Барометр радості

Барометр радості

5 Червня 2008
3144
5 Червня 2008
18:52

Барометр радості

3144
Ми живемо в радісній, спокійній і стабільній обстановці. У нас все добре, настільки добре, що ми можемо не хвилюватися навіть через деяке зниження курсу долара. Це так, дрібна прикрість, у глобальному ж сенсі це нас має турбувати як укус комара
Барометр радості
Барометр радості

Ми живемо в радісній, спокійній і стабільній обстановці. У нас все добре, настільки добре, що ми можемо не хвилюватися навіть через деяке зниження курсу долара. Це так, дрібна прикрість, у глобальному ж сенсі це нас має турбувати як укус комара – почухалися і забули. Бо насправді ми щасливі, і все у нас гаразд. Такі висновки я роблю, дивлячись телевізор. Ні, ніхто нам такого, «про добре», з нього не каже, навпаки, всілякі інформаційні та аналітичні програми переконують, що загальна ситуація фігова, політична ще фіговіша, і взагалі з такими показниками нас не візьмуть до НАТО. Але ті програми і повинні доносити саме таку інформацію, то в їхній питомій парадигмі. На них можна не зважати. А дивитися треба ширше, на все програмування нашого ефіру. І саме із загальної картинки стає зрозуміло, що у нас все ого-го-го як ОК. Бо якщо спробувати посортувати програми різних форматів на купки, то виходить, що здебільшого наш ефір насичений кримінальними документальними програмами вітчизняного виробництва і нескінченними детективними серіалами виробництва різного, але здебільшого якісного. Їм на противагу стає щільна маса програмок про зірок, що теж страдають (народжують, п’ють, кохаються, розлучуються) і комеді-клабів, все російського виробництва. Так от, висновок звідсіля такий, втішний – у нас все класно, у москалів кепсько до кошмару. Бо, щоб відволікти від ницості існування російське народонаселення, його годують з ранку до вечора дотепними жартами про сраку, тещу і тупих американців і переводять увагу на такі макабричні та спокусливі зіркові проблеми вселенського масштабу, за якими свої власні якось не так помічаються.

У нас все навпаки. Ми маємо пишатися, що маніяків на наших теренах на кілька порядків більше деінде, нам показують, як весь час десь грабують, палять базари, крадуть автівки і чистять мармизи, Еркюль Пуаро легко виводить на чисту воду отруйників, а хлопці і дівчата з «Місця злочину» копирсаються у кримінальному лайні і дотепно шуткують. І таке – майже по всіх каналах цілий день. Нещасним людям у бідній країні такого і в такій кількості показувати не можна. Вони остаточно збожеволіють або заколот втнуть. Тому таким показують щось веселеньке, ненав’язливе і, бажано, на «межі фолу» – ніщо так не відволікає від гіркого сьогодення і непевного майбутнього, як анекдоти про «цицьки і пуцьки». Щасливим людям показують «страшненьке», задля розваги, щоб нерви полоскотати і для балансу, аби на захлинулися у патоці рожевого життя. І що, дивимося дійсно із задоволенням.

Більш того, все це підтверджується глядацькими висновками. Коли змученій і забембаній людині показують, як у черговому селі черговий підліток зарізав чергову бабуню за кілька купюр, вона каже – «ось до чого країну довели, вбозтво суцільне, втрачаємо майбутнє покоління, яке від голоду і відчаю убиває за копійки». А що на такий сюжет каже щасливий народ, попиваючи ліпше по найближчих світах пиво перед телевізором? – «От вишкварки шмаркаті. З жиру казяться»! Зауважте, з жиру. І продовжує пити пиво із замріяною посмішкою про завтрашній не менш щасливий день. У нас все добре, а нещастя... так із ким не буває, он є місця, де взагалі такі жахіття кояться. І переключає телевізор із кримінальних новин на улюблений, з високохудожніми трупами, серіал. Отримати ще одну порцію задоволення перед сном. Із ранку ж все одно не згадає всі ті жахи, адже життя – така класна річ. Як не крути. І коли хтось із наших каже, що все навпаки, гірко і важко жити, то нещире кокетування. Або дурість, нерозуміння того, що щастя свого не знає. І тому, доки наш рідний ефір буде насичуватися саме в такому напрямку, спати можна спокійно, у нас все добре. Головне, щоби так лишалося і надалі. Слідкуйте за ефірною політикою, бо, не дай Боже, раптом що. Але, принаймні, дізнаємося про це першими.

(фото Андрія Скакодуба)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3144
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду