Юрій Іллєнко: «Количество бабла, которое качают с нашего рынка – неизмеримо»

4 Квітня 2008
56860

Юрій Іллєнко: «Количество бабла, которое качают с нашего рынка – неизмеримо»

56860
Гостро й відверто – про український дубляж, продаж Лаври, американського кіногангстера та фашистські гасла.
Юрій Іллєнко: «Количество бабла, которое качают с нашего рынка – неизмеримо»
Облишивши маніфестантів, режисер Жора Фомін та журналістка Зіна Підалькіна попрямували до режисера Юрія Іллєнка. Ідуть темним Києвом, знічев’я усміхаються. В Підалькіної серце як ступа б’ється, а Жора ж хоч би що. «Ильенко искренний человек, – своєї веде, – что говорит, то и думает». Не встигли подзвонити до квартири Іллєнка, як почули захоплене і гучне: «Пушкін!» То Людмила Єфименко, дружина режисера, відчинила двері.
 
«Ну ты похож на Пушкина», – погодився з дружиною Іллєнко і привітався з Фоміним.
 
З.П. (перериваючи паузу і вказуючи на прапорець партії «Свобода» в Жориних руках): Зате він із прапорцем.
 
Ю.І. (не залишаючи, певно, наболілу тему): Что такое? Ты завивку сделал? (До всіх присутніх про маніфестацію) А вы заметили, что хода была?
 
Жора (впевнено): Была.
 
Л.Є. Ты сказал, что с Натали придешь.
 
Жора: (вказуючи на Зіну Підалькінку): Так это и есть Натали.
 
Ю.І.: Может, в черном варианте. Натали была светлоглазая.
 
Жора: Я бы предложил каждую субботу такую ходу делать.
 
Ю.І. (серйозно, як поліглот): На каком языке разговаривать будем? Можем и на иврите. Жора будет переводить. Колись спілка оголосила тиждень українського кіно. (Іронічно) Велике щастя, щоб в Україні був тиждень українського кіно? Дійде до того, що буде один сеанс українського кіно. (Сумно)Так воно, зрештою, і є. Я ж кінорежисер…
 
З.П. (відвалюючи жирний комплімент): Хто ж це не знає! Ранні фільми ваші по телебаченню побачила. Класні вони... 
 
Ю.І.: Вони всі класні. Я некласних не знімаю. Нічого не можу з собою зробити. Інфікований.
 
З.П.: Та ви кокетуєте!
 
Ю.І.: Оце і є моя біда. Я кажу чисту правду, а усім здається, що я дурня клею або кокетую.
 
З.П.: Давайте про маніфестацію поговоримо.
 
Ю.І.: Акція ця виникла ще у 1992 році. Я став міністром кіно, умовно кажучи. Це був фонд українського кінематографу при міністерстві. Тоді впала біда на українське кіно. Ми всі були виховані в плановій совковій економіці. І ніхто не уявляв, що таке ринок. Ну там, деякі спекулянти може й знали, бо треба сорок років водити по ринку людей, щоб вимерли ті, хто не знає, що таке ринок.
 
З.П.: І ви також?
 
Ю.І.: Я перший стою на черзі. В Радянському Союзі була цілісна планова система. Кінематограф був двотактний. Один такт – це кіновиробництво, другий – кінофікація і кінопрокат. Всі фільми знімалися обов’язково в двох варіантах – національний (ніби для прокату на території республіки) і російський. Така ситуація існувала всюди, крім Москви Ленінграда і Свердловська. Практика була така, що ти знімаєш на рідній мові, а потім везеш у Москву, його приймають або ні на всесоюзний екран. І тоді вони ніби замовляють російський варіант. Але це була фікція, бо в Москві ніхто не розумів ані грузинської, ані молдаванської, і майже всі привозили російський варіант.
 
Перший скандальний прецедент стався з «Тінями забутих предків». Параджанов відмовився робити російськомовний варіант, за що зазнав слави українського націоналіста, і я разом із ним. І в 90-ті я погодився на посаду міністра, бо кінематограф рухнув, був порушений двотактний двигун. Усі кінотеатри перевели в комунальну власність. Перестала працювати кінематографічна помпа. У Союзі кінематограф приносив у бюджет країни другу статтю після горілки. На кіно утримувалися медицина, освіта… За статистикою, тільки в Україні було 200 кінотеатрів класу «А». Зараз є лише193 кінозали. За тих часів то були класні кінотеатри. (До Зіни) Тепер не падайте. 20 тисяч кіноустановок було в селах, санаторіях, деяких школах. Стільки немає зараз навіть у США. І уявіть, скільки було сеансів на день. Вісім. І можна також уявити, яка Ніагара грошей із кінематографу качалася щодня. Зараз є 193 зали, і вони належать не Україні. Це голлівудська та російська дистрибуція. Всі дистрибутори, які працюють в Україні, не звертаються безпосередньо до виробника.
 
З.П. (перебиваючи промовця): Ганна Чміль в інтерв’ю мені казала, що дехто в Україні вже працює саме з виробниками кіно.
 
Ю.І. (емоційно): Так воно й буде. Перейдемо до теми рідної мови. Хто не хоче, той буде… (На цих словах Іллєнко зробив руками жест, вказуючи, що ворога буде знищено.) Це я вам обіцяю. Інакше не буває в історії. Хмельниччина почалась, бо жиди орендували церкву, і якщо ти хотів хрестити дитину, ти мав платити жиду.
 
З.П.:Мене більше цікавить сьогоднішня акція.
 
Ю.І.: Я розумію вас.
 
З.П.: З міністерством культури ви зв’язувалися?
 
Ю.І. (щиро дивуючись): Нащо? Це акція проти влади. Хоча зараз міністерство культури займає позитивну позицію щодо цього питання.
 
З.П.: Ганна Чміль…
 
Ю.І.Про Ганну Чміль помовчіть. Знаєте, є два типи зброї. (Російською) Безоткатное орудие и откатное. Безоткатное – миномет, а откатное – откатывается после выстрела. Так что помолчите. Я – безоткатное оружие.
 

З.П. (згадуючи про продаж приміщення кінофаку у Лаврі): Коли йшла до вас, спілкувалася з режисерами, і вони сказали, що коли ви були деканом кінофаку…
 
Ю.І. (перебиваючи Зіну): Я був ситуативно. Два місяці.
 
З.П. Чомусь ті режисери мали претензії до вас щодо відкату.
 
Жора (пояснюючи): Да. Они говорят, что он был деканом, который продал Лавру.
 
Ю.І. (здивовано, розгублено): Як – продал Лавру? (Російською) Я был деканом действительно в этот момент. Там есть (українською) інститут підвищення кваліфікації, і дирекція Лаври вирішила забрати для них приміщення нашого інституту. Лабораторія, яка була в нас на першому поверсі, і справді не була придатна для цього приміщення, бо там немає порядного фундаменту, тому що приміщення стоїть на печерах. Там циркулювала вода і хімікалії, вони практично знищили цокольний поверх. Скориставшись цим…
 
Л.Є. (нагадуючи): Якась аварія була, прорвали труби…
 
Ю.І. (відмахуючись): Там постійно рвало труби і заливало печери. Тоді на нас наїхали. Директор заповідника Сергій Павлович Кролівець підвищив комунальну вартість оренди у 18 разів. (Звертаючи увагу на те, що Зіна фотографує Жору, весело.) Не розумію, у кого ви берете інтерв’ю – у Пушкіна, чи у Іллєнка? (Продовжуючи тему) Гроші нам держава взагалі не давала. (До Жори російською, вражено) Жора, ты у меня учился или нет? Расскажи мне честно, что я получил откат, от кого и за что, убедительно расскажите, и я соглашусь, что получил.
 
Жора (не відповідаючи прямо): Юрий Герасимович, но не я это утверждаю.
 
Ю.І.: Кому и как продал?
 
Жора (жартівливо): Я тоже спрашиваю – кому?
 
Ю.І.: Тогда наехали и подали в суд на руководство факультета за то, что мы погубили здание.
 
Жора (миролюбно): Ну, поставили фамилию Ильенко, а деньги получили другие.
 
Ю.І. (злісно): Ты гонишь пургу опять! Скажи механизм, не имена. Механизм – за что и кому можно что-то там продать было?
 
Л.Є. (розгублено): Я в первый раз слышу такое.
 
Ю.І.: И в это же время наехали на студию хроники на Щорса, 19 в связи с тем, что она практически перестала существовать, (українською) і директор кіностудії Саша Коваль каже: «Я можу взяти вас до себе, бо перші два поверхи порожні». І через те, що ми не могли виплачувати орендну плату і не мали грошей на капітальний ремонт, ми погодились. Отака історія. (Ображено) Ну ви мене здивували...
 
Студію Довженка, я дійсно хотів продати. Я підготував усі документи, щоб члени робочого колективу стали акціонерами.
 
З.П. (іронічно): І що ж, колектив не погодився?
 
Ю.І.: Бо всі хочуть отримувати державну пайку. Я казав, якщо ми всі володітимемо студією, будемо з цього жити і диктувати умови. «Ні, – сказали, – нам треба бюджет». І досі вони хочуть бюджет. Але сьогодні це вже дурість, коли нема дистрибуції, коли всі екрани належать Росії і Голлівуду. Знімай не знімай, все одне твій фільм не буде качати гроші.
 
Л.Є. (підтримуючи чоловіка): Фільм просто буде лежати. Телебачення не покаже, кінотеатри теж.
 
Ю.І.: Перше, що треба – це завоювати назад свій ринок кінопрокату.
 
З.П.: Так міністерство саме цим і займається!
 
Ю.І. (сплеснувши у долоні): Ви мені не даєте слово сказати! (Глузливо) Я таких ще не зустрічав! Коли мене призначили міністром, то я погодився, але з умовою, що буде створено пакет законів і передано у Верховну Раду. Законів, які б врятували український кінематограф. Що я зробив? Я зв’язався з Джеком Валенті, головним гангстером американського кінематографу. Він кришував усі найбільші кіностудії Голлівуда, які знамениті тим, що не починають знімати фільм, коли квитки на їхню продукцію ще не продані у Гонконзі чи Саратові.
 
Я його зустрів у Каннах. Він питає: «Ти хто?». «З України», – кажу. «Скільки вас там?» – запитує. «52 мільйони». Він: «Цікаво. Давай далі, що хочеш?». Я говорю: «Ви ж все одне захопите ринок». Він каже: «Звичайно. Ми перебудуємо ринок. Спочатку вашу систему зруйнуємо, а потім викинемо дуже дешеву відеоапаратуру і приготуємо продукцією, яку у вас ще ніхто не бачив – секс, насильство, порно, жах». Вони за кілька років повністю окупували ринок. Це був перший момент.
 
Другий, вони кажуть: «Хлопці, ви показуєте наше кіно, платіть. А для цього ми зацікавлені, щоб у вас був закон про авторські суміжні права, адекватний Бернській конвенції».
 
Джек Валенті передав мені через два тижні після зустрічі закони про авторські права з усіх країн світу. Ми взяли двох юристів, і вдвох з Ганною Чміль розробили для України закон. Верховна Рада цей закон в 93-му здуру прийняла, бо перед Європою треба було тоді зробити пару реверансів. Це був базовий закон.
 
Ще я звернувся до міністра культури Франції. І він передав мені п’ять законів щодо боротьби з голлівудською експансією у кінематографі. Коли я прийшов до Жулинського із пакетом документів, які на сто відсотків рятують український кінематограф, він розцілував мене і сказав, що завтра ми починаємо відродження українськорго кіно. Наступного ранку мене звільнили і фонд ліквідували. Мені подзвонив Нікіта Міхалков, і я йому передав цей пакет документів.
 
Л.Є. (нагадуючи): Они находились в таком же положении, как и мы.
 

Ю.І.: Михалков подписал его у Ельцина и провел его через Госдуму. Что сегодня с русским кино? Процветает. Нашей сраной Верховной Радой этот закон до сих пор не принят. По причинам, что владельцы рынка сидят в Верховной Раде. Экранов меньше, но зато дисков, кассет, телевидения несоизмеримо много. Количество бабла, которое качают с нашего рынка – неизмеримо. Они подняли гвалт – дублировать или нет по-украински. Просто несколько барыг, которые покупают готовый продукт за бесценок в России, диск с русским дубляжем передают в кинотеатр и берут себе со сделки 40%. И после этого они поднимают гвалт, что если они будут дублировать фильм, то, видите ли, это им будет накладно. Засранцы! Вот сегодня мы им (знов українською) продемонстрували: люди хочуть дивитися українське кіно…
 
З.П. (зацікавлено): Що ж це за закони?
 
Ю.І.: Закон номер один – 90% реклами мусить бути представлено на кіноносіях. Сьогодні фільм переривається чотири рази довгою рекламою. Вона фантастичні гроші коштує! Французький пакет передбачає від 5 до10% «откатывать» на розвиток національного кіно. Для цього в міністерстві вже створено фонд, але цей закон у нас поки що не прийнято. Далі. Кожен шостий франк, який пройшов через каси кінотеатрів, направляється на розвиток національного кіно Франції.
 
З.П.: А в нас?
 
Л.Є.: У нас – дупа.
 
Ю.І.: Наступний пункт. Преференція для того, щоб на територію країни ввозився лише оригінальний продукт. А це додаткові робочі місця – дубляж, режисура і т. д. Росія, до речі, зняла ПДВ зі всього ланцюжка кіновиробництва. І останнє – це квота на те, що 30% на усіх сеансах без винятку мусить показуватися вітчизняний продукт.
 
З.П.(повертаючись до маніфестації): Яка політична партія брала участь у акції?
 
Ю.І.: Це був марш глядачів, а організацію його взяла на себе українська партія «Свобода».
 
З.П.: Але мене як людину з вулиці налякали її фашистські гасла.
 
Ю.І. (до Жори з претензією): Для чого приводиш до нас в дім людей із вулиці?
 
(Регіт.)
 
З.П. (не вгамовуючись із маніфестацією): Я не розумію цього масового ідіотизму.
 
Ю.І.: Це ваше право. А я вважаю, що ви – масовий ідіотизм.
 
Жора (усміхаючись задоволено): Сейчас они тебя убьют.
 
Ю.І. (лютуючи): Чому ви вважаєте, що я ідіот масовий, а ви – ні? Ви теж ідіотка! Чому для Черчілля Британія – понад усе, для Гітлера – Німеччина, для Ганді – Індія…
 
З.П.: Ви згадали Гітлера. Чому на маніфестації щодо української мови звучало німецьке слово «шнеллер»…
 
Ю.І. (збуджено):А чому не сказати «шнеллер»?
 
Л.Є.: То не «шнеллер», певно, то Шрек…
 
З.П. (закінчуючи довгу розмову): До чого ця акція призведе?
 
Ю.І.: Не думаю, що до культурної революції, але те, що почався другий етап революції національної – це я ще написав у 2004 році після закінчення помаранчевого путчу.
 
Л.Є. (безрадісно): При Кучмі українське кіно показували хоча б уночі. Зараз абсолютно ніколи.
 
Ю.І. (показуючи касету з записом «Тіні забутих предків»): Я вже не кажу про оплату. Якби мені платили відсоток за кожний піратський диск, то мені не треба було б продавати ніяких Лавр. Але те, чим я з вами зараз займаюся – дурниці. Я передав у видавництво три томи книги «Доповідна апостолу Петру». (російською, мрійливо) Это вещь… Это книжка…
 
Л.Є. (жартома): Нобелевская премия.
 
Ю.І. Нет. Всем мало не покажется.
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
56860
Читайте також
19.06.2010 10:22
Катерина Константинова, «Дзеркало тижня»
15 111
05.11.2009 10:45
Зіна Підалькіна
, для «Детектор медіа»
5 183
29.10.2009 16:00
Зіна Підалькіна
, для «Детектор медіа»
13 536
13.10.2009 10:18
Зіна Підалькіна
, для «Детектор медіа»
23 846
09.10.2009 16:39
Зіна Підалькіна
, для «Детектор медіа»
29 385
Коментарі
21
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
режиссер
5792 дн. тому
А всё, бляха, потому, что операторы приходят в режиссуру и думают, что взяли Бога за бороду.Уходящая, но не смирившаяся с потерей молодой силы натура- советские деды, привыкшие пилить бюджет-Герасимыч...а монстр Вова Савельев (тот попилил и у Назарбаева - и в Казакистане декорации Чингисхана от ветра падали-столько накрато, а теперь еще оказалось, что Ющенко прямой потомок Кальнышевского, значит, украдем еще с 15-ти серий)....Старая школа. Крупные теоретики. Налетчики на плечах титанов
pearlharbor
5803 дн. тому
Зіна, Ви - чудо! З повагою, pearlharbor
Юрий
5818 дн. тому
Спасибо. Честно. Понимающий и грамотный человек всЁ поймЁт. Как на ладони. Правду в этом интервью не удалось скрыть даже такому слизню, как Юрий Герасимович. (вот умеют же брать интервью люди.. аж завидно!) ...... и про Лавру, и про "мову", и про приспособленчество. Давно такого честного разговора не читал!.. Тихо радуюсь свободе слова.
Симпатяга
5832 дн. тому
"Имя", твоё правокатор, дать бы тебе как следует по сусалам, чтобы одумался кого и с кем сравниваешь. Про какой Вавилон, хороняка?! Смерд, ты престрашный, кого и с кем сравнивать взялся! Нет, ну, ни стыда у люда и не совести. Ум так буквально и вылезает, просто ладони подставляй! Так тебе приятна дискуссия двух приятных и милых товарсчей. Тебе же сказали, он приспособленец и предатель. Родину поменяет моментально! Ради хохмы предложить Никите его на "ТТТ" запустить. Так сразу вам всё расскажет, кто кого "хлебом-солью" встречал, и как он здесь сердешный в подполье прятался! Э-эх, паря! Президента великой страны в покое оставь, а равно и писателя.
Имя
5833 дн. тому
Почему прекрасный человек Ильенко, который искренне желает чтоб все у всех было хорошо и прекрасный человек Зина Пидалькина, которая так же искренне мечтает об этом же остались каждый при своем мнении? Потому что они говорят на разных языках. Эти языки не так отличаются, как, допустим, великорусский Льва Толстого от великодержавного Владимира Путина или немецкий Гейне от немецкого Гитлера, но и того ничтожного отличия достаточно для полного непонимания обоюдопрекрасных, но разновекторных стремлений. Впрочем, об этом было написано пять тысяч лет назад. Про Вавилон.
Симпатяга
5833 дн. тому
Всё правда в словах милового современника! Правда всё, добавлю, от себя - покойный режиссер Мишурин, рассказывал, что во ВГИКЕ его фамилмя была - ИЛЬИН, во, как!!!! А, про Чмилиху, ну, что вы этого не знать просто неприлично - ком. девка, потому как до ком. дамы не дорослабы никогда, потому как даже там расчухали, что делать она ничего не умеет, а завалить - может!
Карапуз
5833 дн. тому
2 МК. Видите ли, когда человек считает себя гением, а никто больше, кроме жены, его таковым не считает, начинаются серьезные изменения в психике и в мозгах. И тогда вот этот "непризнанный гений" готов идти под любые знамена, лишь бы ему говорили, что да, он гений. Даже если это знамена - грязные, а тем, кто баюкает его приятными эпитетами, приличные люди просто не подают руки. Вот и весь секрет участия г-на Ильенко в акциях Свободы. Если Вы не помните, как называлась эта организация прежде, то напомню: социал-националистическая партия. Изменилось лишь название, идеология - нет. Ильенко - не наивный, и не дурак. А человек, потерявший совесть и стыд. А может, никогда их и не имевший.
современник
5833 дн. тому
Уважаемый МК ! Вечной нашей Ганны Чмиль никто не боится и уж поверте, небоялся и в те годы, когда она была партийным деятелем! Как всё у вас просто! Значить , можно предавать, а потом - каяться, можно быть у руля компартии, а потом тоже отрекаться....А как же с постоянством???? Честные и красивые, за истину всегда страдали(взять хотя бы Стуса, а теперь его обвинитель в одной из рулевых партий), а преспособленцы - жили и жирели!!! А, что до творчества великого Ильенко, так не будь рядом Иваночки Миколайчука - никогда бы карины "Белая птица с чёрной отметиной" и не было бы! Что талантливого сделал после этой картины Ильенко????? Все фильмы проходили под лозунгом "всё для дома, для семьи"... Отсюда и "шедевры" от которых ташнит! Последняя лента - Эпогей бездарности и переписанной истории по ильенковски - нельзя, поздно дедушке прыгать в вагон уходящего поезда!! А насчёт свободы,если у власти синие будут , желтые, зеленые, то Ильенко им им найдёт, что сказать, что бы быть рядом!! Жаль, вам ,МК, неудалось слышать его выступлений на художественных советах студии, когда-то им.ВЕЛИКОГО Довженко!!! К слову, Ильенко всех и всегда предавал: жену, друзей,учителей и родное От ечество.
МК
5834 дн. тому
Современнику. Хто з нас без гріха?... Хто може з певністю сказати, що за тих обставин повів би себе інакше? Це навіть, якщо все те, що Ви кажете, правда. Мій досвід показує, що чим більші облічетелі приходять до влади, тим більше вони впадають у той самий гріх, який до того облічали. Ільєнко - при всіх його мінусах - ще й ... митець. Митці часто роблять різні помилки. І мають на те право. Судити митців звичайними людськими мірками - глупо. Бо це окрема порода людей. Плюс Ільєнка сбогодні саме в тому, що він говорить про деякі ДУЖЕ важливі для українського кіно речі, про які інші мовчать. Ніхто не давав йому монополії на виголошення актуальних речей. Можливо він виголошує їх разом із якимись неправильними речами, але хто ж тоді заважає Вам знаючій людині та Вашим колегам говорити такі (ті) ж самі важливі речі у правильнішому контексті?... Ніхто. Значить винен тут не Ільєнко зі Свободою, а ті інші кіномитці, які мовчать, спиваються, тусуються, замість того, щоб, наприклад, зібратися і провести свою суто кіношну акцію - без жодних Свобод, чи інших політичних партій. І тут виникає питання: а чого вони бояться ці коношники? Сьогодні, коли кругом, типу, свобода? Ганни Чміль? Бояться не отримати колись замовлення якого - від міністерства? То чим це краще від того, що Ви закидаєте Ільєнку?... Це ж практично та ж сама ситуація: бо всі мовчать саме тоді, коли треба говорити, а не мовчати.
Современник
5834 дн. тому
Пишу , уважаемый, Юрий Герасимович, языком для, вас,привычным! Хотя,пардонти, тут проскользнуло, что вы человек открытый и честный...Наверное, молодое поколение не знает как,вы, честный отрекались от Сергея Параджанова в те тяжёлые годы, когда в Киеве был судебный процесс, но, есть ещё и живы архивы прессы, где вы - честный, говлорили, что стыдно вам, работать на студии, где работал такой человек, как Сергей Параджанов. Да, это после всего, что он для вас сделал?Если бы не Сергей мир никогда бы не узнал, кто вы! Но поскольку,вы сама ходячая газета"Правда", то после последнего выхода из тюрьмы Сергея, вы хорошо знали, что мировое кино его не забыло, то вы с присущей честностью стали перед ним на колени с цветами.... Сергей знал вам цену, но был милостив! Могу поздравить партию в которую вы входите!!!!Думаю, что именно такого честного человека они мечтали видеть рядом!!!!
какла-фаши надоели!
5835 дн. тому
Сколько вы будете этих {CENSORED} пиарить, Кравчуков, Ильенков...? Дряхлая страна ваша. если у ней такие дряхлые и откровенно глупые символы!
Адик
5835 дн. тому
Анна, мы,наверное, с вами друг друга не поняли. Я поргу не снимаю - я чистый теоретик. киновед в прошлом. А я тоже попал в раздел "коммент", но,наверное,по недоразумению. Я за творчеством Ильенко сжу лет с двеннадцати - это правда - и никогда хорошего слова о нем сказать не мог. Даже когда "Родник для жаждущих" после появления после "полки" вызывал истеричные восторги, я искренне удивлялся сему факту. Ильенко - в прошлом хороший оператор. А хороших операторов - и в Союзе, и на Украине - было немало. Но не лез же ни Лебешев, ни Калюта в режиссуру и остались в истории кино выдающимися личностями. А Ильенко всю жизнь пытался доказать недоказуемое - что он и режиссура - вещи несопоставимые. Ведь пытался в свое время небездарный скульптор Иван Степанович Кавалеридзе снимать фильмы - получался ужас, похлеще чем у того же Ильенко. А что касается "Аве Мария" и лично Людмилы Ефименко - то это достойная "мама" какой-нибудь Оксаны Байрак. Для нормальных серьезных людей - это без комментариев. Тем более, для меня правило - женщин не бьют... Если они вовремя понимают свои ошибки.
анна
5836 дн. тому
Адик, ви ж свій лоховський кайф отримуєте, коли пургу знімаєте? "молитва за гетьмана мазепу" і ще щось - про дівчаток, що їх в дитячому будинку поміняли - "Аве, Марія", здається? а потім комплімани навішуєте одне одному... так чом же мені мудру зіну не похвалити? принаймні порівняно з "аве, марією" це інтерв"ю - супершедевр. в одному з вами погоджуюся: чого це старий іллєнко має за всю партію віддуватися? зіно, інтерв"юй їх усіх. усіх нациків на чисту воду! хай люди посміються:))
к MK
5836 дн. тому
Что же там "цикавого"??? Старческий маразм у человека, а Вы его на знамена... Прошу заметить, что единственную свою награду он получил от "москалей".
Джек Валенти
5837 дн. тому
Жаль Ильенко. Старый, выживший из ума человек. К тому же плохо знает историю, ведется на лабуду какую-то. Если завтра коммунисты вернутся к власти - споет Интернационал, если фашисты - поруководит газовыми камерами, если москали - будет крепить дружбу с Москвой, и так далее. Насчет фашистских лозунгов, кстати, он так ничего и не ответил. То есть, понимает, что подлость, просто ответить нечего.
Адик
5837 дн. тому
Анна, вже {CENSORED}? Полегшало? Ну, слава богу. А то ми такi дурнi i не розумiемо генiальностi журналicтки. Так пишить одна однiй та отримуйте свiй лоховський кайф.
анна
5837 дн. тому
зіна, геній! але коменти... один одного кращий. ніколи не думала, що підалькіна страждає від нерозуміння аудиторії:)) уявити не могла. боже, зіно, для кого пишемо..."інформативно і цікаво". {CENSORED}...
5838 дн. тому
Удивительнейший этот человек, Юрий Герасимович Ильенко. Он, к сожалению, воплощение всего мусора украинского кинематографа 60-90 годов. Кульбиты от апологии сталинских деяний на Западной Украине в "Белой птице с черной отметиной" до махрового национализма сегодняшних дней = это все мелочи... Пусть лучше посчитает экономический эффект от "Молитвы о гетьмане Мазепе" и расскажет,сколько нереализованных проектов действительно талантливых режиссеров было похоронено из-за гигантского бюджетого финансирования фильма .который мало кто видел, да и не очень-то стремится увидеть. Спошной апломб и непонимание "гения".Пустьлучше вспомнит,как в конце семидесятых-начале восьмидесятых на ежегодной партийно-творческой конференции студии им. Довженко как настоящий коммунист возмущался, что "Тени забытых предков" незаслуженно положены на полку из-за зека и антисоветчика Параджанова,а ведь на самом деле фильм - это плод творческих усилий замечательного коллектива честнейших людей. Думается, все эти стенограммы сохранились в студийном архиве и их опубликование намного интереснее и красноречивее разглагольствований этого непризнанного гения.
МК
5838 дн. тому
Ільєнко багато розумного сказав. По розмові видно, що ніякого кінофаку він не продавав. Тут я йому вірю повністю. Головне - мережа кінопоказу. Правий на 100%. Кожна десята гривня з квитків - на українське кіно. Давно про це шепчу. Є й інші цікаві думки. Загалом інтерв'ю хороше. Саме передачею атмосфери. Тільки перебивати можна було чуть менше. А загалом - дуже добре. Інформативно і цікаво)))
Luk
5838 дн. тому
Іллєнко молодець , а інтерв"ю - бездарне.
преображенський
5838 дн. тому
цікаво, хто з учасників цієї розмови найдурніший?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду