Звичайно ж, я помилилася, тому що у крані зовсім не виявилося води.

Однак ще більшою помилкою стало бажання ввімкнути ТБ, щоб таким чином заповнити час у гідроочікуванні і поповнити втрачений запас позитивних емоцій. Напевне, після не менш оптимістичного повідомлення про угоду між шанованим міністерством та провідними телеканалами щодо показу кінопродукції було б принаймні некоректно писати про макабричні фільми, що заполонили екрани (угода ж на майбутнє!), тому дозволю собі кілька зауважень про гарячі літні новини, якими щедро наповнюються інформаційні випуски. Втім, можливо, я помиляюся. Можливо, такі новини глядачеві пропонують і взимку, і восени, і весною. Тим гірше.

Коли ти у відпустці, важко не погодитись з авторами відомого слогана: “душа бажає свята”. Коли відправляєш дітей на відпочинок, хочеш почути не про кількість отруєних дітей, а про те, як гарно подбали про їхнє харчування ( невже ж немає жодного такого табору?). А коли не пощастило з погодою, то хіба не краще замість того, щоб називати її винуватицею дитячих хвороб, розповісти про те, як гарно організовано дозвілля дітей? Не пригадую жодного сюжету про те, як вдало можна провести канікули у місті. Село заслуговує на увагу столичних журналістів тільки тоді, коли там щось трапиться: найчастіше розповідають про отруєння грибами, про трагічні випадки на водоймищах замість того, щоб зайвий раз – про надання першої допомоги.

Словом, глядач навіть не уявляє, як усе погано “в нашому домі”. А щоб уявляв – хай натисне будь-яку кнопку, як мала необережність одного дня зробити і я, хоча давала собі чесне слово присвятити відпустку фізичній праці, читанню класики і не дивитися телевізор, не слухати радіо і ні в якому разі не читати газет та Інтернет.

Вразив навіть не сам перелік трагедій, що заповнили вщерть інформаційні випуски ( і то не кажу про те, що сталося за межами країни і теж стало об'єктом пильної уваги телевізійників). Найбільше прикро вразила безвідповідальність за відсутності моральних гальм: чомусь замало видається обмежитися скупим повідомленням факту, завершивши його словами “слідство триває” чи “за фактом порушено кримінальну справу”, а головне – “остаточні висновки – за слідством”. Механізм вияву моральних норм: ситуація – оцінка вустами очевидців або експертів – дія – результат часто-густо підміняється смакуванням подробиць, далеким від елементарних етичних норм:

"У госпіталізованих – в основному черепно-мозкові травми, переломи та рвані рани кінцівок", повідомляють кореспонденти "Фактів"(ICTV, 23.07.03);

"Два десятки людей госпіталізували з численними переломами кінцівок, хребта, черепно-мозковими травмами та розривами внутрішніх органів. Стан трьох шахтарів украй тяжкий…"(1+1, ТСН, 23.07.03)

До того ж різнобій у подачі фактів: складається враження, що ніхто не завдавав собі клопоту, щоб перевірити факти, головне – розказати якомога швидше, ще головніше – якомога страшніше.

Ось повідомлення різних каналів про трагедію в Азовському морі: “П'ятеро людей потонули в Азовському морі поблизу Бердянська. Трагедія сталася за півкілометра від берега, коли у човна “Прогрес” заглох двигун і він несподівано перекинувся”(ICTV, 23.07.03).

“Моторник на чотири місця з 10-тьма людьми на Облавку вийшов увечері у вівторок з бази відпочинку “Ямал” в селі Луначарському Бердянського району Запорізької області" (СТБ, 23.07.03)M.

“За даними міліції, човен "Прогрес" без жодного контролю відійшов від бази відпочинку "Гвоздика" із десятьма людьми на борту, хоча розрахований лише на п'ятьох". (1+1, ТСН, 23.07.03)

"Репортер", Новий канал, Середа, 23 липня 17:29:

"Приблизно за двісті метрів від берега відмовив двигун. Господар човна, який, за непідтвердженою інформацією, був напідпитку, сильно перехилив човен".

Ось з повідомлення про автокатастрофу на Луганщині:

“ Автобус віз на роботу шахтарів… "(ICTV, 23.07.03)

“Автобус, який віз після зміни додому гірників…"1+1, ТСН, 23.07.03)

Якщо читач звернув увагу на підкреслене, напевне, погодиться: тут коментарі зайві. Не стану їх робити і я.

…Липень, відпустка, ТБ: незатишно.