26 серпня всі телеканали України повідомили, що Президент Леонід Кучма урочисто відкрив судноплавний канал “Дунай–Чорне море”. Майже всі служби новин дали синхрони виступу глави держави, де той, з одного боку, назвав провокаціями заяви міжнародних екологічних структур про шкоду від будівництва каналу, з іншого боку, розповів про фантастичні вигоди, які від цього каналу матиме Україна: “Через вітчизняні порти підуть всі українські та близько двох третин транзитних іноземних вантажів. Таким чином, обсяги перевезень по українській частині транспортного коридору "Європа–Кавказ–Азія", зокрема й за оцінками експертів Європейського Союзу, збільшаться у 20 разів, а загалом по Дунаю – утроє”.

Автор цих рядків як один із засновників політичного руху “зелених” у 1990 році досі не полишає екологічної тематики, регулярно спілкується з активістами природоохоронних структур (не плутати з теперішньою Партією зелених України!) та переймається проблемами захисту довкілля. Відтак, маючи досить широку інформацію про будівництво каналу “Дунай–Чорне море”, доводиться з сумом констатувати, що вітчизняне телебачення, вочевидь, не впоралося із елементарною, здавалося б, проблемою – дати об‘єктивну інформацію про основні сюжети, пов‘язані з каналом. Причому питання тут, схоже, пов‘язане не тільки з “темниками”, а з рівнем кваліфікації тележурналістів і керівників новинних служб.

На висоті (порівняно з іншими) виявилася служба новин ІСТV: вона згадала, що проти будівництва каналу були Євросоюз, США, Румунія, міжнародні та вітчизняні екологічні організації та Національна академія наук України. Втім, і тут не було згадано, що проект каналу, всупереч законодавству, не пройшов екологічної експертизи фахівців НАНУ і що існував альтернативний проект будівництва, схвалений провідними науковцями, який не завдавав би шкоди Дунайському біосферному заповіднику. Не були згадані на ІСТV і різкі протести ЮНЕСКО, під чиїм патронатом перебуває заповідник. Натомість пролунали слова Леоніда Кучми про підступи проти України.

Новий канал сказав одночасно і менше, і більше: він промовчав, хто був проти будівництва каналу у чинному варіанті, зате розповів, що Румунія вирішила позиватися з Україною у Міжнародному суді в Гаазі, і показав маніфестацію біля українського посольства у Бухаресті з дошкульними карикатурами на українського Президента.

У свою чергу, “1+1” розповів про значення каналу, про протести США, Євросоюзу й особливо Румунії, дав бліц-коментар румунських екологів, промовчав про позицію НАНУ й вітчизняних екологів, показав українського Президента, а до всього цього додав коментар лідера комуністів Петра Симоненка, в якому той повністю солідаризувався з позицією Леоніда Кучми щодо економічного значення каналу та відсутності шкоди, яку б він завдавав заповідній природі.

„5 канал” побудував повідомлення в дещо іншій тональності. Процитую його повністю, оскільки його служба новин декларує прагнення до максимальної об‘єктивності:

“Завдовжки канал лише три кілометри. Проект гостро критикують Румунія, Європейський Союз, Сполучені Штати та міжнародні природоохоронні організації. Вони всі, як один, закликали Київ призупинити будівництво до вивчення екологічних наслідків. Європейська комісія оприлюднила спеціальну заяву, у якій висловила свою стурбованість відкриттям каналу. Брюссель навіть чинитиме тиск на Україну – вимагає проведення екологічної експертизи за міжнародними стандартами. Українська влада підстав для хвилювання не вбачає, демарші Румунії пояснює причинами суто економічними. Хто на цьому заробить і скільки – не говорить. Загальна площа біосферного заповідника, який потрапив під удар – 70 тисяч гектарів”.

Справді, тут присутня конкретна інформація, яку не дали інші телеагенції новин. Але, знов-таки, неназваними серед критиків будівництва виявилися вітчизняні екологічні організації, НАНУ та ЮНЕСКО. Не почула аудиторія і про наявність альтернативного варіанту каналу, який би не викликав жодних протестів, хоча і вимагав дещо більших коштів і часу на своє втілення. З іншого боку, не надав канал і чітких та змістовних аргументів української влади на користь нинішнього каналу.

І зовсім незрозумілою видається ігнорація всіма телеканалами думки директора Дунайського біосферного заповідника Олександра Волошкевича. Зрозуміла річ, знайти цього поважного науковця – справа непроста. Але от автор цих рядків зв‘язався з Волошкевичем напередодні початку будівництва каналу. І ось що розповів останній (цитую за записом, який “висить” у мене в комп‘ютері).

