Редактори частини комунальних газет Львівської області не підтримують реформування комунальних і державних ЗМІ та розраховують, що закон не буде прийнято. Ті ж керівники місцевих ЗМІ, які підтримують прийняття закону про роздержавлення, закликають пришвидшити реформування таких медіа.  Про це йшлося на кущовій нараді головних редакторів газет із Золочева, Бродів, Радехова та Буська (Львівська область), яка пройшла 11 вересня у редакції газети «Воля народу» і участь у якій взяв перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко та керівництво Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.

Головний редактор Буської газети «Воля народу» на Львівщині Микола Іванців заявляє, що вже 15 років стежить за обговоренням проектів законів про реформування комунальної преси. За його словами, численні наради, дебати і публікації давно зробили колектив газети прихильником ідеї роздержавлення, але у Києві зволікають із прийняттям відповідного закону.

У газети «Воля народу» загальний наклад складає 3 тисячі примірників, з них тисячу продають вроздріб. Редактор видання Микола Іванців повідомив, що власних доходів за рік газета має 700 тис. грн. Дефіцит складає 100 тисяч, який зараз покриває дотація з районного бюджету та кошти за угодою про висвітлення діяльності влади.

«Я і редактор, і електрик - маю відповідне посвідчення, і водій. Ми у колективі суміщаємо посади аби вижити», - говорить редактор «Волі народу» Микола Іванців.  

Надалі, у випадку реформування, редактор вважає за доцільне зберегти за реформованими газетами угоди на висвітлення органів влади у попередніх обсягах - принаймні на перехідний період.

«Ми би хотіли, щоб наша газета була у пілотному проекті на роздержавлення, - зазначає голова Буської районної ради Володимир Замроз. - Бо цього хоче колектив, який ми підтримуємо».

Він повідомив, що районна рада готова віддати у власність редакції все приміщення газети разом з друкарнею, аби це допомогло у майбутньому існувати газеті. Володимир Замроз вважає за доцільне, щоб на державному рівні реформованим газетам надали податкові пільги.

Водночас не всі редактори комунальних газет Львівської області підтримують реформування та розраховують, що закон не буде прийнято.

«Ми не будемо йти на роздержавлення, бо нам і так добре, - жартує редактор радехівської газети «Народна справа» Петра Ткачук. - А якщо відверто, то я не вірю, що закон буде прийнято. Занадто багато вже довго про нього говориться».

Радехівська газета є прибутковою, головний дохід отримує від рекламних матеріалів. У штаті працює  чотири особи, інші - за угодами. Заробітна плата є найвищою серед районних газет області.

«У районах у ЗМІ працюють справжні ентузіасти, яких ми маємо підтримувати. Приміром у Жидачівському районі з'явилося сільське радіо, яке з нічого  розбудовує один співробітник. Подібні виїзні наради є надзвичайно корисними у плані обміну досвідом та напрацювання спільного бачення щодо тих чи інших медіа тем», - переконаний голова Львіської облорганізації НСЖУ Ярослав Климович.

Перший секретар Національної Спілки журналістів України Сергій Томіленко визнає, що в Україні суттєво зволікають із реформуванням комунальної преси. Водночас він каже, що медіаспільнота очікує, що парламент все ж прийме восени відповідний закон і з наступного року перші редакції комунальних газет  будуть роздержавлені.

«Редакції львівських районок демонструють ключову рису - готовність вижити за будь-яких зовнішніх умов. Але очевидно, що влада не має проводити експерименти над комунальною пресою, а раз і назавжди вийти зі складу засновників, та дозволити медіа залежати винятково від аудиторії. А не політики і політиків», - зазначив очільник НСЖУ.

Нагадаємо, 17 червня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав законопроект № 1123 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», зареєстрований 1 грудня 2014 року народними депутатами Миколою Томенком та Олександром Абдулліним. Комітет рекомендує парламент прийняти законопроект у першому читанні за основу та в цілому.

Законопроект передбачає, що реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності законом та другий - протягом наступних двох років.

На першому етапі здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які звернулися з відповідними клопотаннями та були внесені до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Держкомтелерадіо.

На другому етапі здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які не реформовані на першому етапі.

«Детектор медіа»