва

«З 1 вересня минулого року діє закон про судовий збір, який встановлює, що державні органи також сплачують судовий збір. А ви знаєте фінансування Національної ради і можете порахувати, скільки ми повинні сплатити судового збору, щоб стягнути штраф. До того ж, керівники ліцензіатів не люблять отримувати листи про стягнення штрафів. У результаті ці листи на пошті лежать місяць і повертаються до нас. Тобто якщо не буде прийнято закон у доопрацьованому вигляді, тоді штрафи в нас будуть мертвонародженою ідеєю», - зазначила пані Фещук.

Співавтор законопроекту № 3562, народний депутат Григорій Шверк повідомив, що під час доопрацювання законопроекту провів низку консультацій і врахував більшість отриманих пропозицій. «Ми залишили в проекті те, що не є контроверсійним, що підтримується громадськими організаціями та телерадіоорганізаціями, - сказав він. – Я особисто готовий надати в подальшому поправки до тексту законопроекту».

Він наголосив, що на сьогодні Нацрада не має можливості забрати ліцензію в порушника, навіть через суд. «Я, уявляючи себе на місці юриста телерадіоорганізації, готовий на спір виграти процес у будь-якому суді щодо позбавлення цієї ТРО ліцензії. Тому що відсутність штрафів у законі – це перший гачок, який дозволить мені виграти справу», - пояснив пан Шверк.

Григорій Шверк

Григорій Шверк (праворуч)

Григорій Шверк також повідомив, що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом Міністрів, нині розглядуються в Конституційному суді. «І якщо закон (законопроект № 3562. – ДМ), не буде прийнято, то в Конституційного суду достатньо підстав визнати проблемними рішення Кабміну з цього питання».

Зауважимо, що у 2015 році група із 49 народних депутатів, у тому числі Сергій Каплін, звернулася до Конституційного суду з поданням, чи відповідають основному закону повноваження Нацради накладати штрафи. За даними каналу «112 Україна», наприкінці грудня колегія суддів Конституційного суду відкрила провадження.

Проти законопроекту № 3562 виступив Індустріальний телевізійний комітет, який нарікає на те, що автори законопроекту не дослухалися до зауважень ІТК. «Наприклад, у нас викликає застереження норма про застосування штрафів за розголошення державної таємниці в ефірі. Відповідальність має нести та людина, яка розголосила державну таємницю», - пояснив виконавчий директор ІТК Сергій Сьомкін.

Пан Сьомкін виступив за дерегуляцію, саморегуляцію та співрегуляцію галуз замість надання більших повноважень Нацраді.

Сергій Сьомкін

Колишній член Нацради Лариса Мудрак, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Сергій Сьомкін та інші учасники круглого столу

Водночас юристка Інституту медіа права Віта Володовська вважає, що законопроект № 3562 не розширює повноважень Нацради, а деталізує їх. «Визначення в законі чітких санкції допомагає і регулятору, і мовникам, які чітко розуміють, за які порушення яка санкція їм загрожує», - зауважила вона.

На думку пані Володовської, у Нацради достатньо повноважень, але вони недостатньо чітко деталізовані. «У Нацради є повноваження контролювати діяльність аудіовізуальних мовників на час виборів – це прямо передбачено законом. Разом з тим ми не бачимо можливості до них застосовувати санкції за порушення цих норм. Тобто повноваження, з одного боку, нібито є. Але насправді ефективного механізму їх реалізації немає. Цю проблему слід вирішувати в новому Законі про аудіовізуальні послуги», - вважає експертка.

Віта Володовська

Юристка Інституту медіа права Віта Володовська

Детальний репортаж із міркуваннями учасників круглого столу читайте на «Детекторі медіа» згодом. Також ГО «Детектор медіа» підготує дорожню карту медіареформи повноважень Нацради.

Згідно з чинним законом розміри штрафів встановлюються Нацрадою та погоджуються Кабміном. Але до 2015 року такий вид санкції не застосовувався, оскільки штрафи залишалися не затвердженими урядом. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі – через блокування з блоку індустрії.

22 грудня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності нові розміри штрафів, затверджені Нацрадою 8 жовтня та погоджені урядом 4 листопада.

Документ передбачає, що сума штрафу розраховується відповідно до розміру ліцензійного збору за трьома градаціями – 25%, 10% і 5%. Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів, збільшився розмір максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного збору.

Разом з набуттям чинності цього документу втратили чинність попередні розміри штрафів, затверджені Нацрадою 11 червня, погоджені урядом 30 червня строком на два місяці та офіційно опубліковані 17 липня. У попередньому варіанті розміри штрафів становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору.

Фото - Олексій Темченко

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2016
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду