У 1990-1997 Стеффен Сковманд був Головним адміністратором Економічного і соціального комітету Європейського економічного товариства, працював у відділі з питань промисловості.

Стеффен Сковманд підтримує ідею вступу України в ЄС.

Вітаємо всіх! Розпочинаємо чат-конференцію.

– Як ви оцінюєте процеси євроінтеграції?

– Чи могли би Ви конкретизувати Ваше запитання?:-)

– Як ви вважаєте, чому Європа не бачить успіхів України і не приймає її до своїх рядів?

– Ви, мабуть, жартуєте. Українсько-європейські відносини сьогодні набагато динамічніші та ближчі, ніж коли-небудь у минулому. Про це було офіційно заявлено три дні тому на засіданні Ради з питань співпарці між Україною та ЄС.

– Как бы вы оценили уровень освещения проблем евроинтеграции в Украине?

– Після Помаранчевої революції ЗМІ та журналісти стали частиною рішення, а до революції вони були частиною проблеми. Іншими словами, мені дуже подобається рівень висвітлення подій, які відбуваються в ЄС. Хоча дехто з вас, журналістів, інколи проявляє тенденцію до песимізму.

– Эксперты "Блакитної стрічки" разработали план для преодоления экономических преград вступления Украины в ЕС. Но там нет пункта реформирования информационного пространства. Почему столь уважаемые эксперты проигнорировали такую важную отрасль?

– Я думаю, вам треба задати це питання ООН, цей план був підготовлений не Євросоюзом. Ми узгодили інший план з Україною 21 лютого цього року, це План дій Україна-ЄС, у якому є положення, які стосуються ЗМІ та інформаційного суспільства.

– Чи не склалося у вас враження, що в Україні шлях до ЄС розглядають як сукупність цілком конкретних проектів – щось побудувати, щось реконструювати, тощо, а не як проект соціально-економічної трансформації країни? Якщо так, то хто в цьому винен – журналісти, які неправильно висвітлюють питання, чи влада, яка дотримується неправильної концепції?

– Я не погоджуюсь, що в Україні склалося враження, що шлях до Європи - це реалізація якихось конкретних проектів. ЄС - це набір цінностей, і під час усіх наших контактів з Урядом України чітко заявлялося про те, що Україна хоче приєднатися до ЄС, щоб поділяти його цінності. Проекти - це лише інструменти для впровадження цих цінностей.

– На Украине действуют экспериментальные хозяйства, на примере которых следует подтягивать экономику в целом. А представители СМИ не освещают деятельность этих хозяйств потому, что считают что такое освещение PR, за который они должны платить. Как выйти, по-вашему, из этого замкнутого круга?

– Зрілі сучасні ЗМІ повинні розрізняти подання інформації та рекламу. За рекламу вони отримують гроші, і люди знають, що це реклама. Тому, якщо ви подаєте інформацію, і отримуєте за це гроші, ви повинні про це повідомляти, тому що це також виходить реклама.

– Дуже поширена в Україні думка: у тому, що досі немає реального прогресу в євроінтеграції України, винні брюссельські бюрократи. Що б ви відповіли прихильникам такої думки?

– Ці люди не дуже добре поінформовані про величезну роботу, яку робили і продовжують робити "бюрократи" як в Україні, так і в Брюсcелі.

– На семинаре, организованном Британским Посольством, преподавателей было больше нежели учеников. Вы планируете информационные программы, при помощи которых можно было бы убедить украинских журналистов больше информировать население о вступлении Украины в ЕС?

– Наша робота полягає не в тому, щоб переконувати, а в тому, щоб інформувати. Ми не Міністерство пропаганди. Ми проводимо багато семінарів, інформаційних заходів, брифінгів для журналістів. Наприклад, через два тижні група українських журналістів поїде у Брюссель. Ви можете зв'язатися з нами, і ми включимо вас у список.

– Як ви оцінюєте, живучи зараз в Україні, стан телевізійного простору? Чи вважаєте ви інформацію, яку надають наші телеканали, об'єктивною?

– Порівняно з чим? Об'єктивна інформація - це ціль, яку ставить перед собою кожне суспільство, але якої рідко досягає. У кожного є свій "порядок денний", також і в мене. Ваша робота полягає в тому, щоб інформувати громадян про якнайширший спектр поглядів настільки чесно й правдиво, наскільки можливо, і тоді вже нехай громадяни самі вирішують.

– Чи не заважатиме євроінтеграції України той факт, що, на відміну від її західних сусідів, в експорті України за останні 15 років зросла частка сировини та товарів низького ступеню переробки, а частка готової продукції знизилася, i цю тенденцію досі не зупинено?

– Ні, я так не думаю. Структура українського експорту та імпорту не є перешкодою на шляху до тіснішої інтеграції в ринки ЄС. Україна, як і будь-яка інша країна, стає частиною глобальної економіки, і повинна використовувати свої порівняльні переваги, включаючи сировину, але також і її високоосвічених людей для забезпечення економічного росту.

– Is there any gap between the information about EU, which is provided by journalists and the information, which is needed by the society? Could you please compare this situation in Ukraine and in other countries?

– Після Помаранчевої революції Україна значно випередила багато інших країн у регіоні. А ви знаєте, чого хоче суспільство у плані інформації? Хто повинен це вирішувати? Ви працюєте на ринку, яким повинен керувати попит. Я інколи лише жалкую, що ту інформацію, яку ми можемо запропонувати, українські журналісти не завжди використовують. Інколи здається, що друковані ЗМІ більше зацікавлені у думці науковців, які не завжди добре поінформовані про характер українсько-європейських відносин, наприклад, ми читаємо в газетах негативний матеріал про нову владу, яка нібито зраджує ідеям Помаранчевої революції, тоді коли насправді українсько-європейські відносини характеризуються безпрецедентним динамізмом, як було публічно заявлено Високим представником ЄС Хав'єром Соланою. Тому не соромтеся - телефонуйте нам, якщо потрібна інформація.

– Що на сьогоднішній день в Україні найбільше не відповідає стандартам ЄС - політична сфера, економічна сфера, модель управління державою, чи щось інше?

– Я думаю, що надто негативно ви формулюєте запитання. Загляньте в План дій - і там побачите, що ми визначили 20 сфер, де потрібно досягти конкретних успіхів. Віце-прем'єр-міністр з європейської інтеграції Олег Рибачук 13 червня передав звіт про досягнутий прогрес. Ви будете здивовані тим, як багато успіхів було досягнуто. Ви можете звернутися до пана Рибачука i попросити в нього примірник цього звіту.

– Ще одна поширена в Україні думка: країни ЄС позбуваються економічної незалежності, усе тепер вирішується в Брюсселі, аж до найдрібніших деталей – що й де будувати, скільки чого виробляти. Керівні органи ЄС порівнюють із політбюро чи держпланом СРСР. Що б відповіли на це ви?

– Це не так. Насправді Єврокомісія часто звинувачується у тому, що вона занадто неоліберальна. І ще один факт є важливим. Комісія - це невелика адміністрація, де працює 25000 людей (це можна порівняти з невеликим міністерством чи мерією міста), включаючи перекладачів, секретарів, водіїв, кур'єрів. Комісія - це один орган у складному процесі прийняття рішень, абсолютно несхожий на бюрократичну машину, потрібну для здійснення управління великими країнами з плановою економікою. Крім того, це ще й демократичний орган.

– Як ви думаєте, чому Україна так повільно просувається на шляху реформування різних сфер - законодавчої, адміністративної і так далі? Яку допомогу в цьому нам планує найближчим часом надати ЄС та Європарламент?

– Чому ви думаєте, що Україна рухається повільно? Подивіться на те, як Україна реалізовує План дій, подивіться скільки всього вже було зроблено в Україні після Помаранчевої революції, і слово "повільно" просто є недоречним.

– Шановний пане Сковманде, ви кажете про якісь абстрактні цінності, які Україна повинна поділяти, щоб наблизитися до ЄС. Але я сумніваюся, що ці цінності існують у тій самій Румунії. Cкладається дійсно враження, що або Європа - тобто її комісари - не хоче, або Україна - тобто її євроінтегратори - не може. Невже Україна в плані демократичних цінностей гірша за Туреччину?

– Я провів чотири роки в Румунії і можу вас запевнити, що всюди люди хочуть одного і того ж: права вільно виражати свої думки, досягнути належного рівня життя для себе і своєї сім'ї без страху перед репресіями. Це і є демократичні цінності. І ці цінності поділяють як румуни, як українці, так і турки, датчани (як я), незалежно від того, де ми живемо.

– Было достаточно инфoрмации о том, что во Франции и Голландии выразили недоверие Европейской конституции. Важную роль отыграли российские СМИ, которых много в Украине. Информация была однобокой. Не стоит ли экспансировать в Украину больше европейских изданий или у владельцев европейских СМИ нет достаточного бизнес-интереса?

– Я б порадив вам бути більш впененим у здатності читачів самим робити висновки. В українських ЗМІ подавалося багато матеріалів, про які повідомлялося у європейських ЗМІ. Я думаю, що Україна була добре поінформована про різноманітні погляди на конституційний процес в ЄС. Російські ЗМІ, які і будь-які інші ЗМІ, мають право на те, щоб виражати власну думку, так само, як і інші ЗМІ, мають таке право.

– На жаль на цьому я змушений закінчити нашу дуже цікаву розмову, бо маю вже бігти. Але я запрошую всіх вас на філіжанку кави у Представництві Європейської Комісії. Для цього зв'яжіться з Аньє Шуберт, координатором з питань ЗМІ. Нинішній телефон: 462 00 10; після 21 червня: 25 33 020; ел-пошта: anje.schubert@cec.ue.int. Дякую ще раз усім, до зустрічі:) Хай щастить!

Від „Детектор медіа”:

Пан Стеффен Сковманд не встиг відповісти на всі запитання, запропоновані у ході чат-конференції. Однак всі учасники отримали запрошення до офісу Представництва Європейської Комісії в Україні для продовження обговорення актуальних та цікавих запитань щодо питань висвітлення теми ЄС в Україні та освіти журналістів.

Наводимо запитання, на які не встиг відповісти гість:

– Які саме перспективи освіти українських журналістів за кордоном?

– Існує думка, що Україна потрібна в ЄС, насамперед, як ринок збуту. Що ви скажете з цього приводу?

– Президент України підписав указ про формування ЄЕП. Раніше Брюссель досить критично висловлювався щодо ЄЕП-інтеграції України. Яким буде ваш коментар як представника ЄК?

– Яка, на вашу думку, найслабкіша риса українського уряду зараз, після революції?

– Но у нас распространена имиджевая реклама - без указания точного адреса предприятия, без логотипа и ролика. Поэтому, если предприятие рассказывает о том, какое оно хорошее - это воспринимается, как реклама.

– Чи змінилися перспективи вступу України до ЄС із зміною в нашій країні влади?

– До якої міри сьогоднішній стан у сфері засобів масової інформації відповідає заведеним у країнах ЄС стандартам? Чи вважаєте ви, що дотримання права громадян на інформацію в Україні й тепер є незадовільним?

– На вашу думку, що треба зробити, щоб громадяни України більше знали про спільні проекти України та ЄС, про участь Євросоюзу в розвитку української економіки?

– Як ви гадаєте, хто з українських політиків робить найбільше для вступу України в ЄС? (порівняно з попередньою владою)?

– Как вы считаете, Украина достаточно быстро реформируется для того, чтобы стать частью ЕС? К примеру, в Польше или Литве динамика продвижения страны была такой же или мы отстаем?

– Розкажіть, будь-ласка, конкретніше про ту велику роботу, яку зробили чиновники як в Україні, так і в Брюсселі?

– Україна запровадила безвізовий в'їзд для громадян країн ЄС. Чому практично жодна країна не відповіла на цей жест доброї волі й не полегшила в'їзд громадянам України? Йдеться про зниження плати за візи, спрощення процедури їх отримання тощо? Україні дали зрозуміти, що жест доброї волі з її боку був нікому не потрібний?

– What perspectives in journalists' education (on your opinion) could wait for Ukrainians in ES?

– Среди журналистов ходят слухи о различных европейских проектах обучения журналистов, но попадают в такие проекты только журналисты, близкие к организаторам. Может, стоит сделать более доступную доску объявлений? И еще, планирует ли сейчас Евросоюз семинары или какой-либо другой вид обучения журналистов?

– Как вы оцениваете уровень освещения украинскими журналистами вступления Украины в ЕС?

Повний виклад чат-конференції читайте тут.