Його представляють як незалежну громадську організацію, що покликана забезпечити ефективний інформаційний обмін між українськими та російськими ЗМІ, політичними та громадськими організаціями, приватним бізнесом та державними структурами.

Створений медіа-центр фактично відстоюватиме інтереси російського “Медіасоюзу”. Організована днями Телевізійною академією України та самим “Медіасоюзом” зустріч російських та українських журналістів “Київський діалог”, очевидно, передувала відкриттю згаданого інформаційного центру. Росіяни хотіли, мабуть, зрозуміти, як їх сприйматимуть в Україні. А українці спочатку віднеслися насторожено, а дехто скептично, до такої ініціативи. Проте “діалог” почався. Він дав можливість зрозуміти обом сторонам, що проблем у стосунках існує справді достатньо. І сьогодні російським та українським журналістом буде важко віднаходити спільні точки дотику, окрім, хіба що, тих випадків, коли їх об’єднуватимуть якісь певні бізнесові інтереси. Президент “Медіасоюзу” Олександр Любимов дав чітко зрозуміти, що його громадська організація має свої інтереси на медіаринку, і сьогодні таким “інтересом” є Україна. Правда, він додав, що в цьому нема нічого імперського. Можливо… Справді, сьогодні ми часто у наших стосунках керуємося старою системою стереотипів, не намагаючись переглянути її. На це звертали увагу українські та російські журналісти. Проте, якщо говорити про інтереси, то варто зауважити, що у світі сьогодні нікого не дивує просування потужних структур на ринки інших країн, не має значення які: чи то в сфері автомобільного будівництва, чи то у сфері інформаційній.

Наша, українців, біда в тому, що ми це чітко не усвідомлюємо. Ми не встигаємо за світом, який біжить вперед. І потім стає прикро, що ми не можемо відстоювати свої інтереси на російському ринку так, як вони це роблять на українському. Ми не здатні дати адекватну відповідь, оскільки нам завжди чогось не вистачає, як не грошей, то бажання.

Напевне, можна зробити висновок, що створення в Києві «Росмедіацентру» - це не просто інтереси одного “Медіасоюзу”. Це державна інформаційна політика Росії. Адже ж недарма відкриття Російського медіа-центру в Україні буде приурочене до проголошення наступного 2002 року роком України в Росії. Звідси можна зробити ще один висновок: Україна поки що не виробила своєї державної інформаційної політики, а варто було б, оскільки це є частиною безпеки держави.

Представники “Медіасоюзу” вважають, що сьогодні багато проблем у стосунках між нашими країнами виникає через погану поінформованість тих, хто приймає рішення та формує громадську думку в обох суспільствах. Тому вони кажуть, що створений медіа-центр повинен забезпечити максимально широкий обмін інформацією українських та російських експертів. Звичайно, ніхто не заперечуватиме того, що такий обмін потрібен. Проте в Україні часто останнім часом доводиться чути про інформаційну експансію з боку Росії. Ведучий телеканалу ICTV Микола Княжицький переконаний, що такі розмови припиняться, коли обидві країни ратифікують європейську Конвенцію про транснаціональне телебачення. Тоді, на його думку, не виникатиме суперечок, хто краще представлений на чиєму ринку, Росія на українському, чи Україна на російському, оскільки обидві країни будуть представлені на ринку європейському. “Київський діалог” також дозволив усім зрозуміти, що об’єднати російських та українських журналістів в якусь одну структуру буде просто не можливо, та й не потрібно, як зауважив директор “Медіасоюзу” Андрій Шамрай. Власне, за словами, Олександра Любимова, ніхто навіть не ставив таких цілей. Хоча, схоже, серед росіян ще залишилися мрійники, які хотіли б мати все спільне. Так, доволі негативно журналісти зустріли слова керівника Гільдії військової журналістики “Медіасоюзу” Геннадія Лисенкова. “Ми все одно будемо разом, пригадаєте мої слова,”- наполягав він. На що українські журналісти відповіли категоричним ні. “Об’єднання не можливе, - зауважив Микола Вересень( «1+1»), – Хоча інформувати один одного потрібно, причому неупереджено.” Зрештою, на сьогодні ще залишається багато дратівливих тем для обох сторін, наприклад, кримське питання, які потребують більш об’єктивного висвітлення в мас-медіа обох країн. Росіяни переконані, що російське питання в Україні надто політизоване. Олександр Роднянський на це зауважив, що американське питання у нас політизоване не менше. Так уже складається ситуація. Багато суперечок викликає мовне питання. І таких розбіжностей можна назбирати цілий кошик. Кожна тема заслуговує на особливу увагу. Але, якщо уже почався діалог, то треба, принаймні, навчитися слухати один одного і спробувати оцінювати ситуацію не з висоти власних амбіцій, а з необхідності пошуку компромісу.

Читайте також:

SMI.RU: Встреча журналистов в Киеве или Диалог, которого не было

href="http://www.detector.media/interview/?id=471">«Медиасоюз» в Украине: политкорректность политтехнологий?