”Українська дельта Дунаю – це надзвичайне, унікальне і цікаве місце. Це остання дельта в Європі, де ще збереглися процеси дельтостворення. Це жива дельта, вона не перегороджена дамбами. Вона росте й росте в море дуже швидко, адже Дунай найбільш мутна ріка Європи, вона виносить в рік 30-60 млн. тонн мулу, тому дельта наростає із швидкістю інколи 100-150, а максимальна була 190 метрів на рік. І саме молода суша Європи якраз створюється саме тут. Завдяки тому, що вчорашні морські затоки перетворюються в напівпрісні, а потім в прісні, тут велике біорозмаїття, бо є дуже багато різних ландшафтів, є дуже багато різних біотопів і т.д. Досить сказати, що ті види риб, які занесені в Червону Книгу Європи, в Європейський Червоний Список, є на території заповідника. Тобто це дійсно унікальна екосистема, яка досі збереглася і яка є надзвичайно вразлива, як і всі дельти-екосистеми.

Канал треба будувати, але той альтернативний варіант, який пропонує Національна академія наук, який пропонує Дунайський біосферний заповідник. Цей варіант іде в обхід активної зони дельти. Він розпочинається з корінного материкового берега, це район села Ліски, звідти він іде прямо в Жебріянівську бухту Чорного моря. Канал іде за активної зоною дельти, там будуть стояти затвори, і вони будуть відкриватися при підході суден. Обов‘язково там повинен бути порт. І лише у варіанті цьому – судноплавний канал плюс порт, ми можемо виграти конкурентну боротьбу з Румунією. Зробити просто варіант по Бистрому і казати, що туди полине 84% іноземних суден - це просто утопія, бо ніколи не підуть туди іноземні судна. Вони заходять всі в Чорне море через Босфор, проходять повз Констанцу, і зразу там є канал Констанца-Чернавода, судно опиняється одразу на 300-ому кілометрі річки Дунай. І те, що Мінтранс каже: “Ми будемо демпінгувати, поки розвернуться суда”, це все, повірте, утопія.

Для влади цей канал потрібен чому? Тому, що можна для Мінтрансу, швидко та три місяці - скрив бар і пустив суда. Тому тут можна ефектно показати результати. А те, що це закінчиться нічим, я в цьому глибоко переконаний. І через три роки ми будемо мати купи піску й гори іржавих труб. Адже це буде безперервна боротьба з природними процесами дельтастворення, це буде боротьба з природою. Крім того, треба буде виймати мільйони кубів ґрунту, їх же треба десь подіти. Куди їх подіти? Їх вивозять і скидають в море. Це великий збиток морській екосистемі, кормовій базі риб, великий дуже збиток іде тоннам біоценозу, мутніє морська вода, яка не пропускає сонця, порушується фотосинтез, порушується нормальна життєдіяльність всіх рослин... У центрі заповідника буде така шумова пляма, буде нафтове забруднення. Забруднення, воно буде завжди, коли йдуть суда”.

Ось так оцінює ситуацію людина компетентна, якою чомусь знехтували наші телевізійники. Втім, якщо важко було знайти Волошкевича, котрий десь там, на Дунаї, то чому б не відшукати академіка-біолога й народного депутата Костянтина Ситника, котрий не тільки добре знає ситуацію, як то кажуть, “за посадою”, а й спеціально побував торік у Дунайському біосферному, щоб вивчити ситуацію на місці? Про це писалося в опозиційній пресі, але...

Власне кажучи, урочистий пуск в експлуатацію каналу “Дунай-Чорне море” насправді є реквіємом за Дунайським заповідником. Ця нота прозвучала хіба що на "5 каналі", але не надто виразно.

І ще один момент, повз який пройшли українські інформаційники. Справа у тому, що Румунія й Україна досі не поділили потенційно вельми багатий на газ і нафту континентальний шельф поблизу гирла Дунаю та острова Зміїний. Найшвидше, ділитиме цей шельф той самий Міжнародний суд в Гаазі, перед яким Україна постане невдовзі за звинуваченням у порушенні низки міжнародних угод. Отож просто-таки проситься фаховий коментар незалежного політолога, чи сприятиме вся ця гучна міжнародна веремія навколо каналу “Дунай-Чорне море” поліпшенню українських шансів на сприятливе розв‘язання питання про приналежність Україні сакраментального континентального шельфу?..

На фото УНІАН: Драги продовжують поглиблювати канал, який є підхідним до каналу "Дунай - Чорне море", в українській частці дунайського гирла Бистроє у Вилково, у четвер, 26 серпня 2004р. Учора була відкрита перша черга ГСК. Проектна довжина ГСК - 162,6 км.