Експерт Ради Європи Ів Саломон назвала робочу групу з підготовки нової редакції законопроекту «Про телебачення і радіомовлення» найкращою, яку вона коли-небудь зустрічала. Про це вона сказала під час експертного круглого столу «Реформа українського законодавства щодо телерадіомовлення: виклики та рішення в контексті європейських стандартів», що відбувся 20 травня в Києві. «Я вперше зустрічаю таку широку за складом робочу групу, яка все ж знаходить компроміс з проблемних питань, уміє домовлятися», - сказала вона.

Учасники круглого столу обговорили декілька положень проекту, позиції щодо яких у членів робочої групи розійшлися. А саме: регулювання контенту, універсальна програмна послуга, механізм ліцензування (аукціони чи конкурси), а також доцільність ліцензування супутникового мовлення.

Керівник Центру законодавчих ініціатив (НАМ), член робочої групи з підготовки законопроекту Ольга Большакова під час презентації концепції ліцензування, що лягла в основу проекту, виступила проти так званих «конкурсів краси». Саме так члени робочої групи називають конкурси Нацради, згідно з результатами яких видаються ліцензії на мовлення.

«Відповідно до проекту ліцензуванню підлягають два види діяльності: наземне ефірне мовлення і розповсюдження програм в ефірній цифровій мережі. Ліцензії будуть видаватися Нацрадою на підставі аукціону, крім ліцензій на суспільне і громадське мовлення. Поки що в законопроекті передбачено, що для суспільного мовлення й надалі проводитимуться конкурси», - розповіла пані Большакова.

На її особисту думку, переваги аукціонів полягають у тому, що останні є більш перспективною формою для України, бо менш корупційні. Ів Саломон застерегла прихильників аукціонів про загрозу того, що внаслідок такої форми ліцензування майже все мовлення може опинитися у руках олігархів. Хоча з іншого боку, якщо перемагатиме фінансово сильніша компанія, то очевидно у неї будуть кошти для виробництва якісного контенту, зауважила вона. Наразі ліцензування через аукціони є у небагатьох європейських країнах, приміром, у Великій Британії. «У будь-якому випадку, чи це буде аукціон, чи конкурс, він має бути максимально прозорим, а суспільство повинно контролювати чи виконуються умови ліцензії», - сказала Ів Саломон.

Щодо супутникового мовлення, то член робочої групи, представник інституту медіа права Ігор Розкладай запропонував максимально спростити процедуру реєстрації таких каналів. «Нам би хотілося тут відійти від терміну ліцензування, можливо назвати це реєстрація», - сказав він.

Ів Саломон зауважила, що в деяких європейських країнах це називають авторизацією. «Оскільки Україна підписала угоду про транскордонне мовлення, то українські супутникові канали повинні мали якусь ліцензію. Інакше їм не дадуть можливості працювати за кордоном. А ще регуляторному органу потрібно мати якісь важелі впливу на мовників, у разі якщо вони не виконують взяті на себе зобов'язання», - зазначила вона.

Ще один експерт Ради Європи Стівен Віттл, який раніше контролював редакційну політику ВВС, розповів про досвід з регулювання контенту. За його словами, етична журналістика може досягатися як шляхом законодавчого врегулювання, співрегулювання (держава і журналістські організації) або за допомогою органу галузевого саморегулювання. Зокрема, мовники несуть відповідальність за забезпечення подання новин за достовірними фактами та без упередження і без редакційних коментарів у випусках новин, тощо.

Учасники круглого столу домовилися в першій декаді липня продовжити обговорення дискусійних питань законопроекту разом з європейськими експертами.

«Детектор медіа»