Турецька делегація оприлюднила доповідь про порушення прав людини в окупованому Росією Криму, де йдеться зокрема і про проблеми медіа, та передала її президенту РФ Володимиру Путіну. Про це повідомляє російська служба Телерадіокомпанії Туреччини TRT.

Глава неофіційною делегації, спрямованої до Криму Туреччиною, професор Зафер Ускюль розповів, що їх команда встановила на півострові безліч порушень прав людини, пов'язаних зі свободою слова, судовими питаннями, освітою, недоторканністю майна та житла.

Візит делегації тривав чотири дні, за які вона провела переговори з представниками Меджлісу кримськотатарського народу, ЗМІ, духовними особами, членами неурядових організацій, а також з простими громадянами. Пан Ускюль повідомив, що весь час, поки проводилися ці роботи, нова «влада Криму» за ними стежила.

«Було ясно, що вони не бажали, щоб ми зустрічалися з опозиційно налаштованими людьми. Вони не залишали нас ні на хвилину. Нас весь час супроводжували представники керівництва», - зазначив глава делегації.

Однією з найсерйозніших проблем кримських татар делегація назвала питання житла і громадянства. Зафер Ускюль також констатував утиски кримськотатарської мови, закриття і конфіскація майна Меджлісу та фондів, які відігравали важливу роль для кримських татар, обшуки будинків, медресе і мечетей, не розслідувані справи зниклих без вісті і викрадених татар.

Окрему увагу у доповіді приділено проблемам кримськотатарських ЗМІ. За словами пана Ускюля, вони постійно перебувають під тиском, а також були змушені були звертатися в російські організації за ліцензіями.  Зокрема згадується і ситуація навколо медіа холдингу ATR, обмеження і заборони преси: у делегації склалося враження, що створюються штучні перешкоди перед публікацією опозиційних видань.

«Ми встановили серйозні порушення прав у галузі свободи слова», - підсумував професор Ускюль.

Перебуваючи на півострові, делегація зустрілася з представниками Інституту з прав людини Криму.  «Керівники Інституту сказали, що республіка проходить через перехідний період, і пообіцяли, що всі проблеми з часом будуть вирішені. Однак, за словами Ускюля, немає певного плану, за яким будуть вирішені ті чи інші питання. Тому, підкреслив Ускюль, необхідно дозволити міжнародним організаціям з прав людини ознайомитися з ситуацією в Криму. Народ потребує і заслуговує усунення його стурбованості і має право на отримання достовірної інформації», - повідомляє турецьке ЗМІ.

Днями президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, який відвідав Баку (Азербайджан) в рамках Європейських ігор, провів переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. Згодом він заявив, що доповідь турецької делегації про проблеми кримських татар було передано президенту Росії.

Нагадаємо, у квітні Міністерство інформаційної політики України (МІП) запустило загальнонаціональну соціальну кампанію «Крим - це Україна» та заявило, що ФСБ та Слідчий комітет РФ своїми діями в Криму постійно знищують свободу слова, позбавляючи кримських журналістів права на професію.

Нещодавно окупований Росією український півострів Крим увійшов до десятки найгірших за рівнем свободи преси за даними міжнародної правозахисної організації Freedom House.

З 1 квітня кримськотатарські телеканали ATR і Lale, радіостанції Meydan і «Лідер» змушені були припинити свою діяльність, оскільки станом на 31 березня жодне з цих медіа не змогло перереєструватися в окупованому Росією Криму за російським законодавством. Роскомнагляд декілька разів повертав їм документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нові «помилки».

Інформаційне агентство «Крымские новости QHA» також отримало відмову в реєстрації та було змушене припинити свою діяльність на території Криму і переїхати до Києва.

Керівництво кримськотатарської газети «Авдет» вирішило скоротити тираж видання, аби мати змогу продовжити свою роботу без дозволу Роскомнагляду, який їм не вдалося отримати. Минулого літа Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії неодноразово перевіряла цю кримськотатарську газетую. 18 вересня 2014 року ФСБ Росії звинуватила головреда кримськотатарської газети «Авдет» у закликах до екстремізму і виселяло редакцію.

Російськомовна газета «Голос Крыма» отримала свідоцтво про реєстрацію, змінивши назву на «Голос Крыма New». 7 квітня кримськотатарський дитячий журнал «Арманчыкъ» також перереєстрували за російськими законами.

У червні в анексованому Росією Криму призупинила вихід кримськотатарська газета Qirim («Къырым») через відсутність фінансування від окупаційної влади Криму.

18 березня у доповіді Amnesty International, опублікованій з нагоди річниці анексії півострова, йшлося про те, що влада Криму використовує широкий спектр тактик залякування у боротьбі з інакомисленням. 20 березня Комітет захисту журналістів повідомив, що стривожений погіршенням медійного клімату в анексованому Росією Криму, зокрема відмовою Роскомнагляду реєструвати кримські новинні ЗМІ.

У квітні невідомі організували DDoS-атаки на кримські опозиційні інтернет-видання «Новости Севастополя» та «Меридиан Севастополь», унаслідок чого ресурси певний час були недоступні для інтернет-користувачів.

«Детектор медіа»