Автори:

Іра Рябоштан

Росія станом на 2 листопада 2020 року незаконно утримує дев’ятьох громадянських журналістів й активістів «Кримської солідарності» – Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхаліева та Амета Сулейманова. Про це 2 листопада повідомили активістка ініціативи «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва та голова правління Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик на онлайн-брифінгу «Переслідування журналістів в Україні: як покласти край?».

Пані Зудієва уточнила, що вісім журналістів знаходяться в СІЗО та в’язницях, ще один – вдома за станом здоров’я. Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв засуджені за «тероризм» і отримали терміни від 14 до 19 років позбавлення волі. Ремзі Бекірову, Осману Аріфмеметову, Руслану Сулейманову, Рустему Шейхаліеву загрожують терміни від 15 до 20 років.

«Якщо не вживати жодних заходів, не працювати над звільненням цих людей – вони проведуть в тюрмах величезну кількість років. Фактично, за те, що висловлювали свою думку й висвітлювали події в Криму», – каже активістка «Кримської солідарності».

Для допомогти політв'язням вона запропонувала:

• активізувати роботу Інституту менторства, створення якого ініціювало Міністерство закордонних справ України. Ініціатива передбачає, що за кожним політв’язнем буде закріплений авторитетний в міжнародних колах політик або відома особа, що розповідатиме його історію тощо.
• представникам посольств та правозахисних організацій відвідувати суди над політв’язнями, які проходять у РФ;
• активізувати роботу Європейського Парламенту по темі репресій в Криму.

«На мій погляд, журналісти, які працюють з 2014 року по теперішній час, виконують не лише інформаційну роль, коли розповідають і подають об'єктивну картину подій; а й комунікативну роль між українським суспільством і кримським суспільством. <...> Цю роль чудово розуміють і працівники ФСБ, які цілеспрямовано завдають ударів по інституту журналістики», – сказала Лутфіє Зудієва.

Вона нагадала, що в 2014-2016 роках російські силовики застосовували агресивні форми тиску на громадських активістів та журналістів, зокрема – били, викрадали, катували тощо. Натомість з 2016 року, за її словами, силовики змінили підхід і використовують для тиску кримінальне або адміністративне законодавства, а саме: арешти або депортації.

Активістка додала, що громадянські журналісти в Криму постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня, а також відкриті для комунікації з професійними редакціями.

Крім того, пані Печончик розповіла, що прокуратура Криму зараз розслідує 17 кримінальних проваджень, які стосуються злочинів проти журналістів в окупованому Криму, – у восьми з цих справ 13 особам оголошено підозру.

Ці провадження відкриті за статтями Кримінального кодексу України – 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 170 (перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій), 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) та інші.

Нагадаємо, у липні 2020 року правозахисники повідомили, що РФ незаконно утримує щонайменше 101 українського політичного в’язня, 77 — це кримські татари. 21 липня Міністерство закордонних справ анонсувало, що у вересні 2020 року запустить довгострокову інформаційну кампанію щодо захисту громадянських журналістів та активістів на окупованих РФ територіях України. У межах цієї кампанії МЗС ініціює створення Інституту менторства.