Розстріл редакції Charlie Hebdo: вбивство «колективного Джона Леннона»

Розстріл редакції Charlie Hebdo: вбивство «колективного Джона Леннона»

8 Січня 2015
7454

Розстріл редакції Charlie Hebdo: вбивство «колективного Джона Леннона»

7454
Терористи покарали журналістів Charlie Hebdo на смерть саме тому, що вони не захотіли після численних погроз на свою адресу відмовитися від конституційного права на свободу вираження. І після цього толерантність серед багатьох європейців до чужорідних релігій та цінностей може замінитися на відторгнення політики невтручання, котра виявилася абсолютно недієвою
Розстріл редакції Charlie Hebdo: вбивство «колективного Джона Леннона»
Розстріл редакції Charlie Hebdo: вбивство «колективного Джона Леннона»

Терористичний напад на редакцію сатиричного тижневика Charlie Hebdo в Парижі вказує на те, що ісламістські бойовики намагаються вивести французьке суспільство зі стану міжрелігійної рівноваги.

 

Мусульманські фундаменталісти, котрі ненавидять усе світське та вважають усіх немусульман і «неправильних» прихильників ісламу «нечестивими», будуть в Парижі, в Африці, на Близькому Сході і скрізь по світу робити все для того, аби залякати носіїв іншої думки.

 

Тому сьогоднішні європейські уряди явно роблять ведмежу послугу дітям своїх громадян, не виявляючи достатньої твердості в боротьбі з носіями доктрини радикального ісламу. І в гонитві за голосами та лояльністю свого електорату, проявляючи помилкову терпимість та не діючи рішуче проти релігійних екстремістів, вони провокують ісламістів на те, що через десятиліття або й значно раніше об'єднані силою, яка знищує все інакодумство (як це робить ХАМАС у секторі Газа), анклави компактного проживання мусульман у тій же Франції, Бельгії, Голландії чи Німеччині почнуть об'єднуватись і висувати вимоги визнання, образно кажучи, «Мусульманських народних республік» на територіях, на яких до Другої світової війни ісламського населення взагалі ніколи не було.

 

Ця відтягнута в часі й задавнена проблема (якщо її не розпочати вирішувати вже сьогодні) в дуже недалекому майбутньому може призвести до десятків, сотень, якщо не мільйонів жертв кровопролиття в Європі на релігійно-політичному ґрунті. І дуже наївно сподіватися на те, що ісламістська чума зникне сама собою.

 

Адже вже сьогодні Європа має дуже серйозні проблеми з великим і все більшим зростанням чисельності іммігрантів та їхніх нащадків, які не виявляють жодного бажання асимілюватися й приймати європейську культуру, відкидають західні цінності і стандарти освіти, а на противагу цьому запустили процес надвисокої стабільної народжуваності, котрий у довгостроковій перспективі, як мінімум, чинитиме величезний вплив на культуру і політичне обличчя Європи. Заперечувати це означає ховати голову в пісок.

 

Прибульців не влаштовує, що в Європі немає місця для ненависті, заснованої на відмінностях у релігії, культурі, расі, етнічній приналежності чи сексуальній орієнтації. І це не можна сприймати терпимо. Люди, які відкидають принципи, на яких засновані західна культура, є надзвичайно серйозною проблемою.

 

Але небезпека ситуації, що склалася в Європі, полягає ще й у тому, що дуже важко встановити грань між релігійною терпимістю і дозволом підміняти релігійні цінності іншої культури, яка знаходить ці цінності соціально або морально неприйнятними.

 

Виявити цю лінію вкрай складно з багатьох причин, але, здається, європейські країни повинні реагувати на ці виклики дуже швидко, і оперативно зробити з усього цього відповідні висновки, бо інакше буде пізно.

 

По суті, те, що нині відбувається у Франції та інших країнах Європи, які зазнають тотального впливу повзучої ісламізації, є «битвою» між ліберальною демократією й ісламським фундаменталізмом, яка може тривати декілька поколінь. Це можна порівняти з боротьбою проти комунізму.

 

Не можна виключати того, що кількість терактів на Заході зростатиме. Й тому демократичному світові необхідно діяти не спонтанно-емоційно, а бути стійким і виробити нову парадигму стримування і викорінення цього середньовічного релігійного варварства. Адже переваги тих, хто сповідує принципи свободи і демократії, - в силі їхніх переконань.

 

Знищити впливи радикальних ісламістів можна лише тим же чином, що й радикальних марксистів, - ліквідувавши бази їхньої підтримки в суспільствах, котрі до них тяжіють. І ніяке ініціювання лібералами публічних дебатів щодо тих проблем, які розділяють їх із мусульманськими фундаменталістами, тут явно не допоможе. Оскільки розстріл в офісі тижневика Charlie Hebdo символізує не лише насування ісламістської катастрофи, а й намагання вбити свободу слова в країні, яка дала світові найважливіше гасло визначення демократичного вибору - Liberté, Égalité, Fraternité - Свобода, рівність, братерство.

 

Терористи покарали журналістів на смерть саме тому, що ті не захотіли після численних погроз на свою адресу відмовитися від конституційного права на свободу вираження. І після цього толерантність серед багатьох європейців до чужорідних релігій та цінностей може замінитися на відторгнення політики невтручання, котра виявилася абсолютно недієвою.

 

Можна сказати, що 7 січня в Парижі була атакована не тільки редакція Charlie Hebdo, а й спосіб західного демократичного життя, в якому є визначальними свобода слова, вільна думка, мистецтво, сатира, вільна філософська думка, комедія, поезія, різноманітність (культурна та етнічна), спонтанність, свобода і критика релігії.

 

А терористи, які напали на Charlie Hebdo, показали своє бачення світу, і це їхнє повідомлення має бути взяте до уваги, розшифроване і відповідно осмислене.

 

Але рівень масового вбивство таких знакових французьких карикатуристів, як  Стефан Шарбоньє, Жан Кабю, Жорж Волінскі и Бернар Вельяк, можна порівняти хіба що з убивством, образно кажучи, «колективного Джона Леннона».

 

Це - знакове вбивство, яке підштовхує до думки, що Захід мав би переглянути своє ставлення до тих мусульман, що не хочуть інтегруватися в європейський світ і визнавати вистраждані Європою цінності. Сьогодні до них ставляться як до дітей, яким не можна сказати нічого такого, чого вони не хочуть чути, виправдовуючи таким чином їхнє реагування із застосуванням  насильства й нетерпимість.

 

Бо якщо розпочати діяти таким же чином, то християни, євреї й невіруючі також могли би вважати себе щодня «скривдженими» карикатурами в мусульманській пресі про Ісуса, висміюванням мормонів, жартами щодо християн і євреїв, карикатурами на євреїв із гачкуватим носом і закривавленими іклами.

 

Не кажучи вже про насильство й підривання церков в Іраку, Сирії та Єгипті і переслідування християн у їхніх священних містах Віфлеємі та Назареті.

 

Наразі терористи націлилися не лише на свободу слова. Вони хочуть убити важливу  давню французьку традицію: розгортати сатиру, не дивлячись ні на посади, ні на особи. Під що попадають політики і поліція, банкіри і будь-які релігії.

 

Мотив ісламістських екстремістів тут абсолютно ясний: спроба закрити і залякати медіаорганізації, які були - на думку самих же ісламістів - нетолерантними до образу пророка Мухаммеда. Що, безумовно, підпадає під визначення абсолютно нового типу тероризму - терористичних дій, покликаних припинити діяльність ЗМІ та журналістських організацій, які у своїй професійній діяльності вийшли за рамки бачення світу мусульманськими фундаменталістами. І ця проблема стосується не тільки Франції.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7454
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду