Звіт Національної ради. Для тих, хто прагне об’єктивності

3 Квітня 2013
9656

Звіт Національної ради. Для тих, хто прагне об’єктивності

9656
Напередодні звітування Нацради в парламенті члени регуляторного органу підготували для «Детектор медіа» статтю-відповідь на закиди членів Комітету з питань свободи слова та інформації, зокрема Миколи Княжицького
Звіт Національної ради. Для тих, хто прагне об’єктивності

На 5 квітня заплановано звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Верховній Раді України. Це вимога закону, якої регуляторний орган неухильно дотримується. Щороку в лютому ми звітуємо перед Президентом і Верховною Радою про зроблене в минулому році, підбиваємо підсумки, будуємо плани на майбутнє і аналізуємо помилки.

 

22 березня Президент схвалив звіт Національної ради. Тепер черга за Верховною Радою. За процедурою, перш ніж виносити питання в зал, звіт 6 березня було розглянуто на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації. Члени регуляторного органу майже в повному складі прибули на засідання і були готові надати всі необхідні пояснення й відповісти на запитання членів комітету. Але розмови не вийшло. Від декого з членів комітету ми почули набір політичних тез, починаючи з «непрозорості» і аж до «злочинних дій». Стало зрозуміло, що окремі народні депутати мають бажання використати звіт Національної ради (органу за визначенням - неполітичного) у власних політичних цілях. Подальші їх виступи у ЗМІ це підтвердили.

 

Тому, напередодні засідання, хочемо скористатися можливістю, аби донести свою точку зору до тих, хто хоче оцінювати діяльність Національної ради за професійними, а не політично заангажованими підходами.

 

 

I. Частіше за інші звучать заяви на адресу Національної ради, що розвиток цифрового наземного телебачення відбувається за непрозорими схемами. Можна зрозуміти невдоволених результатами конкурсів, адже при розподілі дефіцитного ресурсу (а частот і каналів мовлення в мультиплексах набагато менше, ніж бажаючих) завжди будуть переможці і переможені. Але як насправді виглядала схема ліцензування, що згодом опонентами була названа «непрозорою»?

 

Національна рада при розподілі вільних каналів у цифрових мультиплексах чітко дотримувалася чинних норм законодавства, а саме:

упродовж 2011 року  оголосила 2 конкурси на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 (оголошення про конкурси опубліковані в газеті «Голос України», № 72 від 20 квітня 2011 року).

 

Умовами конкурсів було передбачено 2 місяці на підготовку й подання заявок від телерадіокомпаній, які мали бажання отримати ліцензію на цифрове ефірне мовлення, як це передбачено Законом України «Про телебачення і радіомовлення». Вважаємо цей термін більш ніж достатнім, скарг від телеорганізацій до процедури оголошення конкурсів Національна рада  не отримувала.

 

Засідання Національної ради, на яких розглядалися конкурсні питання, були відкритими, у присутності представників численних ЗМІ, громадських організацій. Всім претендентам додатково було надано можливість продемонструвати свої відеопрезентації та поінформувати про наявні переваги над іншими учасниками конкурсу.

 

Під час визначення переможців конкурсу Національна рада, керуючись частиною 14 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», надавала перевагу телерадіоорганізаціям, які здатні найкраще виконати конкурсні умови та надали перевагу соціально важливим програмам, задовольняють інформаційні потреби національних меншин і забезпечують свободу слова, а також мають перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях.

 

Голосування щодо кожної заяви претендента відбувалося відкрито і переможцями було визначено конкурсантів, за яких проголосували не менше, ніж п'ять членів Національної ради.

 

Чи могла бути реалізована модель ще прозоріше?

 

 

II. Звучать також заяви стосовно ігнорування інтересів місцевого мовлення. І тут також ситуація виглядає з точністю до навпаки. Тільки той факт, що Національна рада відійшла від принципу покриття території за допомогою синхронних зон, наблизило передавачі МХ-5 до місць традиційного мовлення місцевих телекомпаній і дало можливість зберегти місцеве мовлення як таке. Для порівняння, в інших країнах, як наголошують європейські експерти, перехід до синхронних зон створив для місцевих мовників нездоланні складнощі.

 

Загалом протягом 2011-2012 років Національна рада видала ліцензії регіональним та місцевим мовникам на 536 вільних каналів у цифровому мультиплексі  МХ-5, із яких 361 -  отримали діючі регіональні та місцеві мовники, тобто понад 67%.

 

У 2013 році Національна рада планує видати регіональним та місцевим мовникам ліцензії на мовлення ще на 122 вільних каналах у цифровій мережі.

 

Необхідно зауважити, що багато діючих місцевих мовників, які мають ліцензії на мовлення в аналоговому телебаченні, є постійними порушниками чинного законодавства і фактично  здають свій ефірний час у суборенду, ретранслюючи цілодобово програми інших телекомпаній. У більшості випадків це і стало головною причиною відмови таким мовникам на вільні канали в цифровій телемережі.

 

 

III. Доводиться чути, що конкурси проводилися за відсутності для того технічних підстав (Нацрада не отримала висновків електромагнітної сумісності на мережі мультиплексів).

 

Відповідно до пункту «а» частини 3 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на мовлення за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо отримано висновки про  можливість та умови використання радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення, на яких ще не відбувалося мовлення, та відповідні висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення.

 

Рішенням Національної ради № 822 від 15.04.2011 оголошено конкурс на отримання ліцензій на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Рішенням № 824 від 15.04.2011 Національна рада оголосила конкурс на отримання ліцензій на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальної телемережі МХ-5. Тобто підставою для оголошення конкурсів була наявність вільних каналів мовлення.

 

Отже, під час оголошення конкурсу Національна рада дотрималась вимог частини 3 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Що також було підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 по справі № 2а-12069/11/2670, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2012.

 

 

IV. Інший блок претензій пов'язаний з начебто лобіюванням інтересів приватної компанії «Зеонбуд» - провайдера цифрових мультиплексів.

 

Але Національна рада неодноразово публічно зверталася до всіх телеорганізацій з проханням надати свої пропозиції щодо розбудови цифрового телебачення. Голова Національної ради Володимир Манжосов звертався через ЗМІ до провідних медіагруп  з пропозицією про створення холдингу, який взяв би на себе питання розбудови мультиплексів. Медіагрупи відмовились від пропозиції.

 

У подальшому Національна рада своїм рішенням від 27.10.2010 № 1486 офіційно звернулася до всіх юридичних осіб із проханням надати свої пропозиції щодо розбудови багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

 

До Національної ради такі пропозиції надали тільки дві компанії, і тільки пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд», м. Київ, були визнані такими, що відповідають вимогам рішення Національної ради.

 

Закон України «Про телебачення і радіомовлення», як і інші закони, не передбачає будь-яких обмежень щодо участі в розбудові цифрового телебачення приватних структур.

 

ТОВ «Зеонбуд» внесено до Державного реєстру телерадіоорганізацій України, де зазначена вся передбачена законом інформація про компанію. Компанією було надано банківську гарантію щодо фінансово-економічної можливості  інвестування у 2011 році не менше 1 млрд. гривень у розбудову національної мережі цифрового телемовлення.

 

Тобто Національна рада і в цьому випадку виконала всі вимоги, передбачені чинним законодавством.

 

Стосовно угод, які мовники цифрових мультиплексів мали укладати з провайдером, то це теж вимога закону, а саме частини 4 статті 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: «телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі згідно з умовами ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі».

 

Відповідно до частини 15 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада може розширити перелік критеріїв за умови їх публічного оголошення до кожного конкурсу.

 

Відповідно до зазначеного вище Національна рада включила до організаційно-технічних зобов'язань учасників конкурсу вимогу про надання інформації щодо підписання  телерадіоорганізаціями відповідних угод з оператором цифрової телемережі.

 

Випадків щодо недопущення телерадіоорганізацій до участі в конкурсі за відсутності договору з оператором телемереж не було.

