Кого піарить „Проте”?

13 Травня 2004
880

Кого піарить „Проте”?

880
Саме з „Проте” майбутній виборець тільки й може у вітчизняному загальнонаціональному телеефірі дізнатися про дії опозиції, про її кроки, про акції, які вона проводить.
Кого піарить „Проте”?
Борис Бахтєєв, „Детектор медіа” Саме з „Проте” майбутній виборець тільки й може у вітчизняному загальнонаціональному телеефірі дізнатися про дії опозиції, про її кроки, про акції, які вона проводить.

Детально аналізувати зміст телепередачі „Проте” („1+1”) – справа невдячна. Більше того: це було б не варто того часу, який на згаданий аналіз було б витрачено. Якби не сталося пожежі на військових складах у Новобогданівці, а за нею – присвяченого цій сумній події випуску „Проте” від 7 травня. Цей випуск можна використовувати як наочний посібник із застосовуваної авторами програми логіки. Саме це й спробуймо зробити.

Отже, цитата з Дмитра Корчинського: „Є ті, хто танцює на згарищі, хто прагне погрітися біля пожежі”. І трохи далі: „Щоб ефективно руйнувати престиж своєї держави і моральний дух її громадян, її економіку та боєздатність, їм потрібен лише депутатський значок”. Перш, ніж дізнатися, хто є ті самі, за висловом Корчинського, „диверсанти”, спробуймо зрозуміти, як же саме вони руйнують державу і все в ній, що тільки під руку трапиться. А отак: „Є пораженці, які нашіптують солдатам про переваги дезертирства, котрі радіють втратам і сумують з перемог”. Не замислюватимемося над тим, як звичайні пораженці та панікери можуть зруйнувати економіку України, не кажучи вже про її престиж – бо над тими розмислами можна просидіти нескінченний час, так і не знайшовши відповіді. Мабуть, пан публіцист знайде якось час та привід, щоб пояснити цю свою тезу тим глядачам, що не в змозі самостійно піднестися до висот польоту його думки. Спитаймо краще: а чи сама по собі подія жодною мірою не зіпсувала ані престижу держави, ані морального духу її громадян? І, якби не кляті диверсанти, ані престиж, ані дух жодною мірою б не постраждали?

Тепер саме час назвати пораженців за іменами. „Нардепи Томенко та Артеменко підготували депутатський запит до Генпрокуратури з вимогою невідкладно здійснити всі передбачені законом заходи прокурорського реагування”, – пояснює Корчинський. І справді, нечувана диверсія – у складний для держави час вимагати всіх передбачених законом заходів. Просто жахлива диверсія. Той, хто не радіє з втрат і не сумує з перемог, у житті б до такого не додумався: тут склади горять, тож який може бути закон і які заходи? Але капості диверсантів на тому не завершуються: „Томенко... вимагає, щоб наступного вівторка ВР заслухала Генпрокурора, голову СБУ та міністра з надзвичайних ситуацій”. У компанії диверсантів опинився й примкнулий до них Симоненко, який робить „саморекламу на чужих кістках”, бо вимагає, щоб „безпосередні винуватці і вищі посадові особи... понесли суворе і справедливе покарання”.

От на цьому змалювання страшного злочину диверсантів і завершується. Де тут танцювання на згарищі, прагнення погрітися біля пожежі, якою мірою руйнується українська економіка та боєздатність, де тут, власне, „удар по армії” – усе це так і залишиться маленькою таємницею пана Корчинського. Ані слова більше про те він не сказав, перейшовши до висновків: „Бардак в армії почався ще в кінці 79-х. І склади вибухали, і літаки падали, але жодного генсека за це не покарали”. То що ж виходить: не треба карати й тепер? І якщо бардакові в армії от-от виповниться тридцять років – то, мабуть, варто визнати його нашим історичним надбанням? І в жодному разі не намагатися покласти йому кінець? Адже саме це випливає з усіх попередніх звинувачень на адресу депутатів. Якщо ж, судячи з тону Корчинського, явища ці не належать до переліку тих, якими варто пишатися, то в чому тоді полягає злочин „диверсантів”? Можна було б припустити, що справа в тому, що названі політики вимагають само собою зрозумілих речей, і це й є піаром, тобто діями диверсантів! Але ж саме прикладом того, що з кінця 70-их в нашій державі ніяких з само собою зрозумілих висновків ніхто не робив, навпаки, сам Корчинський підкреслив слушність вимог нардепів з „НУ” та навіть комуніст Симоненко! Тобто, в логіці пана Корчинського кінці з кінцями уперто не хочуть сходитися.

Надто ж це було помітно з завершення лекції про диверсантів: „На копійки, які парламент виділяє з бюджету на оборонне відомство, неможлива ні оборона, ні охорона”. Ніби не знає пан Корчинський, хто саме в Україні складає бюджет і за допомогою яких зусиль пропхає його через парламент. Чи, може, він гадає, що цього не знають глядачі?

Ще одна особливість цієї програми полягала в тому, що того самого дня випуски новин повідомили: Президент роздав доручення керівникам відповідних відомств щодо подолання наслідків трагедії. І доручення ті були майже такими самими, як і у злокапосних депутатів.

Що ж до самореклами, то, справді, бувають моменти, використовувати які для політичної боротьби є не по-людськи. Тим більше для боротьби брудної. Ще евакуювали людей, ще пожежники не могли наблизитися до місця події – а пан Корчинський не знайшов нічого важливішого, як дріб’язково й непереконливо ущипувати опозиційних депутатів. Тож, хотів він цього чи ні, але обвинувачував він – і це було цілком очевидно для глядачів – самого себе. Хоча... От звідки б іще дізналися глядачі про депутатський запит Томенка й Артеменка? Про задеклароване ними прагнення розібратися в ситуації з армією? Цілком імовірно, що нізвідки – за відомої системи „темників” більшість глядачів про це так би й не знала. А коментар Корчинського, який нікого ні в чому не міг переконати, в жодному разі не змінив ставлення до згаданих у програмі депутатів. І головне – цей коментар ніби навмисне так і робили, щоб ніхто не повірив у зловмисні наміри тих депутатів. То, може, то був такий добре законспірований піар на користь „Нашої України”? Може, програма „Проте” взагалі саме з цією метою й виходить в ефір? Хоч як парадоксально це може здатися, але саме з „Проте” майбутній виборець тільки й може у вітчизняному загальнонаціональному телеефірі дізнатися про дії опозиції, про її кроки, про акції, які вона проводить. А словесне павутиння недоброзичливих, але такою ж мірою непереконливих коментарів – то такий собі обов’язковий гарнір, такий собі „товар у нагрузку”, й не більше за те.

Борис Бахтєєв, „Детектор медіа”

Читайте також:

Тимошенко знову виграла суд проти Корчинського та "1+1"

Еще немного, еще чуть-чуть…

Байкам Піховшека і Джангірова ніхто не вірить

Депутат Сівкович пропонує викупити Дмитра Джангірова та відпустити його на волю

Термін припинення виходу в ефір програми „Проте” на „1+1” й досі не визначено

Їх обірвали на слові "проте"

Петр Порошенко намерен подать в суд на телевизионную программу "Проте"

Не лише народні депутати, але й Президент з Главою своєї Адміністрації мають вимагати морального відшкодування від каналу "1+1"?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
880
Читайте також
04.10.2001 13:49
незалежний експерт-дослідник телебачення і радіомовлення
1 596
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду