Значний обсяг державних закупівель, стверджує РПУ, здійснювався без проведення процедур, передбачених законом На черговому засіданні Колегії Рахункової палати були розглянуті результати аналізу стану дотримання у 2002 році Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України та телерадіокомпаніями, що відносяться до сфери його управління, вимог Закону України "Про закупівлю товарів і послуг за державні кошти".

Як йдеться у тексті офіційного повідомлення РПУ, фахівцями Рахункової палати виявлено, що телерадіоорганізаціями, які відносяться до сфери управління Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, впродовж 2002 року не забезпечено прозорість та не створено конкурентне середовище у цій сфері. Це в свою чергу не сприяло законному та ефективному використанню бюджетних коштів та призвело до порушень чинного законодавства стосовно державних закупок на суму 4682,2 тис. грн.

Держкомінформом укладалися контракти на виконання держзамовлення з обласними державними телерадіоорганізаціями, телерадіоорганізацією "Крим", Київською та Севастопольською державними регіональними телерадіокомпаніями, але без проведення конкурсу. Цим порушено вимоги статті 2 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", вважають фахівці РПУ.

За проведеним аналізом фахівців Рахункової палати встановлено, що Держкомінформом України не затверджено дієвої системи контролю за дотриманням розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня законодавства про державні закупівлі.

Бюджетні кошти у сумі 7868,5 тис. грн., або 38,2 % від загальної вартості закупівель не за основною процедурою відкритих торгів. Значний обсяг державних закупівель здійснювався взагалі без проведення процедур, передбачених законом.

Крім того контролерами Рахункової палати встановлено, що всупереч пункту 2.1 Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів робіт і послуг за державні кошти постійно діючі тендерні комітети значний час діяли в телерадіоорганізаціях, які відносяться до сфери управління Держкомінформу України без погодження з ним.

Про ці та ряд інших серйозних законодавчих порушень, що негативно впливають на систему інформаційного забезпечення держави, Рахункова палата прийняла рішення поінформувати Верховну Раду України.

Учора на сайті Державного комітету телебачення та радіомовлення було оприлюднено коментар-відповідь:

- Cлід підкреслити, що Комітет із відповідальністю поставився до проведеної Рахунковою палатою перевірки та аналізу стану дотримання Держкомтелерадіо та телерадіокомпаніями, що належать до сфери його управління, вимог Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” при використанні коштів Державного бюджету України у 2002 році за бюджетною програмою “Виробництво телерадіопрограм для державних потреб”. Проте, Комітет вважає, що поширена прес-службою Рахункової палати України інформація не дає повного уявлення про стан системи інформаційного забезпечення держави та діяльності Комітету як її складової, а також не відображає змісту Звіту про результати перевірки, який було підготовлено і внесено на розгляд Колегії Рахункової палати її працівниками.

"Зокрема, у Звіті про результати перевірки йдеться про те, що при проведенні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти 62 % бюджетних коштів використані максимально прозоро шляхом відкритих торгів, решта бюджетних коштів (38%) використовувалися із застосуванням процедур закупівель (закупівля у одного постачальника, запит цінових пропозицій (котирувань), торгів з обмеженою участю на загальну суму 7868,5 тис. грн.) які, за висновком контролерів, не є конкурентними.

Проте, Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” передбачено п’ять процедур здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (відкриті торги, торги з обмеженою участю, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій (котирувань), закупівля в одного постачальника), які не поділяються на конкурентні чи неконкурентні.

Отже, застосування однієї з визначених законодавством процедур, за умови дотримання встановленого порядку, не дає підстав для висновку щодо відсутності прозорості та конкурентності і неефективності використання бюджетних коштів, а також порушень Комітетом чинного законодавства відносно державних закупівель.

До того ж, слід підкреслити, що ст. 3 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” до функції уповноваженого органу віднесено надання роз’яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі.

На виконання цих функцій Мінекономіки надано роз’яснення замовникам, що зазначеним вище Законом нижньої межі вартості закупівель не встановлено. При цьому, Мінекономіки рекомендувало замовникам застосування таких процедур, як запит цінових пропозицій (котирувань) та процедури закупівлі у одного виконавця. При закупівлі товарів, робіт і послуг вартістю до 5 тис. євро закупівля здійснюється без будь-якого погодження з уповноваженим органом.

Комітет звернув увагу Колегії Рахункової палати України і на колізії інформаційного законодавства та законодавства, яке стосується державного замовлення та порядку закупівель товарів і послуг для державних потреб.

Це зумовлено певною мірою тим, що визначення інформації (телерадіопрограми та передачі) як товару у розумінні Закону України “Про інформацію” (матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави) має свої відмінності від визначення товару у розумінні Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології....).

Відмінності є і у визначеннях понять інформаційна послуга (доведення інформаційної продукції до споживачів) і послуга – (будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, враховуючи підготовку спеціалістів).

Таким чином, у процесі перевірки було з’ясовано певні специфічні особливості виконання державного замовлення на виробництво телерадіопрограм для державних потреб. Йдеться про те, що телерадіопрограма – це інформаційна продукція, яка складається з інформації та матеріального носія. Товаром інформація становиться лише тоді, коли вона зафіксована на матеріальному носієві. Отже, застосування встановленого законодавством про закупівлі порядку проведення закупівель(тендерів) до специфічного виду товару – інформації, на стадії, коли телерадіопрограма ще не стала товаром, тобто не зафіксована на матеріальному носієві, є проблемним.

Крім того, обов’язкове проведення тендерів на виготовлення телерадіопрограм про події політичного життя країни та про діяльність органів державної влади тощо, певною мірою не узгоджується з принципом відкритості діяльності органів державної влади та свободою доступу до інформації і може розглядатися як одна із форм прихованої цензури.

Стає цілком очевидним, що пропозиції Рахункової палати щодо необхідності додаткового врегулювання правового поля у частині застосування законодавства про закупівлі телерадіопрограм як специфічного виду товару – інформації – є слушними і потребують реалізації.