Сванте Стокселіус: “В Україні 50-річчя “Євробачення” відзначатися не буде”

28 Лютого 2005
1038

Сванте Стокселіус: “В Україні 50-річчя “Євробачення” відзначатися не буде”

1038
Виконавчий директор Європейської телерадіомовної спілки напередодні свого відльоту з Києва в неділю розповів про хід підготовки до пісенного конкурсу. Виконавчий директор Європейської телерадіомовної спілки Сванте Стокселіус, що безпосередньо наглядає за підготовкою України до Євробачення, люб’язно погодився зустрітися з кореспондентом “Детектор медіа” напередодні свого відльоту з Києва в неділю, щоб розповісти про хід підготовки до пісенного конкурсу.
Сванте Стокселіус: “В Україні 50-річчя “Євробачення” відзначатися не буде”
– Пане Стокселіусе, наскільки мені відомо, з часу вашого останнього візиту до Києва минуло три місяці. Чи поліпшилася ситуація з підготовкою до Євробачення? Як ви можете оцінити її на даний момент?

– Складне питання. Я не цілком задоволений. Я би сказав, що цьогоріч ми працюватимемо в дуже напруженому графіку. На це є багато причин. Ціла нація пережила революцію, і зараз ви маєте нового Президента, новий уряд, також нове керівництво національної телекомпанії. Все це, звісно, вплине на підготовку до пісенного конкурсу Євробачення. І це нас турбує. Я хочу сказати, що політична ситуація, політичний розвиток – це одне, а найбільше в Європі телешоу – це зовсім інше, і вони не повинні перебувати в суперечності. Ми дуже активно це обговорювали впродовж тижня: як не втратити темп, як забезпечити високий рівень. Я зустрічався з паном Ющенком, з мером Києва, з іншими важливими людьми, і вони мене запевнили, що підготовка зараз піде повним ходом. У глибині душі я справді сподіваюся, що все буде гаразд. Але мушу сказати, що все-таки ми глибоко стурбовані ситуацією, що склалася.

– Останнім часом в Україні поширились чутки, що Євробачення можуть перенести до іншої країни – Швеції або Швейцарії. Чи можливо зараз, що конкурс відбудеться поза Україною?

– Наша робота полягає в тому, щоб забезпечувати якість телепродукту і належний рівень для людей, що прибудуть до міста-господаря: делегацій, співаків, журналістів, фанів. І якщо ми не зможемо забезпечити найвищу якість, нам доведеться шукати іншого рішення. Натепер ми не маємо запасного варіанту. Але якщо ситуація з Євробаченням не поліпшиться якомога швидше, ми можемо бути просто вимушені знайти його.

– Отож Україна мусить поспішати?

– Так. Ми дуже обмежені часом. Час спливає хутко. Зараз це наш найбільший ворог.

– У нас днями почала наростати своєрідна паніка з приводу затягування підготовки до конкурсу. Чому EBU досі не прореагувала на це?

– Ми реагували, чому ж. Не тільки під час мого візиту, а ще й до нього. Зараз ми маємо повну картину і можемо вжити певних застережних заходів. Кажу ж, я щиро сподіваюся, що плани, які ми маємо, будуть зреалізовані належним чином і ми зможемо зробити справжнє шоу.

– Цього року ми вперше здійснюємо національний відбірковий конкурс. Дуже дискусійним, зокрема, є питання, в який спосіб ліпше було б добирати представника від України. Як роблять у решті Європи?

– Скрізь по-різному. Деякі країни беруть провідних співаків, що мають хіти, як-от Україна торік. Інші – одного провідного виконавця, і з-поміж трьох його пісень вибирають одну. Деякі спочатку обирають пісню, а тоді під неї випробовують різних виконавців. У більшості країн зараз ми бачимо або один фінал з десятьма (дванадцятьма, п’ятнадцятьма) піснями, серед яких потім вибирають найкращу телефонним голосуванням, або декілька турів, як тепер в Україні. Це, я сказав би, найпоширеніший метод.

– А який найкращий?

– Мені здається, той, де більше кваліфікаційних турів і, відповідно, більше телевізійного часу, більше шоу, більше розваги. Думаю, що в Україні вчинили правильно, обравши саме такий варіант.

– Чи не були б ви такі люб’язні прокоментувати ситуацію з перенесенням продажу квитків? Чи вона справді тривожна?

– Я б не сказав, що аж так тривожна, але мене не тішить той факт, що дату початку продажів, яку ми обумовили заздалегідь, з різних причин було скасовано. Аж ніяк не тішить. Думаю, якщо ми обрали якусь дату, то слід її триматися, чи не так? Це не добрий початок.

– То яка, власне, кінцева дата початку продажів?

– Ми обговорювали це, і дійшли згоди, що квитки мають з’явитися в касах до середини березня.

– У 2005 році відзначається річниця Євробачення. Чи ювілейний 50-ий конкурс різнитиметься від попередніх і чим?

– Мабуть, не дуже різнитиметься, адже ми збираємося провести окреме шоу в жовтні, приурочене саме до нашої річниці. Тому концерт у Києві буде загалом точнісінько такий, як і ті, які ми вже робили. У нас замало часу, аби готувати ще й святкування річниці в Україні, тож ми й не робитимемо цього, а підготуємо великий концерт у жовтні.

– Після помаранчевої революції виникала ідея провести увесь конкурс або хоч його частину на Майдані Незалежності. Як ви до цього ставитеся?

– Ми вже вирішили проводити концерт в Палаці спорту, і це рішення незмінне.

– А що ви думаєте з приводу його теперішнього стану?

– Так, я був там якось, і, знаєте, він мені здався досить милим і підходящим для нашого конкурсу. Зараз там робиться реконструкція, часткова перебудова, зокрема, коментаторських кабінок, і я дуже всім тим втішений.

– Однак чи не здається вам, що думка про дещо застарілий, радянський вигляд Палацу спорту, який важко усунути косметичним ремонтом, таки має в чомусь рацію?

– Але ж ми не збираємося знімати споруду. Ми збираємося знімати сцену. І я обіцяю вам, що сцена і картинка матимуть дуже сучасний вигляд. А те, як виглядає саме споруда, нас не дуже обходить.

– А як щодо того котловану, який ми зараз бачимо поруч Палацу? Він не є надто привабливим.

– Думаю, у травні все виглядатиме пречудово.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для “Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1038
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду