Мовні фільтри телеефіру

22 Квітня 2004
1131

Мовні фільтри телеефіру

1131
Час "Х" - 19 квітня 2004 року, який мав, начебто, почати новий відлік в історії українського телебачення, а саме - наближення його за мовним наповненням до державної мови, подолано. І які ми спостерігаємо перші ознаки українізації телеефіру? "Детектор медіа" знову повертається до теми україномовності нашого телерадіопростору – з огляду на активні декларовані метаморфози, що мають відбутися у цій царині.
Мовні фільтри телеефіру
Нагадаємо, що згідно з рішенням Нацради з питань телебачення та радіомовлення, про яке вона оголосила 14 квітня, всі українські телерадіокомпанії мають дотримуватися Закону України "Про телебачення та радіомовлення" , який передбачає стовідсоткове мовлення державною мовою. Вже з 19 квітня ліцензування нових телерадіоорганізацій має відбуватися з урахуванням цієї вимоги, тобто в ліцензіях у графі “мова мовлення” має бути вказано – тільки українська.

В той же час, від телекомпаній, що вже мають ліцензії, не вимагається їхнє переліцензування, але вони зобов'язані переглянути власну політику мовлення у бік українізації. Контролювати цей процес має спеціально створена Нацрадою робоча комісія. А задля більш ефективного втілення в життя цього рішення вже прозвучали пропозиції про розширення повноважень Нацради (які мають бути розглянуті Верховною Ради) - аж до надання їй можливості позбавлення ліцензій неслухняних телекомпаній.

Час "Х" - 19 квітня 2004 року, який мав, начебто, почати новий відлік в історії українського телебачення, а саме - наближення його за мовним наповненням до державної мови, подолано. І які ми спостерігаємо перші ознаки українізації телеефіру?

Так сталося, що саме 19 квітня було відзначено презентацією нового-старого телеканалу "ТЕТ", який віднині стає, фактично, ретранслятором видовищного харчу „другої свіжості” російського СТС, виготовленого, ясна річ, - російською. Можливо, рішення Нацради втілюватиметься хіба що у півгодинній щоденній програмі "Дивись", єдиному вітчизняному продуктові на цьому каналі, але не більше! Під час прес-конференції на питання журналістів „ТК”: „Як мовна політика оновленого каналу кореспондується з рішенням Нацради у цій царині?” присутній на цій події генеральний директор СТС Олександр Роднянський з деяким роздратуванням зауважив: цей закон ("Про телебачення і радіомовлення" – „ТК”), мовляв, ухвалений ще 1996 року, та хто ж його виконує? Так отож. Щоправда, наступного дня трохи додав начебто української у телеефірі перший віце-прем'єр: Микола Азаров раптом "самоукраїнізувався" і з трибуни Верховної Ради "на мові" зваблював парламент принадами ЄЕП.

Натомість в Росії через це горезвісне "мовне" рішення Нацради негайно зчинився гамір і навіть певна істерика: знову придушують права російськомовних громадян, час, мовляв, їх захищати. Відреагували всі - від шовіністів (жириновська ЛДПР) до мовби демократів (Спілка журналістів Росії).

А кульмінацією російського занепокоєння щодо рішення Нацради про українізацію нашого телебачення стала реакція російської Держдуми, що є вельми знаковим явищем щодо українських ЄЕПівських перспектив. Наступного ж дня після вступу України до ЄЕП Держдума двічі суворо осмикнула Україну - ухвалила проект звернення до Верховної Ради України з питання ратифікації Україною меморандуму про взаєморозуміння з НАТО і щодо рекомендацій Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України вести теле- і радіотрансляції тільки українською мовою. Останнє російська Держдума назвала «спробами адміністративного витіснення або заборони російської мови на Україні», які «ігнорують традицію українсько-російської двомовності, обмежують права громадян самої України і заслуговують критичної оцінки з боку відповідальних українських політиків».

Багато незадоволених рішенням Нацради і всередині України. Передусім - серед телевізійників. Адже сама Нацрада видавала ліцензії з визначеними в них різними сегментами мовлення (кому – 50% українською, кому – 75%), попри стовідсоткову норму вищезазначеного закону. Тож тепер у такі стислі терміни виконати його проблематично, а частіше – просто не можливо. З цим мають бути пов'язані значні зміни в редакційній та кадровій політиці, а також - фінансові витрати. Як зазначив керiвник "Нового каналу" Олександр Ткаченко Інтерфаксу-Україна, "пiсля цього рiшення буде, безумовно, юридична колiзiя у трактуваннi цього положення Нацради i чинних лiцензiй загальнонацiональних каналiв".

Ситуацію, що склалася, ми запропонували прокоментувати заступнику Голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрію Артеменку:

- Стратегічно рішення Нацради правильне: дійсно, українська мова має бути головною на теле- та радіоканалах. Але тактичне втілення його - неправильне. По-перше, час його запровадження був вибраний вкрай невдалий. В час складної політичної ситуації в країні влада, що намагається зберегтися, використовує старий механізм - зіштовхує Захід зі Сходом, українську мову з російською, дратує Росію. По-друге – все було зроблено поспіхом. Таке доленосне рішення раптом було прийняте без якихось обговорень, без уявлення про те, до чого вони призведуть. Хоча викликає подив навіть не саме рішення, а ті рекомендації, що йдуть за рішенням, які, до речі, підписали далеко не всі члени Нацради. І, до речі, за законодавством, коли бодай один член Нацради не підпише, то це може бути приводом для невиконання цих рекомендацій.

Тому саме в сьогоднішньому контексті подібне рішення Нацради могло виникнути або через непрофесіоналізм пана Холода, або самим паном Холодом просто скористалися. Воно небезпечне, бо може призвести до чергового загострення стосунків України з Росією, до збурення всередині самої України.

Крім того, я вважаю, що подібне рішення Нацради становить загрозу свободі слова. Адже відомо, що в нашій країні закони працюють вибірково. Тож це рішення може бути використано як інструмент для знищення певних каналів. Принаймні, досвід попередніх років діяльності Нацради дає підстави для таких припущень. Наприклад, запорізька телекомпанія "Хортиця", яка під час мерських кампаній у Запоріжжі 1998 та 2000 року займала опозиційну до міської влади позицію. Відтак Нацрада знайшла тисячу приводів, щоб закрити її.

Моя позиція як заступника Комітету така: коли ми побачимо, що ця декларація, ця заготовка з боку Б.Холода почне призводити до загрози якимсь каналам, то тоді ми будемо робити свої висновки, звертатися до громадськості. Будемо стежити за ситуацією.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1131
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 194
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду