У перший рік під дію закону про роздержавлення друкованих ЗМІ потраплять ті газети, які добровільно зголосяться відійти від засновництва органів влади, а за рік (з 2015-го) процес роздержавлення буде стосуватися всіх видань, засновниками яких є центральна та місцева влада. Про це сказав голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко під час круглого столу в Житомирі 12 вересня.

За його словами, Верховна Рада на наступному тижні буде розглядати підготовлений до другого читання Комітетом законопроект про суспільне мовлення, а також доопрацьований законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ.

Відповідаючи на запитання, наскільки нагальним є роздержавлення ЗМІ, Микола Томенко зазначив, що це, перш за все, буде справедливим рішенням стосовно кожного громадянина України, з кишені якого щороку забирають сотні мільйонів гривень для того, щоб описати про «геніальну» роботу щодо «покращення» життя українців чиновниками, починаючи з голів райдержадміністрацій і закінчуючи міністрами.

«Якщо голова райдержадміністрації або міністр хоче похвалитися про свою успішну роботу, хай за свої гроші видасть газету, скажімо, під назвою "Голос райдержадміністрації" і там друкує інформацію про свою геніальність, свої погляди щодо історії, культури, традицій тощо. Але те, що на сьогодні кожний чиновник до районного рівня має бюджетний ресурс, щоб за гроші платників податків розмірковувати про свою "геніальність", то це злочин перед людьми, які сьогодні недоотримують ці сотні мільйонів з бюджету на соціальні, економічні чи інші програми», - зазначив голова Комітету.

Микола Томенко наголосив, що Комітет буде робити все, щоб з 1 січня 2014 року процес роздержавлення друкованих ЗМІ розпочався.

Нагадаємо, парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації на засіданні 11 вересня рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу законопроект № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». 5 вересня Верховна Рада направила цей документ на доопрацювання у Комітет з питань свободи слова та інформації.

Як писала «Детектор медіа», законопроект № 2600 зареєстрували 21 березня члени парламентського Комітету свободи слова та інформації, народні депутати Микола Томенко, Рустам Раупов, Ігор Мірошниченко, Степан Курпіль та Микола Баграєв. Ним регулюватимуться механізми реформування друкованих ЗМІ, що засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

9 квітня член Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький зареєстрував законопроект № 2600-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який є альтернативним до № 2600. 21 травня зареєстровано третій законопроект № 2093а «Про реформу державної та комунальної преси», автори якого - народні депутати від опозиції Степан Курпіль («Батьківщина») та Ірина Геращенко (фракція «УДАР»).

Згодом було вирішено об`єднати ці три законопроекти в один.

«Детектор медіа»