 

Багато закидів на адресу Національної ради пов'язано з діяльністю  ТОВ «Зеонбуд». Хочемо зауважити, що господарська діяльність цієї компанії, як і інших компаній-ліцензіатів, є поза межами повноважень регулятора. Але, тим не менше, оскільки звинувачення звучать, маємо поінформувати тих, кого справді цікавить реальна ситуація.

 

 

V. Тарифна політика «Зеонбуду», який є монополістом на ринку розповсюдження сигналу цифрового телебачення, перебуває поза контролем із боку Нацради.

 

До повноважень Національної ради не належить узгодження тарифів операторів телекомунікацій на розповсюдження телепрограм.

 

Водночас необхідно зауважити, що у своїх пропозиціях щодо розбудови цифрової телемережі компанія «Зеонбуд» взяла на себе офіційні зобов'язання про те, що її тарифи на розповсюдження телепрограм не будуть перевищувати відповідні тарифи Державного концерну РРТ.

 

Упродовж 2011-2013 років компанія «Зеонбуд» повністю виконує взяті на себе зобов'язання. Більше того, компанія надала всім телерадіоорганізаціям значні знижки до тарифів, а саме: протягом першого року мовлення - 50%, протягом другого року - 25%.

 

 

VI. Нацрада дозволила «Зеонбуду» будувати мультиплекси без спеціальної ліцензії на використання радіочастотного ресурсу.

 

Телекомунікаційні послуги з використанням радіочастотного ресурсу можуть надаватися без отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом у випадку, коли такі послуги надаються у сфері телерадіомовлення. Відповідно до пункту 2 статті 28 Закону України «Про телекомунікації» надання телекомунікаційних послуг для потреб телебачення і радіомовлення регулюється Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

 

 

VII. Нацрада дозволяє «Зеонбуду» скористатися технологією використання радіочастотного ресурсу DVB-T2, яка не сертифікована в Україні, а її застосування заборонено законом.

 

Радіочастотний ресурс (РЧР) України використовується відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України (План РЧР).

 

Законом «Про  радіочастотний ресурс» (частина 5 статті 11)  передбачено, що ініціатива внесення змін до Плану РЧР належить виключно центральному органові виконавчої влади в галузі зв'язку.

 

Згідно зі статтею 9 зазначеного закону цей орган виконує державне управління у сфері використання РЧР, він визначає критерії та порядок внесення змін у План і надає офіційні роз'яснення з питань використання радіотехнологій.

 

Нині функції такого центрального органу покладені Указом Президента України на Адміністрацію державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації  (Держспецзв'язок).

 

Саме до Держспецзв'язку  і звернулася Національна рада щодо порядку використання РЕЗ стандарту DVB-Т2  при розбудові цифрового наземного телевізійного мовлення.

 

Держспецзв'язок у своєму листі-відповіді від 22.09.2011 № 01-4499 виклав аргументацію на трьох сторінках і у висновках листа констатував, що застосування на території України РЕЗ-мовлення, які підтримують стандарт  EN 300 755 (DVB -Т2), для розбудови радіотехнології «Цифрове наземне телевізійне мовлення стандарту DVB-T» не потребує внесення змін до діючого Плану РЧР.

 

 

VIII. Запровадження системи кодування сигналів цифрових мультиплексів, що веде до обмеження ринку приймальних пристроїв.

 

Національна рада мала всі юридичні та фактичні підстави для такого рішення.

 

Пунктом 3.4 розділу ІІ Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору передбачено, що вимоги Національної ради щодо розбудови  цифрових телемереж можуть коригуватися під час фактичної розбудови мережі мовлення.

 

Державний  комітет телебачення і радіомовлення України офіційно звернувся до Національної ради з пропозицією щодо кодування сигналів цифрових телемереж із метою:

- унеможливлення продажу населенню приймачів сигналу цифрового телемовлення низької якості і таких, що не відповідають вимогам стандартів DVB-T2 та HD;

- недопущення зловживань при забезпеченні у 2012 році малозабезпечених сімей приймачами за кошти Державного бюджету;

- необхідності убезпечення вітчизняного ринку від неякісної  контрабандної продукції;

- розширення спектра послуг, що можуть надаватися населенню з використанням приймально-передавального обладнання цифрових телемереж.

