„Моє послання до України просте: дивіться на Захід і пов’язуйте своє майбутнє з Європою”, заявив вчора на прес-конференції д-р Макшейн, Міністр з питань Європи у Міністерстві закордонних справ Великої Британії.

Перебуваючи в Україні з триденним візитом, британський міністр повідомив про прагнення Лондону бачити Україну партнером №1 у новій Європі, а переговори у Києві з питань двосторонніх британо-українських інтересів д-р Макшейн означив як „дуже корисні”.

„Перед Україною розкриваються великі перспективи, бо зі вступом до Євросоюзу Польщі, а за нею – Румунії, Болгарії, Туреччини кордони ЄС наближаються до кордонів України. Тобто Євросоюз буде не десь далеко в Брюсселі, а зовсім поруч – на кордоні з Польщею”, - зазначив д-р Макшейн.

„Перше велике розширення Євросоюзу завершено, – додав міністр. – Україна має підвищувати свої прагнення інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур й провести глибокі реформи. І тоді настане день, коли український посланець займе місце у Брюсселі, а українські депутати будуть в Європарламенті та Раді Міністрів ЄС”. Це те, чого прагнуть Велика Британія й Європейський Союз, запевнив британський міністр.

Втім, попри певні здобутки Києва, що дістали схвалення на Заході, зокрема, приєднання України до демократичної коаліції для надання допомоги іракському народові у відбудові своєї країни і створенню демократичного суспільства, Україна демонструє багато невдач, зазначив д-р Макшейн. „Перш за все - це неспроможність провести розслідування смерті журналіста Георгія Гонгадзе. Ця тема хвилює багатьох і стоїть на порядку денному в таких країнах, як Велика Британія, Франція, Сполучені Штати”, сказав британський міністр. Він переконаний, що Україні добре відомі критерії, яким вона повинна відповідати, щоб стати потенційним кандидатом на членство в ЄС. Це:

– повага до прав людини;

– вільні й прозорі вибори;

– повага до прав журналістів, до їхньої діяльності; надання їм можливості проводити журналістські розслідування без тиску і без залякування;

– розмежування класу політиків, управлінців від бізнесу.

На запитання „Детектор медіа”, чи вдалося британському міністрові в ході цього візиту отримати нові аргументи на користь того, що Україна зможе найближчим часом продемонструвати серйозний прорив у створені громадянського суспільства, зокрема, у забезпеченні свободи слова, д-р Макшейн відповів: “Після зустрічі з молодими журналістами Могилянської школи журналістики (читайте нижче. – „Детектор медіа”) я зрозумів, що Україна ще має попрацювати, щоб створити те, без чого не можна побудувати громадянське суспільство – це толерантність та забезпечення основних прав і свобод. Але на зустрічах з представниками уряду, політичних партій, громадськості я пересвідчився, що в Україні відбулася зміна поколінь. На арену виходять молоді люди, для яких радянський режим відійшов у незворотне минуле, які вчилися за кордоном, розмовляють європейськими мовами, які бачать себе і країну в XXI столітті”.



На прохання прокоментувати створення єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білорусією та Казахстаном пан міністр висловив жаль, що британська сторона не мала у своєму розпорядженні документа, яким регламентується ця процедура, а тому оцінювати його важко. Прогнозуючи, що такий крок України може згубно вплинути на амбіції української держави щодо вступу до СТО та Євросоюзу, пан міністр зазначив: „Втім, це робота, вас, журналістів - дати неупереджену оцінку цьому документові і донести її до громадян”.



А те, яку інформацію отримують українці із українських ЗМІ, наскільки неупереджено і точно подаються новини, що треба змінити, щоб в Україні з’явилася незалежна преса, д-р Макшейн мав нагоду з’ясувати особисто перед прес-конференцією, спілкуючись з молодими журналістами – студентами Могилянської школи журналістики. На зустріч з ними пан міністр завітав прямо в аудиторію, де саме закінчилися заняття з основних принципів виробництва новин, які для студентів провели досвідчені фахівці з Британіїї Джудіт Стампер, Ліля Побережська й Тім Граут-Сміт, відомі читачам “Детектор медіа” як експерти ”Центру медіареформ”. (Детальніше про те, як студентам Могилянки викладаються стандарти сучасної західної журналістики, читайте в найближчих числах “Детектор медіа”.)

На лаконічні й прямі запитання британського міністра студенти давали лаконічні й прямі відповіді. Імпровізоване бліц-інтерв’ю, що велося англійською мовою, незабаром почало переростати в палку дискусію про глибинні причини того, що відбувається в сучасному інформаційному просторі України. На жаль усіх присутніх, розмову довелося зупинити – щільно-спланована програма візиту британського міністра зобов’язувала його поспішати на інші події.

Нижче “Детектор медіа” публікує деякі моменти дискусії д-ра Макшейна зі студентами:

– Яка найкраща газета в Україні? – запитав студентів д-р Макшейн.



– Мабуть, „Дзеркало тижня”.

Вчора я зустрічався з лідерами опозиції. Вони кажуть, що не можуть з’являтися на телебаченні. Це правда?



Так.

Ніколи?



Якщо їх якось і показують, то, як правило, в негативному ракурсі.

Тобто в них немає шансу доносити до виборців свої політичні погляди через ТБ?



Ні.

У них не беруть інтерв’ю?



Матеріали з ними переважно монтують так, що вони стають компрометуючими. Особливо, коли хтось із представників опозиції припускається помилки. Інформація подається в дуже негативному контексті.

Як ви збираєтеся змінити цю ситуацію?



Збираємося бути неупередженими (дружно сміються, бо саме цю тему розглядали на парі перед візитом пана Макшейна).

Хто з вас зараз працює на ТБ?

(кілька студентів піднімають руку)

А хто на радіо? (більше рук) А в газетах?





Отже, більшість з вас працює радіожурналістами. У Британії зараз кількість радіослухачів зростає, а телеаудиторія меншає. Ви дома маєте Інтернет?



Дехто має. Та ми весь час користуємося Інтернетом в університеті.

Дорого мати Інтернет дома?



Так. Та й самі комп’ютери які дорогі!

Мені сказали, що в Україні дуже небагато людей мають доступ до Інтернету. Грандіозна річ, котра свого часу змінила ситуацію у Кореї та на Філіппінах під час виборів, це мобільні телефони. Виборці отримали мільйони текстових повідомлень (які не могли з’явитися у ЗМІ). Звісно, такий спосіб не вирішує усіх проблем, але все ж. А як стосовно Інтернет-кафе, куди б могла приходити молодь?



Так, у нас є Інтернет-кафе, але туди ходять здебільшого, щоб пограти в ігри. Проте більшість з тих, хто працює, має доступ до Інтернету на роботі.

Чи приходять в українські медіа іноземні інвестори, на зразок того, як це відбувалося в Німеччині, Італії, Швеції?



Це питання про те, чому в Україну не йдуть інвестиції взагалі, в будь-який сектор економіки. Західні бізнесмени не знають, чого сподіватися від нашої країни, не впевнені, що тут без ризику можна вкладати гроші. Вони б хотіли, але не бачать гарантій.

Чи висвітлюється в ЗМІ те, як проходять розслідування гучних справ?



Журналісти пишуть про те, що від них вимагають редактори й власники ЗМІ.

Таке спостерігається і на Заході, але ринкова економіка вимагає від ЗМІ бути якомога точним джерелом інформації, щоб в результаті люди могли приймати правильні рішення.

Як ви думаєте, хто вбив журналіста Георгія Гонгадзе?



Піскун знає (посміхаються). Бо з тієї інформації, яка подається, не можна сказати, хто винний у смерті Георгія.

Хіба не можна провести журналістське розслідування?



Ні!

Чому? Можна ж поспілкуватися з друзями, рідними Гонгадзе, співставити події і з’ясувати, що відбулося?



Коли загинув Михайло Коломієць, також говорили з його мамою, дружиною, коханкою, колегами, але досі так нічого й невідомо. В Україні докопуватися до правди дуже небезпечно.

Чи потрібні якісь нові закони , які змінили б ситуацію із свободою слова в Україні і сприяли б появі незалежних ЗМІ, приміром, таких, як Бі-Бі-Сі?



Хто буде платити за ліцензії громадських мовників, якщо у нас немає середнього класу? Крім того, за роки незалежності українці цілковито втратили довіру до ЗМІ, стали надто цинічними стосовно того, що пишуть в газетах і показують по ТБ. Заставити їх зараз передплачувати якесь видання (чи телепродукт) дуже важко. Навіть нас, молодих, важко переконати.