 

Як засвідчила подальша практика забезпечення населення цифровими приймачами, ухвалене Національною радою рішення про кодування сигналів цифрових телемереж було слушним і своєчасним.

 

Нагадаємо, що тільки за друге півріччя 2012 року, відповідно до звіту компанії «Зеонбуд»,  до телемережі цифрового телебачення підключилося понад 5,5 мільйона телеглядачів. Обов'язковою умовою залишається можливість безкоштовного прийому населенням 32 телепрограм.

 

 

IX. Наступна заява звучить наскільки грізно, настільки й абсурдно: незаконне розширення складу універсальної програмної послуги за рахунок цифрових каналів.

 

Необхідно зазначити, що УПП - це вимога Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Частиною 9 статті 39 цього закону передбачено, що провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм.

 

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком  випадків  застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем. При цьому, закон не встановлює обмежень для ліцензій, за наявності яких здійснюється наземне ефірне мовлення. Отже, виконуючи норму чинного закону, Національна рада вимушена була здійснити кроки з включення в універсальну програмну послугу програм національної цифрової телемережі.

 

Національною радою розроблені Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдера програмної послуги, в пункті 5 яких зазначено, що у перехідний період від аналогового до цифрового формату мовлення склад універсальної програмної послуги включає програми телерадіоорганізацій, які здійснюють аналогове та/або цифрове мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі.

 

 

X. Яскравим прикладом застосування маніпулятивних технологій і штучної політизації рішень Національної ради є заява, що впродовж передвиборного процесу, починаючи з липня 2012 року, Національна рада ініціювала відключення телеканалу ТВі з кабелю. Як результат, ТВі зник із більшості кабельних мереж.

 

Стосовно ситуації з вилученням програм каналу ТВі з кабельних мереж провайдерів програмної послуги необхідно наголосити на такому:

телеканал ТВі продовжує свою роботу відповідно до чинних ефірної та супутникової ліцензій на мовлення;

до цих ліцензій Національна рада не вносила жодних змін, що стосуються обсягу мовлення;

питання розміщення програм ТВі в пакетах програм перебуває винятково у площині господарських відносин між провайдерами програмної послуги і телеканалом;

рішень, наказів або розпоряджень щодо відключення телеканалу ТВі Національна рада не ухвалювала і не видавала, оскільки це не передбачено повноваженнями регуляторного органу.

 

Виконуючи доручення Президента України, враховуючи звернення народних депутатів України, громадських організацій, а також зважаючи на широкий резонанс як в Україні, так і за її межами, Національна рада в період із 3 по 23 вересня 2012 року здійснила моніторинг провайдерів програмної послуги, які мають ліцензію Національної ради.

 

Моніторингу підлягав 821 провайдер програмної послуги, що має ліцензію Національної ради. Моніторинг проводився у 27 регіонах України силами представництв Національної ради в областях.

 

За результатами проведеного моніторингу найбільше відключень стосувалось не одного лише ТВі, а й 11 каналів, із них 9 - вітчизняні та 2 - іноземні.

 

Якщо оперувати конкретними цифрами, то канал ТВі було відключено у мережах 97 провайдерів програмної послуги, вітчизняний культурно-просвітницький канал - у 75, вітчизняний канал бізнес-новин - у 72, іноземний канал кінопоказу - у 57, вітчизняний музично-розважальний канал - у 51, жіночий вітчизняний канал - у 42, вітчизняний канал про кулінарне мистецтво - у 40, вітчизняний інформаційно-аналітичний канал - у 40, вітчизняний музично-розважальний канал - у 36, дитячий вітчизняний канал - у 32, іноземний канал про здоровий спосіб життя - у 9  провайдерів програмної послуги.

 

Ці канали не називаємо з етичних міркувань, аби в подальшому не вплинути на їхні рейтинги.

 

Тут ідеться про кількісне відключення, за яким канал ТВі був лідером, але якщо брати відсоткове співвідношення провайдерів програмної послуги до кількості мереж, у яких він транслювався, то ТВі на другому місці (23,3%), а на першому - вітчизняний канал ділових новин (24,2%), на третьому - вітчизняний культурно-просвітницький канал (21%).

 

За результатами  проведених моніторингів можна зробити такі висновки:

провайдери програмної послуги упродовж всієї ліцензійної діяльності постійно вносять зміни у свою програмну концепцію;

збільшення кількості вилучених каналів відбулося внаслідок необхідності розширення універсальної програмної послуги (УПП);

у відсотковому значенні відключення телеканалу ТВі відбулося в тих самих межах, що й відключення ще чотирьох каналів;

найбільша кількість відключень телеканалу ТВі пов'язана з найбільшою кількістю провайдерів, у мережах яких цей канал транслювався за ліцензією;

відключення телеканалу ТВі, як і інших каналів, обумовлено суто господарською діяльністю провайдерів програмної послуги та каналів, які вони ретранслюють.

 

Національна рада неодноразово наголошувала, що  відповідно до чинного законодавства  вимагає дотримання норм щодо обов'язкового поширення провайдерами програмної послуги  тих програм, які входять до універсальної програмної послуги. Решту пакетів програм провайдери формують самостійно, враховуючи також законодавчі норми щодо поширення зарубіжних програм і передач. Поширення інших програм у кабельних мережах відбувається на підставі угод провайдера з правовласниками телевізійного контенту, у цю сферу діяльності своїх ліцензіатів національний регулятор не втручається.

 

 

XI. Національній раді іноді закидають відсутність підтримки у розбудові FM-мережі Національної радіокомпанії та обласних державних радіокомпаній.

 

Проблема державних ЗМІ загалом, і НРКУ зокрема, не у відсутності уваги до них із боку Національної ради. Основна проблема - це хронічне недофінансування радіо й телебачення. Всі пам'ятають недавні події, коли національне радіо через брак коштів припинило мовлення на всій території України. Лише дві цифри: Національна радіокомпанія зараз має ліцензії на 100 частот у FM-діапазоні. А, за словами її керівника, цьогорічного бюджету вистачає лише на 26 із них. Про яку подальшу розбудову може йти мова? Державна підтримка національного телебачення дала змогу Національній раді проліцензувати дві мережі державного цифрового наземного мовлення. У разі наявності такої підтримки стосовно національного радіо регулятор готовий пройти свою частину шляху.

 

 

XII. Викликає занепокоєння ситуація в ефірі з рекламою алкоголю.

 

Це, справді, болюча тема, тим більше, що, за законом, реклама алкоголю дозволена лише після 23:00, а звучить вона майже цілодобово. Національна рада аналізувала ситуацію. Висновок: ефірні компанії формально закон не порушують, користуючись дозволом на трансляцію спонсорських проявів і торгових марок. Зарадити ситуації можна лише внесенням змін у відповідні закони, що регулюють подібну діяльність. Без цих змін Національна рада не має інструменту впливу на мовників.

 

 

Викладене вище не вичерпує всіх політичних заяв на адресу конституційного органу. Ми проаналізували лише частину з них, відібравши для цього у читача досить багато часу. Свідомі того, що часто заяви виглядають більш привабливо і яскраво, ніж спростування з їх нудним переліком статей закону, фактів і рішень. Але ми апелюємо до тих, хто робить професійні висновки й не хоче бути суб'єктом маніпуляцій недобросовісних політиканів.

 

 

Володимир Манжосов, Оксана Головатенко, Лариса Мудрак, Євген Баранов, Ірина Опілат, Микола Фартушний

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Володимир Манжосов, Оксана Головатенко, Лариса Мудрак, Євген Баранов, Ірина Опілат, Микола Фартушний, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9656
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду